У вівторок, 10 лютого, в Європарламенті відбулися дебати, під час яких обговорювали “холодомор”, який влаштовує Росія в Україні, атакуючи електростанції та інші об’єкти під час сильних морозів. повідомляє Deutsche Welle.
Учасники дебатів наголошували, що обов’язок Європи – підтримати українців не лише гуманітарною допомогою, а й зброєю для посилення спроможностей протиповітряної оборони цієї країни, а також ввести новий, 20-й пакет санкцій проти Росії.
“Світ бачить та чудово розуміє, що жахливі руйнування енергетичної інфраструктури України – це не випадкові чи супутні наслідки воєнних дій, а систематичні, навмисні удари, спрямовані на те, щоб занурити цивільне населення в темряву та холод”, – заявила під час свого виступу єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Вона зазначила, що Росія використовує зиму як зброю та прагне створити гуманітарну катастрофу в Україні.
Єврокомісарка з питань розширення підкреслила, що жорсткі злочини проти українців матимуть наслідки та пообіцяла, що Європа посилить тиск на Росію.
Німецький євродепутат від групи соціалістів Тобіас Кремер заявив, що група євродепутатів, які нещодавно відвідали Київ, на власні очі побачила, “що терор Путіна проти населення України, – реальний”.
“Не маючи змоги виграти битву на полі бою, Путін цілиться в цивільне населення – жінок, дітей, людей похилого віку. При температурі в -27 українці зараз без опалення, електрики та води, проте я не зустрів жодного українця, який би був готовий здатися”, – зауважив Кремер.
Литовський євродепутат-ліберал Петрас Ауштрявічюс зазначив, що ракетні удари по українських ТЕС та ТЕЦ у найхолодніші зимові місяці спричинили гуманітарну катастрофу національного масштабу, від якої потерпають сотні тисяч українців.
“Знищуючи енергетичну інфраструктуру України, Росія вчиняє злочини, які рівноцінні геноциду та злочинам проти людяності, які має розглядати спеціальний трибунал”, – сказав він.
Ауштрявічюс закликав визнати, що за цих обставин Євросоюз “не зміг надати Україні необхідної підтримки для захисту її неба”.
“Кожна російська ракета чи безпілотник, що вражає ціль, служить нагадуванням про невиконані обіцянки”, – додав він.
В матеріалі зазначається, що під час дебатів навіть євродепутати від лівих сил, які часто уникають різких заяв на адресу Росії, закликали тиснути на Москву санкціями.
“Путін атакує українців сильніше, ніж будь-коли, щоб зламати їх опір і змусити до поступок на переговорах”, – висловила думку євродепутатка від Швеції Лі Андерсон, яка входить до складу цієї політичної групи.
Вона вважає, що ЄС варто ввести жорсткіші санкції проти “тіньового флоту” РФ і надавати більшу фінансову та військову підтримку Києву.
Водночас, як йдеться в статті, депутати від правих сил Європарламенту продовжували звинувачувати керівництво ЄС у русофобії.
“Поки лідери США та РФ намагаються припинити війну, Євросоюз робить усе можливе, щоб ця війна не припинилася”, – сказав болгарський євродепутат від праворадикальної групи “Європа суверенних націй” Петро Волгін.
Як підкреслило видання, виступ Волгіна викликав обурені вигуки в залі. Німецький євродепутат від групи Зелених Даміан Безелаґер пояснив колегам у залі Європарламенту, що означає слово “холодомор”.
“Його прямий переклад – смерть через холод. Це воєнний злочин, про який ви мали б дізнатися з підручників історії, але не у Європі 2026 року”, – сказав депутат.
Він закликав колег зупинити його та додав, що це “реальність, спричинена путінськими бомбами”, від якої потерпають наразі українці.
Категорія: Новини світу
Блокування Telegram: Дуров порівняв Росію з Іраном
Уповільнення месенджера Telegram в Росії є спробою влади змусити користувачів перейти на контрольований державою сервіс. Про це у вівторок, 10 лютого, написав засновник Telegram Павло Дуров у своєму каналі.
За його словами, влада РФ обмежує доступ до Telegram у прагненні “змусити своїх громадян перейти на контрольований державою додаток, створений для стеження та політичної цензури”.
“8 років тому Іран спробував застосувати ту саму стратегію і зазнав невдачі. Він заборонив Telegram під вигаданими приводами, намагаючись змусити людей перейти на державну альтернативу”, – зазначив Дуров.
Попри заборону, вказав він, “більшість іранців все ще користуються Telegram”. Користувачі, обходячи цензуру, віддають перевагу цьому месенджеру “перед додатками, що перебувають під спостереженням”.
“Обмеження свободи громадян ніколи не є правильним рішенням. Telegram відстоює свободу слова та приватність, незважаючи на тиск”, – наголосив засновник месенджера.
У Волгограді ефектно палає НПЗ
Російський Волгоград у ніч проти середи, 11 лютого атакували безпілотники, після чого на нафтопереробному заводі Лукойл сталася видовищна пожежа, за якою спостерігало усе місто.
Місцеві канали пишуть, що БПЛА начебто масовано атакували усе місто. Зокрема, SHOT із посиланням на місцевих жителів повідомляє, що потужні вибухи почали гриміти над областю приблизно після опівночі.
Губернатор Андрій Бочаров заявив, що ППО Міноборони відбивало масований наліт по об’єктах енергетичної та цивільної інфраструктури. Він також підтвердив «займання» на заводі, що на півдні Волгограда.
Тим часом OSINT-аналітики пишуть про масштабну пожежу на нафтопереробному заводі Лукойл. Місцеві жителі масово знімають і викладають у соцмережех видовищні кадри пожежі.
Канал ASTRA стверджує, що це як щонайменше дев’ята атака на цей завод з початку повномасштабної війни. ТОВ Лукойл-Волгограднефтепереробка – найбільший нафтопереробний завод Волгоградської області та один із ключових активів ПАТ Лукойл. Підприємство щорічно переробляє понад 15 млн тонн нафти. Завод спеціалізується на глибокій переробці нафти, виробництві бензину, дизельного та авіаційного палива, мазуту, бітуму та інших нафтопродуктів.
Без Telegram та YouTube. Блокування в Росії
В Росії блокують роботу Telegram і YouTube. У Роскомнагляді заявили, що відомство продовжить “вводити послідовні обмеження” месенджера.
Іранський сценарій
“Росія обмежує доступ до Telegram у спробі змусити своїх громадян перейти на контрольований державою додаток, створений для стеження і політичної цензури”, — заявив засновник месенджера Павло Дуров.
Він навів приклад Ірану, де додаток заблокували ще вісім років тому, але “більшість іранців досі використовують Telegram (обминаючи цензуру) і надають перевагу йому над додатками, які прослуховуються”.
“Обмежувати свободи громадян ніколи не буває правильним рішенням”, — додав Дуров.
Державний месенджер
Російська влада також пояснює свої дії тим, що Telegram і WhatsApp не виконують закон про приземлення IT-компаній, тобто не зберігають дані користувачів у Росії.
Експерти відзначають, що таким чином влада, ймовірно, змушує мешканців Росії переходити на месенджер Max, який у липні уряд оголосив національним месенджером.
Ще місяць тому люди скаржилися на те, що у них не завантажуються великі відео. Дзвінок або відео для технічних засобів протидії загрозам приблизно одне й те саме — великий пакет, який не пропускається.
Зараз у Росії навіть невеликі фотографії в телеграмі проходять із труднощами. Тобто, умовно кажучи, пропускають лише зовсім маленьке. Деякі скаржаться, що не доходять навіть повідомлення. Це і є повна блокування.
Блокування YouTube
Після півтора років боротьби з YouTube через уповільнення Роскомнагляд почав блокувати відеохостинг у Росії, вилучивши його домен зі списку підконтрольних DNS-серверів. Тепер, коли ви намагаєтеся зайти на YouTube, роутер просто не може зв’язати адресу сайту з його IP і ви отримуєте помилку. Як наслідок — сервіс буде повністю недоступний без VPN.
Фактично підконтрольні Роскомнагляду DNS-сервери перестали повертати коректні адреси для домену youtube.com, що призвело до неможливості підключення користувачів.
Блокування YouTube співпало з посиленням обмежень проти Telegram. При цьому, вся інфраструктура YouTube, включно з дата-центрами і CDN (Content Delivery Network — мережа доставки контенту), продовжує функціонувати, тому сервіс працює через альтернативні DNS або VPN, де запити обробляються поза контрольованою зоною.
РФ опустилася на 8-ме місце у списку головних загроз у країнах G7
У 2025 році оцінка ризику загрози з боку РФ у країнах Великої сімки (G7) опустилася на восьме місце після того, як у 2024 році вона піднялася на друге місце з четвертого роком раніше. Про це свідчать результати Мюнхенського індексу безпеки (MSI) 2025 року, опубліковані 10 лютого.
“Хоча Росія все ще вважається значно більшим ризиком, ніж у 2021 році, сприйняття серйозності ризику, пов’язаного з нею, знизилося в усіх опитаних країнах з моменту проведення минулорічного опитування, зокрема серед країн G7”, – йдеться у документі.
Найбільші зміни були зафіксовані у США та Канаді, де проблема Росії тепер стоїть на 15 місці, тоді як роком раніше була на другому.
Для громадян Британії ризик загрози з боку РФ відкотився на третє місце з першого роком раніше, Німеччини – на четверте з другого, Франції – на шосте з четвертого, Італії – з 12-го на 13-те.
Лише громадяни Японії за рік зберегли свою оцінку та залишили проблему Росії на четвертій позиції.
У Китаї та Індії Росія є відповідно другою та першою проблемою з кінця списку з 32 ризиків, у Бразилії та Південній Африці – 5-ю з кінця, хоча роком раніше була 9-ю.
За рік негативний показник Росії покращився з 20,9% до 18,0%, тоді як позитивний показник України знизився з 32,6% до 28,3%.
Як зазначають укладачі, відображаючи поточні події у зовнішній політиці США, респонденти майже у всіх країнах G7 та BICS – окрім Японії та Китаю – тепер вважають Сполучені Штати більш серйозною загрозою, ніж минулого року.
Більше того, ризик, спричинений торговельними війнами, зараз сприймається як набагато серйозніший, ніж минулого року, і має вищий рейтинг, ніж будь-коли, у країнах G7 та BICS: у G7 він піднявся на 7-ме місце з 21-го, у BICS – на 10-те з 21-го.
“На тлі численних драматичних політичних та економічних криз, що домінують у світовому порядку денному, екологічні ризики стали сприйматися як менш неминучі. Хоча фактичні витрати на глобальне потепління швидко зростають, частка респондентів, які сприймають екстремальні погодні умови, лісові пожежі та зміну клімату як неминучі ризики для своєї країни, зменшується в країнах G7 та BICS з моменту першого видання MSI у 2021 році, досягнувши нового мінімуму у 2025 році”, – зазначають укладачі рейтингу.
Згідно з ним, тим не менш, респонденти в країнах BICS продовжують вважати екологічні ризики головними ризиками для своєї країни – тенденція незмінна з 2021 року. Натомість, серед країн G7 екологічні ризики поступово зменшувалися в їхньому рейтингу в останні роки. Натомість, кібератаки, економічна чи фінансова криза та дезінформаційні кампанії з боку ворогів стали вважатися найсерйознішими ризиками в країнах G7.
У більшості країн більшість ризиків сприймаються як менш серйозні, ніж минулого року. Однак протилежна тенденція спостерігається у Великій Британії, Сполучених Штатах та Індії, де зараз більше ризиків вважаються серйознішими, ніж минулого року. У Сполучених Штатах спостерігається особливо виражене зростання сприйняття серйозності ризиків, пов’язаних з економічною та політичною ситуацією в країні, наприклад, дефіцит продовольства, крах демократії, зростання нерівності, економічна або фінансова криза, громадянська війна або політичне насильство, а також торговельні війни, зазначається у досліджені.
Мюнхенський індекс безпеки складає Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) у партнерстві з Kekst CNC. В опитуванні, яке пройшло з 5 по 25 листопада 2025 року, брали участь по 1000 осіб з кожної країни. У 2022 році з опитування було вилучено Росію, але його було проведено в Україні.
Європа пережила найхолодніший січень за 16 років
За даними Служби ЄС з питань зміни клімату Copernicus, січень 2026 року став п’ятим найтеплішим місяцем у світі за всю історію спостережень. Про це пише dpa.
Середня глобальна температура сягнула 12,95 °C, що на 0,51 °C вище середнього показника за період 1991-2020 років. Найтеплішим січнем за всю історію спостережень залишається січень 2025 року – тоді температура була на 0,28 °C вищою за нинішній рік.
Водночас у Європі січень 2026 року виявився найхолоднішим із 2010 року: середня температура становила −2,34 °C, що на 1,63 °C нижче середнього показника 1991-2020 років. Інші регіони Північної півкулі також постраждали від екстремального холоду, що спричинив сильні снігопади в США наприкінці місяця.
Екстремальні холоди були компенсовані глобально рекордною спекою у Південній півкулі, що спричинила масштабні пожежі в Австралії та Чилі, а в південній Африці – сильні повені.
Середня температура поверхні морів у січні становила 20,68 °C, що є четвертим найвищим показником для цього місяця та на 0,29 °C нижче рекорду січня 2024 року. У частинах Північної Атлантики, зокрема в Норвезькому морі, зафіксували рекордно високі температури.
“Січень продемонстрував, що кліматична система може одночасно спричиняти екстремальні холоди в одних регіонах та інтенсивну спеку в інших, підкреслюючи необхідність підготовки суспільства до зростання кліматичних ризиків”, – зазначила стратегічна керівниця Copernicus з питань клімату Саманта Берджес.
Нагадємо, в Україні прогнозують значне потепління.
Альтернатива Starlink: що придумали росіяни
Після блокування незаконно використовуваних російською армією терміналів Starlink ворог визнав, що суттєво порушена робота їхньої ключової системи зв’язку. В результаті Москва намагається знайти альтернативи супутниковому інтернету від SpaceX. Нові термінали За інформацією радника міністра оборони України, фахівця у галузі військових радіотехнологій Сергія Бескрестнова, відомого під позивним Флеш, зараз на фронт у прискореному режимі почали надходити нові термінали швидкісного супутникового інтернету, які росіяни намагаються використати як заміну Starlink.
Флеш нагадав, що Росія має кілька провайдерів швидкісного супутникового Інтернету на основі супутників Ямал і Експрес. Він назвав характерні візуальні особливості обладнання, за якими його можна відрізнити від терміналів Starlink:
Флеш вважає, що поява нових терміналів є прямою реакцією на обмеження доступу військ РФ до Starlink. Що кажуть аналітики За оцінкою експертів, альтернативи для росіян існують, але вони значно поступаються Starlink. Для зв’язку малої дальності пристрої вони можуть покладатися на оптоволоконні лінії, радіомости на основі Wi-Fi або цифрові радіомодеми. Все це повільніше розгортається та важче використовується в мобільних операціях, пише The Guardian.
ЗМІ також нагадує, що Росія має власний супутниковий зв’язок, який використовувався в обмежених масштабах під час війни. Але російські компанії експлуатують лише невелику кількість геостаціонарних супутників, що означає нерівномірне покриття та меншу пропускну здатність даних.
Водночас аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що втрата доступу до супутникового інтернету вже ускладнює ведення бойових дій для російських військ.
“Російським силам буде складно підтримувати попередній рівень інтенсивності бойових дій, якщо вони не зможуть знайти обхідні рішення або адаптувати нові технології для заміни Starlink”, – вважають аналітики.
Таку думку поділяють і російські військові блогери.
“Сталося те, чого всі довго боялися. Ілон Маск перевернув вимикач… наші комунікації в хаосі”, – написав пропагандист Юрій Подоляка.
Ще один Telegram-канал, пов’язаний із російським Генштабом, заявив, що втрата Starlink вже відчутна.
“Деактивація терміналів Starlink, що використовуються російськими військами, негативно вплинула на зв’язок у наших підрозділах”, – написав він, додавши, що війська поспішають створювати резервні системи, які є “менш зручними”. Шантаж і підкуп Зазначимо, що після блокування нелегальних терміналів, які активно використовували росіяни для керування безпілотниками, в Україні запровадили систему «білих списків», яка дозволяє підключатися до мережі лише перевіреним терміналам Starlink.
В результаті Москва шукає обхідні шляхи для продовження використання Starlink, звертаючись до посередників в Україні та цивільних осіб, готових зареєструвати термінали на свої імена.
“Для ворога Starlink настільки важливий, що вони намагаються створити цілу мережу людей, які бажають зареєструвати для них термінали”, – заявило Міністерство оборони України.
Окрім цього сьогодні Український координаційний штаб повідомив, що росіяни почали погрожувати родинам військовополонених та вимагати від них реєструвати на себе термінали Starlink. Штаб заявляє, що згода на таку схему буде кримінальним злочином.
У Німеччині вбили українку
У Берліні (Німеччина) в ніч на 9 лютого вбили 40-річну громадянку України. Поліція затримала 46-річного чоловіка, також громадянина України, як підозрюваного в скоєнні злочину. Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на спільну заяву поліції та прокуратури Берліна, а також на інформацію посольства України в Німеччині.
Згідно з офіційним повідомленнямправоохоронців, близько 3:30 поліцію було викликано до зеленої зони на Альтенгофер-штрассе. На місці було знайдено тіло жінки з тяжкими травмами верхньої частини тіла. Під час першочергових слідчих дій поліція затримала підозрюваного неподалік місця злочину.
Деталі мотивів та перебігу подій наразі не розголошуються, слідчі дії тривають.
Як пише Bild, загиблу було знайдено на лавці біля дитячого майданчика. Місце злочину було вкрите кров’ю, а на снігу поряд лежали термочашка, електронна сигарета, рюкзак та шарф. За даними видання, жертва та підозрюваний могли бути знайомі між собою. Офіційного підтвердження цієї інформації від правоохоронних органів наразі немає.
Брюссель планує блокувати всі криптооперації з РФ – ЗМІ
Євросоюз запропонував повністю заборонити будь-які операції з криптовалютами, пов’язані з Росією, щоб перекрити Москві можливість обходити західні санкції через активи поза традиційною банківською системою. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
ЄС має намір відмовитися від точкових санкцій проти окремих криптосервісів, пов’язаних з Росією, та перейти до тотальної заборони.
У Брюсселі переконані, що практика внесення до санкційних списків окремих платформ є неефективною, оскільки на їхньому місці швидко з’являються нові структури.
Відтак, Єврокомісія пропонує заборонити будь-які взаємодії з криптосервісами, зареєстрованими в Росії, а також використання будь-яких платформ, котрі дозволяють передавати або обмінювати криптоактиви, якщо вони створені на території РФ.
Пропозиції фактично спрямовані проти екосистеми компаній, пов’язаних з російською криптобіржею Garantex, яка потрапила під санкції США ще у 2022 році. Ще однією ціллю ЄС є платіжна платформа A7 та пов’язаний з нею стейблкоїн A7A5.
Попри раніше запроваджені обмеження з боку ЄС, США та Великої Британії, сукупний обсяг транзакцій цього стейблкоїна перевищив 100 млрд доларів.
Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.
Польща відкинула звинувачення у причетності до замаху на генерала ГРУ
Польські спецслужби не мають жодного стосунку до замаху на першого заступника начальника ГРУ Генштабу РФ, генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва, який стався 6 лютого. Про це заявив міністр-координатор з питань спецслужб Польщі Томаш Сємоняк на платформі X.
Він наголосив, що звинувачення з боку російської пропаганди є повністю безпідставними та не відповідають дійсності.
За словами Сємоняка, Польща не причетна до інциденту, натомість поширення таких заяв він назвав дезінформацією та лицемірством.
Водночас міністр зазначив, що саме російські спецслужби з 2023 року стоять за диверсійними діями на території Польщі та в інших країнах.