Категорія: Новини світу

В Росії перекинувся пасажирський поїзд

Вагони пасажирського поїзда, що прямував до Москви, зійшли з рейок в Ульяновській області РФ зранку 3 квітня; є постраждалі. Про це повідомило російське пропагандистське інформагентство РИА Новости.
Уранці у районі станції Бряндино стався схід семи вагонів пасажирського поїзда Челябінськ – Москва, повідомили залізничники.
За даними медиків, нині відомо про сімох потерпілих. Про загиблих не повідомляється. Рух на ділянці залізниці призупинено.
На відео з місця пригоди пасажири туляться коло перекинутих вагонів.
На місце події виїхали слідчі, криміналісти, співробітники оперативних служб. Російська прокуратура розпочала перевірку.

В Ульяновській області РФ зійшли з рейок вагони пасажирського поїзда pic.twitter.com/jsZOiOOveK— Максим (@lipcansmaks1) April 3, 2026

Трамп звільнив генпрокурора. Роль справи Епштейна

Президент США Дональд Трамп звільнив з посади генеральну прокурорку Пем Бонді. Тимчасовим виконувачем обов’язків стане її заступник Тодд Бланш. За офіційною версією Трампа, Бонді йде у приватний сектор за власним бажанням.
“Пем Бонді — велика американська патріотка та віддана подруга, яка протягом останнього року сумлінно виконувала обов’язки генерального прокурора. Пем приголомшливо працювала, керуючи потужним ударом по злочинності по всій країні… Ми любимо Пем, і вона переходить на дуже потрібну та важливу нову посаду в приватному секторі, про що буде оголошено найближчим часом”, — відзначив Трамп.
Справжні причини
За даними джерел американських ЗМІ (CNN, New York Times, AFP), справжні причини звільнення криються у серйозному невдоволенні Трампа тим, як воБонді поводилася зі справами засудженого за сексуальні злочини американського фінансиста Джеффрі Епштейна. Ця справа залишається політичною проблемою для президента через його колишню дружбу з фігурантом. До того ж на початку березня Мін’юст опублікував документи ФБР щодо звинувачень самого Трампа у сексуальному насильстві. Водночас журналісти CNN виявили, що в оприлюднених матеріалах не вистачає близько сотні важливих документів, зокрема інтерв’ю жінки, яка висувала звинувачення на адресу Трампа.
Також члени команди Трампа вважають, що Бонді зробила недостатньо для кримінального переслідування його супротивників, зокрема колишнього директора ФБР Джеймса Комі та генеральної прокурорки Нью-Йорка Летиції Джеймс. Трамп неодноразово вимагав посилити контроль над відомством, щоб відкривати розслідування проти конкретних осіб, навіть коли його попереджали про брак доказів для цього.
Звільнення відбулося на тлі активного розслідування Конгресу. Комітет з нагляду Палати представників уже видав Бонді повістку: 14 квітня вона має надати свідчення під присягою за зачиненими дверима саме щодо справи Епштейна.
Слухання у цій справі набирають обертів. Наприкінці лютого перед Конгресом вже свідчила колишня держсекретарка Гілларі Клінтон щодо минулих зв’язків її родини з Епштейном, а наступного дня експрезидент Білл Клінтон під час закритого слухання категорично заперечив, що знав про злочини фінансиста.
Хто така Пем Бонді
60-річна Пем Бонді є професійною юристкою та вважалася однією з найвідданіших прихильниць Дональда Трампа. З 2011 до 2019 року вона обіймала посаду генерального прокурора штату Флорида (перша жінка на цій посаді).
У 2020 році входила до команди адвокатів Трампа під час його першого імпічменту, де президента звинувачували у тиску на владу України з метою початку розслідування проти Джо Байдена.
До 2024 року очолювала юридичний напрям у протрампівському Інституті політики Америка понад усе (America First Policy Institute).
Бонді очолила Міністерство юстиції на початку лютого 2025 року, замінивши Метта Ґейтца (який зняв свою кандидатуру через звинувачення у торгівлі людьми та вживанні наркотиків). Загалом вона пропрацювала на цій посаді один рік і майже два місяці.
За даними New York Times, Трамп давно планував цю відставку. Журналісти зазначають, що новим повноцінним міністром юстиції може стати нинішній очільник Управління з охорони довкілля Лі Зелдін.
Це вже друга велика кадрова перестановка в адміністрації Трампа за час його другого терміну. На початку березня він несподівано звільнив міністерку внутрішньої безпеки Крісті Ноем, замінивши її сенатором від Оклахоми Марквейном Маллі.

У США закінчуються цілі для ударів в Ірані – ЗМІ

Стратегічно важливі цілі для ударів в Ірані закінчуються, попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на продовженні атак. Про це мовиться в публікації Politico з посиланням на чиновників з Пентагону.
За словами двох чинних посадовців Міністерства оборони та одного колишнього співробітника адміністрації США, новий графік – про який Трамп оголосив у середу у зверненні до нації – дає мало можливостей для проведення тих повітряних ударів, які необхідні для знищення прихованих запасів балістичних ракет, які він прагне ліквідувати.с
Співрозмовники видання попередили, що така динаміка може дати Ірану досить важелів впливу, щоб відмовитися вести переговори щодо своєї ядерної програми та ситуації з безпекою на Близькому Сході.
При цьому Трамп за жодних обставин “не може просто піти”.
“Якщо він піде, його принизять; а якщо залишиться, ми опинимося в скрутному становищі”, – сказав співрозмовник.
За словами колишнього посадовця адміністрації, проблема полягає в тому, що тепер без наземного вторгнення доступні лишень кілька військових об’єктів, які можна було б атакувати.
Залишки балістичних ракет Тегерана “все важче і важче вразити, тому що ті, що залишилися, ймовірно, знаходяться в укріплених бункерах”, додав співрозмовник.
Одне з джерел видання побоюється, що США будуть змушені завдавати по Ірану марних ударів, а Тегеран збереже контроль над Ормузькою протокою, через яку проходить близько п’ятої частини світової нафти.

Влада РФ планує залишити контроль над інтернетом і після війни – ЦПД

У Росії «закони воєнного часу», що передбачають контроль над інтернетом, кримінальну відповідальність за «дискредитацію» армії, розширення повноважень силових структур тощо, збережуться навіть після завершення війни. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО.
«У Раді федерації РФ попередили росіян, що «закони воєнного часу» збережуться навіть після завершення війни. За словами сенаторів, обмеження скасовуватимуть лише у разі втрати «актуальності». Йдеться про норми, ухвалені після початку повномасштабної війни: посилення контролю над інтернетом, кримінальну відповідальність за «дискредитацію» армії, розширення повноважень силових структур», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що спочатку ці кроки подавалися як вимушені та тимчасові, продиктовані необхідністю «забезпечення безпеки», однак тепер російська влада фактично визнає, що росіянам доведеться жити в умовах жорстких обмежень і заборон завжди.
Як наголосили у ЦПД, війна стала зручним приводом для різкого посилення контролю у всіх сферах життя росіян. А тепер диктатура закріплюється як частина повсякденної реальності. Усі «воєнні» обмеження працюють на головну мету – зробити суспільство максимально керованим і залежним від держави.

ЗМІ оцінили ураження нафтотерміналів РФ на Балтиці

На нафтовому терміналі в російському порту Приморськ, що на Балтійському морі, у березні безпілотниками було пошкоджено щонайменше 40% резервуарів для нафти, що значно скоротило обсяги експорту. Відвантаження нафти зупиняли і в сусідньому порту Усть-Луга. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило Reuters із посиланням на супутникові знімки американської компанії Vantor.
Зазначається, що Україна впродовж останнього місяця здійснила наймасштабніші удари по балтійських портах за увесь час війни. Наприкінці березня супутникові знімки зафіксували пошкодження щонайменше восьми резервуарів місткістю по 50 тис. кубометрів кожен. Це становить близько 40% загального обсягу сховищ порту та може призвести до скорочення перевалки нафти. Такі резервуари є ключовими для логістики портів.
Частина пошкоджених об’єктів у Приморську використовувалася для зберігання дизельного пального.
Крім того, тимчасово було зупинено відвантаження нафти в іншому балтійському порту – Усть-Луга.
Тут супутникові знімки показали пошкодження восьми резервуарів для нафтопродуктів місткістю по 30 тис. кубометрів, що становить близько чверті потужностей терміналу. Також зафіксовано ураження окремих причалів.
Раніше Reuters, посилаючись на свої джерела, писало, що РФ планує скоротити видобуток нафти через удари дронів.
Зеленський прокоментував удари по портах у РФ

Росію вночі атакували БПЛА: летіли на Москву

Кілька регіонів Росії, зокрема Москву у ніч проти п’ятниці, 3 квітня атакували дрони. Про це повідомляють росЗМІ і Telegram-канали.
Так, мер російської столиці Сергій Собянін заявив про начебто збиття чотирьох дронів. Обмеження запроваджували в аеропортах Шеремерьєво та Внуково.
Також губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про нібито збиття семи БПЛА. В аеропорту Санкт-Петербурга Пулково вводилися обмеження.
Через атаку БПЛА обмеження вводилися і в аеропорту Ярославля.
Окрім того, у соцмережах писали, що звуки вибухів пролунали у північній та центральній частині Великого Новгорода та сусідніх населених пунктах близько 02:30 ночі. Очевидці стверджують, що чути “гидке гудіння газонокосарки” у небі, а в деяких районах видно спалахи від вибухів.
На вибухи скаржилися і у Воронежі. Там також спостерігали спалахи та чули звук моторів.
Раніше ЗМІ писали, що через удари дронів, РФ планує скоротити видобуток нафти.
Росія офіційно заборонила експорт бензину

Трамп похвалився руйнуванням “найбільшого мосту в Ірані”

Президент США Дональд Трамп заявив про знищення мосту B1 поблизу Тегерана, який назвав “найбільшим мостом в Ірані”. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social. Видання The New York Times пише, що внаслідок удару загинуло вісім людей.
“Найбільший міст в Ірані впав і більше ніколи не буде використаний – далі буде більше!”, – заявив глава Білого дому, опублікувавши відео з руйнуванням мосту.
Також він вкотре закликав Іран “укласти угоду, допоки не пізно і є що залишити від країни, яка ще може стати великою”.
Своєю чергою військове командування США взяло на себе відповідальність за цю атаку, пояснивши вибір цілі операційною необхідністю.
Як повідомив один із американських посадовців, міст мав стати важливим маршрутом для перекидання іранських балістичних ракет та безпілотників.
Водночас іранські державні ЗМІ заперечують військову значущість об’єкта, наголошуючи, що міст B1 ще навіть не був відкритий для експлуатації.

Венс анонсував релігійні мемуари

Віцепрезидент США Джей Ді Венс анонсував вихід своїх нових мемуарів, які присвячені його наверненню до католицизму. Це посилило припущення про те, що він збирається взяти участь у президентських виборах 2028 року, повідомляє The Guardian.
Книга під назвою “Причастя: Повернення до віри” (Communion: Finding My Way Back to Faith) буде опублікована 16 червня видавництвом HarperCollins і описується як “духовне дослідження того, що означає бути християнином на різних етапах життя Венса”.
Венс повідомив у соцмережі Х, що працював над цим проєктом “тривалий час”, і описав книгу як розповідь про повернення до релігії.
“Книга “Причастя” – про мій особистий шлях і про те, як я знову знайшов віру”, – написав Венс. За словами видавця, у книзі йдеться про втрату Венсом віри та його остаточне повернення до християнства. Мемуари віцепрезидента, як зазначає HarperCollins, “розкривають, як його віра керує його діяльністю у суспільному житті та як вона формує його бачення майбутнього”.
Венс навернувся до католицизму у 2019 році, коли йому було 35 років, при тому, що він виріс у сім’ї, яка дотримувалася не надто суворих євангельських переконань.
У матеріалі йдеться, що ця новина з’явилась у той час, коли Венса дедалі частіше називають одним із перших фаворитів у боротьбі за висунення у 2028 році на посаду наступника президента США Дональда Трампа.
Видання мемуарів напередодні президентської кампанії – це звична практика в американській політиці. З боку Демократичної партії кілька потенційних претендентів на виборах 2028 року нещодавно випустили або анонсували свої книги, зокрема колишня віцепрезидентка США Камала Гарріс, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, губернатор Кентуккі Енді Бешеар та губернатор Пенсильванії Джош Шапіро.
Навернення Венсу до католицизму вплинуло на його позицію щодо таких питань, як аборти та сімейна політика, а в минулому він обґрунтував політику Білого дому щодо депортації своєю інтерпретацією католицизму, використавши поняття ordo amoris – “порядок любові” – для того, щоб виправдати надання пріоритету обов’язкам перед співгромадянами, а не перед іноземцями, пише The Guardian.

Три країни блокують в ООН резолюцію щодо Ормузької протоки

Росія, Китай та Франція виступають проти спроби арабських країн домогтися санкціонування Радою безпеки ООН силового розблокування Ормузької протоки. Представники цих трьох держав заявили, що виступають проти формулювань, які санкціонують застосування сили. Про це пише The New York Times із посиланням на слова неназваного дипломата та високопоставленого чиновника ООН.
Зазначається, що відповідну резолюцію підготував Бахрейн за участі країн Перської затоки. Голосування щодо неї має відбутися в пʼятницю.
“Росія, Китай і Франція входять до п’ятірки постійних членів Ради, що мають право вето. За словами дипломатів, розбіжності щодо резолюції були також серед 10 непостійних членів. Нинішній проєкт резолюції перебуває на стадії четвертого перегляду після кількох тижнів закритих переговорів”, – додає автор.
Питання поставила у глухий кут частина резолюції про те, що Рада Безпеки уповноважує держави застосовувати всі необхідні засоби “для забезпечення транзитного проходу та запобігання спробам закрити, перешкоджати або іншим чином заважати міжнародному судноплавству через Ормузьку протоку”.
Аналітики зазначають, що зусилля Бахрейну в Радбезі ООН мають більше символічний, ніж практичний характер. Справа в тому, що збройні сили більшості країн Перської затоки є відносно невеликими та значною мірою залежать від підтримки США. До того ж, вони не мають досвіду протистояння таким арміям, як в Ірані.
Директор з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі Алі Ваез заявив, що резолюція Бахрейну є недосконалою. За його словами, документ ризикує призвести до ескалації напруженості в регіоні. При чому він звернув увагу, що закриття Ормузької протоки є наслідком війни – до ударів вона була відкритою.

Геґсет вимагає відставки начальника штабу армії США

Міністр оборони США Піт Геґсет вимагає негайної відставки від начальника штабу американської армії генерала Ренді Джорджа. Про це у четвер, 2 квітня, повідомили Associated Press та телеканал CBS News з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що Джорджу було запропоновано достроково піти у відставку з посади начальника штабу армії, яку він обіймав із серпня 2023 року.
За словами одного зі співрозмовників CBS News, Геґсет “хоче бачити на цій посаді того, хто втілюватиме в життя бачення Трампа та його самого щодо армії”.
Джорджа, найімовірніше, замінить чинний заступник начальника штабу армії генерал Крістофер Ланев, який раніше був військовим помічником Геґсета. З 2022 по 2023 рік він обіймав посаду командувача 82-ї повітряно-десантної дивізії армії.
Зміщення Джорджа з посади – лише останнє з більш ніж десятка звільнень високопоставлених генералів і адміралів, сдійснених Геґсетом з моменту його вступу на посаду торік
Своєю чергою чинний начальник штабу американської армії Ренді Джордж обіймає свою посаду із серпня 2023 року. Нині йому 61 ​​рік.
Під час адміністрації Джозефа Байдена генерал Джордж з 2021 до 2022 року обіймав посаду старшого військового помічника міністра оборони Ллойда Остіна. Він брав участь у першій війні в Перській затоці, а також у конфліктах в Іраку та Афганістані.
Зазвичай начальник штабу армії знаходиться на своїй посаді протягом чотирьох років. Джорда на цю посаду виснув колишній президент США Джо Байден, сенат затвердив його у 2023 році, отже він може залишатися на посту до 2027 року.