У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України

Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков.

Китайські роботи Walker S2 з’являться на виробництві Airbus

Китайська компанія UBTech Robotics уклала угоду про постачання гуманоїдних роботів для виробничих потужностей європейського авіагіганта Airbus. Це черговий крок компанії з розширення промислового застосування своїх роботів за межами Китаю, повідомляє SCMP.

Airbus придбав робота Walker S2 у межах спільного дослідження можливостей роботизації у виробництві авіаційної техніки.

Ця угода стала продовженням такого партнерства минулого місяця з американським виробником мікросхем Texas Instruments (TI), що демонструє прискорене просування китайської компанії на закордонні ринки та впровадження гуманоїдних роботів у різні галузі, зокрема авіацію, виробництво електроніки, автомобілів і побутової техніки.

Робот Walker S2, представлений у липні 2025 року, має зріст 1,76 метра, оснащений гнучкими руками, системою зору для оцінки оточення і здатен переносити предмети вагою до 15 кг. Він працює на власній системі штучного інтелекту Co-Agent та має автономну систему заміни батарей, що дозволяє безперервну роботу на виробництві.

Модель вже використовують такі компанії, як автовиробник BYD та виробник електроніки Foxconn.
UBTech була заснована у 2012 році у Шеньчжені та стала першим китайським стартапом гуманоїдної робототехніки, що вийшов на публічний ринок у Гонконгу у 2023 році. Минулого року компанія отримала замовлень на $201 млн, а цього року планує відвантажити десятки тисяч промислових роботів.

Акції UBTech у понеділок зросли на 6,76% до HK$142,20. Раніше повідомлялося, що вчені зі Стенфордського університету створили робота-папугу.

У Німеччині створили бойового робота

Статки світових мільярдерів рекордно зросли – Oxfam

Статки світових мільярдерів торік зросли до 18,3 трлн американських доларів – найвищого показника на сьогодні. Про це йдеться у пресрелізі міжнародного об’єднання для боротьби з бідністю у світі Oxfam, опублікованим 19 січня.
Зазначається, що статки мільярдерів у 2025 році зросли більш ніж на 16%, що втричі швидше, ніж середній показник за останні п’ять років, до 18,3 трлн дол. – найвищого рівня в історії.
Загалом сукупний статок мільярдерів минулого року зріс на 2,5 трлн дол., що майже дорівнює загальному статку біднішої половини населення світу – 4,1 млрд осіб. Збільшення статків мільярдерів на 2,5 трлн дол. було б достатньо для того, щоб викорінити крайню бідність 26 разів.
В об’єднанні також додали, що з 2020 року статки мільярдерів зросли на 81%.
Серед іншого, кількість мільярдерів минулого року вперше перевищила 3 тис. осіб, а найбагатший у світі, Ілон Маск, став першим, чиї статки перевищили пів трильйона доларів.
Також повідомляється, що мільярдери в 4 тис. разів частіше обіймають політичні посади, ніж звичайні люди.
Збільшення розриву між багатими та рештою створює політичний дефіцит, який є надзвичайно небезпечним та нестійким, – зауважив гендиректор Oxfam International Амітабх Бехар.

Китай наростив закупівлі російської нафти

Китай різко наростив імпорт російської нафти Urals наприкінці минулого – на початку нинішнього року на тлі скорочення попиту в Індії, а також падіння цін на цей сорт. Про це повідомляє Reuters з посиланням на галузеві джерела.

Посилення західних санкцій щодо Москви змусило індійські нафтопереробні заводи скоротити закупівлі Urals, тоді як пропозиція дешевої російської нафти для Китаю зросла, що дало змогу незалежним НПЗ країни отримувати підвищену маржу.

Згідно з даними Kpler, в останньому кварталі 2025 року постачання Urals до Китаю в середньому становили 259 тис. барелів на добу, що більш ніж утричі перевищує рівні перших трьох кварталів року. У січні 2026 року відвантаження зросли приблизно до 447 тис. барелів на добу – максимуму з квітня 2023 року.

З кінця січня Європейський Союз заборонить імпорт пального, виробленого з нафти російського походження.

Китай, на відміну від Індії, постачає небагато нафтопродуктів до Європи і не постає перед такими обмеженнями.

Постачання Urals до Індії у грудні скоротилися до 929 тис. барелів на добу – це найменший обсяг з грудня 2022 року, свідчать дані Kpler. У середньому Індія імпортувала 1,36 млн барелів Urals на добу у 2024 році та 1,27 млн барелів – у 2025 році.

Незалежні переробники в провінції Шаньдун на сході Китаю – основні покупці російської нафти – збільшили закупівлі після отримання нових імпортних квот на 2026 рік і на тлі зниження цін.

Згідно з даними Vortexa, морські постачання російської нафти до Китаю в грудні перевищили 1,5 млн барелів на добу порівняно із середнім показником близько 1,2 млн барелів на добу за перші 11 місяців 2025 року.

За оцінками джерел у галузі, нафта Urals пропонувалася китайським покупцям зі знижкою близько $10 за барель до ICE Brent для поставок у березні.
Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

Китай наростив закупівлі російської нафти – ЗМІ

Китай різко наростив імпорт російської нафти Urals наприкінці минулого – на початку нинішнього року на тлі скорочення попиту в Індії, а також падіння цін на цей сорт. Про це повідомляє Reuters з посиланням на галузеві джерела.

Посилення західних санкцій щодо Москви змусило індійські нафтопереробні заводи скоротити закупівлі Urals, тоді як пропозиція дешевої російської нафти для Китаю зросла, що дало змогу незалежним НПЗ країни отримувати підвищену маржу.

Згідно з даними Kpler, в останньому кварталі 2025 року постачання Urals до Китаю в середньому становили 259 тис. барелів на добу, що більш ніж утричі перевищує рівні перших трьох кварталів року. У січні 2026 року відвантаження зросли приблизно до 447 тис. барелів на добу – максимуму з квітня 2023 року.

З кінця січня Європейський Союз заборонить імпорт пального, виробленого з нафти російського походження.

Китай, на відміну від Індії, постачає небагато нафтопродуктів до Європи і не постає перед такими обмеженнями.

Постачання Urals до Індії у грудні скоротилися до 929 тис. барелів на добу – це найменший обсяг з грудня 2022 року, свідчать дані Kpler. У середньому Індія імпортувала 1,36 млн барелів Urals на добу у 2024 році та 1,27 млн барелів – у 2025 році.

Незалежні переробники в провінції Шаньдун на сході Китаю – основні покупці російської нафти – збільшили закупівлі після отримання нових імпортних квот на 2026 рік і на тлі зниження цін.

Згідно з даними Vortexa, морські постачання російської нафти до Китаю в грудні перевищили 1,5 млн барелів на добу порівняно із середнім показником близько 1,2 млн барелів на добу за перші 11 місяців 2025 року.

За оцінками джерел у галузі, нафта Urals пропонувалася китайським покупцям зі знижкою близько $10 за барель до ICE Brent для поставок у березні.
Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

Курс долара стабілізувався в обмінних пунктах

Курс гривні стабілізувавя відносно долара в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 19 січня.
Так, середній курс продажу долара впав на 1 копійку і тепер становить 43,67 гривні. Курс продажу євро зріс на 2 копійки – до 50,84 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,10 гривні, а євро – по 50,15 гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта впала на 6 копійок і перебуває на рівні 43,27-43,30 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк підняв офіційний курс долара на понеділок на 2 копійки – 43,4130 гривень. Це новий історичний рекорд і вже восьмий з початку року.
Курс євро впав менше ніж на 1 копійку і становить 50,4372 гривень.

В Україні знизився відбір газу зі сховищ

Україна з початку січня 2026 року видобуває з газосховищ менше газу, ніж у попередні роки через обстріли, але це не єдиний фактор. Зокрема, споживання газу у теплових електростанціях зменшилося через пошкодження обладнання. Україна імпортує газ з країн Європи, таких як Угорщина, Польща, Словаччина, Молдова та Румунія. За даними, станом на кінець тижня, запаси газу в українських газосховищах становили 11,6 мільярда кубометрів. Натомість, запаси газу в газосховищах Європи знизились, що може вплинути на ситуацію на ринку газу в цій частині світу.

НБУ збільшив продаж доларів через обвал гривні

На цьному тижні Національний банк України активно продавав долари на міжбанківському валютному ринку, щоб підтримати курс гривні. За даними регулятора, з 5 по 9 січня НБУ продав майже 905 млн доларів, що більше, ніж попереднього тижня. Загалом з початку року було продано 1,617 млрд доларів, при цьому Нацбанк не купував валюту. Незважаючи на ці дії, курс гривні кілька разів встановлював історичні мінімуми відносно долара та євро. У 2025 році НБУ продав рекордну кількість валюти – понад 36 млрд доларів. В грудні також були рекордні продажі валюти. Чому курс гривні впав на початку 2026 року, досліджується окремо.

На вокзалах Укрзалізниці працює 97 пунктів незламності

Укрзалізниця відкрила 97 опорних пунктів незламності на залізничних вокзалах, де пасажири можуть зігрітися, відпочити та підзарядити гаджети. Ці пункти працюють цілодобово і мають всі необхідні зручності. Також є зони для батьків з дітьми. У найближчому майбутньому Укрзалізниця планує відкрити ще 50 таких пунктів на менших вокзалах у різних областях країни. За час зими цими пунктами скористалися вже понад 360 тисяч людей, особливо під час сильних морозів. Також у містах Бровари, Фастів, Бориспіль і Васильків продовжують працювати “Вагони незламності” – мобільні пункти допомоги. У найближчому часі такі вагони з’являться у ще декількох містах.

OpenAI та Microsoft не змогли уникнути суду у справі Ілона Маска

Компанії OpenAI та Microsoft втратили шанс завершити справу за позовом від Ілона Маска, так як суддя відхилила їхнє клопотання про закриття провадження. Маск звинувачує керівництво OpenAI у порушенні благодійної місії стартапу, коли компанія стала комерційною після отримання інвестицій від Microsoft. Суд вирішив, що є підстави для розгляду справи перед судом присяжних. Маск стверджує, що OpenAI порушила умови, зокрема щодо відкритості коду та некомерційного статусу. Суд також дозволив залишити звинувачення у шахрайстві. Конфлікт між Маском і OpenAI триває вже довгий час, але компанія відкинула пропозицію Маска викупити її активи за велику суму.