США роздратовані: Віткофф і Кушнер вирушають до Ізраїлю

Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують терміновий візит до Ізраїлю, який призначено на 10 березня. Про це в неділю, 8 березня, повідомляє The Times of Israel.

Цей візит відбудеться на фоні загострення відносин між Сполученими Штатами та Ізраїлем, спричиненого значними ударами ізраїльських військових по нафтовій інфраструктурі Ірану. Інцидент викликав незадоволення у Вашингтоні, оскільки масштаб атак перевершив очікування американської сторони.

Хоча Ізраїль заздалегідь інформував про плани атак на енергетичні об’єкти, у Білому домі припускали, що вони матимуть скоріше символічний характер, а не призведуть до значних руйнувань стратегічних об’єктів.

Зазначимо, що суботні авіаудари, під час яких було знищено близько 30 іранських паливних складів, стали причиною першої серйозної напруги у відносинах між країнами від початку поточної військової кампанії.

Наагадаємо, армія оборони Ізраїлю розпочала нову хвилю авіаударів по столиці Ірану, у результаті чого в східних, південних і північно-західних районах Тегерану було чути потужні вибухи.

Також президент США Дональд Трамп анонсував “серйозний удар” по Ірану в ніч на 8 березня.

Трамп в Ірані повторює дії Путіна в Україні – ЗМІ

Поточна воєнна кампанія США проти Ірану розкриває помітні паралелі у риториці та стратегії з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє The New York Times у неділю, 8 березня.

За аналізом ЗМІ, попри значні відмінності – технологічно оснащена повітряна операція адміністрації Дональда Трампа проти іранського теократичного режиму та наземний напад Володимира Путіна на демократичну Україну – обидві кампанії мають спільне прагнення легітимізації власних дій.

Одним із ключових збігів є свідоме уникання терміну “війна”. Як у Білому домі, так і в Кремлі надається перевага поняттям “операція” або “спеціальна військова операція”, щоб дистанціюватися від покладання повної відповідальності за ескалацію конфліктів. За словами обох лідерів, їхні дії спрямовані не на розпалювання бойових дій, а на їх завершення. Вони також закликають противника скласти зброю, мотивуючи це потребою змінити чинний режим.

Фахівці припускають, що уряд Трампа може повторити помилки Кремля, зокрема надмірну самовпевненість і переоцінку швидкості досягнення цілей. Саркастичний вислів “Тегеран за три дні”, схожий із казусом російського плану захоплення Києва, ілюструє ризики неконкретних і надмірно амбітних планів. Росія була змушена значно зменшити свої очікування після провалу на початковому етапі війни, водночас як США вже встигли змінити перелік своїх цілей декілька разів: від ліквідації іранських ядерних об’єктів до вимоги повної капітуляції Тегерана.

Досвід української боротьби демонструє: навіть при значній військовій перевазі політичної перемоги важко досягти без достатньо чіткого стратегічного бачення та врахування реальних наслідків. Нині немає доказів того, що іранська армія чи уряд розглядають можливість капітуляції, що ставить під сумнів прогнози про швидке завершення конфлікту. Це породжує загрозу затяжної кризи, до якої американське суспільство може виявитися не готовим, резюмує видання.

Раніше Іран підтвердив співпрацю з Росією. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що співпраця між Тегераном і Москвою триває і “не є секретом”, коментуючи повідомлення про можливу передачу Росією розвідданих Ірану на тлі війни на Близькому Сході.

Однак Трамп зазначив, що Сполучені Штати не володіють доказами участі Росії у наданні допомоги Ірану під час нинішнього напруження. Американський лідер виразив сумнів щодо такої взаємодії, враховуючи складне становище Тегерана на міжнародній арені.

ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану

В Івано-Франківську під час сутички біля магазину сталася стрілянина

У неділю ввечері, 8 березня, в Івано-Франківську між групою чоловіків виник конфлікт, в ході якого один з учасників сутички здійснив постріли зі стартового пістолета. Правоохоронці затримали місцевого жителя. Про це у мережі Facebook інформує поліція Івано-Франківської області.

Згідно з даними поліцейських, о 19:01 на службу “102” надійшло повідомлення про стрілянину, що сталася в місті Івано-Франківськ на вулиці Сорохтея біля продуктового магазину.

Слідство з’ясувало, що між групою чоловіків виник конфлікт. У розпалі словесної суперечки один із них, житель міста 1981 року народження, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вистрелив тричі зі стартового пістолета.

Поліція оперативно затримала чоловіка та доправила його до Івано-Франківського районного управління поліції для подальшого з’ясування обставин.

Нагадаємо, у Львові на вулиці Гайдамацькій сталася стрілянина, внаслідок якої постраждалого було госпіталізовано. Поліція працює над встановленням особи нападника та його затриманням.

Раніше повідомлялося, що в Чернівцях пасажир автомобіля відмовився надати свої документи для перевірки і поранив військовослужбовця ТЦК. Той у відповідь застосував травматичну зброю.

У Британії запасів газу вистачить на два дні – ЗМІ

Запаси газу у Великій Британії критично низькі і становлять лише два дні через поточний конфлікт на Близькому Сході, який спричинив закриття ключових інфраструктур для видобутку та експорту палива. Про це в неділю, 8 березня, повідомило Daily Mail.

Згідно з даними National Gas, обсяг збереженого природного газу складає приблизно 6,7 тисяч гігават-годин, що забезпечує країну на півтора дня споживання. Аналогічний обсяг має скраплений природний газ. Для порівняння, минулого року запаси досягали 18 тисяч ГВт-год.

Як йдеться в публікації, трейдери вирішили скористатися ситуацією у Великій Британії й підвищують ціни на газ, враховуючи, що в країни немає іншого виходу, окрім як запропонувати вищу ціну порівняно з її європейськими конкурентами. Наразі Велика Британія платить найвищу оптову ціну на газ у Європі.
“Порушення роботи газового ринку частково спричинене майже повним закриттям Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок природного газу та нафти та зупинкою виробництва в деяких регіонах”, – зазначає видання.

Також ЗМІ зауважує, що на початку тижня Катар повідомив про зупинку робіт на найбільшому у світі газовому родовищі Рас-Лаффан після нападів, здійснених Іраном.

Фахівці галузі застерігають, що ціни на нафту незабаром можуть перевищити позначку в 100 доларів за барель і сягнути 150 доларів, якщо конфлікт триватиме.

Окрім того, агентство Reuters повідомляло, що Росія взагалі хоче залишити Європу без газу. Кремль планує кардинально змінити напрямок свого енергетичного експорту, орієнтуючись на азійські ринки. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив про намір перенаправити постачання зрідженого природного газу з Європи до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, таких як Індія, Таїланд, Філіппіни та Китай.

Ормузька протока. Війна проти Ірану, нафта і газ

ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану

США за тиждень війни проти Ірану витратили $6 млрд. Про це повідомило видання The New York Times, посилаючись на надану Пентагоном Конгресу США інформацію щодо видатків. Тим часом експерти, на яких посилається видання CNN, зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.

Згідно з наведеними даними NYT, більшу частину витрат склала вартість боєприпасів – $1,4 млрд, для завдання ударів і витрати на перехоплення ударів у відповідь Ірану за допомогою ракет і безпілотників – $1,7 млрд.

Як зазначає The New York Times, з 28 лютого ізраїльські та американські військові завдали ударів приблизно по 4 тис. цілей.

CNN своєю чергою зауважує, що в американському Конгресі зростає опір пропозиціям адміністрації Дональда Трампа щодо збільшення військового бюджету. Представники Демократичної партії виступили із заявами про те, що не підтримають виділення нових коштів Пентагону, допоки Білий дім не представить чіткий план дій та часові рамки конфлікту з Іраном.

Станом на 8 березня американська армія вже має у своєму розпорядженні майже 900 мільярдів доларів, затверджених ще минулого року, однак напруженість бойових дій змушує уряд шукати додаткове фінансування. Експерти зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.

Лідер меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс в ефірі програми Meet the Press на NBC різко розкритикував урядову політику, наголосивши на відсутності обґрунтування або пояснень необхідності війни на Близькому Сході, інформує ЗМІ.

Попри закриті брифінги для законодавців, Пентагон досі не визначив конкретну суму додаткового фінансування, що породжує недовіру навіть серед деяких республіканців. Їхня позиція може змінитися, якщо конфлікт перейде в затяжну фазу.

Як зазначає CNN, для ухвалення фінансового пакета в Сенаті необхідно зібрати щонайменше 60 голосів, що виглядає малоймовірним через опір частини сенаторів. Наприклад, сенатор Кріс Мерфі закликав колег відмовитися від фінансування операції заради збереження життя військових. Він підкреслив, що підтримка військовослужбовців означає необхідність виведення їх із небезпеки, а отже, голосування проти виділення додаткових коштів.

Тим часом Білий дім наполягає на тому, що подальше фінансування є критично важливим для стримування дій Ірану, тоді як Конгрес закликає до прозорості та звітності за вже витрачені ресурси.

Зауважимо, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану обійшлися приблизно у 3,7 млрд доларів США, що складає близько 891 млн на день. Відповідний підрахунок оприлюднив Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSİS).

Нагадаємо, 5 березня сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Таким чином рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав без попереднього узгодження із законодавцями.

Війна з Іраном: як США зіткнулись з нестачею ракет

Балістика і БпЛА: у низці областей України вибухи

У низці областей України в неділю, 8 березня, оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Росіяни також запустили по Україні шахеди. Увечері в неділю росіяни здійснили атаку на підприємство, розташоване у Миргородському районі Полтавської області, використовуючи безпілотники. Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич на Telegram-каналі.

За його словами, ворог вкотре завдав удару по одному з підприємств району. Наразі інформації про постраждалих немає, масштаби руйнувань ще уточнюються.

Через кілька годин очільник Полтавської ОВА повідомив про повторну атаку ворога на Миргородський район.

На Одещині працюють сили ППО по ворожих дронах у небі, повідомили місцеві ЗМІ.

Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров інформував про вибухи у Запорізькій області.

Також сталося влучання БпЛА у приватному секторі на околиці Сум, про що повідомив голова Сумської МВА Сергій Кривошеєнко.

Раніше стало відомо, що російські війська 8 березня здійснили авіаудар по Краматорську на Донеччині. Внаслідок атаки загинув чоловік.

ЗСУ завдали ударів по 11 скупченнях росіян

Атака РФ: низку областей України накрили вибухи

У низці областей України в неділю, 8 березня, оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Росіяни також запустили по Україні шахеди. Увечері в неділю росіяни здійснили атаку на підприємство, розташоване у Миргородському районі Полтавської області, використовуючи безпілотники. Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич на Telegram-каналі.

За його словами, ворог вкотре завдав удару по одному з підприємств району. Наразі інформації про постраждалих немає, масштаби руйнувань ще уточнюються.

Через кілька годин очільник Полтавської ОВА повідомив про повторну атаку ворога на Миргородський район.

На Одещині працюють сили ППО по ворожих дронах у небі, повідомили місцеві ЗМІ.

Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров інформував про вибухи у Запорізькій області.

Також сталося влучання БпЛА у приватному секторі на околиці Сум, про що повідомив голова Сумської МВА Сергій Кривошеєнко.

Раніше стало відомо, що російські війська 8 березня здійснили авіаудар по Краматорську на Донеччині. Внаслідок атаки загинув чоловік.

ЗСУ завдали ударів по 11 скупченнях росіян

Стармер розмовляв із Трампом після шквалу критики

Британський прем’єр-міністр Кір Стармер провів розмову з президентом США в неділю, 8 березня, після заяв Дональда Трампа, що Велика Британія більше не потрібна у війні з Іраном. Про це повідомляє The Guardian.

Як йдеться в публікації, речник британського уряду уточнив, що лідери “почали з обговорення останньої ситуації на Близькому Сході та військової співпраці між Великою Британією і США через використання баз британських ВПС для підтримки колективної самооборони партнерів у регіоні”.

Крім цього, Стармер висловив співчуття американському президенту і народу США у зв’язку із загибеллю шести американських військовослужбовців.

Речник також наголосив на готовності обох лідерів до подальшого діалогу на наступних зустрічах.

Раніше у Міністерстві оборони Британії підтвердили, що чотири американські бомбардувальники B-1 Lancer прибули на базу Королівських ВПС Фейрфорд у Глостерширі. Один з них приземлився ввечері п’ятниці, тоді як решта – в суботу вранці. Їхнє розміщення пов’язане із спеціальними оборонними операціями, спрямованими на стримування Ірану від запуску ракет.

Нагадаємо, що 7 березня Дональд Трамп розкритикував Велику Британію за нібито запізнілі дії. За його словами, США та Ізраїль майже завершили війну з Іраном, тому “нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли!”

Ми повідомляли, що французький президент Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським лідером Масудом Пезешкіаном, закликавши негайно припинити напади на країни регіону.

Макрон зв’язався із президентом Ірану

Французький президент Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським лідером Масудом Пезешкіаном, закликавши негайно припинити напади на країни регіону. Про це він у неділю, 8 березня, повідомив на своїй сторінці в соцмережі X.

“Я провів бесіду з президентом Ірану… Я наголосив на необхідності негайного припинення Іраном ударів по країнах регіону. Іран також повинен гарантувати свободу судноплавства, поклавши край фактичному закриттю Ормузької протоки”, – написав Макрон.

Він також висловив стурбованість продовженням ядерної та балістичної програм Тегерана, які вважає ключовою причиною поточної безпекової кризи на Близькому Сході.

“Сьогодні як ніколи необхідно знайти дипломатичне рішення цих найважливіших проблем, покласти край ескалації і зберегти мир. Ми домовилися залишатися на зв’язку”, – підкреслив Макрон.

Французький президент також висловив занепокоєння долею двох громадян Франції – Сесіль Колер та Жака Парі, які зараз перебувають під домашнім арештом у посольстві Франції в Тегерані.

“Їхнє повернення залишається для нас абсолютним пріоритетом”, – наголосив він.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп 8 березня заявив, що жоден наступний верховний лідер Ірану не зможе довго утримувати владу без схвалення з боку Вашингтона.

Раніше президент США Дональд Трамп розкритикував прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за нерішучість у питанні участі у війні в Ірані. Він підкреслив, що Вашингтон запам’ятає те, що Лондон не наважився допомогти Штатам у цій війні.

Нафта наближається до $100 за баррель

Ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу. Про це пише Financial Times у неділю, 8 березня.

Аналітики попереджають, що сектор нафти постає перед однією з найбільших криз за історію, адже атаки Ірану на танкери в Ормузькій протоці впливають на країни, котрі забезпечують близько чверті світових постачань.

Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак і Кувейт частково скорочують видобуток або закривають родовища, ризикуючи заповнити сховища. Водночас Ірану, чий видобуток вже був обмежений роками санкцій США, різко скоротив експорт протягом минулого тижня.

Додаткові атаки на нафтові родовища та енергетичну інфраструктуру протягом вихідних створюють нову загрозу для ринку, лише через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спричинило останню енергетичну кризу.

Минулого тижня американський еталон WTI показав найбільше тижневе зростання в історії – 36% до $90,90 за барель, тоді як Brent подорожчала до $92,69. На початку січня сорти торгувалися близько $60 за барель.

Аналітики зазначають, що без швидкого покращення ситуації ціни Brent можуть перетнути трицифрову позначку вже на початку наступного тижня. Goldman Sachs прогнозує рекордні ціни на нафту та нафтопродукти, якщо обмеження проходження через Ормузьку протоку триватимуть протягом березня.