Україна почула сигнал від РФ, що вони тепер “сприймають” членство України в Європейському Союзі. Проте навіть якщо Путін не заперечує, то позиції деяких країн щодо переговорних кластерів, зокрема Угорщини, мають дивний вигляд. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конфренції з президентом Європейської Ради Антоніо Коштою в Ужгороді.
“Нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою. Ще з 2013 року Росія йшла до цієї простої думки. Але тепер це треба почути і деяким іншим великим друзям Росії в Європі… Якщо вже навіть Путін не заперечує, то позиції деяких країн, особливо Угорщини щодо кластерів перемовних, виглядають дійсно дивно”, – зауважив голова держави.
Ввін також згадав вчорашню розмову з президентом США Дональдом Трампом, той був незадоволений тим, що країни Європи купують російську нафту і газ.
“Це стосується, зокрема, політики деяких європейських країн: і Словаччини, і Угорщини, і, напевно, ще є країни. І сьогодні я пізніше буду говорити про це з прем’єр-міністром Словаччини”, – повідомив Зеленський.
Президент Євроради Антоніо Кошта своєю чергою заявив, що попри блокування Угорщиною переговорів щодо вступу України до ЄС процес перемов з Україною має тривати.
“У будь якому випадку переговорний процес триває і має тривати. Ми не можемо втратити цей шлях. Треба продовжувати далі працювати над реформами. Не треба чекати на Угорщину, бо майбутнє України в ЄС, це безперечно”, – підкреслив європейський урядовець.
Він також наголосив, що треба прискорювати настання миру в Україні.
“Але немає жодних причин не продовжувати переговори про вступ України до ЄС, бо це займає великий час. Війна завершиться до завершення перемов про вступ до ЄС, тому тепер немає жодних причин втрачати час”, – сказав президент Євроради.
Кошта додав, що нині можна робити дві речі одночасно – боротися за мир та рухатися далі в дуже вимогливих переговорах про вступ України до ЄС.
Позначка: Євроінтеграція
-
Кошта: Перемови про вступ України в ЄС мають тривати, попри думку Угорщини
-
Дублін обіцяє протекцію руху Україна-Молдова до ЄС
Ірландія, яка головуватиме в ЄС через рік, запевнила у своїй підтримці спільного шляху України та Молдови на шляху до членства. Таку інформацію президент України Володимир Зеленський оприлюднив на платформі Х у понеділок, 1 вересня, за результатами телефонної розмови з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном.
Президент зазначив, що подякував ірландському прем’єру за сприяння у створенні укриттів у школах та обговорив можливість фінансової допомоги для забезпечення безкоштовного харчування учнів.
Однією з ключових тем розмови стали також питання безпеки. Зеленський підкреслив готовність Ірландії долучитися до їхнього забезпечення, а також наголосив на важливості посилення санкційного тиску на Росію, включаючи введення вторинних санкцій.
Окремо президент висловив вдячність за підтримку європейської інтеграції України. Він відзначив значущість позиції Ірландії про необхідність спільного прогресу України та Молдови в рамках переговорного процесу.
Варто зазначити, що Ірландія виконуватиме роль голови Ради Європейського Союзу у другій половині 2026 року.
Раніше з’явилися повідомлення, що ЄС розглядає можливість початку переговорів про вступ із Молдовою, при цьому відкладаючи цей процес для України. Однак підтримка такої ініціативи пізніше зменшилася.
Нагадаємо, в Ірландії примусово ліквідували низку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій.
-
В Угорщині допустили перегляд позиції стосовно членства України в ЄС
Представнику уряду Угорщини допустили перегляд своєї позиції щодо блокади переговорів України з ЄС, якщо українська сторона піде на “реальні кроки”. Про це заявив заступник глави МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віце-прем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою.
За словами Мадяра, вони обговорили з Качкою причини угорської позиції, через які Будапешт відмовляє у підтримці членства України в ЄС – “з особливим акцентом на становищі закарпатських угорців”.
“Віце-прем’єр пообіцяв, що особисто долучиться до двостороннього процесу, мета якого – спільно знайти рішення з питань, що викликають суперечки у сфері прав меншин. Ми готові до продовження, але від української сторони чекаємо нарешті реальних кроків”, – написав він.
Мадяр застеріг від того, щоб нові запевнення Києва залишилися лишень “черговою невиконаною обіцянкою”.
“Їх ми вже чули стільки за останнє десятиліття, що ними можна було б перегородити навіть ріки більші за Дунай”, – стверджує угорський посадовець.
Як ми вже писали, постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лиш в тестовому режимі, повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Київ і Будапешт обговорили розблокування вступу до ЄС
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка 27 серпня здійснив офіційний візит до Будапешта, де головною темою переговорів стало просування процесу євроінтеграції України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили в Офісі віцепрем’єра.
Під час візиту Качка провів зустрічі з міністром Угорщини у справах ЄС Яношем Бокою, заступником міністра закордонних справ Левенте Мадяром та міністром сільського господарства Іштваном Надєм. У рамках переговорів сторони обговорили прогрес України в процесі євроінтеграції, підготовку до відкриття перших переговорних кластерів, питання захисту прав національних меншин, ініціативи із забезпечення сталого миру, а також перспективи розвитку двосторонніх відносин.
Тарас Качка акцентував увагу на тому, що прямий діалог та співпраця між Україною і Угорщиною є найефективнішим шляхом для реалізації спільних інтересів двох країн. Він підкреслив, що інтеграція України до ЄС сприятиме зміцненню українсько-угорських відносин та розвитку взаємодії між суспільствами обох держав.
Раніше інформувалося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні. -
НАБУ й САП має вирішальне значення для вступу України в ЄС – єврокомісар
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос у вівторок, 26 серпня, зустрілась із керівництвом НАБУ й САП і висловила підтримку їхньої діяльності. Про це вона написала у соцмережі Х за підсумками зустрічі.
“Зустрілася з керівництвом НАБУ та САП: їхня боротьба з корупцією має вирішальне значення для вступу України до ЄС та її відновлення”, – написала Кос.
Марта Кос також висловила підтримку директору НАБУ Семену Кривоносу та очільнику САП Олександру Клименку.
“Я ще раз заявляю про свою повну підтримку їхньої роботи: незалежні антикорупційні органи є основою верховенства права та здорового бізнес-клімату”, – наголосила єврокомісар.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, який обмежував незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. А вже невдовзі за ноього одноголосно проголосував парламент.
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП -
В Кабміні заявили, що виконають усі реформи для отримання фінансування ЄС
Україна планує виконати умови щодо реформ, щоб отримати фінансування від ЄС через прорахунки. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що Київ має намір отримати 12,5 мільярда євро за програмою Ukraine Facility для підтримки економіки під час війни. Україна не виконала всі умови для отримання повного траншу, що призвело до затримки фінансування. Єврокомісія планує скоротити наступний транш на 1,5 мільярда євро через невиконання умов. Уряд працює над виконанням вимог, зокрема щодо реформ в судовій системі. Європейські партнери України закрито висловили своє занепокоєння через законопроект, який обмежив незалежність НАБУ та САП. Це призвело до затримки призначення голови БЕБ.
-
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Повернення незалежності НАБУ і САП стало можливим завдяки трьом факторам – активному громадянському протесту, складним закулісним переговорам і здатності політичних лідерів вислухати критику. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова відзначила цей успіх, підкресливши важливість спільних цінностей, на які опирається Україна. Після того, як Верховна Рада прийняла закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП, президент Зеленський підтримав законопроєкт про відновлення їхньої незалежності. В результаті цей закон був підписаний і набрав чинності.
-
Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою
Угорщина пропонує Україні “стратегічну співпрацю”, замість остаточної інтеграції в Європейський Союз через побоювання “бути втягнутими” у війну. Про це заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у себе в соцмережі Х.
За його словами, ця стратегічна співпраця буде “прагматичною, гнучкою і ґрунтуватиметься на взаємних інтересах, а не на незворотній інтеграції”.
“Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком”, – стверджує угорський чиновник.
Нинішні часи вимагають “виважених рішень, а не театральних погроз”, пояснив він.
Також Орбан назвав Україну “буферною державою”.
“Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції.
Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна”, – заявив він, але не став продовжувати думку про те, що Угорщині все ж вдалось “утекти” з позиції буферу, “не змінюючи адресу”.
Як відомо, нинішній уряд Угорщини, починаючи з 2022 року раз у раз робить недружні заяви або навіть дії стосовно України. Черговий скандал трапився на тому тижні: радник угорського прем’єра і його тезко Балаж Орбан заявив, що буцім війна України проти Росії “ніяк не впливає на безпеку Угорщини”.
Він, на відміну від свого шефа, вважає, що побоюватися нападу Росії на країни-члени НАТО “нереалістично”, оскільки “НАТО набагато сильніший за Росію”.
Підпал церкви в Україні: в Угорщині підозрюють причетність режиму Орбана -
“ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.
-
Шлях Грузії до ЄС зупинено – Європарламент
Європейський парламент заявив про невизнання чинного уряду Грузії, що фактично призупинило її інтеграцію в ЄС. Згідно з заявою, опублікованою 19 липня на офіційній сторінці Європарламенту на платформі Х, Грузія не зможе стати членом Європейського Союзу, поки її влада не перегляне авторитарний курс і не проведе чесні вибори.
У заяві підкреслюється, що Європарламент висловлює підтримку грузинському народу, однак не визнає чинний уряд як легітимну владу. Це в свою чергу ставить на паузу євроінтеграцію країни, доки не буде забезпечено демократичні стандарти виборчого процесу.
“Грузія не може вступити до ЄС, доки її уряд не змінить свій авторитарний курс”, – йдеться у заяві.
Проблеми з виборами та зовнішньополітичний конфлікт із Заходом розгорнулися після парламентських виборів минулої осені, які поставили під сумнів їхню справедливість і прозорість. Перемогу здобула партія, яку вважають проросійською, а новим президентом став кандидат без вищої освіти і з антизахідними поглядами. Це викликало різке засудження з боку ЄС та звинувачення грузинської влади у згортанні демократичних реформ та зближенні з Москвою.
Особливим тригером конфлікту став ухвалений закон “про іноземних агентів”, який наближений до російського аналогу, що застосовується для придушення опозиції. Через такі дії грузинської влади Україна запровадила санкції проти ключових високопосадовців країни, а США посилили свої заходи, заборонивши видачу віз представникам грузинського уряду.