Позначка: Виплати

  • Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ухвалила вже 3271 відповідне рішення. Допомогу в цьому році виплачено на загальну суму понад 1 млрд грн. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
    На останньому засіданні цієї комісії було розглянуто 154 заяви, з них підтверджено факт перебування в полоні для 94 громадян.
    З початку роботи комісії у 2025 році ухвалено 3271 рішення про підтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також ухвалено 174 рішення щодо визнання членами сімей осіб, які досі перебувають у полоні.
    В міністерстві нагадали, що люди, які повернулися з полону, мають право на одноразову державну допомогу в розмірі 100 тис. грн після звільнення та на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні.
    У 2025 році вже виплатили понад 1 млрд грн, з яких понад 688 млн грн – щорічна допомога, майже 317 млн грн – одноразова допомога після звільнення.
    Окрім фінансової підтримки, звільнені з полону отримують і базові речі першої потреби.
    Мінрозвитку працює над удосконаленням процедур подання та розгляду заяв, врегулюванням порядку виплат щорічної допомоги та пришвидшенням ухвалення рішень.

  • “На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок

    “На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок

    Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що уряд залучає кошти від розміщення облігацій для покриття фінансових розривів. Мінфін готує законопроєкт про збільшення видатків на оборону у 2025 році, який буде зареєстровано в жовтні. При цьому необхідно отримати згоду Єврокомісії на використання 6 мільярдів євро ERA Loans на військові потреби. Народна депутатка закликала парламент ухвалити законопроєкт до 1 листопада.

  • На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок

    На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок

    Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа заявила про це в соціальній мережі Facebook. Для покриття фінансових розривів уряд використовує кошти від продажу облігацій. Потреба у збільшенні видатків на оборону на наступний рік становить близько 300 мільярдів гривень. Міністерство фінансів готує відповідний законопроєкт, який планується зареєструвати в жовтні. Ці зміни можливі після отримання згоди від Єврокомісії на використання позик на військові потреби. Необхідно, щоб парламент ухвалив цей законопроєкт до 1 листопада.

  • В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ

    В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ

    Сенат Сполучених Штатів Америки розгляне нову резолюцію, яка закликає щомісяця передавати Україні по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця резолюція також закликає країни G7 та Європейського союзу конфіскувати активи Росії, які перебувають під юрисдикцією їхніх членів. Гроші мають виплачуватися траншами до повного вичерпання активів. Автором резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.

  • YouTube виплатить понад $24 млн для врегулювання претензій Трампа

    YouTube виплатить понад $24 млн для врегулювання претензій Трампа

    YouTube погодився виплатити $24,5 млн для вирішення скарг президента США Дональда Трампа щодо блокування його облікового запису після подій у Капітолії у січні 2021 року. Угода не визнає відповідальності компанії чи вини у цьому. Трамп подав позови до YouTube, Facebook та Twitter через блокування його акаунтів з причини можливого підбурювання до насильства. Після повернення Трампа до Білого дому компанії почали шукати компроміс. YouTube не повністю заблокував обліковий запис Трампа, а лише заборонив йому завантажувати відео, але у 2023 році цю можливість повернув.

  • 230 млн грн на утримання дитбудинку без дітей: розпочато розслідування

    230 млн грн на утримання дитбудинку без дітей: розпочато розслідування

    У Запоріжжі розпочалося розслідування щодо можливої розтрати 230 мільйонів гривень, які були виділені на утримання дитячого будинку Сонечко. Після евакуації дітей заклад продовжував отримувати фінансування, хоча вихованців там не було. Справа кваліфікується як можливе зловживання посадовцями, що може призвести до ув’язнення на 3-6 років. Журналісти виявили, що гроші витрачали на виплати співробітникам, хоча діти не були у закладі. Правоохоронці здійснюють слідчі дії та шукають осіб, які могли бути причетні до цих дій.

  • Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

    Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

    Польський парламент ухвалив новий закон, який регулює надання допомоги українським громадянам, які втекли з України через російську агресію. Закон визначає умови для отримання фінансової підтримки та легального перебування в Польщі. Ця ініціатива була представлена після того, як президент Польщі ветував попередні зміни у програмі підтримки українців. Закон передбачає, що отримувачі допомоги повинні мати роботу або дітей, які навчаються в школі в Польщі. Також вони повинні забезпечувати частину мінімальної заробітної плати. Поліція буде перевіряти працевлаштування українців, і якщо вони не працюватимуть, виплати можуть бути призупинені. Закон також обмежує доступ українців до медичних послуг у Польщі. Перебування українців у Польщі легалізується до 2026 року. Цей закон допомагає уникнути правових проблем, які можли б виникнути в майбутньому. Попередній міністр закордонних справ України відзначив покращення взаємовідносин з Польщею, а прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у створенні систем для збивання ворожих дронів.

  • В Україні оновили правила виплати коштів сімʼям загиблих військових

    В Україні оновили правила виплати коштів сімʼям загиблих військових

    Міністерство оборони оновило порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовців Збройних сил України під час дії воєнного стану. Загальний розмір допомоги залишається 15 млн грн, проте тепер виплата буде проводитися поетапно: 1/5 частина (3 млн грн) виплачуватиметься одразу, а решта 4/5 (12 млн грн) – протягом 80 місяців за фіксованим графіком (приблизно 150 тис. грн щомісяця). Ці зміни набувають чинності з 1 вересня. Для родин загиблих, які померли до цієї дати, правила та терміни виплат залишаються незмінними.

  • Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму

    Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму

    Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
    Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
    Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень.

  • В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
    Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
    “Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
    Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
    Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
    Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.