Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує зростання реального ВВП України на 2,2% у 2025 році. Уточнилося, що економіка країни минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інші складності. Проте підтримку зростанню забезпечили різні галузі, такі як внутрішня торгівля, будівництво, переробна промисловість, виробництво оборонної продукції, фармацевтика, металургія та будівельні матеріали. Міністр Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Також вказано на позитивний вплив програм відновлення та розвитку бізнесу за підтримки міжнародної фінансової допомоги, а також на зростання споживання домогосподарств через підвищення зарплат. У структурі промисловості збільшувалася роль галузей з вищою доданою вартістю, таких як машинобудування. Але деякі фактори, як ракетні атаки на інфраструктуру та складності в сільському господарстві, сповільнювали економічний розвиток.
Позначка: ВВП
-

Економіка України зростала повільніше за очікування: що буде далі
Український реальний ВВП у 2025 році зрос на 2%, що виявилося меншим, ніж очікувалося через удари російських агресорів. Українські підприємці почали стикатися з проблемами пошуку робочої сили та з відтоком молоді за кордон. Підвищення цін на сировину та матеріали також ускладнило ситуацію. Проте сектори сільського господарства, машинобудування та металургії показали позитивні результати. У 2026 році прогнозують зростання реального ВВП на рівні 4,5%, але це залежить від інтенсивності бойових дій та обсягів зовнішньої допомоги. МВФ оптимістично налаштований, тоді як Світовий банк прогнозує зростання лише на 2%. НБУ передбачає зростання економіки до 4,3% завдяки зниженню безпекових ризиків та адаптації до воєнних викликів. Інфляція також має сповільнитися. Основними ризиками для прогнозів є тривалість війни та руйнування енергетичної інфраструктури.
-

Економічні підсумки року
Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік? Рівень ВВП покращено На кінець 2025 р. економічна ситуація в Україні характеризується помірним зростанням, яке відбувається в умовах значних безпекових та інфраструктурних викликів. Згідно з уточненими даними Міністерства економіки та НБУ, реальне зростання ВВП за підсумками року очікується на рівні близько 2%. Це дещо нижче за показники попереднього року, що пояснюється насамперед дефіцитом електроенергії та дефіцитом робочої сили на ринку праці. “За оцінками НБУ, зростання економіки України у 2025 р. становитиме 1,9%, а в наступних роках – 2% та 2,8% відповідно. Будь-яке зростання ВВП у нинішніх умовах – це вже позитив для України”,- сказав Андрій Пишний, голова НБУ. У грошовому еквіваленті номінальний ВВП України у 2025 р. прогнозується в межах від 8,8 до 9,1 трлн грн. Завдяки залученню міжнародної фінансової допомоги та відносній стабільності національної валюти, доларовий еквівалент економіки може сягнути позначки понад 200 млрд дол.
Важливим фактором підтримки стали рекордні міжнародні резерви (МР), які на початку грудня склали майже 55 млрд дол., забезпечуючи надійний фундамент для макроекономічної стабільності.
Оцінки міжнародних фінансових інституцій загалом збігаються в очікуваннях. МВФ та Світовий банк прогнозують річне зростання на рівні 2%, тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку дає (ЄБРР) дещо оптимістичніший прогноз у 2,5%.
Основною рушійною силою економіки залишається стійкість приватного сектору та безперебійна фінансова підтримка з боку партнерів, що дозволяє утримувати соціальні виплати та фінансувати оборонні потреби держави. Міжнародні резерви України сягнули максимуму Станом на 1 грудня 2025 р. МР країни не лише не скоротилися, а й сягнули історичного максимуму за всі часи незалежності, склавши понад 54,7 млрд дол. “Станом на 1 грудня 2025 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 54 748 млн дол. Такий обсяг є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – кажуть в НБУ. Такий потужний приріст став можливим завдяки надходженню безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Ключовим чинником стало фінансування від ЄС в межах ініціативи країн Великої сімки, яка базується на використанні доходів від заморожених російських активів.
Наявний обсяг резервів на кінець року дозволяє забезпечувати фінансування майбутнього імпорту протягом більш ніж п’яти з половиною місяців. Це створює надійну “подушку безпеки” для української економіки, дозволяючи регулятору ефективно контролювати ситуацію на валютному ринку та нівелювати ризики, пов’язані з воєнною невизначеністю. Як торгувала Україна Зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала високу адаптивність до складних безпекових умов, що дозволило загальному товарообігу за перші десять місяців року перетнути позначку у 100 млрд дол. “Попри безпрецедентні безпекові виклики та логістичні обмеження, зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала вражаючу адаптивність, що стала результатом як гнучкості приватного сектору, так і розширення альтернативних експортних шляхів, які забезпечили стійкість валютних надходжень до країни”, – сказав Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Попри активну діяльність бізнесу, у торговельному балансі зберігся значний розрив, оскільки обсяги імпорту суттєво перевищували експортні показники. За цей період країна завезла товарів на суму близько 67,8 млрд дол., тоді як на зовнішні ринки було поставлено продукції на 33,2 млрд дол. Така ситуація сформувала від’ємне сальдо у розмірі понад 34 млрд дол., що є характерним для економіки, яка перебуває у процесі відновлення та потребує значних ресурсів з-за кордону.
Структура українського експорту залишається орієнтованою на аграрний сектор, який приніс понад 18 млрд дол. доходу. Важливе місце також посідають металургія та машинобудування. В імпорті ж домінують складне обладнання, транспортні засоби та енергетичні товари, необхідні для підтримання внутрішньої стабільності та відбудови інфраструктури.
Цікаво, що ключовим постачальником товарів в Україну став Китай, тоді як основним ринком збуту для українських виробників залишилася Польща, яка також входить до трійки лідерів за обсягами імпорту разом із Німеччиною. Боргове навантаження Станом на кінець 2025 р. державний борг України продовжує зростати, що зумовлено необхідністю фінансування значного бюджетного дефіциту та отриманням масштабної фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Згідно з офіційними даними Міністерства фінансів та звітами профільних інституцій, станом на листопад 2025 р. загальний державний та гарантований державою борг досяг позначки 8 276 млрд грн., що в еквіваленті становить близько 197 млрд дол. “Зростання державного боргу є очікуваним наслідком залучення масштабного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету в умовах війни, проте завдяки пільговим умовам кредитування від міжнародних партнерів ризики для фінансової стабільності залишаються контрольованими”, – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, основне джерело зростання державного боргу – це довгострокові пільгові позики від ЄС, МВФ та інших партнерів.
Основну частину цієї суми – понад 73% – складає зовнішній борг. Внутрішній борг, що формується переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики, становить близько 45 млрд дол.
Співвідношення державного боргу до ВВП за підсумками 2025 р., за оцінками МВФ очікується на рівні 106-108%. Це перевищення позначки у 100% ВВП є історичним максимумом для України, проте структура боргу залишається відносно керованою. Завдяки домовленостям із кредиторами, значна частина зобов’язань є пільговою: середньозважена ставка обслуговування боргу на кінець року знизилася до 4,74%, а середній термін погашення зріс до 13 років.
Валютна структура запозичень також зазнала змін – вперше в історії частка євро у державному боргу стала найбільшою, досягнувши майже 43%, тоді як частка долара США та гривні становлять приблизно по 22%. Це відображає зміщення фокусу фінансової підтримки у бік європейських інституцій. Попри номінальне зростання цифр, наявність рекордних МР у понад 54 млрд дол. на кінець року дозволяє державі зберігати контроль над фінансовою системою та вчасно виконувати поточні зобов’язання. Курс гривні та інфляція Курс гривні до долара наприкінці року стабілізувався на рівні близько 42 грн за дол. Хоча протягом року спостерігалася певна девальвація, НБУ вдалося уникнути різких стрибків вартості валюти, використовуючи валютні інтервенції для згладжування коливань. Поточний курс відображає адаптацію економіки до воєнних реалій та поступовий перехід до більшої гнучкості валютного ринку.
Ситуація з інфляцією також демонструє позитивну тенденцію до сповільнення. Станом на грудень 2025 р. річна споживча інфляція становить 9,2%, що свідчить про повернення показника до однозначних значень після пікових 15,9% у травні. Основними чинниками стримування цін стали збалансований внутрішній попит, стабільні тарифи на більшість житлово-комунальних послуг та поступове налагодження логістичних ланцюгів. “Основним чинником прискорення інфляції у 2025 р. стало поступове перенесення витрат бізнесу на ціни товарів та послуг, що зумовлено дефіцитом електроенергії та зростанням витрат на оплату праці”, – сказав Пишний. За його словами, інфляційний тиск у 2025 р. залишався значним через вичерпання ефектів високих врожаїв минулих років, подальше зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці. Проте завдяки заходам монетарної політики та стабільності валютного ринку нам вдається утримувати інфляційні очікування під контролем.
Вікторія Хаджирадєва -

Fitch підвищив кредитний рейтинг України
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.
Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти -

Україні заявила про успішну реструктуризацію ВВП-варантів
Власники понад 99% ВВП-варантів на 2,6 млрд доларів погодили їх обмін на стандартні єврооблігації України, що дозволить державі уникнути мільярдних виплат у післявоєнний період, посилити макроекономічну стабільність та зберегти ресурси для фінансування оборони. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну у четвер, 18 грудня.
Реструктуризація виводить з обігу токсичний фінансовий інструмент та робить боргову структуру України прогнозованішою й стійкішою.
Це означає, що Україна конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,497 млрд доларів (а невелику частину – в облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на близько 34 млн доларів) відповідно до умов пропозиції. У межах цієї транзакції Україна також анулює ВВП варанти на суму 604 млн доларів, які перебувають у власності держави. Відтак, Україна повністю виводить з обігу цей інструмент.
У відомстві пояснили, що ця реструктуризація суттєво зменшує ризики, які ВВП варанти створювали для державних фінансів України. За розрахунками Міністерства, сукупні виплати за ними у 2025-2041 роках могли б становити від 6 до 20 млрд доларів залежно від темпів економічного зростання країни у період відновлення.
“Така надмірна волатильність зумовлена природою цього інструменту: після 2025 року виплати є необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП – без захисту від ризику економічних спадів, за якими може слідувати різке відновлення, що призводять до виплат, які не відповідають економічній реальності”, – зазначили у повідомленні.
Виплати за ВВП варантами здійснюються, якщо річне зростання реального ВВП перевищує 3%, а номінальний ВВП перевищує 125,4 млрд доларів, та розраховуються як 15% від річного зростання ВВП між 3% і 4% та 40% від зростання реального ВВП понад 4%.
ВВП України скоротився майже на 30% у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії. У 2023 році економіка зросла на 5,3%, що спричинило вимогу здійснення виплати за ВВП варантами на суму 643 млн доларів, попри відсутність реального покращення економічної ситуації в країні. Цю вимогу повністю врегулювали у межах цієї реструктуризації.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти -

ВВП України може випередити російський через 10 років – Рубіо
Державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News висловив думку, що якщо Україна прийме “правильні кроки”, то її ВВП за наступні десять років може перевершити ВВП Росії. Він підкреслив, що США прагнуть до того, щоб українська економіка не лише відновилася після війни, а й почала активно розвиватися. Рубіо вважає, що ціль можна досягти шляхом відпрацювання правильних стратегій. Також він зазначив, що цей процес не пов’язаний з військовими діями, і США допомагають Україні, оскільки вони єдині, хто може це зробити. За прогнозами Світового банку, економічне зростання України у 2026 році залишиться на рівні 2%, а прискорення до 5% очікується лише у 2027 році. Наразі темпи зростання української економіки сповільнилися, за даними НБУ, зріст реального ВВП у другому кварталі 2025 року склав лише 0,7%.
-

Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль
В Росії спостерігається сповільнення темпів економічного зростання вже третій квартал поспіль. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП збільшився лише на 0,6% порівняно з попереднім роком. Це значно менше, ніж у попередні квартали. Наприклад, у другому кварталі зростання склало 1,1%, у першому – 1,4%, а у четвертому минулого року – 4,5%. Промисловість також відчула сповільнення зростання, зокрема виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та меблів зменшилося. Навіть металургія вперше з 2022 року потрапила в рецесію. Зараз уряд Росії змушений вживати жорстких заходів економії, оскільки доходи скорочуються, а економічне зростання припинилося. Планується підвищення ПДВ та радикальна податкова реформа, що може негативно вплинути на малий бізнес. Експерти прогнозують падіння російського ВВП на наступний рік на 2%.
-

Економіка України сповільнилася – Нацбанк
Згідно з повідомленням Національного банку України, економіка країни у другому кварталі 2025 року зросла на 0,7%, що є сповільненням порівняно з показниками першого кварталу. Негативний вплив на зростання економіки мала війна, яка призвела до втрат виробничих потужностей та несприятливих умов для агросектору. Споживчий попит залишався стабільним, що допомогло підтримати економічну активність. Промисловість, будівництво та енергетика показали позитивні результати, але агросектор зазнав втрат через погодні умови. Нацбанк прогнозує покращення економічної ситуації у другій половині року, але водночас попереджає про можливі ризики від безпекових загроз. За прогнозом Світового банку, зростання економіки України в 2026 році складе 2%, а прискорення до 5% очікується у 2027 році.
-

Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує наступного року витратити рекордні 5,38% свого ВВП на оборонні потреби. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для зміцнення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік заплановано виділити 4,79 мільярдів євро на оборону, що також є рекордною сумою для країни. Литва активно розвиватиме свою оборонну інфраструктуру, зокрема полігони. Країна вже стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищуючи поріг у 5%, який раніше закликав досягти президент США Дональд Трамп.
-

Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму на оборону наступного року – 5,38% свого ВВП, що становить 4,79 млрд євро. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що країна робить великий крок у зміцненні безпеки через складну геополітичну ситуацію. Гроші будуть використані, зокрема, на розбудову військових полігонів і іншої інфраструктури. Литва стала однією з країн НАТО, яка найбільше витрачає на оборону, перевищуючи плановий поріг у 5%.
