Війна – Сторінка 42

Україна навчає світ, як під час війни живуть порти

Голова Асоціації українських портів Дмитро Баринов заявив про унікальність досвіду України в забезпеченні роботи морських портів під час війни, що стало предметом вивчення держав Перської затоки. Про це повідомляє Der Spiegel.

Попри виклики, пов’язані з блокадою Чорного моря, обстрілами, мінною небезпекою та кібератаками, Україна змогла підтримати роботу своїх портів у період війни. Цей успішний приклад привернув увагу країн Перської затоки, які зацікавлені в навчанні стратегій, спрямованих на забезпечення стабільної морської торгівлі в умовах загроз.

Дмитро Баринов зазначив, що набуті в Україні знання є унікальними. Він підкреслив це під час виступу на засіданні Міжнародної асоціації портів і гаваней в Одесі.

Як зазначає видання, на початкових етапах конфлікту українські сили відтіснили російський флот від узбережжя, що дозволило встановити контроль над частиною Чорного моря. Згодом було створено безпечний морський коридор, максимально наближений до берегової зони. Цим коридором почали транспортувати зерно, незважаючи на загрози для судноплавства.

Операція портів відбувається за встановленим графіком: рух суден чітко регулюється, включаючи обов’язкову перевірку кораблів ще до їхнього входу до портових вод.

Задля зменшення ризиків тривале перебування суден у портах заборонено. У водах розмістили плавучі бар’єри для нейтралізації мін, а портову інфраструктуру доповнили мобільними бетонними укриттями для персоналу у разі повітряних тривог.

Координацію діяльності портів постійно здійснюють разом із підрозділами ППО. Після серії кібератак було прийнято рішення перевести частину процесів комунікації на аналогові засоби, такі як факсимільний зв’язок, щоб знизити залежність від цифрових технологій.

Такий комплексний підхід до управління морськими портами викликає значний інтерес у міжнародній спільноті. На тлі подій в Ормузькій протоці, де іранські сили обмежили рух нафтових танкерів, країни Перської затоки детально аналізують український досвід.

Нагадаємо, війська РФ 12 березня атакували ударними безпілотниками портову інфраструктуру Одеської області, пошкоджень зазнав продуктовий склад на території порту.

ЗМІ дізнались, як Україна “потопила” фрегат НАТО

ЗМІ: США скеровують десантні кораблі і морпіхів на Близький Схід

Сполучені Штати Америки перекидають тисячі морських піхотинців і десантні кораблі у напрямку Близького Сходу, готуючись до можливої висадки в Ірані. Про це повідомляє Newsmax, яке посилається на чотирьох американських високопосадовців.

Згідно з джерелами видання, США активізували розгортання своїх військ. Зокрема, оперативна група, очолювана десантним кораблем USS Boxer, разом з 11-м експедиційним підрозділом морської піхоти вирушає із Західного узбережжя США з випередженням запланованого графіка. До цієї групи входять також десантні транспортні кораблі USS Portland та USS Comstock.

На борту цих суден перебуває приблизно 4 тисячі військових, включаючи 2 500 морських піхотинців. Кораблі оснащені винищувачами F-35, ракетами та обладнанням для висадки десанту.

Очікується, що флотилія пройде через Індо-Тихоокеанський регіон до Близького Сходу, де з’єднається з десантним кораблем USS Tripoli. Пізніше до операції долучаться крейсер USS New Orleans та корабель-док USS Rushmore.

Загальна кількість особового складу, який планується перекинути до зони конфлікту, може скласти близько 8 тисяч військових, з яких до 5 тисяч – морські піхотинці.

Нагадаємо, про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду.

Раныше президент США Дональд Трамп заявив, що “не боїться повторення “в’єтнамського сценарію” у разі початку наземної військової операції в Ірані. Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Немає нафти – немає грошей: лідери ЄС засудили Орбана

Президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що під час засідання Ради лідери країн ЄС засудили позицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує виконання рішення про виділення Україні позики у розмірі 90 млрд євро. Про перебіг обговорення цього питання Кошта розповів на пресконференції, що відбулася у ніч з четверга на п’ятницю, 20 березня, після засідання Ради. Про це повідомляє Інтерфакс.

Антоніу Кошта нагадав про те, що рішення надати Україні кредит було ухвалено консенсусом ще 18 грудня.

Президент Європейської ради наголосив на важливості виконання затвердженого рішення. За словами Кошти, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн чітко заявила, що цю угоду буде реалізовано за будь-яких обставин. Хоча саме питання не обговорювалося повторно, багато лідерів висловилися проти дій Орбана, закликаючи його дотримуватися домовленостей. Усі сторони повинні виконувати взяті на себе зобов’язання.

Кошта підкреслив, що “ніхто не може шантажувати Європейську раду, ніхто не може шантажувати інституції Європейського Союзу, і ми повинні це виконати”. Далі він висловив підтримку на адресу зусиль України щодо відновлення нафтопроводу Дружба, який був пошкоджений внаслідок атак з боку Росії. Лідери також привітали публічну обіцянку президента Зеленського завершити ремонт протягом найближчих шести тижнів. Зауважимо, що Орбан своє блокування пояснює тим, що Україна призупинила транспортування російської нафти по Дружбі, заявляючи: “Немає нафти – немає грошей”.

Президент Євроради нагадав, що Європейська комісія вже запропонувала Україні технічну та фінансову допомогу для забезпечення ремонту нафтопроводу. Проте він також зауважив, що подальше функціонування Дружби залежить від дій Росії, яка може знову спробувати пошкодити його.

“Росія 23 рази атакувала нафтопровід Дружба. Вже 23-й раз Україна знову ремонтуватиме його. Звичайно, це не відповідальність України, це не відповідальність (за функціонування нафтопроводу) Європейського Союзу, це не відповідальність Комісії, Європейської Ради, жодної держави-члена. І тому те, що робить Угорщина, абсолютно неприйнятно, і така поведінка не може бути прийнята лідерами. І саме тому лідери сьогодні в Раді чітко висловилися, чітко засудивши поведінку Угорщини в цьому питанні”, – заявив Кошта.

Раніше прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні несподівано висловила розуміння позиції угорського прем’єра Віктора Орбана, який призупинив надання кредиту на €90 млрд.

Орбан зірвав економічний порядок денний саміту ЄС

ЗМІ: США скеровують десантні кораблі і морських піхотинців на Близький Схід

Раныше президент США Дональд Трамп “не боїться повторення “в’єтнамського сценарію” у разі початку наземної військової операції в Ірані. Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Фон дер Ляєн зробила заяву про €90 млрд для Києва

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що Євросоюз надасть Україні фінансову допомогу, навіть якщо рішення блокується Угорщиною. Про це стало відомо після засідання Європейської ради, повідомляє Главком у п’ятницю, 20 березня.

Коментуючи ситуацію щодо кредиту для України на €90 млрд, фон дер Ляєн зазначила, що “рішення було ухвалене Європейською радою у грудні. За умови, що три країни не братимуть участі у цьому кредиті. Цю умову виконано. Кредит і далі заблокований, тому що один лідер не дотримується свого слова, але дозвольте повторити те, що я вже сказала в Києві: ми надамо цю підтримку так чи інакше”.

Орбан зірвав економічний порядок денний саміту ЄС

Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїті відмовила президенту США Дональду Трампу в проханні направити японський флот для участі у конфлікті з Іраном, наголосивши, що японська конституція не дозволяє таких дій. Про це повідомляє The Guardian.

За даними видання, відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи звертався Трамп із проханням надіслати японські військові кораблі для сприяння в розблокуванні Ормузької протоки, Такаїті зазначила, що надала йому вичерпні пояснення.

Зокрема, вона пояснила, що можливості Японії розгортати війська за кордоном досі обмежені конституцією, яка була розроблена для Японії Сполученими Штатами після Другої світової війни.

Такаїті зазначила, що під час переговорів сторони дійшли згоди щодо важливості забезпечення безпеки Ормузької протоки. Вона підкреслила, що Японія має законодавчі рамки, які визначають спектр можливих дій країни у військовій сфері. За її словами, Японія може використовувати Морські сили самооборони для правоохоронних місій, таких як боротьба з піратством, як це було в рамках операції поблизу берегів Сомалі у 2009 році.

Водночас японське законодавство прямо забороняє направлення військових кораблів для участі в бойових діях за межами країни. Такаїті утрималася від коментарів щодо того, чи оцінює Японія дії США проти Ірану як такі, що відповідають нормам міжнародного права.

Пораховано удари Ізраїлю та США по Ірану з початку війни

За три тижні від початку війни проти Ірану Сполучені Штати та Ізраїль завдали понад 16 тис. ударів по цілях іранського режиму. Про це увечері в четвер, 19 березня, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані американського командування та ізраїльських військових.

Згідно з інформацією WSJ, американські сили завдали як мінімум 7800 ударів, при цьому знищивши або пошкодивши понад 120 суден, що належать Ірану. У свою чергу, ізраїльські військові провели близько 8500 атак, використавши для цього понад 12 тисяч боєприпасів.

Також повідомляється, що Ізраїль атакував приблизно 2000 цілей у Лівані, які мали зв’язок із іранськими союзниками. За даними ізраїльської сторони, їхні системи протиповітряної оборони перехоплюють понад 90% загроз із повітря.

Раніше зазначалося, що початок операції проти Ірану було спочатку заплановано на тиждень раніше, але її відклали через розвідувальні та оперативні фактори, зокрема через несприятливі погодні умови.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що очікував різкішого зростання цін на нафту та погіршення стану економіки, перш ніж санкціонувати удари США по Ірану.

РФ вдарила по Харкову: пошкоджено навчальний заклад

У ніч на п’ятницю, 20 березня, російські війська атакували Харків за допомогою ударного безпілотника. Влучання було зафіксоване в Шевченківському районі міста. Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов у сволєму Telegram-каналі.

За його словами, удар припав на територію поблизу навчального закладу, що призвело до пошкоджень будівлі.

У результаті вибуху вибиті вікна у навчальному закладі. Станом на зараз інформація про постраждалих не надходила, зазначив Терехов.

Нині на місці події працюють екстрені служби. Територія обстежується, а подробиці щодо наслідків атаки уточнюються.

Нагадаємо, напередодні вночі російські війська аткували дроном Холодногірський район Харкова. Влучання БпЛА зафіксували по приватному сектору. Внаслідок атаки загинув чоловік, ще двоє – постраждали.

Крім того, у ніч проти 19 березня росіяни здійснили масовану атаку безпілотниками на Одесу, повідомляли про влучання у житлову забудову.

Трамп про ціну на нафту: Думав, що буде гірше

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікував різкішого зростання цін на нафту та погіршення стану економіки, перш ніж санкціонувати удари США по Ірану. Про це в четвер, 19 березня, повідомляє CNN.

“Я сказав, якщо я це зроблю, ціни на нафту зростуть, економіка трохи впаде. Я думав, що буде гірше, набагато гірше”, – сказав Трамп під час зустрічі в Овальному кабінеті з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі.

“Насправді, я думав, що є ймовірність, що може бути набагато гірше. Це непогано, і це скоро закінчиться”, – запевнив американський лідер.

На питання про можливе скасування санкцій на іранську нафту Трамп зауважив, що готовий зробити “все необхідне”, щоб стабілізувати ціни.

Його коментарі прозвучали на тлі розвитку подій на світових енергетичних ринках. Так, у четвер вранці ціна на нафту марки Brent, ключового міжнародного індикатора, піднялася майже до 120 доларів за барель через напруженість у регіоні Близького Сходу. У деяких регіонах світу нафта сягнула $150.

Раніше Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснюється прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.

Кінець паузи в перемовинах. Делегація їде в США

Після тривалої паузи, викликаної загостренням геополітичної ситуації у світі, дипломатичний трек щодо врегулювання війни Росії проти України наче знову активізується. Формат тристоронніх перемовин за участю Києва, Вашингтона та Москви залишається одним із найскладніших механізмів сучасної дипломатії. Останні заяви з української столиці та Кремля свідчать про те, що період політичної тиші добігає кінця, і сторони готуються до нового раунду обговорень.

Українська делегація прямує до США

Ключовим сигналом про розморожування дипломатичного процесу стало звернення Президента України Володимира Зеленського 19 березня. Він офіційно заявив, що переговорна пауза завершується, і українська команда вже вирушила до Сполучених Штатів для проведення зустрічі, яка запланована на найближчу суботу.

За словами глави держави, Київ отримав чіткі сигнали від американської сторони щодо готовності продовжити роботу в наявних форматах. До складу української делегації входять міністр оборони Рустем Умєров, очільник ГУР Кирило Буданов, голова фракції Слуга народу Давид Арахамія та постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Головним пріоритетом цієї групи, як підкреслив Зеленський, є напрацювання умов для досягнення справедливого та достойного миру.

Позиція Кремля Російська сторона також підтверджує готовність до повернення за стіл переговорів. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков того ж дня, 19 березня, заявив, що пауза у тристоронньому форматі (Україна-США-РФ) має тимчасовий характер.

Москва наголошує, що головною перепоною для негайного відновлення зустрічей є логістика та узгодження графіків усіх трьох сторін, причому особливий акцент робиться на розкладі “американських посередників”. У Кремлі заявляють, що очікують, коли Вашингтон зможе приділити більше уваги “українським справам”.

Близькосхідний фактор

Однією з головних причин тимчасового заморожування перемовин стала різка зміна фокуса американської зовнішньої політики. Процес став на паузу через загострення ситуації на Близькому Сході.

Сьогодні американська адміністрація під керівництвом Дональда Трампа значною мірою зосереджена на ситуації довкола Ірану та подіях в Ормузькій протоці. Західні ЗМІ відзначають, що через це Трамп тимчасово втратив гострий інтерес до процесу мирного врегулювання в Україні. Проте, Київ розуміє важливість збереження прямого контакту з Білим домом. Володимир Зеленський продовжує наполягати на необхідності особистої зустрічі з президентом США, адже багато питань “не стоять на місці” і потребують політичної волі найвищого рівня.

Пошук альтернативних гарантій безпеки

Усвідомлюючи складність тристоронніх перемовин та глобальну турбулентність, Україна паралельно працює над диверсифікацією своїх безпекових гарантій. Яскравим прикладом цього є дипломатична активність міністра оборони Рустема Умєрова в регіоні Перської затоки.

Під час останнього тижня Умєров відвідав ключові столиці Близького Сходу. За інформацією Офісу Президента, Україна напрацьовує з цими країнами нові безпекові домовленості. Мова йде про взаємовигідне співробітництво: країни Затоки можуть підтримати Україну системами протиповітряної оборони (ППО), тоді як українські експерти вже діляться передовим досвідом боротьби з ударними дронами типу Шахед. Така активність може дозволити Києву посилити свої переговорні позиції у діалозі зі США та РФ.

До того як процес був поставлений на вимушену паузу, комунікація між Києвом, Вашингтоном та Москвою відбувалася у доволі інтенсивному режимі. Проте, незважаючи на регулярність контактів, перемовини просувалися вкрай важко. Ключові політичні розбіжності — зокрема вимоги Росії щодо територіальних поступок та безкомпромісна позиція України щодо відновлення суверенітету і отримання дієвих гарантій безпеки — залишалися фундаментальними перепонами. Саме на тлі цієї позиційної глухого кута та нових глобальних криз процес і був призупинений.