Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації в країні. Згідно з цими законопроектами, запропоновано продовжити воєнний стан до 5 листопада 2025 року на 90 днів, а також провести загальну мобілізацію на той самий термін. Якщо закони будуть затверджені, вони наберуть чинності відразу після публікації. Це вже 17-те голосування парламенту за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
Позначка: Верховна рада
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Бюджетний комітет Верховної Ради розглянув понад 3,3 тисячі поправок до проєкту державного бюджету на 2026 рік на суму понад 7,1 трлн гривень, що значно перевищує вже запланований обсяг бюджету. Голова комітету Роксолана Підласа зазначила, що загальна вартість пропозицій депутатів перевищує 7,1 трлн гривень, що еквівалентно півтора державних бюджетів на наступний рік. Депутати, які внесли поправки, часто не вказують джерела фінансування, але ті, які вказують, пропонують використовувати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише реалістичні пропозиції будуть повністю розглянуті, а ідеї без явних джерел фінансування будуть передані уряду для подальшого аналізу.
Строки зупинки бойових дій: хто і що каже
Українські чиновники та народні депутати висловлюють оптимістичні прогнози щодо завершення бойових дій на сході України. Вони стверджують, що це може статися вже незабаром, можливо, між листопадом і початком 2026 року. Деякі політики, такі як Юлія Тимошенко та Максим Бужанський, вважають, що кінець війни може настати найближчими місяцями. Інші депутати вважають, що для цього потрібні переговори, які можуть відбутися у найближчі місяці або навіть до Різдва. Проте військові висловлюють сумніви у такому швидкому завершенні бойових дій, оскільки ворог продовжує активні дії на сході України.
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Народний депутат України Олексій Гончаренко заявив, що ініціатива голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева може призвести до позбавлення українців пенсій. Гетманцев пропонує створити реєстр дропперів, до якого потраплять ті, хто передає свої банківські картки іншим особам. Людину, яка буде внесена в цей реєстр, обмежать у фінансових операціях, і вона навіть може бути позбавлена пенсії. Гончаренко вважає, що такі заходи не сприятимуть довірі громадян до держави і можуть негативно позначитися на молоді. Гетманцев пояснив, що мета цієї ініціативи – зупинити фінансові злочини, де використовуються чужі банківські картки. Якщо законопроєкт буде прийнятий, особа, яка передала свою картку, буде обмежена у фінансових операціях.
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі.
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави.
Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок
До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.
“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.
Серед політичних сил найбільше правок подали:
Серед депутатів найбільше правок подали:
“Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.
Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.
На гривнях пропонують розмістити напис Ми віримо в Бога
У Верховній Раді України виникла ініціатива додати на українські банкноти напис “Ми віримо в Бога”. Народний депутат Георгій Мазурашу вніс відповідний законопроект №14102, який передбачає зміни у дизайні українських грошей. Цей законопроект ще не має тексту і пояснень, але варто відзначити, що фраза “In God We Trust” є офіційним девізом США з 1956 року і присутня на американських доларах.