Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який регулює отримання грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні або померли у російських застінках. Раніше проблемою було те, що судмедексперти встановлювали причину смерті військових, які поверталися з полону, і часто фіксували загибель від хвороб, а не від дій на полі бою. Тепер родини отримають державну допомогу у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також буде призначатися в разі поранень або травм, що призвели до часткової втрати працездатності. Закон також передбачає збільшення видатків на оборону.
Позначка: Верховна рада
Рада дозволила військові контракти 60+
Українська Верховна Рада прийняла законопроєкт №13229, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно укладати контракти на проходження військової служби. Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану особи віком 60+ можуть підписати однорічні контракти зі згоди командира частини. Для офіцерів віком 60+ потрібне погодження від Генерального штабу ЗСУ. Ці громадяни можуть бути прийняті на різні посади, включаючи рядових, сержантів, старшин або офіцерів, якщо вони були звільнені після 1 січня 2015 року. Контракт може бути перерваний, якщо військовослужбовець не пройшов випробування або не відповідає вимогам служби. Цей закон прийняли, щоб допомогти збільшити кількість військовослужбовців.
Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля
Українська Верховна Рада прийняла відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що призвело до автоматичної відставки усього уряду. Рішення про це було прийняте шляхом голосування, де за відставку виступили 261 народний депутат. Поки не буде утворено новий уряд, Шмигаль залишається на посаді та виконує свої обов’язки.
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до держбюджету з метою фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Згідно з нововведеннями, видатки у цій сфері збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 402 млрд грн підуть на загальний фонд. Це зроблено для забезпечення Збройних Сил додатковою зброєю, боєприпасами та військовим обладнанням. Найбільше коштів отримає Міністерство оборони – 311 млрд грн, МВС – 84 млрд грн, а також інші військові структури. Загалом, запропоновані зміни до держбюджету-2025 становлять 457 млрд грн, які будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, такі як податки та кошти від Національного банку.
Колишня “слуга” Буймістер увійшла до фракції Батьківщина
На цей раз народна депутатка Людмила Буймістер, яка раніше була безпартійною та працювала у партії Слуга народу, приєдналась до фракції Батьківщина. Її вступ до нової фракції був оголошений депутатом Олексієм Гончаренком. Це вже дев’ятий скликання для Людмили Буймістер. Раніше вона мала зв’язки з олігархами Рінатом Ахметовим та Сергієм Тарутою. Також вона була виключена з фракції Слуга народу у 2021 році, але пізніше приєдналася до міжфракційного об’єднання Розумна політика. До приєднання до політики Людмила працювала у сфері енергетики, металургії та суднобудування. Вона народилась у Москві та має освіту МДІМВ і Лондонської бізнес-школи.
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України прийняла рішення продовжити воєнний стан та загальну мобілізацію на території країни. Цю новину оголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграм у вівторок, 15 липня. За його повідомленням, законопроекти про продовження воєнного стану та мобілізації українських громадян підтримали 320 депутатів, один був проти. Таким чином, дію воєнного стану та мобілізації продовжено на 90 днів, до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада прийняла рішення про підтвердження угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграмі 15 липня. За відповідний законопроєкт №0328 проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту.
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
В Раді перевірять ефективність роботи НАБУ і САП – ЗМІ
Верховна Рада перевірить ефективність роботи антикорупційних органів України. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє УНН з посиланням на народного депутата Сергія Власенка.
За інформацією видання, перевірку розпочне тимчасова слідча комісія з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних та судових органах.
“З огляду на нещодавній аудит НАБУ, а також низку висвітлених ЗМІ останнім часом компрометуючих фактів, питань щодо ефективності, ТСК візьме в свою роботу і питання аналізу роботи НАБУ й САП”, – цитує Власенка УНН.
Окрім того, нарпдеп повідомив, що найближчим часом в Раді хочуть заслухати позицію генерального прокурора щодо ефективності роботи антикорупційних органів.
“Для початку на одне із найближчих засідань запросимо генерального прокурора і послухаємо його думку з приводу роботи всієї правоохоронної системи. Генпрокурор є особою, що добре знає результативність кожного правоохоронного органу. Далі можливе заслуховування керівників інших правоохоронних органів. Долучимо до роботи громадськість і представників юридичної спільноти. Друге засідання комісії на наступному тижні”, – сказав Власенко, пише УНН.
Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни
Парламент працює над законопроєктом, який регулюватиме проведення виборів після завершення воєнного стану. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону, передає Укрінформ.
Спікер парламенту наголосив, що Україна потребує нового нормативного акта, який забезпечить проведення так званих “повоєнних” виборів.
“Ми моделюємо базові сценарії, щоб забезпечити українцям реалізацію їхнього конституційного права на вибір. Вибори повинні відбутися в Україні, і я переконаний, що ми зможемо знайти необхідний законодавчий компроміс”, — зазначив Стефанчук і додав, що характер викликів, які стоятимуть перед країною після війни, значною мірою залежатиме від її умов завершення.