Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду не видавати українця Володимира Журавльова Німеччині у зв’язку з підозрою у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. Навроцький вважає, що справедливого судового розгляду можна було б не очікувати в Німеччині. Він наголосив, що проєкт Північний потік приносить прибуток Німеччині, але сприяє Росії в війні проти України. Навроцький вважає, що не слід покарати українця за участь у діях, обумовлених діями Путіна.
Позначка: Українці
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У вбивстві 17-річного українця в Ірландії обвинуватили підлітка з Сомалі
У столиці Ірландії 17-річного громадянина Сомалі звинуватили у вбивстві однолітка з України Вадима Давиденка. Про це у суботу, 18 жовтня, повідомило RTE News.
У публікації йдеться, що підозрюваного, чиє ім’я не розголошується через його вік, у п’ятницю ввечері доставили до Дублінського окружного суду. Підлітка залишили під вартою, але за клопотанням адвоката перевели до Центру утримання неповнолітніх “Оберштаун” у Дубліні. Наступне судове засідання за цією справою призначене на вівторок.
За даними ЗМІ, український хлопець Вадим Давиденко лише кілька днів тому, у неділю, прибув до Ірландії для подання запиту на отримання притулку. Трагедія сталася в середу, коли Вадим зазнав смертельного ножового поранення у центрі опіки Tusla, що перебуває під управлінням ірландської служби захисту дітей.
Нагадаємо, 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.
Раніше ми писали, що в місті Фрідланд, Нижня Саксонія, 31-річний чоловік штовхнув 16-річну українку під вантажний поїзд – вона загинула.
-
У Польщі затримали палія автівок з українськими номерами
У Польщі в місті Гдиня був затриманий чоловік у віці 42 років, якого підозрюють у підпалах автомобілів із українськими номерами. Поліція затримала його після останнього підпалу машини з українським номером. Під час обшуку в його помешканні знайшли матеріали, які можуть бути використані для виготовлення вибухових засобів. Затриманий обирав автомобілі з українськими номерами для підпалів, що також призвело до пошкодження місцевих машин. Загальні збитки оцінили у 262 тисячі злотих. Чоловіку пред’явлено обвинувачення у знищенні майна, і його триматимуть під вартою на три місяці. За це йому може загрожувати до п’яти років ув’язнення. Також була затримана інша особа, яку підозрюють у поширенні дитячої порнографії.
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
У Німеччині розслідують ситуацію з виявленням сотень громадян Угорщини, які видали себе за біженців з України, щоб отримувати грошову допомогу. Міграційні служби помітили, що деякі з них не говорили українською мовою, а використовували угорську або потребували угорського перекладача. За останні місяці було зареєстровано понад 9000 підозрілих випадків. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які не мають права на тимчасовий захист у Німеччині. Виявилося, що угорський прем’єр Віктор Орбан роздавав угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті, але тепер це стало проблемою для тих, хто має угорський паспорт і шукає притулок в Німеччині.
-
У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії
У Латвії розпочалося розслідування кримінальної справи проти громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався у поїзді під час подорожі до міста Шпіц. Нападник, ймовірно, вже раніше атакував українців у Швейцарії, що викликало обурення в інтернеті. Служба державної безпеки Латвії розпочала розслідування за частиною 3 статті 78 Кримінального закону, яка стосується розпалювання національної та етнічної ворожнечі з застосуванням насильства та погроз. Нападник з Риги, який мешкає в Цюриху, вже раніше вчиняв напади на україномовних осіб. Такі події стають все частіше в різних країнах, що свідчить про зростання націоналістичних проявів та ворожнечі.
-
Жирона на матч із Барселоною візьме до складу відразу трьох українців
У матчі між Жироною та Барселоною в рамках іспанського чемпіонату з футболу виступлять українські гравці Віктор Циганков, Владислав Крапивцов та Владислав Ванат. Циганков повернеться на поле після травми, Крапивцов після участі в матчі української збірної U-20, а Ванат продовжить виступи за Жирону. Циганков вже забив один гол у цьому сезоні та має контракт до 2027 року.
-
У Росії засудили бійців батальйону Айдар до 15-21 року колонії
У Ростові-на-Дону було винесено вирок у справі 15 українських полонених з батальйону Айдар. Деякі з них отримали великі терміни ув’язнення – від 21 до 15 років. Звинувачення проти них базувалося на їхній належності до батальйону, а не на конкретних злочинах. Деякі жінки, які також були ув’язнені, повернулися до України в рамках обміну полоненими. Також розглядається справа щодо двох суддів, які незаконно призначили ув’язнення українським військовослужбовцям.
-
В Польщі зафіксували рекордне число шлюбів з громадянами України
У 2021 році в Польщі зареєстрували 5359 шлюбів з участю громадян України, з них 2556 – між українками та поляками. Цю інформацію оприлюднило Польське радіо, посилаючись на дані Головного управління статистики країни. У порівнянні з попередніми роками, у 2024 році таких шлюбів було 2213, а в 2015 році – лише 715. Серед укладених шлюбів найбільше пар складають поляки та українки. Дослідники пояснюють цю тенденцію тим, що при тривалому перебуванні за кордоном люди прагнуть закріпити свої стосунки та зробити їх офіційними.
-
Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією
Згідно з результатами опитування КМІС, українське суспільство поступово починає відновлювати довіру до антикорупційної політики після спаду 2024 року. За даними опитування, станом на початок жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно намагається боротися з корупцією, але ще 40% респондентів вважають, що Україна залишається “безнадійно корумпованою”. Ці показники покращилися у порівнянні з попереднім роком. Тенденція до відновлення оптимізму помітна, але рівень довіри ще не досяг показників 2023 року. Вчені вважають, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців на поступки у війні, і це може вплинути на політичні рішення. За словами виконавчого директора КМІС, боротьба з корупцією є спільною справою держави та громадян.