Підрив посилок: в Німеччині затримали українців, завербованих Росією

Німеччина висунула обвинувачення двом українцям у справі про російський план підриву посилок під час транспортування Європою. Про це повідомили німецькі прокурори у вівторок, 13 січня, повідомляє видання Reuters.
У березні 2025 року підозрювані, які у Німеччині ідентифіковані як Данило Б., Владислав Т. та Євген Б., надіслали два пакети з GPS-трекерами з німецького Кельна в Україну за вказівками посередників російської розвідки в Маріуполі, стверджують німецькі слідчі.
Мета полягала у перевірці логістичних маршрутів для подальшого надсилання посилок з підпалювальними пристроями, які мали б спалахнути в Німеччині або під час транспортування до непідконтрольних Росії регіонів України, завдаючи максимальної шкоди.
Данило Б. та Владислав Т. були заарештовані в Німеччині у травні 2025 року й досі перебувають під вартою.
Євген Б., який був затриманий у Швейцарії того самого місяця, 23 грудня 2025 року був екстрадований до Німеччини, і проти нього незабаром мають бути висунуті обвинувачення.
Росія відкинула причетність до подій. Слідство продовжує встановлювати всіх можливих співучасників і подробиці інцидентів.
Слідчі встановили, що цей випадок пов’язаний з серією інцидентів у 2024 році, коли посилки вибухали на складських і транспортних об’єктах.
Німеччина викликала посла РФ через загрозу нацбезпеці

В ЄС зафіксували зростання числа українців з тимчасовим захистом

Тимчасовим захистом у Європейському союзі станом на 30 листопада 2025 року користувалися 4,33 млн осіб з України. Це на 30 600 (+0,7%) більше, ніж наприкінці жовтня, повідомляє Євростат 12 січня.
Найбільше українців під захистом перебували у Німеччині – 1,24 мільйона, у Польщі – 968,8 тисячі та в Чехії – 392,7 тисячі.
Протягом листопада кількість українців збільшилася у 21 з 26 країн ЄС, найбільший приріст зафіксовано у Німеччині, Польщі та Іспанії, а найбільше скорочення – у Франції та Литві.
Щомісячна кількість нових рішень стосовно надання тимчасового захисту українцям у листопаді знизилася до 53 735, що на 32,5% менше порівняно з вереснем і на 27,8% менше, ніж у жовтні.
Українці складали понад 98% усіх бенефіціарів тимчасового захисту.
Дорослі жінки становили 43,6% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 25,7%, а неповнолітні – 30,7%.
Найвищі показники тимчасового захисту на тисячу жителів спостерігалися в Чехії, Польщі та Словаччині, тоді як середній показник по ЄС становив 9,6 на тисячу осіб.

Українське баскетбольне дербі на паркеті відбулося в рамках Ліги Ендеса

У матчі чергового туру Ліги Ендеса на домашньому майданчику Андорри мадридський Реал здобув перемогу над господарями.

“Королівський клуб” зміг лише на кілька очок обіграти Андорру – 90:85.

У цій грі на майданчику зустрілися два українці, які грали за протиборчі команди.

З перших хвилин протистояння у складі “гірців” на паркет вийшов Артем Пустовий. Український центровий брав участь у грі протягом 19 хвилин. За цей час баскетболіст набрав 12 очок і зробив чотири підбирання, зреалізувавши при цьому п’ять із восьми двоочкових кидків.

Олексій Лень зі складу “вершкових” з’явився в грі, вийшовши з лави запасних. Лень, який так само виступає на позиції центрового, зіграв приблизно стільки ж, скільки й Пустовий – майже 19 хвилин. За цей час він зміг набрати у свій актив 10 очок, оформивши шість підбирань і зробивши один асист. Баскетболіст закинув у кільце чотири двоочкові і два штрафні м’ячі.

Після матчу Реал залишається лідером чемпіонату. Статистика мадридської команди: 13 перемог, дві поразки. Андорра своєю чергою розташувалася над зоною вильоту із чотирма перемогами й 11 поразками.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

“ЄС буде повертати біженців в Україну”: в ЦПД викрили російський фейк

Відео з соцмереж, де стверджувалося, що Польща, Німеччина та Франція нібито “протягом двох місяців повернуть в Україну понад 40 тисяч призовників”, є фейковим. Про це заявив Центр протидії дезінформації (ЦПД) у Telegram.
Ролик з Мережі замаскований під матеріал західного видання. В ньому йдеться про те, що Польща, Німеччина та Франція нібито “зобов’язалися протягом двох місяців повернути в Україну понад 40 тисяч осіб призовного віку для проходження військової служби”.
З метою “реалістичності” запису було використано справжні кадри з зустрічі Коаліції охочих у Парижі 6 січня, на які накладено вигаданий текст.
У ЦПД наголосили, що ця інформація не відповідає дійсності.
“Жодних офіційних заяв, рішень або домовленостей між Україною та країнами ЄС щодо “примусового повернення 40 тисяч осіб за два місяці” не існує, так само як і подібних матеріалів у західних медіа”, – зазначили в Центрі.
Поширення таких фейків є частиною російської інформаційної операції. Її мета полягає в залякуванні українців за кордоном, дискредитації європейських партнерів України та створенні штучної напруги у відносинах між Україною та ЄС.
Російська пропаганда системно створює фейкові відео та “новини”, імітуючи стиль західних медіа, щоб дезінформація здавалася цілком вірогідною.

У МЗС розповіли про українських акробатів, що впали з висоти в Німеччині

Двоє українських артистів, які виступали у цирку в німецькому місті Штутгарт, зірвалися з висоти під час вистави, але їхнє життя не загрожує. Обидвох артистів госпіталізували, але зараз вони в стабільному стані. Поліція Штутгарта розслідує цей інцидент, а Генеральне консульство України в Мюнхені надає підтримку українським артистам. Наразі справа перебуває під контролем консульства, і всім бажають швидкого одужання артистам.

Росія відправляє дітей з окупованих територій в літній табір в КНДР – ЗМІ

Росія відправляє школярів на літній табір у Північну Корею, де діти прибирають пам’ятники вождям, слухають промови про знищення “американського імперіалізму”. Табір у Сондовоні був відкритий ще у 1960 році і приймав дітей з різних країн, але через пандемію припинив приймати іноземців. У 2024 році росіяни знову почали їздити на цей табір, а у 2025 році туди поїхав школяр з окупованої Макіївки. Діти повинні відвідувати пам’ятники, писати листи-подяки диктатору Кім Чен Іну і прибирати навколо пам’ятників вождям. Також у таборі є російська пропаганда, комп’ютерні ігри з насильницькими сюжетами і обмежені можливості спілкування з рідними. У 2025 році Росія вивезла до таких таборів майже 11 тисяч українських дітей, що викликало обурення правозахисниці Катерини Рашевської.

В Німеччині двоє українських артистів цирку впали з висоти

У цирку в місті Штутгарт, Німеччина, двоє українських артистів, Дмитро та Дарина з дуету Flight of Passion, отримали важкі травми, коли вони впали з кількаметрової висоти під час виконання номеру перед аудиторією. Артистів доставили до лікарень з тяжкими травмами. Несподівано для багатьох, після години шоу було відновлено через прохання саміх артистів, які були при тямі. Поліція досліджує обставини нещасного випадку.

Українці придбали рекордну кількість нових авто за 2025 рік

У 2025 році на ринку нових легкових автомобілів в Україні було зафіксовано рекордний показник. За даними Укравтопрому, було продано 81,3 тис. нових легковиків, що на 17% більше, ніж у 2024 році. Це найвищий результат з 2022 року. Серед лідерів продажів була китайська марка BYD, яка продала 10352 автомобілі, що уп’ятеро більше, ніж у 2024 році. Також у ТОП-10 марок увійшли TOYOTA, VOLKSWAGEN, RENAULT, SKODA, BMW, HYUNDAI, ZEEKR, AUDI та HONDA. Найпопулярнішим автомобілем у 2025 році став компактний кросовер RENAULT Duster, а також в трійку лідерів увійшли TOYOTA RAV-4 та VOLKSWAGEN ID.UNYX.

Українці відповіли, коли слід проводити вибори

За дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців (59%) вважають, що вибори можна проводити лише після остаточної мирної угоди та завершення війни. Тільки 10% респондентів думають, що вибори слід проводити до припинення вогню. Також відзначено, що серед тих, хто довіряє президенту України Володимиру Зеленському, велика більшість також підтримує проведення виборів після мирної угоди. З іншого боку, серед тих, хто не довіряє президенту, є різна думка про терміни проведення виборів – деякі вважають, що вони мають відбутися якнайшвидше, навіть до завершення війни. Дослідження було проведено методом телефонних інтерв’ю з 1001 респондентом усіх регіонів України.

Українці визначилися зі ставленням до “мирного плану” РФ

Більшість українців – 74% – вважають неприйнятним план Росії щодо закінчення війни в Україні, Лише 17% українців готові на російську версію “миру”. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 26 листопада – 29 грудня 2025 року.
Російський план мирного врегулювання війни, проти якого виступає більшість українців, включає найбільш чутливі складові, які тепер дискутуються і які окремі суб’єкти хотіли би бачити в мирному договорі: відведення військ з Донбасу, обмеження українських Сил оборони, неконкретизовані гарантії безпеки тощо.
Водночас 69% українців (хоч і переважно без ентузіазму), але готові схвалити план Європи і України. Тільки 16% категорично відкидають його.
У вересні 2025 року 74% готові були підтримати цей план, тобто тепер їх стало трохи менше (але через перетікання у “важко сказати”, а не категоричних противників).
Водночас з 18% до 30% стало більше тих, хто “легко погодяться на цей план”.
У регіональному вимірі 71-78% у всіх регіонах відкидають план Росії. Натомість у всіх регіонах 67-69% готові схвалити план Європи і України. Опитування КМІС проведено 26 листопада-29 грудня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Всього був опитаний 1001 респондентів у віці від 18 років і старше.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.