Українці – Сторінка 16

Ребров наполягає на здатності його гравців бути вищими, сильнішими, кращими

На офіційному сайті Української федерації футболу з’явилася замітка про те, у якому настрої підопічні Сергія Реброва підходять до матчу відбору на чемпіонат світу 2026 року, який українцям належить зіграти зі збірною Ісландії 10 жовтня.

Національна збірна України, як стверджує головний тренер, безумовно, гратиме на перемогу.

Такий настрій на поєдинок, за словами тренера, є обов’язковою умовою.

Водночас, каже керманич, зустрівши опір, футболістам потрібно боятися лише одного – зробити недостатньо для перемоги.

“Я взагалі вважаю, цей тиск повинен бути завжди, бажання грати на перемогу. Коли я працював у Динамо – де б я не працював – тиск завжди є. Я завжди кажу гравцям: не треба боятися програти, треба боятися зробити недостатньо для перемоги.

Треба думати про себе, що ти покажеш, коли вийдеш на футбольне поле. Якщо в тебе немає зауважень до себе після гри… Дуже важливо, щоб ми вийшли й завтра віддали все для перемоги. А який буде результат – побачимо.”

Нагадаємо, перед очним протистоянням цих двох збірних положення в них у таблиці групи D, у якій вони грають, таке: у ісландців після двох ігор три бали, українці мають лише один.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи

Перші суботні та недільні українські школи, які працюють за кордоном, пройшли верифікацію. Тепер діти, які живуть за межами України, можуть навчатися у них за програмою українознавчого компонента. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України в четвер, 9 жовтня.

Зазначається, що результати навчання у верифікованих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою.

“Такі школи – це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій. Українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1-4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс Я досліджую світ.

Починаючи з 5 класу, школярі вивчають окремі предмети – українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять географія, громадянська освіта та предмет Захист України”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань

Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ухвалила вже 3271 відповідне рішення. Допомогу в цьому році виплачено на загальну суму понад 1 млрд грн. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
На останньому засіданні цієї комісії було розглянуто 154 заяви, з них підтверджено факт перебування в полоні для 94 громадян.
З початку роботи комісії у 2025 році ухвалено 3271 рішення про підтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також ухвалено 174 рішення щодо визнання членами сімей осіб, які досі перебувають у полоні.
В міністерстві нагадали, що люди, які повернулися з полону, мають право на одноразову державну допомогу в розмірі 100 тис. грн після звільнення та на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні.
У 2025 році вже виплатили понад 1 млрд грн, з яких понад 688 млн грн – щорічна допомога, майже 317 млн грн – одноразова допомога після звільнення.
Окрім фінансової підтримки, звільнені з полону отримують і базові речі першої потреби.
Мінрозвитку працює над удосконаленням процедур подання та розгляду заяв, врегулюванням порядку виплат щорічної допомоги та пришвидшенням ухвалення рішень.

Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

У штаті Північна Кароліна був підписаний закон “Ірина” на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Цей закон посилює перевірку злочинців перед їхнім звільненням під заставу, забороняє безготівкову заставу для насильницьких злочинів та рецидивістів, і обмежує повноваження суддів у вирішенні питань про звільнення. Також від обвинувачених вимагається психічне обстеження перед виходом під заставу. Губернатор Штайн вважає, що цей закон допоможе зменшити ризик насильства і забезпечить більшу безпеку громадянам.

До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

За результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, виявлено, що українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія. Найвищий рівень позитивного ставлення спостерігається до Нідерландів, підтримку яких висловили 89,3% українців. Натомість відношення до Росії залишається дуже критичним через конфлікт на сході України, лише 2,4% респондентів висловили позитивне ставлення. Також виявлено, що українці позитивно оцінюють Польщу та президента Франції Емманюеля Макрона. Дослідження також включало українське суспільство, яке продемонструвало свою єдність у питанні ставлення до різних країн та політиків.

Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

Опитування Центру Разумкова показало, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона – більше 80% опитаних висловили позитивну думку про нього. Також високі показники популярності мають президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Серед американських політиків найвищий баланс має Кіт Келлог, а найнижчий – у президента США Дональда Трампа. Лідери авторитарних режимів, такі як Сі Цзіньпін, Олександр Лукашенко та Володимир Путін, мають негативні показники популярності серед українців.

Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.

Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.

Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ

Уряд прийняв рішення про створення правових підстав для оплати послуг юристів для українців, які переслідуються кримінально у інших країнах за участь у заходах оборони України. Також збільшено суму матеріальної допомоги для громадян, які постраждали за кордоном, і створено можливість оплати вартості проїзду для захисників України, які повертаються з-за кордону. Крім цього, ухвалено рішення про оплату юридичної допомоги для громадян, які переслідуються за участь у заходах безпеки та оборони України, а також для дітей-сиріт або тимчасово переміщених за кордон.

У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем

У польському місті Вроцлав група підлітків влаштувала напад на 23-річного українця, якого вони заманили через фейковий профіль у соцмережах. Підлітки жорстоко побили чоловіка, поголили йому голову та намалювали на обличчі нацистські символи. Поліція кваліфікує цей інцидент як серйозний злочин і розслідує його. Деякі з нападників ще неповнолітні, тому справа також розглядається у сімейному суді. Влада пообіцяла розглядати цю ситуацію з усією суворістю закону.