Мінцифри та Microsoft підписали Меморандум про спіпрацю для розвитку цифрової інфраструктури, впровадження інноваційних технологій та посилення екосистеми штучного інтелекту в Україні. Про це повідомила пресслужба віжомства у середу, 18 лютого.
“Для нас важливо, щоб світові технологічні лідери не лише надавали сервіси, а й ставали частиною нашої екосистеми. Продовження співпраці з Microsoft — це чіткий сигнал для інвесторів: попри війну, Україна залишається надійним партнером та місцем для інновацій. Разом ми зміцнюємо кіберстійкість, розширюємо доступ до цифрових сервісів і відкриваємо нові можливості для інноваційного майбутнього. Дякуємо партнерам за непохитну підтримку”, – зазначив т.в.о. міністра Олександр Борняков.
Серед ключових напрямів співпраці:
Позначка: Україна
Шлях до ЄС: чи все в руках України
Шлях України до ЄС сьогодні нагадує складне рівняння, де успішне виконання офіційних вимог є лише однією з багатьох змінних. Поки Київ активно впроваджує реформи та адаптує законодавство під стандарти ЄС, реальна швидкість інтеграції дедалі більше залежить від балансу сил усередині блоку, де запеклі противники розширення протистоять рішучим прихильникам нашого якнайшвидшого вступу. Чи достатньо нам бути відмінниками в реформах, щоб подолати ці політичні бар’єри та нарешті стати частиною спільного європейського дому? Як Україна виконує умови? Історія офіційного зближення України та ЄС розпочалася зі стрімкого політичного ривка у березні 2022 р., коли на тлі повномасштабної агресії Росії Київ подав заявку на членство. Вже за три місяці європейська спільнота відповіла безпрецедентним кроком, офіційно визнавши Україну державою-кандидатом. Цей статус не був просто жестом солідарності, він став чітким дороговказом із переліком семи ключових реформ, які необхідно було реалізувати для подальшого руху.
Протягом наступного року країна зосередилася на виконанні цих “домашніх завдань”, що охоплювали критично важливі сфери: від перезавантаження судової системи та Конституційного Суду до розбудови антикорупційних органів. Особлива увага приділялася боротьбі з впливом олігархів, прозорості фінансових операцій, медійному законодавству та захисту прав національних спільнот. Результативність цих кроків дозволила Єврокомісії вже восени 2023 р. дати “зелене світло” для початку переговорного процесу.
Влітку 2024 р. відносини перейшли у глибоку технічну площину із запуском офіційних перемовин та процедури скринінгу. Цей етап став справжнім іспитом для державної машини, вимагаючи детальної звірки кожного українського закону з європейськими нормами. До вересня 2025 р. українські фахівці опрацювали колосальний масив даних, підготувавши понад 9 тисяч сторінок аналітики, що охопила всі сфери життя – від екологічних стандартів до цифрових технологій.
Фіналізація скринінгу зафіксувала готовність стосунків до переходу на наступний рівень. Це означає, що обидві сторони чітко визначили розбіжності та узгодили спільний фундамент для детальних переговорів за кожним із розділів європейського права. Тепер шлях до членства базується на конкретних технічних параметрах, які мають остаточно інтегрувати Україну в правове поле ЄС.
Наразі високопосадовці ЄС цілком задоволені темпом, з яким просувається Україні у виконанні вимог. “Швидкість, з якою Україна впроваджує складні реформи посеред війни, є безпрецедентною. Ви не просто виконуєте технічні вимоги – ви перебудовуєте свою державу на фундаменті європейського права, демонструючи дивовижну політичну волю та відданість демократичним цінностям”, – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Що ще треба зробити? Подальший шлях України до повноправного членства в ЄС складається з кількох стратегічних етапів, кожен з яких потребує системної роботи та політичної згоди партнерів.
Першочерговим завданням є офіційне затвердження Національної програми адаптації законодавства. Цей масштабний документ стане дорожньою картою для впровадження близько 1,6 тисячі європейських правових актів, що передбачає виконання майже 2,8 тисячі конкретних кроків для гармонізації українських норм із правилами ЄС.
Наступний ключовий етап – безпосередня робота над переговорними кластерами. Протягом 2026 р. Україна розраховує на відкриття шести таких тематичних блоків. Саме в межах цих кластерів відбуватимуться детальні дискусії щодо інтеграції у внутрішній ринок, реформування сільського господарства, енергетики та інших життєво важливих галузей. Тільки після того, як переговори за всіма напрямками будуть успішно завершені, ЄК зможе винести остаточний вердикт щодо повної готовності країни до вступу.
В Україні впевнені, у своїй здатності виконувати вимоги, що залишилися, якісно та вчасно. “До кінця 2026 р. ми прагнемо закрити всі переговорні кластери, і це вже питання не лише технічне, а суто політичне. Це величезне зобов’язання та титанічна робота уряду й парламенту, адже попереду – найскладніші дискусії у сферах, де перетинаються економічні інтереси, зокрема в агросекторі. Але ми готові до цієї динаміки, бо мета – бути повністю готовими до членства вже у 2027 р.”, – каже віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішина. Не все залежить від України Водночас не все залежить від зусиль України. Президент Володимир Зеленський у своїх нещодавніх виступах наголошував на тому, що технічна готовність України часто випереджає політичні рішення всередині ЄС. “Україна зробила все, щоб бути технічно готовою до відкриття всіх шести кластерів. Ми хочемо пройти цей шлях максимально швидко, але розуміємо: чим ближче ми до мети, тим більше зусиль знадобиться для того, щоб кожна з 27 країн-членів сказала “так” нашому спільному майбутньому”, – сказав він. Політичне рішення про вступ – це не просто оцінка за іспит, а складний консенсус усіх 27 держав-членів. Усередині ЄС існують різні табори: від беззастережних прихильників нашого членства до скептиків, які побоюються економічної конкуренції або інституційного дисбалансу всередині самого блоку. Наприклад, питання аграрних дотацій або вільного руху робочої сили стають предметом запеклих внутрішніх дискусій у Європі. У таких умовах навіть бездоганно виконане “домашнє завдання” може наштовхнутися на “політичну паузу”.
Крім того, ЄС сам перебуває в стані трансформації. Деякі лідери наполягають на тому, що перед великим розширенням Союз має змінити власну систему прийняття рішень, щоб не стати паралізованим після вступу нових членів. Це означає, що терміни нашої інтеграції стають заручниками внутрішніх європейських реформ. Таким чином, доля української заявки вирішується не лише в кабінетах українських міністерств, а й у кулуарах Брюсселя, де стратегічні інтереси безпеки континенту часом стикаються з прагматичними побоюваннями окремих національних урядів. Україна робить свою частину роботи на “відмінно”, але фінальний акорд вимагає від ЄС сміливості, яка виходить за межі суто технічних процедур. Ідея пришвидшеного вступу: розуміння та спротив Окрім стандартного шляху, на міжнародній арені активно обговорюється сценарій пришвидшеного вступу України до ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що після стратегічних зустрічей на Мюнхенській конференції з питань безпеки ця дискусія отримала новий імпульс. За його словами, попри очевидне розуміння необхідності такого кроку, Україна стикається з певним спротивом, зокрема через “недалекоглядну позицію Угорщини”, яка наразі блокує спільні зусилля. “Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу” – сказав він. За його словами, Європа також усвідомлює, що Україна потрібна для ЄС “Так, ми потребуємо визначення часових рамок, чітких термінів прискореного вступу України до ЄС. Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр. Вікторія Хаджирадєва
Імпорт люксових автомобілів в Україну впав утричі
В Україну торік ввезли 504 автомобілі, що підпадають під так званий “податок на розкіш”. Це в 3,2 раза менше, ніж у 2024 році, і водночас найнижчий показник за останні п’ять років, повідомляє Опендатабот.
Зазначається, що кожен другий автомобіль у списку “розкішних” – Porsche Taycan: таких завезли 232 одиниці. Загалом марка Porsche стала беззаперечним лідером у сегменті з додатковим оподаткуванням – на її авто припадає 64% від загальної кількості.
Ще чверть ринку посідає Mercedes-Benz із 126 автомобілями. На всі інші преміальні бренди разом (Audi, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati тощо) припадає лише 11%.
Повідомляється, що у 2025 році в Україну завезли 21 Rolls-Royce, з яких 15 – електрична модель Spectre вартістю близько $600 тис. Також зареєстровано 7 Aston Martin та 2 Lamborghini.
На відміну від загальної структури імпорту, у преміум-сегменті домінують електромобілі – вони становлять 65% від усіх завезених розкішних авто. Ще 18% – це гібриди з можливістю зарядки від мережі (plug-in hybrid). Чисто бензинові автомобілі, які лідирують у загальному імпорті, тут опинилися в меншості – лише 17%. На дизельні моделі припадає символічні 0,4%.
Майже половина всіх люксових автомобілів зареєстрована в Києві та Київській області – 236 одиниць. На Львівщині – 52 авто, на Одещині – 49, на Дніпропетровщині – 37. 82% таких автомобілів (413 одиниць) оформлені на фізичних осіб. На балансі юридичних осіб – 18%.
Як відомо, під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі вартістю понад 3,2 млн грн і віком до 5 років. Щорічна сума податку за один такий автомобіль становить 25 тис. грн.
У Польщі диверсант спробував пустити під укіс потяг з паливом для України
Польські правоохоронці затримали громадянина Молдови, що намагався зірвати стратегічні поставки палива для України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
Інцидент стався напередодні на поїзді, що складався з 37 вагонів-цистерн і прямував зі Щецина в напрямку українського кордону.
Затриманий чоловік – 25-річний громадянин Молдови, який потрапив до локомотива після того, як попросив машиніста підвезти його до прикордонного населеного пункту Дорогуськ. Під час руху чоловік активував систему аварійної зупинки на трьох вагонах.
Машиніст вчасно помітив часткове блокування коліс і зупинив потяг, що дозволило уникнути можливого сходження вагонів з рейок. У правоохоронних органах зазначили, що подібне раптове гальмування вантажного складу могло призвести до серйозної аварії.
Під час обшуків у підозрюваного виявили кілька мобільних пристроїв, набір сім-карт і документи, зокрема сертифікати, що підтверджують вільне володіння російською мовою.
За інформацією слідства, чоловік міг діяти за завданням іноземних спецслужб.
Підозрюваний тепер перебуває під вартою. Правоохоронці перевіряють його зв’язки та обставини перебування в країні, на територію якої він в’їхав за добу до інциденту.
Раніше в Польщі оголосили в розшук двох громадян України, яких підозрюють у причетності до диверсії на залізниці.
У Польщі чотирьох українців звинуватили в диверсії
Керівників оборонних держпідприємств викрили на “продажу” бронювання
Правоохоронці затримали керівників двох оборонних державних підприємств під час отримання 12 тис. доларів за фіктивне працевлаштування з подальшим бронюванням від мобілізації. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 18 лютого.
За даними слідства, посадовці за попередньою змовою вимагали від громадянина України 12 тис. доларів за оформлення його на роботу з наданням бронювання. Водночас працевлаштування мало бути формальним, особа не повинна була виконувати трудових обов’язків, а лише числитися у штаті підприємства.
Втім, після отримання такої пропозиції громадянин повідомив правоохоронні органи. Подальші зустрічі з посадовцями відбувалися під їхнім контролем.
12 лютого підозрюваних затримали під час отримання обумовленої суми.
Посадовцям оголосили підозру в одержанні неправомірної вигоди службовими особами за ч. 3 ст. 368 КК України та посадили під цілодобовий домашній арешт.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.
Раніше у Києві затримали депутата Почаївської міської ради Тернопільської області, якого підозрюють у вимаганні грошей за допомогу у знятті військовозобов’язаних з розшуку та оформленні бронювання від мобілізації.
Відстрочку від мобілізації для звільнених з полону продовжують автоматично
Українцям, які повертаються з полону, достатньо один раз звернутися до ЦНАПу, щоб оформити відстрочку від мобілізації. Надалі вона продовжуватиметься автоматично кожні 90 днів. Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Там нагадали, що з 1 листопада 2025 року порядок оформлення відстрочки від мобілізації спрощено.
Право на продовження відстрочки від мобілізації мають особи, позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України; військовослужбовці, звільнені з полону.
Автопродовження відбувається за умови, що в облікових даних коректно зазначено строк дії відстрочки. Якщо під час оформлення встановлено конкретну дату завершення відстрочки (наприклад, 30 березня), то після настання цієї дати відстрочка припиняється, і автоматичне продовження не здійснюється. Якщо ж у даних зазначено строк, що відповідає періоду мобілізації (у застосунку Резерв+ це відображається як “до завершення мобілізації”), під час чергового автопродовження відстрочка оновлюється ще на 90 днів.
“Механізм автопродовження працює відповідно до внесених даних. Якщо дата завершення вказана некоректно або не відповідає підставам для відстрочки, її потрібно уточнити, звернувшись до ЦНАП”, – зазначили у Міноборони.
У випадку, коли відстрочка мала бути продовжена автоматично, але цього не відбулося, це може свідчити про відсутність або неактуальність даних. У такому разі необхідно оновити інформацію або звернутися до ЦНАП із відповідними документами. Звернутися можна до будь-якого зручного ЦНАП незалежно від місця реєстрації.
Наразі основним підтвердженням наявності відстрочки є електронний військово-обліковий документ у мобільному застосунку Резерв+. Паперові довідки з печаткою більше не видаються. У разі відсутності доступу до смартфона можна сформувати електронний військово-обліковий документ та роздрукувати його: у застосунку Резерв+; через портал Дія; звернувшись до ТЦК та СП (або до ЦНАП – якщо йдеться саме про документ із відміткою про відстрочку).
Раніше повідомлялося, що уряд розширив перелік категорій “автоматичних” відстрочок від мобілізації.
Мобілізація в Україні: можливі серйозні зміни
СБС уразили російську Осу на донецькому напрямку
Пілоти 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis завдали точного удару по ЗРК росіян ОСА, який використовувалася для прикриття підрозділів та важливих об’єктів ЗС РФ від ударів авіації, крилатих ракет і БпЛА. Про це повідомили Сили безпілотних систем, опублікувавши відео.
ЗРК Оса – мобільний комплекс протиповітряної оборони малого радіусу дії, оснащений шістьма ракетами та здатний уражати повітряні цілі на відстані до 10 км і на висоті до 5 км. Це одна з наймасовіших систем ППО, яку використовують російські війська.
У Женеві відновились переговори України, США і РФ
Делегації України, США і Росії розпочали другий день тристоронніх переговорів у швейцарській Женеві. Про це повідомив секретар РНБО Рустем Умєров в Телеграм у середу, 18 лютого.
За його словами, консультації відбуваються в групах за напрямами в межах політичного та військового блоків.
“Працюємо над уточненням параметрів і механіки рішень, які обговорювалися вчора. Налаштовані на предметну роботу. Про підсумки поінформуємо додатково”, – написав Умєров.
На трасі М-15 Одеса – Рені обмежили рух вантажівок та автобусів
На автомобільній дорозі державного значення М-15 Одеса – Рені в напрямку на Бухарест через негоду тимчасово обмежено Рух усіх видів вантажного транспорту, а також пасажирських автобусів і мікроавтобусів. Про це повідомила Державна митна служба України.
Заходи спрямовані на забезпечення безпеки руху в умовах сильних опадів, поривчастого вітру та можливої ожеледиці.
Рух легкових автомобілів наразі здійснюється без обмежень.
В ДМС додали, що пункти пропуску Рені, Орлівка, Старокозаче, Паланка-Маяки-Удобне, Виноградівка, Табаки, Нові Трояни, Серпневе, Малоярославець, Лісне та Долинське продовжують роботу у штатному режимі.
Неякісні балістичні окуляри для ЗСУ: викрито схему на 155 млн
Директор одного з приватних підприємств організував схему заволодіння бюджетними коштами шляхом постачання Міністерству оборони України для потреб армії балістичних окулярів-масок неналежної якості. Про це 18 лютого повідомив Офіс генпрокурора.
Аби формально відповідати вимогам закупівлі, компанія надала сертифікат відповідності від німецького виробника. Це дозволило їй у квітні 2023 року укласти державний контракт на постачання 100 тисяч одиниць продукції.
Товари були поставлені та прийняті Міністерством оборони України. Супровідна документація, зокрема щодо випробувань, відповідала вимогам.
Пізніше за оперативними даними з митниці з’ясувалося, що до України вказане ТОВ від офіційного іноземного виробника завезло лише 2 тисячі таких окулярів. Походження решти товару наразі невідоме, однак всю партію поставили під виглядом оригінальної німецької продукції. Проведені комплексні судові експертизи відібраних зразків підтвердили невідповідність вимогам якості щодо захисту від балістичних та механічних уламків. Під час випробувань окуляри-маски прострілювалися, тоді як оригінальна продукція німецького виробника мала витримувати такий вплив.
Директору підприємства повідомлено про підозру у заволодінні майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, сума завданих збитків становить 154,8 млн грн.
Як повідомляється, фігурант цієї справи виїхав за межі України одразу після того, як у січні цього року було повідомлено про підозру керівнику іншого комерційного підприємства за подібні схеми постачання. Обидві компанії підконтрольні одній особі. У попередньому випадку йшлося про постачання понад 40 тисяч одиниць балістичних окулярів та окулярів-масок на суму майже 60 млн грн. Підозрюваного оголошено у міжнародний розшук.