Від початку поточної доби і станом на 16:00 російські агресори організували 91 атаку на 10 напрямках фронту, що суттєво перевищує показники понеділка. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні у вівторок, 21 квітня.
Так, на Південно-Слобожанському напрямку ворог один раз намагався покращити своє положення в районі Приліпки.
На Куп’янському напрямку противник один раз штурмував в районі Курилівки.
На Лиманському напрямку наші воїни відбили сім спроб загарбників просунутися в бік населених пунктів Ставки, Дробишеве, Лиман та Діброва.
На Слов’янському напрямку противник двічі намагався просунутися в сторону Різниківки та Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку окупанти шість разів атакували в бік Никифорівки, Голубівки, Бондарного, Майського та Васютинського. Одна з цих атак триває.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 21 атаку поблизу населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Яблунівка, Софіївка, Новопавлівка та Кучерів Яр.
На Покровському напрямку окупанти 30 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Білицьке, Никонорівка, Родинське, Шевченко, Покровськ, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Муравка, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка. Чотири з цих спроб тривають.
На Олександрівському напрямку ворог дев’ять разів атакував у бік Олександрограда, Калинівського та Злагоди. Дві атаки ще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулося дев’ять атак у бік позицій наших захисників у районах Залізничного, Святопетрівки, Староукраїнки та Гуляйпільського.
На Оріхівському напрямку ворог здійснив п’ять штурмів в бік Щербаків, Плавнів та Степногірська. Дві з них іще тривають.
На Північно-Слобожанському, Курському і Придніпровському напрямках противник поки не атакував.
Позначка: Україна
Росіяни обстріляли Слов’янськ із РСЗВ
Російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську, що на Донеччині. У результаті поранень зазнали п’ятеро осіб. Про це повідомив глава Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях у вівторок, 21 квітня.
“О 13:50 ворог знов наніс удар по Словʼянську. Влучання РСЗВ у дорожнє покриття в центральній частині міста”, – зазначив Лях.
Згідно з даними голови МВА, попередньо поранено пʼять людей.
Аграрії України прискорили темпи весняної сівби
Станом на 20 квітня українські аграрії засіяли понад 1,25 млн гектарів ярих зернових і зернобобових культур, що становить п’яту частину від прогнозованих площ. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства у вівторок, 21 квітня.
Зокрема за минулий тиждень аграрії засіяли 254,9 тис. га проти 168,7 тис. га за попередній. Темпи польових робіт зросли у 1,5 раза, проте загальні показники на 15,3% поступаються минулорічним. Мінекономіки Нині ячменем засіяно 623,8 тис. га (83% від плану), горохом – 238,3 тис. га (87%), пшеницею – 158,8 тис. га (85%) та вівсом – 117,5 тис. га (85%). Сівба кукурудзи активізувалася і досягла 75,7 тис. га (2% від прогнозу), площа під просом становить 1,2 тис. га (3%).
Найвищі темпи сівби зернових та зернобобових фіксують в Одеській (168,2 тис. га), Тернопільській (96,3 тис. га), Миколаївській (89,4 тис. га) і Полтавській (86,5 тис. га) областях.
На Харківщині вже розпочали сівбу гречки.
Паралельно триває сівба технічних культур, якими засіяли 440,8 тис. га. Зокрема, під соняшник відведено 293,6 тис. га (6% від прогнозу), під сою – 21,8 тис. га (1%). Цукровими буряками засіяно 125,4 тис. га, що становить 64% від запланованих площ.
У ЄС анонсували три позитивні новини щодо України
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила про три позитивні повідомлення щодо України напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі. Про це повідомив Укрінформ у вівторок, 21 квітня.
“Перше полягає в тому, що якщо найближчими днями нафта почне текти трубопроводом Дружба, ми зможемо дуже швидко розпочати виплату Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро”, – сказала вона.
“Друге позитивне повідомлення – в тому, що Україна та Молдова готові офіційно відкрити всі шість кластерів (у переговорах про вступ до ЄС – ред.) , і ми готові також. Тож я сподіваюся, що Рада ЄС діятиме швидко”, – зазначила Кос.
Третє позитивне повідомлення, за її словами, полягає в тому, що Україна провела багато реформ за останні тижні, тому ЄС зможе виділити до 2,7 млрд євро для українського бюджету, щоб забезпечити ліквідність.
А очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що очікує “позитивних рішень” щодо позики Євросоюзу на 90 млрд для України вже в середу 22 квітня. Про це повідомила Європейська правда.
“Ми обговоримо війну в Україні і очікуємо деяких позитивних рішень завтра щодо позики на 90 млрд євро. Україна справді потребує цієї позики. І це також буде сигналом, що у Росії не вийде протриматися довше, ніж в України, зараз це дуже важливо”, – зазначила вона.
Також Каллас висловила сподівання, що невдовзі вийде розблокувати й рішення щодо нових санкцій проти Росії, які раніше опинились у глухому куті через позицію Угорщини.
Фінансова передишка: міжнародні партнери відклали боргові платежі
Україна домовилася з міжнародними кредиторами про відтермінування виплат за державним боргом до 2030 року, що дозволить значно знизити фінансовий тиск на бюджет та спрямувати ресурси на потреби оборони й відновлення, але чи вистачить цього ресурсу для повної стабілізації економіки у довгостроковій перспективі? Відтермінування виплат Україна та Група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом України. Таке рішення суттєво зменшить навантаження на бюджет у найближчі роки. “Йдеться про продовження домовленостей, досягнутих у 2022–2023 роках”, – повідомила пресслужба Міністерства фінансів. Згідно з умовами співпраці, документ офіційно “передбачає відтермінування платежів за державним та гарантованим державою боргом, що підлягали сплаті у період з лютого 2026 р.”. Це дозволить державі не відволікати ресурси на зовнішні виплати до початку наступного десятиліття.
Механізм повернення коштів після завершення пільгового періоду також був чітко регламентований. “Відтерміновані суми будуть виплачуватися рівними піврічними платежами протягом 2035–2039 років, із передбаченою капіталізацією відсотків”, – зазначили у профільному відомстві. Така структура виплат узгоджується з новою програмою співпраці з МВФ та враховує реальні економічні можливості країни у майбутньому.
Тепер бюджет отримав необхідний простір для маневру. “Це рішення є критично важливим для України, адже дозволяє суттєво знизити боргове навантаження на державний бюджет. Відтермінування платежів створює можливість спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко. Він також додав, що завдяки підтримці країн G7 та Республіки Корея з’явилася можливість змінити вектор державних видатків. Фінансовий щит для країни Станом на квітень 2026 року фінансова карта України демонструє складну динаміку, де загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становить приблизно 213,2 млрд дол. США. Ця сума, що вже перевищує 9,2 трлн грн, фактично наблизилася до критичної межі у 100% ВВП, що за світовими мірками вважається зоною високого ризику. Основна частина цього тягаря припадає на зовнішні запозичення, які складають понад 75% усієї заборгованості, причому левова частка коштів номінована в євро через активну підтримку з боку ЄС.
Рішення міжнародних кредиторів про відтермінування виплат до 2030 року радикально змінює структуру державних видатків у найближчій перспективі, фактично створюючи для країни фінансовий щит. Замість того, щоб вилучати з бюджету сотні мільярдів гривень на погашення старих позик у піковий період 2026 року, держава отримує можливість залишити ці ресурси всередині системи для фінансування армії та соціальних потреб. Борговий зашморг чи порятунок? Проте цей крок сприймається неоднозначно в аналітичних колах. Так, Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”, звертає увагу на те, що просте відтермінування без глибокого списання лише накопичує проблеми на майбутнє.
Експерт наполягає на тому, що Україна мала вимагати значно радикальніших кроків у відносинах із Лондонським та Паризьким клубами кредиторів. На його думку, необхідно було списати 50% українського держборгу і досягти відстрочення зі сплати 50%, що залишилися, на термін 15-20 років.
Кущ вважає, що нинішні результати свідчать про те, що “Мінфін провів “мляву” реструктуризацію держборгу перед “приватниками”. Хоча офіційно заявлялося про списання 35% боргу, експерт стверджує, що реально цей показник складає лише 25%, а ситуація з ВВП-варантами лише додала невизначеності.
Особливе занепокоєння викликає меморандум про відтермінування виплат офіційним кредиторам до 2035 року. На думку експерта, держава знову втратила шанс на реальне зменшення боргового тягаря.
За його словами, списання нашого боргу у рамках Паризького клубу не буде. Більше того, стислі терміни повернення коштів після завершення пільгового періоду створюють надмірне навантаження на майбутні покоління. “Тобто борг перед Паризьким клубом у розмірі відстрочених сум Україна має погасити лише за п’ять років”, – акцентує увагу фахівець. На переконання аналітика, така політика не розв’язує фундаментальних фінансових проблем країни. Навпаки, відсутність повноцінного списання призведе до того, що державний борг продовжуватиме свій рух вище за позначку у 100% ВВП. Експерт попереджає про небезпечні наслідки для суверенітету. “Проблема держборгу не врегульована в національних інтересах, він продовжить рух вище за позначку в 100% ВВП. Борговий зашморг затягується”, – наголошує аналітик, критикуючи відсутність радикальних рішень у межах Паризького клубу. Попри ці застереження, офіційний Київ розглядає домовленість як необхідну паузу для виживання та відновлення. Важливо розуміти, що це відтермінування не є актом списання, а радше стратегічним перенесенням фінансового тиску. Протягом наступних років діятиме механізм капіталізації відсотків, коли суми, які не виплачуються зараз, будуть накопичуватися та додаватися до основного тіла боргу. У результаті, коли у 2035 р. розпочнеться період повернення коштів рівними платежами, Україна зіткнеться з необхідністю виплати значно більших сум. Цей крок виграв для країни критично важливий час, проте він перекладає основну фінансову відповідальність на майбутнє десятиліття та темпи економічного зростання післявоєнного періоду.
Вікторія Хаджирадєва
Румунія видала Україні підозрюваного у вимаганні $1 млн
Правоохоронці Румунії видали Україні підозрюваного у вимаганні $1 млн. Про це 21 квітня повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
За даними розслідування, підозрюваний разом із двома спільниками вимагав від іноземного громадянина неіснуючий борг у розмірі $1 млн або його еквівалент у розмірі 15 Bitcoin. Одного зі спільників затримали у січні 2022 року під час передачі йому частини грошей, інших двох оголосили у розшук.
У міжнародному розшуку цей чоловік перебував з жовтня 2022 року. Ухвалою Печерського райсуду Києва тоді ж йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У листопаді 2025 року в Румунії підозрюваного затримали.
У прокуратурі нагадали, що підозрюваний фігурував у сюжеті журналіста Михайла Ткача під назвою “Батальйон Монако” як один з українців, які в період повномасштабного вторгнення РФ на територію України розважаються в Куршавелі.
В Одесі зі стріляниною затримали працівників ТЦК – соцмережі
В Одесі на відео зафіксували затримання зі стріляниною на вулиці Балківській. Кадри публікують ТГ-канали.
Зазначається, що операцію нібито проводив спецпідрозділ КОРД і співробітники внутрішньої безпеки СБУ.
Як пише Думська, працівників ТЦК затримали за хабар. Один із них встиг утекти, але його затримали на радіоринку.
Увага! Відео містить нецензурну лексику!
Зеленський: Україна має 30 оборонних компаній світового рівня
Сьогодні є 200 сильних оборонних українських компаній, 30 з яких – світовий топ. Мова про “дрони, артилерія, броньована техніка, дуже круті розмінувальні дрони, НРК”. Про це заявив президент Володимир Зеленський в ефірі Єдиних новин, запис якого опубліковано в його Telegram.
Зеленський наголосив, що його завдання – не втратити репутацію України.
“Коли ми говоримо про безпекове партнерство рівня G2G (government to government), це перший рамковий договір, далі на основі нього в країну заходять компанії і ведуть перемовини.
Якщо я домовився на один мільярд доларів, ми отримаємо податки з одного мільярда. Компанії обирає замовник і приватний сектор. Нехай вони борються: конкуренція – це нормально”, – зауважив глава держави.
Майбутня економіка України має складатися не тільки з сільського господарства, наголосив Зеленський.
“Ми побудували міцний ОПК. Made in Ukraine – це сьогодні дороговартісний бренд. Я постійно підкреслюю представникам приватного сектору: ціна цього продукту – не тільки гроші, технології, але й життя людей, які використовували наше обладнання”, – резюмував лідер країни.
Підписано закони про об’єднання енергоринків та “промисловий безвіз з ЄС”
Президент України Володимир Зеленський 20 квітня підписав закон щодо імплементації норм права Європейського Союзу та інтеграції енергетичних ринків. Про це повідомляється на сайті ВР.
Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту закону, з його ухваленням будуть комплексно впроваджені положення актів acquis Європейського Союзу та Енергетичного співтовариства у сфері функціонування ринку електричної енергії України, а також забезпечено виконання взятих нашою країною зобов’язань за Угодою про асоціацію та Договором про заснування Енергетичного співтовариства.
Передбачені законом зміни спрямовані на інтеграцію українського ринку до ринку ЄС, підвищення прозорості, конкуренції, надійності та стабільності постачання електроенергії та дозволять інтегрувати український ринок у внутрішній енергетичний ринок ЄС без демонтажу діючої системи, забезпечити прозорі та конкурентні умови участі для українських та іноземних суб’єктів. Окрему увагу у законі приділено безпеці постачання енергії.
Також президент підписав закон щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу.
Закон є кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий промисловий безвіз) та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
Документ спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Реалізація закону має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.
Імплементація положень також сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу.
Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів людей завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.
В Україні викрито шість нових “ухилянтських схем”
Служба безпеки та Національна поліція заблокували шість нових схем ухилення від мобілізації і затримали організаторів оборудок. Про це 21 квітня повідомляє СБУ.
Зазначається, що за суми від 2 до 20 тисяч доларів США ділки пропонували військовозобов’язаним уникнути призову через підроблені документи або допомагали втекти за кордон поза пунктами пропуску.
На Закарпатті військова контррозвідка СБУ у взаємодії з Держприкордонслужбою затримала ділка, який налагодив ще один канал втечі ухилянтів до Євросоюзу. За матеріалами провадження, фігурант організував “кортеж” для переправлення військовозобов’язаних через західний кордон. Під час руху автоколони спочатку виїжджав “водій-розвідник”, який відстежував наявність блокпостів на маршруті. Одразу за ним прямувала основана машина з клієнтами. У разі виявлення на маршруті контрольно-пропускних пунктів, “пасажирів” висаджували неподалік та надавали карти-інструкції щодо обхідних шляхів. Правоохоронці затримали організатора схеми “на гарячому” у гірській місцевості Рахівського району, коли він перевозив трьох ухилянтів у напрямку державного кордону.
На Львівщині затримано лікаря-психіатра центральної лікарні в регіоні, який за хабарі пропонував військовозобов’язаним встановлення III групи інвалідності. Для “швидкого” оформлення меддокументів він обіцяв вплинути на знайомих членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК).
У Дніпропетровській області викрито ще одного ділка, який торгував фіктивними висновками військово-лікарської комісії про непридатність до служби у бойових підрозділах. За матеріалами справи, фігурант обіцяв уже мобілізованим чоловікам залучити знайомих посадовців ВЛК для підроблення медвисновків з подальшим переведенням у тилові військові частини.
На Одещині затримано трьох працівників центру екстреної медичної допомоги, які на «кареті швидкої» переправляли ухилянтів до невизнаного Придністров’я. Правоохоронці затримали зловмисників, коли вони перевозили до сусідньої країни ухилянта, замаскованого під водія-санітара. Також у регіоні підозру отримав місцевий фермер, який організував нелегальний “трафік” призовників за межі України в обхід КПП. Встановлено, що до оборудки він залучив місцевого перевізника, який доставляв ухилянтів до прикордонних населених пунктів, звідки вони пішки перетинали кордон лісовими стежками.
У Вінниці затримано мешканця столиці, який організував канал нелегальної міграції за межі України. Зловмисник переправляв ухилянтів до сусідньої країни вплав через річку Дністер.
Фігурантам повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон України, зловживання впливом. Зловмисникам загрожує до 9 років ув’язнення з конфіскацією майна.