Убивство екс-голови правління Укрсиббанку: затримано підозрюваного

Першого з кількох підозрюваних у справі про підозрілу загибель у Мілані колишнього голови правління Укрсиббанку, фінансиста Олександра Адаріча затримали у Барселоні. Іспанські правоохоронці вранці 27 лютого виконали європейський ордер на арешт, виданий в Італії у межах розслідування смерті Адаріча, та затримали у Барселоні його сина. Про це повідомляє італійське інфрмагентство Ansa.
Італійські слідчі підозрюють 34-річного сина Адаріча у змові з групою осіб з метою заманити батька у пастку під приводом бізнес-зустрічі, щоб змусити його переказати йому 250 тисяч євро у криптовалютах.
Крім сина, є щонайменше четверо підозрюваних. Деякі з них, імовірно, раніше брали участь у злочинній діяльності з вимаганням криптовалют.
Слідчі не з’ясували остаточно, чи загиблий банкір падав з вікна квартири вже мертвим, чи загинув внаслідок падіння. На його шиї і зап’ястях виявили сліди, що можуть свідчити про зв’язування і застосування сили. Розтин, який має прояснити причину смерті, призначений на 9 березня.
На момент падіння Адаріча з вікна син був єдиною людиною у кімнаті, крім загиблого.
У межах розслідування опрацювали великі масиви даних з телефонів і камер спостереження, відновивши максимально точну історію пересування Адаріча й сина. У розслідуванні брали участь також іспанські правоохоронці за підтримки Європолу та Євроюсту.

Нова 4-річна програма МВФ передбачає 10 траншів для України

Нова 4-річна програма EFF розширеного фінансування України від Міжнародного валютного фонду (МВФ), крім негайного першого траншу на практично 1,51 млрд доларів, передбачає ще 9 траншів за результатами відповідних переглядів та виконання необхідних критеріїв Її загальний обсяг SDR5 складає майже 8,1 млрд доларів. Про це йдеться в документах Фонду, опублікованих після затвердження програми в ніч на п’ятницю, 27 лютого.
На цей рік заплановано три перегляди – на початку червня, вересня та грудня, у разі успіх яких Україна зможе отримати двічі по 0,69 млрд доларів, а також ще 0,96 млрд доларів.
Після цього програма переходить до піврічних переглядів – на початку червня та грудня кожного року.
У 2027 році обсяг двох траншів заплановано близько 0,88 млрд доларів, у 2028 році – 0,44 млрд доларів та 0,47 млрд доларів.
В останній рік програми планується надати ще два транші – 0,4 млрд доларів та 0,86 млрд доларів.

Японія передала Україні три потужні трансформатори

Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) передало Укренерго три потужних автотрансформатори загальною вартістю понад $20 млн в рамках Проєкту екстреного відновлення та реконструкції. Про це компанія повідомила в п’ятницю, 27 лютого.
“Ми глибоко захоплюємося стійкістю та технічною досконалістю команди “Укренерго”. JICA прагне й надалі надавати допомогу для підвищення надійності, безпеки та довгострокової стійкості енергосистеми України”, – заявив керівник офісу JICA в Україні Осаму Хатторі.
Як пояснили в Укренерго, логістика вантажів такого типу, як вказані автотрансформатори – це дуже складний процес, зумовлений, передусім, габаритами вантажу. Вага кожного із трьох трансформаторів – майже 200 тонн, висота – 4 з половиною, а ширина – майже 4 метри.
“Враховуючи габарити платформи для перевезення та вагу самого тягача, маршрут прокладається так, щоб оминути багато мостів якими чи під якими проїхати неможливо”, – розповіли в Укренерго.

У Зеленського назвали пріоритети санкційної політики 2026 року

Основною темою санкційної політики України на 2026 рік є інфраструктура тіньового флоту РФ, а також блокчейн-платежі, які використовуються росіянами для обходу санкцій. Іще одною важливою темою є Росатом. Про це розповів радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк в інтерв’ю в Інтерфакс-Україні.
“Темою №1 залишається тіньовий флот. Його можна скоріше назвати інфраструктурою тіньового флоту, тому що це вже не лише танкери, а й страхувальники, крюїнгові компанії, оператори тіньового флоту”, – наголосив він.
За його словами, другою темою санкційної політики є блокчейн-платежі, тобто криптовалюти та інші системи, які використовуються росіянами для обходу санкцій.
“Третьою темою, думаю, має знову стати Росатом. У санкціях і Канади, і Британії є кілька афілійованих з Ростатомом структур на території Європи. Це те, про що ми давно їх просили, але це лиш один з кроків. Ми б хотіли побачити більше санкцій проти Росатому. Тому що, мабуть, це така остання велика енергетична залежність Європи від Росії”, – додав Власюк.
Спорт також залишається окремою темою санкційної політики, бо більшість спортсменів РФ є знаряддям пропаганди.
“Ми вийшли минулого тижня з акційним пакетом по спортсменах, але я підозрюю, що це не останній пакет по сфері спорту-пропаганди”, – наголосив посадовець.

Велика вода: коли та яким регіонам загрожують паводки

Перші постраждалі Різке потепління та активне танення снігу вже спричинило значні підтоплення у низці регіонів. Промерзла земля не вбирає вологу, тому вода йде у низини, в тому числі й на вулиці та до будинків.
На Полтавщині вода заповнила окремі ділянки доріг, що ускладнило рух транспорту, дійшла до будівель. Було зафіксовано 260 звернень щодо підтоплень, без електропостачання – 69 населених пунктів.
На Кіровоградщині надзвичайники отримали 162 звернення із 26 громад, розташованих переважно вздовж русел Інгулу та Сугоклеї.
Велика вода наробила біди і в Ізюмі Харківської області. Постраждали Степанівська, Захарівська, Цебриківська, Великомихайлівська територіальні громади в Роздільнянському районі Одещини; садиби Первомайського, Вознесенського та Баштанського районів Миколаївщини та деякі населені пункти Черкащини.
Український гідрометцентр повідомив, що до 2 березня можливий підйом води на 20-70 см у суббасейні Прип’яті та на річках басейну Західного Бугу. Зокрема біля села Литовеж на Волині вода через льодохід може піднятись аж на 1,2 метри. Загроза підтоплень різної інтенсивності існує для Кіровоградської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Львівської, Волинської та Тернопільської областей. Там місцями вже оголошено жовтий рівень небезпеки.
Враховуючи великі запаси снігу, достатнє промерзання ґрунту та значну зволоженість ґрунту, вирішальним фактором висоти водопілля буде інтенсивність наростання тепла, кількість рідких опадів в період сніготанення та в окремих випадках водогосподарська діяльність. “У період сніготанення не виключена можливість інтенсивного місцевого схилового стоку по яружно-балковій мережі та понижених ділянках рельєфу, підтоплення понижених частин населених пунктів талими водами. Ці прояви негативних наслідків талих вод можуть бути підсилені внаслідок захаращеності русел та забудови заплави та схилів річок тощо”, – наголосили метеорологи. У гідрометцентрі також підкреслили, що є ймовірність формування високих рівнів води саме на малих річках, де практично відсутні стаціонарні гідрологічні спостереження. Оскільки мала гідрографічна мережа в переважній своїй більшості не розчищена, стан її порушений в результаті значного антропогенного навантаження, на ній знаходиться багато ставків та малих водосховищ (в деяких випадках навіть без контролю) різного призначення, різноманітні гідротехнічні споруди, що може збільшити загрозу підтоплень за рахунок підпорів води, прорирів дамб та залпових скидів води. Під загрозою – усі регіони Проте це ще не катастрофічні явища. Справжнє лихо – паводки – очікуються пізніше. “Заслухали гідрометеорологів. Фахівці прогнозують, що повінь буде. Є різні сценарії її проходження. У зоні ризику – пів сотні населених пунктів області. Були сьогодні доповіді дорожників. Передусім – мости. Тут важливо забезпечити сполучення і швидке відновлення після того, як рівень води знизиться. Надзвичайники знають, що робити. У минулих роках себе добре показали їхні “Богуни”. Це й евакуація людей, і доставка продуктів, ліків”, – повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Те, що повені цього року будуть, прогнозує і еколог Олег Листопад, пише Екополітика.
На його думку, під загрозою – усі регіони. Умови для стихійного лиха створила погода – великі обсяги снігу, зимові дощі та різке потепління. Проте свою частку внесли й люди. За природне стримування води відповідають певні екосистеми – ліси, болота, торфовища. Проте Україна інтенсивно “окультурює” дикі простори для сільськогосподарського використання чи забудови. Тому лисі гори, поля замість торфовищ та бетон не здатні увібрати в себе надлишки води.
Тим часом прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела нараду з підготовки до весняних паводків. “За прогнозами, у центральних областях початок паводків очікується вже з кінця березня. Потенційна небезпека – передусім для цих регіонів. Складнішою ситуація може бути в Карпатському регіоні та на Одещині”, – повідомила очільниця уряду, додавши, що в усіх областях працюють ситуаційні центри, забезпечено постійний обмін інформацією між ОВА та ДСНС, а також цілодобовий моніторинг гідрологічної обстановки. ДСНС та голови ОВА отримали завдання сформувати резерви необхідної техніки, пального та обладнання для оперативного реагування і ліквідації можливих наслідків. Готуються механізми підтримки людей і громад у разі підтоплень. Створюють комісію з ліквідації наслідків, допомоги постраждалим, виплати грошової допомоги, зокрема на оздоровлення дітей та додаткової підтримки вразливих груп. Що робити при підтопленнях ДСНС дала такі рекомендації населенню на випадок раптового затоплення під час повені чи паводка:
– зберігати спокій, уникати паніки;
– швидко зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
– надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;
– за можливості, негайно залишити зону затоплення;
– перед виходом з будинку вимкнути електро- та газопостачання, загасити вогонь у грубах, зачинити вікна та двері, якщо є час – закрити вікна та двері першого поверху дошками чи щитами;
– відчинити хлів, щоб дати можливість худобі врятуватися;
– піднятися на верхні поверхи, а якщо будинок одноповерховий, зайняти простір горища;
– до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуючи рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;
– перевірити, чи немає поблизу постраждалих, і , за можливості, надати їм допомогу;
– потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, на яких можна перебувати до надходження допомоги;
– не переповнюйте рятувальні засоби – катери, човни, плоти.
Про що слід пам’ятати, повертаючись додому після повені чи паводка:
– переконайтесь, що житло не отримало ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;
– не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку;
– обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені;
– просушивши будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої території;
– здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно – з розрахунку 1/3 об’єму води на добу;
– електроприладами користуйтесь тільки після їх ретельного просушування;
– заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені, позбавтесь від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження;
– все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції;
– дізнайтесь у місцевих органах влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.
Галина Гірак

На Харківщині через обстріл постраждали п’ятеро людей, серед них діти

На Харківщині від удару РФ постраждали п’ятеро людей, серед яких двоє дітей. Про це 27 лютого повідомила поліція Харківщини.
Зазначається, що сьогодні пообіді військові РФ здійснили обстріл із застосування БпЛА по селу Верхня Роганка Харківського району.
Внаслідок обстрілу сталася пожежа у приватному будинку. Постраждали п’ятеро людей, серед яких 4-річний хлопчик та 9-річна дівчина. У дітей гостра реакція на стрес.

Дрон РФ збили за 100 метрів від румунського села

Міністерство оборони Румунії повідомило про інцидент під час якого система ППО України збила російський безпілотник за 100 метрів від румунського села Кілія-Веке. Про це йдеться в заяві оборонного відомства Румунії.
РФ здійснила нові повітряні атаки на українські порти на Дунаї вранці 27 лютого. Румунські радари виявили дрон в повітряному просторі України, що летів в напрямку півночі від округу Тульча, тому о 08:45 було видано повідомлення RO-alert для населення в цьому районі.
Два літаки F-16 Fighting Falcon вилетіли для розвідки та моніторингу повітряного простору.
“Кілька хвилин по тому літаки підтвердили радіолокаційний контакт з ціллю за 9 км від Кілії-Веке, на території України, а о 09:13 дрон був збитий системами протиповітряної оборони української армії за 100 метрів від населеного пункту”, – зазначили в румунському Міноборони.
Оскільки це сталося дуже близько до кордону, спеціалізовані команди готуються почати операцію з пошуку можливих уламків повітряного об’єкта, що могли впасти на території Румунії.
Інцидент зі збиттям дрона був знятий місцевими жителями Кілії-Веке. На кадрах видно, як літальний апарат спалахує, а потім падає в Дунай, на задньому плані чути зенітний вогонь.

На Донеччині викрито посадовця ТЦК, який зняв з розшуку 15 військовозобов’язаних

Повідомлено про підозру посадовцю одного з районних ТЦК Донецької області, який незаконно вніс зміни до реєстру військовозобов’язаних Оберіг та зняв із розшуку 15 військовозобов’язаних. Про це 27 лютого повідомляє ДБР.
За даними слідства, військовослужбовець, використовуючи власний електронний цифровий підпис, здійснив несанкціоноване втручання в Реєстр військовозобов’язаних Оберіг та змінив інформацію щодо окремих осіб. Зокрема, він вносив відмітки про нібито складання адміністративних протоколів за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Насправді ж адміністративні протоколи не оформлювалися, а 15 чоловіків у результаті протиправних дій були безпідставно зняті з розшуку.
Фігуранту інкримінують несанкціоновані зміни інформації, що обробляється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, повторно. Санкція статті передбачає покарання до 6 років позбавлення волі.

У Єврокомісії зробили заяву щодо тимчасового захисту українських чоловіків

Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт заявив, що питання про повернення українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом, наразі не стоїть на порядку денному ЄС, і цього року не очікується жодних змін до відповідного положення. Про це він заявив на брифінгу в Брюсселі 27 лютого, передає Укрінформ.
На запитання люксембурзького кореспондента, чи тривають на рівні ЄС дебати щодо можливості скасування тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку, зокрема в контексті відповідного заклику, оприлюдненого нещодавно люксембурзькими чиновниками, речник відповів: “Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року”.
За словами Ламмерта, з цієї причини до березня 2027 року відповідні правила залишатимуться чинними.
Як пише газета Luxembourg Times, міністерка оборони країни Юріко Бакес висловила кваліфіковану підтримку міністру внутрішніх справ Леону Глодену, який заявив, що українські чоловіки в Люксембурзі, придатні до військової служби, повинні повернутися додому.
“Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки”, – заявила Бакес.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС запропонував притулок понад 4 мільйонам переміщених українців. Переміщені особи з України користуватимуться тимчасовим захистом у ЄС до 4 березня 2027 року.

У Кенію доставили 2600 тонн українського продовольства

До Кенії прибула перша партія продовольства обсягом 2618,15 тонни у рамках гуманітарної ініціативи Президента України Food from Ukraine. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Загальний обсяг партії продовольства складає понад 3600 тонн.
Вантаж доставлено у координації зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яка забезпечуватиме його подальший розподіл серед найбільш уразливих категорій людей, зокрема біженців у таборах Дадааб і Какума. Реалізація проєкту відбулася за сприяння Словенії та Австрії.
Офіційна церемонія передачі вантажу пройшла у порту Момбаса за участі посла України в Республіці Кенія Юрія Токаря, посла Республіки Словенія Крістіни Радей (за сумісництвом у Кенії), представників WFP у Кенії.
В МЗС наголосили, що Україна послідовно продовжує реалізацію ініціативи Food from Ukraine у взаємодії з міжнародними партнерами та профільними організаціями системи ООН.