Курс гривні зміцнів відносно долара і євро в обмінних пунктах в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю, 22 серпня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,50 гривень, а курс євро впав на 15 копійок до 48,35 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,00 гривень, євро по 47,35 гривень.
На міжбанку американська валюта подешевшала на 1 копійку і перебуває на рівні 41,18-41,21 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні на п’ятницю до мінімуму з початку квітня – 41,2185 гривень за 1 долар (-0,1597 грн). Офіційний курс євро становить 47,9825 гривень за 1 євро (-0,1859 грн).
Позначка: Україна
-
Курси долара і євро впали наприкінці тижня
-
Посадовець мобілізував “на папері” 17 осіб
На Івано-Франківщині перед судом постане посадовець ТЦК, який мобілізував “на папері” 17 осіб. Про це повідомляє ДБР.
Зазначається, що завершено досудове розслідування стосовно одного з начальників територіального центру комплектування в Івано-Франківській області. Посадовець свідомо вносив неправдиві відомості до автоматизованої системи обліку для фіктивного підвищення показників мобілізації.
Слідство встановило, що фігурант за допомогою власного криптографічного ключа несанкціоновано змінював дані у картках військовозобов’язаних. Зокрема, оформлював їх нібито залучення до ЗСУ, знімав з обліку та навіть видавав фейкові направлення до трьох різних військових частин.
Загалом посадовець так “мобілізував” 17 осіб. Звісно, всі вони спокійно перебували за місцем проживання, а військові частини підтвердили відсутність таких мобілізованих у своїх підрозділах. У такий спосіб він хотів штучно покращити звітність мобілізації, не задумуючись про шкоду обороноздатності держави.
ДБР повідомило обвинуваченому про підозру в червні цього року. Його дії кваліфіковані за несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі особою з правом доступу, вчинену повторно.
Посадовцю загрожує покарання до шести років позбавлення волі. -
Судитимуть посадовця, який мобілізував “на папері” 17 осіб
На Івано-Франківщині перед судом постане посадовець ТЦК, який мобілізував “на папері” 17 осіб. Про це повідомляє ДБР.
Зазначається, що завершено досудове розслідування стосовно одного з начальників територіального центру комплектування в Івано-Франківській області. Посадовець свідомо вносив неправдиві відомості до автоматизованої системи обліку для фіктивного підвищення показників мобілізації.
Слідство встановило, що фігурант за допомогою власного криптографічного ключа несанкціоновано змінював дані у картках військовозобов’язаних. Зокрема, оформлював їх нібито залучення до ЗСУ, знімав з обліку та навіть видавав фейкові направлення до трьох різних військових частин.
Загалом посадовець так “мобілізував” 17 осіб. Звісно, всі вони спокійно перебували за місцем проживання, а військові частини підтвердили відсутність таких мобілізованих у своїх підрозділах. У такий спосіб він хотів штучно покращити звітність мобілізації, не задумуючись про шкоду обороноздатності держави.
ДБР повідомило обвинуваченому про підозру в червні цього року. Його дії кваліфіковані за несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі особою з правом доступу, вчинену повторно.
Посадовцю загрожує покарання до шести років позбавлення волі. -
У Костянтинівці масштабні пожежі після атаки Росії
Російські загарбники кілька годин поспіль завдавали ударів по місту Костянтинівка в Донецькій області і завдали значних руйнувань цивільній інфраструктурі. Поранено одну людину, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов у Фейсбук, 22 серпня.
За його словами, росіяни застосовували ударні FPV-дрони та авіабомби типу ФАБ-250.
“З початком доби 22 серпня російські нелюди здійснили серію обстрілів по місту Костянтинівці. Атаки відбувалися протягом кількох годин та призвели до значних руйнувань цивільної інфраструктури”, – написав він.
За даними місцевої влади, пошкоджено 21 багатоповерхівку, приватні будинки, магазин, будівлі Укрпошти та газогін.
Дивіться фото: У Костянтинівці масштабні пожежі після атаки Росії
У свою чергу Донецькоблгаз повідомив, що через російський обстріл Костянтинівка залишилась без газу і ремонт наразі неможливий – пошкоджена газорозподільна станція, повідомляє пресслужба “Донецькоблгаз”.
“Внаслідок ворожого обстрілу у місті Костянтинівка була пошкоджена газорозподільна станція, що належить ТОВ Оператор газотранспортних систем України. У зв’язку з чисельними пошкодженнями робочий тиск в системі газопостачання Костянтинівки утримати не вдалося, що призвело до припинення розподілу газу споживачам міста”, – йдеться у повідомленні.
У компанії зазначили, що, зЗважаючи на складну безпекову ситуацію у місті та дефіцит кадрів відновлення газопостачання у Костянтинівці не є можливим. -
Російські безпілотники Орлан стали носіями FPV-дронів
Зенітники 118-ої окремої механізованої бригади знищили Орлан, який ніс під крилами два FPV-дрони. Про це повідомляється у ТГ-каналі українського журналіста Андрія Цаплієнка.
За його словами, до цього пілоти взводу переслідувачів вже збивали десятки ворожих розвідників Орлан, Zala та Supercam, але “матку” вдалося знищити вперше.
Зазначається, що безпілотники-носії використовують для доставки та запуску менших ударних дронів на великі дистанції. -
Румунія готова допомогти з авіапідтримкою України
Румунія готова надати свої військові бази союзникам по НАТО для підтримки тривалого миру в Україні. Про це напередодні сказав прем’єр-міністр країни Іліє Боложан, повідомляє Calea Europeana.
Глава уряду зазначив, що Румунія не буде відправляти війська в Україну. Але вже зараз з румунських аеропортів здійснюється повітряне патрулювання Чорного моря, проводяться спільні військові навчання з НАТО.
“Враховуючи членство Румунії в НАТО, наші військові бази, які досі спільно експлуатуються нашими силами та силами НАТО, головним чином повітряними силами, можуть використовуватися військами НАТО, військами Сполучених Штатів Америки та іншими союзниками… Це може бути, скажімо так, внеском Румунії в забезпечення підтримки міцного миру в Україні. Надання наших військових баз союзникам по НАТО”, – заявив Іліє Боложан.
У свою чергу Міністерство національної оборони Румунії оголосило, що країна буде стороною всіх рішень союзників щодо гарантій безпеки для України, а її військова повітряна інфраструктура є опорним пунктом на східному фланзі Північноатлантичного альянсу для стримування та оборони.
Напередодні ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
При цьому сам Трамп раніше відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, але вперше заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.
У свою чергу Росія категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров вважає, що РФ разом із Китаєм повинні бути серед гарантів безпеки України. -
Румунія зробила важливу заяву в підтримку України
Румунія готова надати свої військові бази союзникам по НАТО для підтримки тривалого миру в Україні. Про це напередодні сказав прем’єр-міністр країни Іліє Боложан, повідомляє Calea Europeana.
Глава уряду зазначив, що Румунія не буде відправляти війська в Україну. Але вже зараз з румунських аеропортів здійснюється повітряне патрулювання Чорного моря, проводяться спільні військові навчання з НАТО.
“Враховуючи членство Румунії в НАТО, наші військові бази, які досі спільно експлуатуються нашими силами та силами НАТО, головним чином повітряними силами, можуть використовуватися військами НАТО, військами Сполучених Штатів Америки та іншими союзниками… Це може бути, скажімо так, внеском Румунії в забезпечення підтримки міцного миру в Україні. Надання наших військових баз союзникам по НАТО”, – заявив Іліє Боложан.
У свою чергу Міністерство національної оборони Румунії оголосило, що країна буде стороною всіх рішень союзників щодо гарантій безпеки для України, а її військова повітряна інфраструктура є опорним пунктом на східному фланзі Північноатлантичного альянсу для стримування та оборони.
Напередодні ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
При цьому сам Трамп раніше відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, але вперше заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.
У свою чергу Росія категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров вважає, що РФ разом із Китаєм повинні бути серед гарантів безпеки України. -
Соціологи з’ясували, що об’єднує та роз’єднує громадян України
Головним фактором єднання українців є перемоги Збройних сил України. Це відзначили 55% громадян, які залишаються в країні, та 45% українців у Європі. Такими є дані опитування Соціологічної групи Рейтинг.
На другому місці серед об’єднавчих чинників – взаємодопомога, яку назвали понад третина учасників опитування. Також важливим елементом єднання є майбутня відбудова країни.
За даними опитування, найбільше роз’єднувати суспільство можуть взаємні звинувачення (57%), політичні конфлікти (52%) та економічна криза (37%). Українці за кордоном частіше за інших вказують на взаємні звинувачення (68%) та мовні питання (34%).
Серед головних подій, що формували сучасну націю, респонденти найчастіше згадували проголошення незалежності у 1991 році (51%), опір російській агресії після 2022 року (51%), Революцію Гідності (47%) та події АТО/ООС (42%).
Українці, які перебувають у Європі, частіше відзначали як важливу подію отримання статусу кандидата на вступ до ЄС – 22% проти 15% серед громадян в Україні.
Найбільш поширеною асоціацією з Днем Незалежності стало гасло “Слава Україні! Героям слава!”.
Також респонденти згадували ідеї свободи, єдності, гідності та незламності.
Абсолютна більшість українців підтримує євроінтеграцію та вступ до НАТО. За членство в ЄС висловилися 75% опитаних в Україні та 83% тих, хто перебуває у Європі.
Вступ до Альянсу підтримують відповідно 71% і 78%.
Опитування було проведене серед 1600 респондентів в Україні та 500 – серед українців, які після 2022 року виїхали до Європи. -
В Україні відключення світла у п’яти областях
Станом на ранок у п’ятницю в Україні зафіксовано відключення світла у п’яти областях через негоду. Про це повідомило Укренерго 22 серпня.
“Через несприятливі погодні умови (гроза, сильні пориви вітру) – на ранок повністю або частково були знеструмлені 67 населених пунктів у п’яти областях. Ремонтні бригади обленерго працюють над відновленням роботи пошкоджених ліній. Заживлення усіх знеструмлених абонентів планується до кінця поточної доби”, – йдеться у повідомленні.
Разом з тим споживання електроенергії в Україні зросло: станом на 9:30 воно було на 5,9% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у четвер.
“Причина – хмарна погода та дощ у західних, північних і частині центральних областей. Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне зростання рівня енергоспоживання із загальної мережі”, – пояснили енергетики.
Також вчора зріс на 1,4% добовий максимум споживання електроенергії. Він був зафіксований увечері 21 серпня.
Раніше у Міненерго заявили, що ситуація з генерацією електроенергії цього літа набагато краща, ніж попереднього, і не передбачає обмежень для населення і промисловості, але ризики можливих ударів РФ та їхні наслідки залишаються актуальними. -
Українців планують карати в’язницею за незаконне перетинання кордону
Уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, який посилює відповідальність за незаконне перетинання державного кордону під час воєнного стану, зокрема це буде каратися позбавленням волі.
Документ передбачає кримінальне покарання для тих, хто намагається втекти від мобілізації, а також визначає умови звільнення від відповідальності.
Зараз за незаконний перетин кордону передбачена лише адміністративна відповідальність та штрафи.
Згідно з проєктом, спроба незаконно перетнути кордон поза пунктами пропуску або з підробленими документами каратиметься штрафом від 51 тисячі до 170 тисяч гривень або позбавленням волі до 3 років.
Окремо передбачена відповідальність за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури. За такі дії може загрожувати обмеження волі чи ув’язнення до 3 років.
Також законопроєкт вводить нову норму: порушення призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами строків перебування за кордоном у період воєнного стану каратиметься штрафом від 3,4 тисячі до 5,1 тисячі гривень або ув’язненням на 3-5 років.
Громадяни, які повернуться в Україну протягом трьох місяців і добровільно заявлять про правопорушення до моменту вручення підозри, можуть бути звільнені від відповідальності.
Автори пояснюють необхідність закону різким зростанням кількості випадків незаконного перетину кордону. З лютого 2022 року до березня 2025 року прикордонники затримали майже 43 тис. військовозобов’язаних, більшість з яких намагалися перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску.
Лише у 2024 році зафіксовано понад 20 тисяч спроб незаконного виїзду. Для порівняння, у 2021 році таких випадків було трохи більше 3 тисяч.
Документ також посилює відповідальність для організаторів незаконних переправ через кордон.