Смертельні мішки: мешканців Сумщини попереджають про дистанційне мінування

У Сумській області росіяни дистанційно мінують території, скидаючи вибухівку із безпілотників. Про це повідомив очільник ОВА Олег Григоров у Telegram у понеділок, 26 січня.

“Ворог продовжує застосовувати тактику дистанційного мінування територій. Ворог скидає з безпілотників вибухові пристрої у невеликих світлих мішках, які можуть спрацьовувати від натискання або наближення”, – написав він.

Через зафіксовані випадки такого мінування на прилеглих до Сумщини територіях мешканців області закликають бути особливо уважними під час пересування дорогами, зокрема поблизу прикордонних населених пунктів. У разі виявлення підозрілих предметів не можна підходити до них. Потрібно негайно повідомляти поліцію за номером 102.

Пенсіонерів чекає рекордне зростання виплат

У березні поточного року в Україні відбудеться масштабна індексація пенсій. Підвищення може становити 14,6%. Водночас перерахування стосуватиметься не всіх. Як це відбуватиметься та хто залишиться без надбавки? Масштабна індексація Уряд України планує провести одну з наймасштабніших індексацій пенсій за останні роки. Її мета – пом’якшити вплив інфляції та подорожчання товарів та послуг. Станеться це вже в березні. “У державному бюджеті закладено 1 трлн 27 млрд грн на пенсійне забезпечення, що на 123,4 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Передбачена індексація пенсій, яка відбудеться з 1 березня 2026 р.”, – казала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За приблизними розрахунками ЗМІ підвищення може становити аж 14,6%. Фактичний розмір доплати буде різним для кожного пенсіонера: у грошовому еквіваленті найбільше зростання отримають ті, чия базова пенсія є вищою. Зокрема, підвищення майже на 1 тис. грн можуть отримати пенсіонери, чия нинішня пенсія становить близько 6 850 грн. Очікується, що мінімальний розмір підвищення складе 100 грн, а максимальний буде обмежений сумою 1 500 грн. Також з 2026 р. заплановано зростання мінімальної пенсії до 2 595 грн. Це може зробити весняну індексацію рекордною за останні роки. “Перерахунок здійснюватиметься за формулою, закріпленою у пенсійному законодавстві. Вона враховує два базові показники: рівень інфляції та динаміку середньої заробітної плати за минулий рік”, – пояснюють у Пенсійному фонді. На основі цих даних формується індексаційний коефіцієнт, який застосовується до чинних пенсійних виплат. Перерахунок охопить більшість пенсіонерів та відбудеться автоматично, без подання заяв. Перерахують пенсії не всім Водночас березнева індексація охопить не усіх пенсіонерів. Законодавство передбачає винятки для окремих категорій осіб, пенсійні виплати яких не підлягають загальному механізму щорічного перерахунку.
Зокрема, без індексації залишаться громадяни, які вийшли на пенсію протягом останніх трьох років. Їхні виплати вже були призначені з урахуванням актуального рівня середньої заробітної плати.
Також перерахунок не застосовується до осіб, які отримують спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про суддів, прокурорів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших пільгових категорій. Звідки візьмуть гроші Фінансування запланованої індексації та інших соціальних зобов’язань у 2026 р. спирається на комбіновану стратегію використання внутрішніх ресурсів та залучення масштабної зовнішньої допомоги. Основну роль у забезпеченні виплат відіграють власні надходження Пенсійного фонду, які формуються переважно завдяки сплаті єдиного соціального внеску працюючими громадянами та бізнесом. Прогнозоване помірне відновлення економіки дозволило закласти в бюджет зростання цих надходжень, що створює необхідну базу для перерахунку пенсій. “На трансферт Пенсійному фонду у проєкті бюджету передбачено 251,3 млрд грн. Це дозволить забезпечити вчасні виплати для 10,3 млн українських пенсіонерів та реалізувати індексацію з початку весни 2026 р.”, – кажуть в Міністерстві фінансів України. Паралельно з цим держава запроваджує нові фіскальні механізми, зокрема спрямування 50% податку на прибуток банків до спеціального фонду державного бюджету. Хоча частина цих коштів орієнтована на інвестиційні проєкти, загальне наповнення скарбниці дає змогу вивільнити додаткові ресурси для трансфертів ПФУ. У поточному проєкті держбюджету на дотації фонду вже передбачено понад 251 млрд грн, що значно перевищує показники минулого року.
Критично важливою складником залишається підтримка міжнародних партнерів, оскільки внутрішні податкові надходження України майже повністю спрямовуються на потреби сектору оборони. Соціальна стабільність значною мірою тримається на фінансовій допомозі ЄС, який у межах нового пакету підтримки виділяє значні кошти для прямого бюджетного фінансування. Ці ресурси дозволяють вчасно виплачувати пенсії та зарплати бюджетникам, не створюючи надмірного тиску на внутрішню економіку.
Додатковим джерелом виступає механізм G7, що передбачає використання прибутків від заморожених російських активів для покриття дефіциту українського бюджету. Водночас продовжується активна співпраця з МВФ та Світовим банком через спеціалізовані трастові фонди, як-от PEACE, що створені саме для підтримки адміністративної спроможності держави виконувати свої соціальні зобов’язання. Таким чином, березнева індексація стає можливою завдяки поєднанню податкової дисципліни всередині країни, стабільності банківського сектору та консолідованої допомоги світової спільноти. Якою буде пенсія для учасників бойових дій? Мінімальна пенсія для учасників бойових дій (УБД) теж змінилась поточного року. “Мінімальний розмір пенсії для УБД становить 210% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб”, – повідомили у Пенсійному фонді. Учасники бойових дій також отримують додаткові виплати, такі як щомісячна надбавка у 25% від прожиткового мінімуму, цільова допомога на проживання (40 грн), та разові виплати до державних свят.
На розмір пенсії для УБД також впливають страховий стаж, а ще грошове забезпечення, з якого сплачувались внески.
В Україні щодо учасників бойових дій діє певне законодавство. Зокрема, людям із цим статусом гарантують мінімальний розмір пенсійних виплат.
Своєю чергою прожитковий мінімум для непрацездатних осіб у 2026 р. становить 2 595 грн. Така сума затверджена з 1 січня поточного року. Тобто без урахування усіх обов’язкових надбавок гарантований державою розмір виплати становить 5449,5 грн. на місяць.

У Києві помер рятувальник, який потрапив під повторний удар РФ

У Києві помер 36-річний пожежний-рятувальник Олександр Зібров, який притрапив під повторний російський удар 9 січня. Про це повідомила пресслужба ДСНС в понеділок, 26 січня.

“Черговий важкий день для родини ДСНС. На жаль, після 18 днів боротьби за життя не стало нашого колеги – пожежного-рятувальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 36-річного Олександра Зіброва, який разом з іншими побратимами потрапив під повторний російський удар 9 січня у Дарницькому районі Києва”, – розповів голова ДСНС Андрій Даник.

За його словами, Зібров був сміливим і відважним вогнеборцем, люблячим чоловіком і турботливим батьком. Він отримав важкі травми, коли рятував людей післяї атаки РФ.

Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • На Донеччині ліквідували найманця з Філіппін, який воював на боці Росії

    У Донецькій області ліквідували іноземного найманця з Філіппін, що проходив службу у лавах збройних сил Росії. Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України в понеділок, 26 січня.

    Серед ліквідованих на Донеччині окупантів воєнні розвідники виявили тіло Джона Патріка – громадянина Філіппін, який воював на боці Росії. Іноземець проходив службу у складі 9-ї штурмової роти 3-го батальйону 283-го полку 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії ЗС РФ.

    “Як і багато інших іноземних найманців, Патрік загинув під час “м’ясного штурму” у районі населеного пункту Новоселівка Краматорського району Донеччини. При собі загарбник мав лише зброю, боєкомплект та клаптик паперу з номером підрозділу, телефоном і ім’ям командира. Російської мови він не знав”, – розповіли в ГУР.

    За даними з вилучених електронних пристроїв філіпінця, його базова підготовка тривала лише тиждень, після чого іноземця відправили на передову. “Він отримав поранення й повільно помирав у лісосмугі – ніякої евакуації не передбачалось”, – додали воєнні розвідники.

    У ГУР зазначили, що Росія масштабує злочинну практику залучення іноземних громадян та трудових мігрантів до лав армії шляхом обману або тиску – іноземцям пропонують службу в тилу або ж погрожують проблемами з поліцією.

    У Вінниці поліцейські катували чоловіка, він пережив клінічну смерть

    Поліцейським Вінниці, які катували чоловіка і той пережив клінічну смерть, вручили підозру. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в понеділок, 26 січня. Викрито трьох правоохоронців одного із районних управлінь поліції у Вінниці. Під час “вибивання показів” вони довели до клінічної смерті чоловіка, який підозрювався у дрібній крадіжці. У вересні 2023 року троє правоохоронців перевіряли інформацію заявника щодо його причетності до вчинення крадіжки сумки з документами та банківськими картками місцевого мешканця. Вони доставили чоловіка у нічний час до службового кабінету. У процесі “вибиття зізнань” правоохоронці завдали затриманому численних ударів кулаками та гумовим кийком у живіт.

    Через такі незаконні дії правоохоронців чоловік отримав множинні ушкодження внутрішніх органів, в результаті чого пізніше йому було видалено селезінку. Під час хірургічного втручання в пацієнта зупинилося серце, ритм якого реанімаційними заходами вдалося відновити лише через 10 хвилин.

    Цей факт протиправних дій фігуранти, використовуючи своє службове становище, намагалися всіляко приховати, у тому числі тисли на потерпілого, який пережив клінічну смерть.

    Двом із причетних правоохоронців повідомлено про підозру у вчиненні катування, а саме заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати інформацію та зізнання, вчинене представником держави групою осіб, та умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило втрату органу, вчинене способом, що має характер особливого мучення, групою осіб з метою залякування потерпілого.

    Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Обом фігурантам обрано запобіжний захід – домашній арешт та відсторонено від посад.

    Наразі вирішується питання про повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу іще одному з учасників побиття. Він наразі вже звільнився з поліції.

    Кремль підтвердив наступний раунд переговорів

    Новий раунд переговорів між делегаціями України, США і РФ повинен відбутись наступного тижня в Абу-Дабі. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам в понеділок, 26 січня.
    “Продовження переговорів в Абу-Дабі заплановано наступного тижня, точної дати поки що немає”, – заявив він.
    При цьому Пєсков вважає, що очікувати на високу результативність таких переговорів не варто.
    “Я поки що не можу дати оцінку, було б помилковим розраховувати на якусь високу результативність цих перших контактів. Це дуже складна субстанція, складні питання на порядку денному”, – зазначив предствник Кремля.
    Водночас він зазначив, що “сам факт того, що у конструктивному ключі ці контакти почалися, можна оцінювати позитивно”. “Але попереду ще серйозна робота”, – додав Пєсков.
    Також він констатував, що на переговорах на нинішній стадії “навряд чи можлива дружелюбність”.
    Окрім того Пєсков підкреслив, що для Росії принципове значення має “територіальне питання”, яке нібито є частиною “формули Анкориджа”.

    Опендатабот назвав регіони, де зосереджено найбільше бізнесменів

    Власників бізнесу з річним доходом від 10 млн грн в Україні зареєстровано понад 67,6 тис. Понад один млрд грн заробляють 2% підприємців. Про це повідомив Опендатабот.
    “67 651 бізнесмен в Україні володіє компаніями з доходом у понад 10 млн грн. Це 19% від загальної кількості власників бізнесу – серед тих, хто своєчасно подав фінансову звітність, таких нині нараховується понад 360 тисяч”, – йдеться в повідомленні.
    80% бізнесменів в Україні одержують менш як 100 млн грн на рік. Тільки 2% бізнесменів мають дохід понад 1 млрд грн — це 1355 бізнесменів.
    Лідером серед них є Рінат Ахметов, чиї компанії разом за підсумком 2024 року отримали близько 565,7 млрд грн доходу. На другому місці власник мережі ОККО Віталій Антонов – 151,7 млрд грн доходу. Третю сходинку зі 110,6 млрд грн посідає власник мережі МХП Юрій Косюк.
    Загалом чоловіки складають 73% у переліку лідерів українського бізнесу. Єдина жінка, що увійшла в першу десятку, – власниця компаній WOG, КОМО та Галичина Світлана Івахів – 9-те місце з доходом 48,75 млрд грн.
    Найбільше бізнесменів зосереджено у столиці – 22% загальної кількості. До трійки лідерів також входять Дніпропетровщина (10%) та Львівщина (8%). Разом з Київщиною та Одещиною виходить половина всіх бізнесменів країни.
    Найменша концентрація бізнесменів у прифронтових Миколаївській (1%), Луганській (0,7%) та Херсонській областях (0,6%).
    Більшість бізнесменів, що потрапили у топ 100, – 70% – мають українську реєстрацію. До п’ятірки також потрапили власники компаній з пропискою Кіпру, Великої Британії, США та Швейцарії.

    На кордоні з Польщею стався збій роботи бази даних

    У всіх польських пунктах пропуску, що межують з Львівською та Волинською областями, стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Польщі. Про це повідомила Державна прикордонна служба України (ДПСУ) у понеділок, 26 січня.
    Вказано, що наразі спеціалісти працюють над усуненням неполадок.
    “Просимо врахувати цю інформацію під час планування подорожі. Зараз накопичення транспортних засобів у напрямку виїзду та в’їзду не зафіксовано”, – йдеться у повідомленні.
    При цьому зазначається, що потяги будуть оформлюватися у сповільненому режимі. А про відновлення повноцінної роботи буде повідомлено додатково.

    Україна судитиме главу авіакорпорації РФ, яка виробляє літаки для війни

    До суду скеровано справу керівника російської авіакорпорації, яка виробляє літаки для війни проти України. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 26 січня.

    “Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо громадянина РФ – керівника одного з найбільших авіабудівних підприємств країни-агресора, яке працює на потреби її армії”, – йдеться в повідомленні.

    Слідством встановлено, що з 2022 року очільник ПАТ Об’єднана авіабудівна корпорація (структура держкорпорації Ростех) забезпечував стабільну роботу оборонного авіавиробництва та сприяв реалізації політики Росії у сфері військово-промислового комплексу.

    Під його керівництвом підприємство здійснювало виробництво, ремонт і модернізацію військової та спеціальної авіаційної техніки, яку збройні сили РФ систематично застосовують під час повномасштабної агресії проти України.

    Йдеться, зокрема, про бойові та стратегічні літаки Су, МіГ, Ту, Іл, а також іншу авіаційну техніку військового призначення.

    Нагадаємо, днями Європейський Союз виділив 10 млн євро на спеціальний трибунал за злочин агресії проти України. Криза авіації у Росії: пасажирів перевозять у вантажних літаках