Позначка: Україна

  • Німеччина екстрадувала до України фальшивомонетників

    Німеччина екстрадувала до України фальшивомонетників

    З Німеччини до України екстрадували двох громадян Азербайджану та Грузії, яких підозрюють у збуті фальшивих доларів через окупований Крим. Про це інформує офіс Генпрокурора у середу, 25 червня.
    “Прокуратура АР Крим та м. Севастополя у взаємодії з Офісом Генерального прокурора домоглася екстрадиції до України двох громадян Азербайджану та Грузії, які підозрюються у створенні каналу постачання і збуту підроблених доларів США”, – зазначили у повідомленні.
    Зловмисники діяли у складі злочинної групи, яка переправляла фальшиві купюри через тимчасово окупований Крим до материкової частини України. Продаж здійснювався через спеціально створений Telegram-канал, а доставлення – через поштові відділення та особисто. Вартість фальшивих доларів становила 50–60% від їх номіналу.
    У серпні 2021 року, після чергового збуту підробленої валюти, підозрюваних викрили. Їм повідомили про підозру у придбанні та збуті підробленої іноземної валюти за ч. 2 та ч. 3 ст. 199 КК України.
    Втім, з метою уникнення відповідальності вони втекли за кордон. Тож їх оголосили у міжнародний розшук. Після розгляду екстрадиційного запиту німецькі органи передали підозрюваних українським правоохоронцям.
    Наразі обом обрали запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.
    Досудове розслідування триває.
    Раніше правоохоронні органи Німеччини екстрадували в Україну жителя Житомирської області, якого підозрюють у торгівлі людьми, вимаганні та шахрайстві.
    Згодом Україна екстрадувала до Німеччини учасника міжнародного наркокартелю, який організовував постачання героїну та кокаїну до Європи.

  • Генштаб розповів про бої на ключових напрямках

    Генштаб розповів про бої на ключових напрямках

    Від початку поточної доби на фронті відбулося 72 бойових зіткнення. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 25 червня.
    Так, чотири з п’яти російських атак відбито на Північно-Слобожанському (Сумщина) і Курському напрямках. На даний час точиться бій.
    На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі атакували поблизу Вовчанська та Липців і отримав гідну відсіч.
    На Куп’янському напрямку противник тричі йшов вперел в районах Голубівки, Степової Новоселівки та Нової Кругляківки. Один бій триває.
    На Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 11 разів біля населених пунктів Греківка, Копанки, Надія, Рідкодуб, Колодязі, Зелена Долина та Торське. Сили оборони успішно зупинили вісім штурмів, решта боїв тривають.
    На Сіверському напрямку ворог намагався пройти вперед в районі Верхньокам’янського.
    На Краматорському напрямку росіяни п’ять разів атакували в напрямку Ступочок та Білої Гори.
    На Торецькому напрямку противник атакував чотири рази в районі Торецька, Неліпівки та в напрямку Олександро-Калинового. Зараз точиться одне боєзіткнення.
    На Покровському напрямку окупанти здійснили 31 атаку поблизу населених пунктів Полтавка, Мирне, Коптєве, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Новомиколаївка, Горіхове та Олексіївка. Сили оборони відбили двадцять шість атак, п’ять боєзіткнень досі тривають.
    На Новопавлівському напрямку противник шість разів штурмував поблизу населених пунктів Запоріжжя, Вільне Поле та Шевченко. Дотепер триває один бій.
    На Гуляйпільському напрямку ворог один раз намагався просунутись на позиції наших військ в районі Малинівки.
    На Оріхівському напрямку агресор мав одну спробу наступу в бік Новоандріївки.
    Раніше у середу Генштаб підтвердив втрату двох сіл на Донеччині. Ворог окупував Андріївку та Костянтинопіль, а також просунувся біля Олексіївки, Дніпроенергії та у Шевченку.

  • Зеленський оцінив переговори з Трампом у Гаазі

    Зеленський оцінив переговори з Трампом у Гаазі

    Президент України Володимир Зеленський провів тривалу і змістовну зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Гаазі під час саміту НАТО. Про це український лідер повідомив у Телеграм в середу, 25 червня.
    “Тривала та змістовна зустріч із Президентом Трампом. Охопили всі дійсно значимі питання. Я дякую пану президенту, дякую Сполученим Штатам. Говорили про те, як досягти припинення вогню та справжнього миру. Говорили про те, як захистити наших людей. Цінуємо увагу й готовність допомагати наближенню миру”, – написав Зеленський і пообіцяв, що деталі переговорів будуть згодом.
    Раніше у середу стало відомо, що Зеленський і Трамп провели зустріч. За даними ЗМІ, вона тривала 45 хвилин, – значно довше, ніж було передбачено програмою. При цьому запланованого спілкування з пресою не відбулося.
    Також сьогодні вранці Трамп підтвердив майбутню зустріч із Зеленським. Він назвав українського лідера “чудовим хлопцем” і припустив, що темою їхньої розмови стане війна в Україні.

  • Зеленський і Трамп розпочали зустріч – ОП

    Зеленський і Трамп розпочали зустріч – ОП

    Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп почали зустріч на полях саміту НАТО в Гаазі у середу, 25 червня.
    Про це журналістам повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.
    Раніше у середу Трамп підтвердив майбутню зустріч із Зеленським. Він назвав українського лідера “чудовим хлопцем” і припустив, що темою їхньої розмови стане війна в Україні.
    Напередодні в Офісі президента заявили, що Зеленський і Трамп обговорять шляхи завершення війни в Україні.
    А сам Трамп визнав, що йому потрібна допомога з Путіним. Американський лідер вважає “ганьбою” той факт, що угоди про завершення війни в Україні досі немає.

  • Зеленський і Трамп провели зустріч

    Зеленський і Трамп провели зустріч

    Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрілися на полях саміту НАТО в Гаазі у середу, 25 червня.
    Про це журналістам повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.
    Тим часом Європейська правда інформує, що насправді зустріч Трампа і Зеленського вже завершилась. Вона тривала 45 хвилин. При цьому запланованого спілкування з пресою не відбулося.
    “Варто зазначити, що зустріч американського та українського лідерів тривала значно довше, ніж було передбачено програмою”, – пишуть журналісти.
    Раніше у середу Трамп підтвердив майбутню зустріч із Зеленським. Він назвав українського лідера “чудовим хлопцем” і припустив, що темою їхньої розмови стане війна в Україні.
    Напередодні в Офісі президента заявили, що Зеленський і Трамп обговорять шляхи завершення війни в Україні.
    А сам Трамп визнав, що йому потрібна допомога з Путіним. Американський лідер вважає “ганьбою” той факт, що угоди про завершення війни в Україні досі немає.

  • Шпигувала за авіацією ЗСУ на Дніпропетровщині: агентка ФСБ отримала вирок

    Шпигувала за авіацією ЗСУ на Дніпропетровщині: агентка ФСБ отримала вирок

    Агентка ФСБ, яка шпигувала за українськими бойовими літаками на Дніпропетровщині, отримала 15 років тюрми. Про це повідомила пресслужба СБУ в середу, 25 червня.

    Агентурна мережа ФСБ була викрита на початку 2024 року. Жінка була однією із шести агентів, що працювали на ворога у Дніпропетровській та Донецькій областях.

    Зловмисниця намагалася виявити авіабази ЗСУ в районі Кривого Рогу, щоб навести на них російські ракети. Також вона мала встановити і передати агресору локації протиповітряної оборони ЗСУ для підготовки цієї атаки “в обхід” української ППО.

    Щоб виконати агентурні завдання, жінка обходила місцевість, де шпигувала за напрямками польотів бойової авіації. У такий спосіб вона сподівалася “визначити» ймовірні координати базування літаків ЗСУ.

    За матеріалами справи, агенткою ФСБ виявилась місцева безробітна, яка у жовтні 2023 року потрапила у поле зору окупантів через свою знайому – ще одну учасницю агентурної мережі, яка наразі перебуває під вартою.

    Для комунікації з агресором вона використовувала анонімний чат у месенджері, виявлений на її телефоні під час обшуку.

    На підставі доказів, зібраних слідчими Служби безпеки, суд визнав цю зловмисницю винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Жінка отримала 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Норвегія надасть Україні 550 млн євро на дрони

    Норвегія надасть Україні 550 млн євро на дрони

    Норвегія оголосила про виділення 6,5 млрд норвезьких крон (понад 550 млн євро) на закупівлю дронів та їх технологій в українських і європейських виробників. Про це повідомив норвезький уряд в середу, 25 червня.
    “Безпілотники відіграють життєво важливу роль у боротьбі України за самозахист. Вони важливі як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на лінії фронту. Внесок Норвегії значно посилить спроможність України здійснювати необхідне спостереження та операції за допомогою дронів”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
    В уряді нагадали, що Норвегія приєдналася до Коаліції дронів у квітні і раніше заявляла про намір збільшити підтримку української оборонної промисловості та закупівлю безпілотників для України. Це перша масштабна закупівля БпЛА безпосередньо в іноземних виробників.
    Також цей крок відповідає одній із цілей, покладених в основу рішення, прийнятого у березні цього року Стортингом (парламентом) про збільшення підтримки України до 2025 року на 50 млрд норвезьких крон.
    “Фінансування закупівлі безпілотників допоможе розбудувати незалежний український потенціал стримування, що також буде важливим після досягнення потенційної мирної угоди”, – сказав міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік.
    Він запевнив, що його країна продовжить спрямовувати підтримку на морську безпеку, ППО, безпілотники та автономні системи, а також надаватиме пріоритетну увагу підтримці закупівель оборонного обладнання в українських виробників та Північно-Балтійському співробітництву в оснащенні та підготовці нових підрозділів ЗСУ.
    Раніше у середу стало відомо, що употочному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.

  • На Закарпатті обвалився міст через річку

    На Закарпатті обвалився міст через річку

    На Закарпатті на ділянці автомобільної дороги державного значення Т-07-10 Ужок – Нижні Ворота впала конструкція металевого мосту. Про це повідомила пресслужба Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в середу, 25 червня.

    Йдеться про однопролітний 34-х метровий міст 1962 року будівництва через річку Жденівка між населеними пунктами Підполоззя та Жденієво.

    Останній огляд мосту було проведено навесні цього року. Стан його визначений як задовільний, видимих пошкоджень та аварійних ділянок – не було виявлено.

    Причини обриву прогонової будови мосту та причетних осіб встановить слідство. На локації вже влаштовується тимчасова переправа через річку, працює важка техніка.

    Наразі до населених пунктів сел. Жденієво, с. Збини, с. Щербовець, с. Пашківці, с. Буковель, с. Перехресний, с. Кічерний, с. Розтока рух транспорту можливий через с. Ужок.

  • Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

    Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

    Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
    За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
    “Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
    За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
    Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
    Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
    “Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
    Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.

  • ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони

    ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони

    Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. Про це сказав український президент Володимир Зеленський під час зустрічі з данським прем’єр-міністером Метте Фредеріксен, повідомила преслужба ОП в середу, 25 червня.
    “Лідери приділили особливу увагу поглибленню оборонної співпраці та виробництву зброї і в Україні, і в Данії. Окремо йшлося про розвиток данської моделі, яка довела свою ефективність. Цьогоріч Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії”, – йдеться у повідомленні.
    Зеленський підкреслив, що “Данія стане першою країною, з якою ми запустимо спільне виробництво далекобійних безпілотників і ракет за межами України”.
    Крім того, Зеленський і Фредеріксен обговорили актуальні потреби ЗСУ і можливості для збільшення допомоги в цьому напрямі.
    Також вони обмінялися думками щодо планів на данське головування в Раді ЄС, яке розпочнеться вже з 1 липня. Головний фокус – швидке просування на євроінтеграційному треку та відкриття всіх переговорних кластерів. Зеленський наголосив, що Україна готова до цього та розраховує на данське лідерство, підтримку й хороші результати.
    “Дякуємо вам за оборонну та політичну підтримку. За прихисток для наших людей. Ми дуже розраховуємо на ваше головування в ЄС”, – зазначив він.
    Метте Фредеріксен запевнила в продовженні підтримки України та наголосила, що важливо координувати спільні дії для досягнення максимальних результатів під час данського головування в Раді ЄС.
    Напередодні стало відомо, що Данія першою долучається до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі глави оборонних відомств двох країн підписали документ про запуск спільного оборонного виробництва з Україною. Данія вже виділила 500 млн крон (понад 67 млн євро – ред.) для запуску українського оборонного виробництва на своїй території.
    Данія виділяє майже $1 млрд на озброєння України