В Україні дозволили продаж ліків на АЗС

Україна впровадила нові правила продажу ліків, що призвели до змін у фармацевтичному секторі. Тепер люди можуть придбати ліки навіть на автозаправних станціях, що має спростити доступність препаратів у будь-яких ситуаціях. Також уряд заборонив продаж дорогих імпортних ліків без альтернативних доступних варіантів. Щоб реалізувати ліки на АЗС, потрібно мати ліцензію, спеціальну зону для зберігання медикаментів та контроль якості препаратів. Уряд також спростив вимоги до персоналу у сільській місцевості, щоб уникнути кадрового дефіциту. Нові правила співпраці між виробниками та аптеками мають уникнути підвищення цін на ліки через маркетинг, а також сприяти популяризації українських препаратів і упорядкуванню цінової політики. Крім того, МОЗ оновило реєстр лікарських засобів, додавши до нього 85 нових препаратів.

Росіяни виходять на одиночні пікети через зростання цін – ЗМІ

Напередодні Нового року у різних регіонах Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України відбулися одиночні пікети проти різкого подорожчання продуктів харчування. Про це повідомляє російський Телеграм-канал Astra.

Акції зафіксували, зокрема, в Івановській області, Алтайському краї та Ненецькому автономному окрузі. Учасники пікетів заявляють, що за рік вартість традиційних інгредієнтів для салату “Олів’є” у середньому зросла більш ніж на 230%.

Росіяни пов’язують зростання цін із фінансовою політикою Центрального банку РФ, яка, за їхніми словами, також призводить до падіння реальних доходів населення.

З початку повномасштабної війни проти України, лише за офіційними даними, ціни в Росії зросли приблизно на 40%. Водночас самі росіяни вважають ці показники заниженими. Зокрема житель Тамбова Денис у листопаді в коментарі Bloomberg заявив, що середній чек щотижневих покупок продуктів за минулі роки щонайменше подвоївся. Він додав, що його родина змушена скорочувати купівлю овочів і фруктів.

Згідно з опитуванням, 31% громадян Росії не вистачає грошей на їжу. На цьому тлі торговельні мережі закривають великі супермаркети та переходять до формату жорстких дискаунтерів, частка яких на російському ринку вже перевищила 60%.

Втім, додатковим чинником тиску на споживачів стане підвищення податкового навантаження. З 1 січня 2026 року в Росії набуде чинності закон про збільшення ПДВ до 22%.

Як свідчить опитування “Левада-центру”, зростання цін турбує 59% жителів Росії, тоді як війна проти України, конфлікт із Заходом і санкції – лише 31%. Тема здорожчання товарів і підвищення ПДВ також увійшла до трійки найпопулярніших питань, адресованих Володимиру Путіну під час “прямої лінії”. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.

Ціни на нафту впали нижче психологічної межі

Світові ціни на нафту впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року, свідчать результати торгів у вівторок, 16 грудня.
Так, лютневі ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $0,94 (1,55%) до $59,62 за барель.
У свою чергу січневі ф’ючерси на сорт нафти WTI впали на біржі NYMEX на $0,93 (1,64%), до $55,74 за барель.
Як пише Bloomberg, тиск на ціни спричиняють перспективи великого профіциту на нафтовому ринку та можливе врегулювання війни в Україні. Трейдери вважають, що мирна угода може призвести до пом’якшення санкцій проти РФ та збільшення постачання російської нафти на і без того перенасичений ринок.
Тиск на нафту посилився після заяви презижента США Дональда Трампа про те, що угода щодо припинення війни в Україні “близька як ніколи”. Ця заява прозвучала за підсумками його переговорів із українським президентом Володимиром Зеленським та європейськими лідерами.
Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США. Зеленський назвав переговори продуктивними. Він зазначив, що для України важливо, щоб мир став достойним, і важливо те, що США чують українську позицію.
Також європейські лідери оприлюднили мирний план, котрий зокрема, передбачає захист неба та вступ України до ЄС.

Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

У листопаді доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів за кордоном зменшилися на $3,59 мільярди у порівнянні з листопадом 2024 року, склавши $10,97 мільярдів. Це найнижчий рівень з початку вторгнення Росії до України у 2022 році. Середньодобовий видобуток нафти в Росії також зменшився у листопаді до 9,03 мільйонів барелів. Експорт нафти та палива скоротився на 420 тисяч барелів до 6,86 мільйонів барелів через санкції та ризики. Покупці вимагали додаткових знижок, і ціна на російську нафту сорту Urals впала на $8,2 до $43,52 за барель. Морський експорт через Чорне море скоротився на 42% до 910 тисяч барелів на добу через удари по інфраструктурі. Ціна російської нафти впала до мінімуму з початку війни проти України, а знижка на Urals до марки Brent досягла $25,8 за барель.

В Україні зафіксовано сповільнення інфляції – Держстат

У листопаді 2025 року в Україні споживчі ціни зросли на 0,4% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція сповільнилася до 9,3%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%, зокрема яйця подорожчали найбільше – на 12,6%. Ціни на овочі, сало, рибу, молочну продукцію, хліб та інші товари також зросли. Одяг і взуття подешевшали на 2,3%, але ціни на транспорт зросли на 0,5% через подорожчання проїзду та палива. Ціни на алкоголь та тютюнові вироби також підвищилися.

Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

За даними Росстату, в Росії вперше з 2009 року виробництво харчових продуктів скоротилося через економію населення на їжі. У січні-вересні випуск продуктів зменшився на 0,6%, а виробництво напоїв – на 4,1%. Росіяни почали економити, купуючи менше та переходячи на дешевші продукти. Кількість нових інвестиційних проєктів у харчовому виробництві також скоротилася на 46% у порівнянні з попереднім роком, а загальна сума інвестицій значно зменшилася. Зниження виробництва продуктів пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, зростання кредиторської заборгованості та вибір росіян простішої та дешевшої їжі.

В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року.

Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції

Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм.

Китай скоротив закупівлю нафти у РФ на дві третини – ЗМІ

Китайські компанії зменшили закупівлю російської нафти через страх потрапити під санкції. Вони припинили імпорт російської сирої нафти через санкції США проти певних російських компаній. Це призвело до значного скорочення імпорту нафти з Росії до Китаю. Також імпорт нафти з Ірану зменшився через санкції. Китайські нафтопереробні компанії та НПЗ уникають російської нафти через ризик санкцій. Це призвело до загальної тривоги на ринку нафти. Є певні можливості для відновлення імпорту нафти до Китаю через певні порти, які не перебувають у чорному списку. Росія втрачає великі кошти через скорочення експорту нафти.

Лунін став цікавим для Мілана як заміна основному воротарю

Італійський футбольний клуб Мілан хоче змінити ситуацію, що складається з імовірним відходом основного голкіпера, на свою користь і у зв’язку із цим звернув погляди на українського воротаря мадридського Реала Андрія Луніна.

У зв’язку з тим, що перший голкіпер міланського клубу Майк Меньян має намір піти з клубу в червні 2026 року, коли закінчиться дія його контракту, а також у зв’язку з тим, що домовитися клубу і гравцю про продовження співпраці не вдалося, “россонері” бачать вихід у цій ситуації в придбанні українського воротаря “сливкових” Луніна.

Слід відзначити, що через неможливість зв’язати 30-річного французького воротаря новим трудовим договором італійський клуб, найімовірніше, відпустить гравця вільним агентом.

На тлі цього стосовно Луніна варто сказати, що українець не отримує ігрової практики в Реалі. Він неодмінно залишається дублером Тібо Куртуа.

Виходячи з повідомлення Defensa Central, ціна на українського воротаря для італійців буде прийнятною в районі 8-10 млн євро, але мадридці, як уточнено, цінують свого гравця вище.

Можна зробити припущення, що самого Луніна може зацікавити така пропозиція. А стати головним захисником воріт Мілана й повік, адже в нинішньому сезоні Лунін ще не був задіяний в жодному матчі за Реал.

Нагадаємо також, що контракт Луніна з Реалом розрахований до літа 2030 року.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp