Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
“Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки
Позначка: Ціна нафти
Буданов відповів на заклики не бити по НПЗ Росії
Західні партнери зверталися до України з проханням припинити удари по російських нафтових терміналах, проте Київ продовжує діяти у власних національних інтересах. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час брифінгу на Конгресі місцевих та регіональних влад, повідомляє Укрінформ.
За його словами, головною причиною занепокоєння партнерів є питання світового ціноутворення на енергоносії.
“Можу тільки в загальних рисах сказати: так, таке існує. Чому це відбувається? Ви теж можете зрозуміти – це питання утворення ціни. Але у нас своя війна”, – наголосив Буданов.
Він додав, що Україна стикається з подібними обмеженнями та зауваженнями щодо використання іноземної зброї чи техніки на території РФ протягом усіх років повномасштабного вторгнення.
Українська сторона, незважаючи на тиск, не планує відмовлятися від стратегії руйнування ворожої інфраструктури, яка забезпечує російську армію та бюджет.
“Їх можна зрозуміти, це їхня правда, але ж є ще наша правда і наш національний інтерес. І він саме такий, як і є. Ми не припиняємо”, – підсумував керівник Офісу Президента.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що атаки українських дронів на російські нафтові порти, внаслідок яких були пошкоджені експортні термінали на Балтійському морі, спричинили найбільше з початку війни скорочення експорту нафти з РФ.
У Новоросійську через БпЛА знову палає порт – ЗМІ
Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план
Федеральний бюджет Росії у січні-березні було зведено з дефіцитом 4 трлн 576 млрд рублів. Про це напередоні повідомив російський мінфін.
При доходах в 8 трлн 309 млрд рублів уряд витратив в 1,5 рази більше – 12 трлн 885 млрд рублів. У результаті без забезпечення податковою виручкою в бюджеті залишився кожен третій рубль видатків, а “дірка” у скарбниці порівняно з тим же періодом минулого року збільшилася на 133% і на 700 млрд рублів перевищила план на весь рік – 3 трлн 790 млрд рублів, або 1,6% ВВП.
При цьому нафтогазові доходи бюджету впали на 45% і стали найнижчими з пандемії – 1 трлн 445 млрд рублів. Збори з несировинних секторів економіки, попри підвищення податків, збільшилися лише з 7,1%, до 6 трлн 866 млрд рублів. В результаті загальні доходи бюджету просіли на 8,2%. При цьому витрати підскочили на 17%.
Російське податкове законодавство влаштоване так, що нафтогазові доходи зростають або знижуються з лагом щодо змін у цінах на нафту, нагадує економіст Сергій Алексашенко. Тому ефект від нафтових цін, що злетіли, бюджет відчує тільки в квітні. Середня ціна Urals у березні (за нею будуть рахуватися квітневі податки) склала $77 за барель, а це принесе 215-220 млрд рублів додаткового податку на видобуток корисних копалин (ПДПД), оцінює Алексашенко.
У квітні бюджет збере близько 1 трлн рублів нафтогазових доходів – удвічі більше, ніж у середньому в січні-березні, прогнозує гендиректор Арікапітал Олексій Третьяков. Через приплив нафтових грошей уряд РФ відклав плани скоротити витрати і може збільшити витрати на війну, розповідали раніше близькі до Кремля джерела Bloomberg.
На початку квітня котирування Urals сягали $116 за барель – рекорду з 2012-13 рр., а в індійських портах російська нафта коштувала майже $150. Збереження ціни Urals вище за $110 навіть на кілька тижнів може помітно підтримати нафтогазові надходження у другому кварталі і тимчасово послабити тиск на бюджет, розмірковує Володимир Чернов, аналітик Freedom Finance Global.
Втім, якщо угода щодо Ірану буде досягнута і нафта впаде нижче за $100, цей ефект виявиться коротким, а тема дефіциту знову повернеться в центр уваги вже до літа поточного року, попереджає він.
Перед перемир’ям США та Ірану інвестори поставили $950 млн на падіння нафти
Інвестори зробили ставку приблизно на 950 мільйонів доларів на падіння цін на нафту лише за кілька годин до того, як США та Іран оголосили про припинення вогню. Про це повідомляє Reuters.
У вівторок, 7 квітня, інвестори продали сукупно 8600 контрактів на ф’ючерси на Brent та американську нафту WTI. Під час торгів близько 6200 контрактів на Brent змінили власника – це приблизно 1% від загального обсягу торгів за звичайну денну сесію. Водночас у цей самий час було продано близько 2400 контрактів на WTI, що також дорівнює приблизно 1% від звичайного денного обсягу торгів того дня.
Згодом президент США Дональд Трамп відмовився від погроз знищення “цілої цивілізації” й оголосив про двотижневе припинення вогню з Іраном, що обвалило нафтові ф’ючерси приблизно на 15% – нижче 100 доларів за барель на початку офіційної торгової сесії в середу, 8 квітня.
Зазначається, що великі ставки на зростання або падіння цін на нафту дуже рідко проводять великими пакетами, оскільки трейдери зазвичай вважають за краще використовувати розподілені ордери на багатьох біржах і просять брокерів застосовувати алгоритмічну торгівлю протягом багатьох годин, щоб виконати замовлення без впливу на ціни.
Ця ставка стала продовженням схожих дій 23 березня, коли інвестори продали нафтові ф’ючерси на 500 мільйонів доларів лише за 15 хвилин до оголошення Трампа про те, що він відкладає удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Це приголомшило ринки, а потім спричинило падіння ціни на нафту на 15%. Блокада Ормуза: глава МЕА заявив про нову нафтову катастрофу
Ціни на нафту обвалилися після припинення вогню
Ціни на нафту опустившись значно нижче позначки у 100 доларів за барель після оголошення припинення вогню між Іраном та США. Про це у нч проти середи, 8 квітня, повідомляє Axios.
Видання зазначає, що це – найбільше одноденне падіння цін на нафту з часів війни в Перській затоці 1991 року.
Так, ф’ючерси на нафту Brent подешевшали приблизно на 16% до близько 93 доларів за барель. Водночас це все ще значно вище рівня приблизно 73 долари за барель, який фіксувався до початку війни наприкінці лютого.
Американський еталон WTI впав приблизно на 19% до близько 92 доларів за барель.
Російська нафта злетіла до максимуму за 13 років
Ціни на російську нафту зросли до найвищого рівня за більш ніж 13 років на тлі глобального зростання котирувань, пов’язаного з подіями довкола Ірану. Про це пише Bloomberg.
За даними Argus Media, нещодавно вартість основного російського сорту Urals у порту Приморськ сягнула $116,05 за барель.
Ціна, без урахування витрат на транспортування, майже вдвічі перевищує закладений у російському бюджеті середній показник у $59 за барель. У порту Новоросійськ Urals досягла $114,45 за барель.
На зростання цін вплинув конфлікт на Близькому Сході, який обмежив постачання нафти через Ормузьку протоку, через яку проходить близько п’ятої частини світових постачань.
Після доставки до Індії Urals торгується вже з премією до Brent, яка зросла до $6,1 за барель порівняно з $3,9 два тижні тому.
Разом із тим здатність РФ скористатися зростанням цін обмежується ударами України по нафтовій інфраструктурі. Зокрема, посилені атаки на морські порти, передусім на Балтійському узбережжі, звідки відвантажується близько 40% морського експорту нафти, призводять до перебоїв із постачанням і скорочують доходи від експорту. Минулого тижня було зупинено щонайменше 40% експортних потужностей РФ, зокрема через збої в роботі портів і пошкодження нафтопроводу Дружба.
Блокада Ормуза: глава МЕА заявив про нову нафтову катастрофу
Блокада Ормуза: глава МЕА заявив про нову нафтову катастрофу
Порушення глобальних поставок енергоносіїв, викликане блокадою Іраном Ормузької протоки, перевершує будь-яку попередню кризу в історії, включаючи нафтові шоки 1970-х років. Про це заявив uлава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль, повідомляє Reuters у вівторок, 7 квітня.
“Світ ніколи не стикався з порушенням енергопостачання такого масштабу”, – сказав він, охарактеризувавши нинішню кризу як “серйознішу, ніж кризи 1973, 1979 і 2022 років разом узяті”.
Іран практично повністю перекрив рух через Ормузьку протоку після ударів Ізраїлю та США, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та газу, що призвело до різкого зростання цін на енергоносії.
Ціни на нафту продовжили зростати й 7 квітня з наближенням крайнього терміну, встановленого президентом США Дональдом Трампом для Ірану з відкриття протоки. Американський лідер погрожує завдати ударів по іранській інфраструктурі у разі відмови Тегерана виконати вимогу.
Нафта марки Brent зросла на 0,2% до 110,01 доларів за барель, американська нафта WTI піднялася на 0,3% до 112,75 доларів за барель, продовживши зростання з попередньої сесії.
Глава МЕА заявив, що наслідки відчують розвинені економіки, включаючи країни ЄС, Японію та Австралію, але попередив, що країни, що розвиваються, стикаються з найбільшою загрозою, зіткнувшись із поєднанням різкого зростання цін на нафту і газ, вищих цін на продовольство та широкого прискорення інфляції.
Нагадаємо, у березні країни-члени МЕА почали вивільнення аварійних нафтових запасів. Найбільшими внесками відзначилися США та Японія.
Розвідка США зробила прогноз щодо розблокування Ормузької протоки
Іран найближчим часом навряд чи відкриє Ормузьку протоку, бо контроль над цією ключовою артерією світових поставок нафти є головним важелем впливу Тегерану на Вашингтон. Про це свідчать останні звіти розвідки США, повідомляє Reuters в суботу, 4 квітня.
ЗМІ зазначає, що Тегеран може й далі обмежувати рух через протоку, утримуючи високі ціни на енергоносії, щоб змусити президента США Дональда Трампа швидше знайти вихід з війни, яка триває вже майже п’ять тижнів і є непопулярною серед американських виборців.
Звіти розвідки свідчать, що війна, яка мала на меті послабити військову міць Ірану, фактично може посилити його вплив у регіоні. Тегеран продемонстрував здатність загрожувати ключовому морському маршруту.
Раніше Трамп намагався применшити складність відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, якою транспортується близько п’ятої частини світової нафти. Зокрема, він припустив, що Ормузька протока “може відкритися сама собою”.
Проте аналітики давно попереджають, що спроба застосувати силу проти Ірану, який контролює один берег протоки, може бути дорогою та втягнути США у затяжну наземну війну.
Один із експертів зазначає, що Тегеран розуміє свою здатність впливати на світові енергетичні ринки через контроль над протокою і це “набагато потужніше навіть за ядерну зброю”.
Як ми вже писали, США розпочали перекидання тисячів морських піхотинців до Ормузької протоки, прагнучи посилити свою військову присутність у регіоні.
Ціни на нафту підскочили на заявах Трампа
Світові ціни на нафту активно зростають зранку в четвер вранці після зниження за підсумками попередньої сесії. Про це свідчать дані торгів 2 квітня.
Так, вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 11:00 за київським часом піднялсь на $7,00 (9,92%) – до $108,16 за барель. У середу контракт подешевшав на $2,81 (2,7%) – до $101,16 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) злетіли на $6,62 (6,61%) – до $106,74 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів знизилась на $1,26 (1,2%), до $100,12 за барель.
Ключовим тригером для зростання цін став виступ президента США Дональда Трампа зі зверненням до нації. Він так і не назвав чітких термінів завершення війни і Іраном, що посилило побоювання трейдерів щодо тривалого збереження перебоїв у постачанні нафти, пишуть західні агентства.
При цьому глава Білого дому висловив думку, що військова операція проти Ірану близька до завершення. Він додав, що США продовжать “надзвичайно сильно” завдавати ударів по Ірану протягом ще двох-трьох тижнів. За його словами, це дозволить відправити Іран “у кам’яний вік”.
Дрони паралізували порти РФ на Балтиці
Постачання нафти та зрідженого природного газу з російських експортних портів Приморськ і Усть-Луга у Балтійському морі фактично зупинилися. Про це інформує Reuters з посиланням на Прикордонну служба Фінляндії, яка відстежує морський рух у регіоні.
Після атак українських дронів, котрі спричинили масштабні пожежі на об’єктах, минулого тижня було призупинено завантаження палива. Дим від пожеж фіксували з території Фінляндії.
Водночас атаки тривають досі. Зокрема Усть-Луга зазнала удару вп’яте за десять днів. Наразі з портів виходять лише поодинокі танкери.
Минулими роками Балтійським морем щотижня проходили в середньому 40-50 танкерів із російською нафтою та зрідженим газом.
Тож, така зупинка експорту російської нафти і СПГ стала найсерйознішим збоєм у сучасній історії Росії, другого за величиною експортера нафти у світі. Минулого тижня було зупинено щонайменше 40% експортних потужностей РФ, зокрема через збої в роботі портів і пошкодження нафтопроводу Дружба.
Експертка Банку Фінляндії Лаура Соланко зазначила, що через зупинку експорту Росія може втрачати понад 70-75 млн доларів щодня лише від постачання сирої нафти через Балтійське море. До атак РФ експортувала через цей напрям понад 2 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу.
Зеленський прокоментував удари по портах у РФ