Антикор

Позначка: Супутники

  • Китай вивів експериментальний супутник на орбіту

    Китай вивів експериментальний супутник на орбіту

    Китай 21 листопада ввечері успішно запустив випробувальний супутник для тестування комунікаційних технологій Шиянь-21. Про це інформує CCTV.

    На орбіту космічний апарат доправила ракета-носій “Чанчжен-3Б”, що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань о 18:55 за місцевим часом (12:55 за Києвом).

    Супутник призначений для тестування технологій супутникового зв’язку, радіо- та телемовлення, передачі даних та проведення пов’язаних технічних випробувань.

    Ця місія стала 609-м польотом ракет-носіїв серії “Чанчжен”.

    Китай активно розвиває національну космічну програму, включно з метеорологічними, телекомунікаційними та навігаційними супутниками, а також технологіями для освоєння Місяця, Марсу та астероїдів. На орбіті функціонує китайська космічна станція для міжнародного співробітництва.
    Раніше українська розвідка повідомила, що Китай допомагає Росії з ударами по Україні. Зокрема, Пекін передає росіянам дані супутникової розвідки для завдання ракетних ударів.
    Пізніше ЗМІ повідомили, що 5 жовтня китайські супутники спостерігали за Україною під час ракетно-дронового удару Росії.

  • РФ “атакує” супутники Бундесверу з наземних станцій – ЗМІ

    РФ “атакує” супутники Бундесверу з наземних станцій – ЗМІ

    Росія почала перешкоджати роботі німецьких військових супутників, використовуючи наземні станції, так само, як вона робила раніше з британськими. Також виявлено, що російські апарати регулярно наближаються до німецьких супутників. Військові посадовці ФРН попереджають про можливі загрози, які створює Росія у космосі. Німецька компанія Aldoria зафіксувала низку підозрілих випадків наближення російських супутників до німецьких, що може вказувати на спроби перехоплення їх сигналів. Росія також використовує свої супутники для спостереження за навчанням українських військових у Німеччині. Німеччина вважає Росію та Китай потенційними загрозами у космосі, оскільки вони розширюють свої можливості ведення космічної війни. У порівнянні з іншими країнами, Німеччина має лише кілька військових супутників. Космічне командування США не виключає, що російський супутник може бути зброєю для атаки інших супутників на низькій орбіті. Росія ж розробляє ядерну космічну зброю, спроможну вивести з ладу велику кількість супутників.

  • SpaceX запустила дві ракети з супутниками Starlink

    SpaceX запустила дві ракети з супутниками Starlink

    Компанія Ілона Маска SpaceX запустила відразу двf ракети-носії Falcon 9 з інтернет-супутниками Starlink. Про це компанія повідомила в суботу, 15 листопада.
    Запуски ракет відбулися з різницею приблизно о три з половиною години зі стартових майданчиків Космічного центу імені Кеннеді та бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді.
    Загалом на орбіту виведено 58 інтернет-супутників Starlink.
    У рамках запусків із Флориди перші багаторазові ступені ракет-носіїв після відділення здійснили уcпішні керовані вертикальні посадки на морські платформи-дрони в Атлантиці.
    Дивіться фото: SpaceX запустила дві ракети з супутниками Starlink

    Watch Falcon 9 launch our second @Starlink mission of the evening from pad 40 in Florida https://t.co/ayvAvIUtVd — SpaceX (@SpaceX) November 15, 2025 Як відомо, з травня 2019 року в рамках проекту Starlink компанія SpaceX запустила вже понад 10,4 тисяч таких супутників. Частина вийшла з ладу чи зійшла з орбіти. Але понад 9 тис. апаратів перебувають на орбіті у робочому стані. SpaceX– найбільший супутниковий оператор у світі.

  • ЄС планує приєднати Україну до космічної програми

    ЄС планує приєднати Україну до космічної програми

    Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme). Про це повідомив речник Єврокомісії (ЄК) Тома Реньє в Брюсселі у вівторок, 28 жовтня.
    “Ми прагнемо повністю залучити Україну до програми урядового супутникового зв’язку, також відомої як Govsatcom. Чому це важливо? Тому що оборона і космос тісно пов’язані”, – пояснив спікер ЄК.
    Україна вже повністю залучена до програми ЄС у сфері оборони, а тепер “настав час зробити те саме у сфері космосу”, – наголосив посадовець.
    “Залучення України до Govsatcom забезпечить безпечну космічну конективність. Це має вирішальне значення для конкурентоспроможності України, для країни загалом і для її громадян”, – пояснив Реньє.
    Наступним кроком стануть перемови на рівні держав-членів ЄС та прийняття рішення про залучення України в космічні програми Євросоюзу Радою ЄС. Остаточно участь України буде підтверджено після укладення відповідної міжнародної угоди відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU). Govsatcom – забезпечує стійкі супутникові комунікації, шляхом об’єднання та спільного використання наявних супутникових ресурсів держав-членів Євросоюзу і приватних операторів.
    Як відомо, перший крок до участі України в Космічній програмі ЄС було зроблено у квітні 2025 року, коли ЄС і Україна підписали угоду про участь України в таких компонентах Космічної програми ЄС, як Copernicus, Space Weather Events та Near-Earth Objects.
    Україна приєдналася до космічних і медичних програм ЄС

  • SpaceX подолала позначку у 10 000 супутників Starlink

    SpaceX подолала позначку у 10 000 супутників Starlink

    Американська компанія SpaceX встановила новий історичний рекорд, здійснивши 89-й запуск місії Starlink. Кількість супутників, виведених на навколоземну орбіту в рамках проєкту Starlink, перевищила 10 000 одиниць від початку реалізації програми у 2019 році, повідомляє Рhys.

    Ракета Falcon 9 місії Starlink 10-21 стартувала 28 жовтня з космічного стартового комплексу 40, розташованого на мисі Канаверал. На її борту перебували 29 супутників нового покоління. Перший ступінь ракети здійснив уже 24-й політ та успішно повернувся на морську платформу A Shortfall of Gravitas, що базується в Атлантичному океані.
    З урахуванням цього запуску, сумарна кількість супутників Starlink, виведених на орбіту, перевищила 10 000. Проте, станом на жовтень 2025 року, лише близько 8 700 із них залишаються на орбіті та продовжують виконувати свої функції.
    Водночас SpaceX має намір провести ще один запуск Falcon 9 до кінця року, що підкреслює її лідерські позиції у сфері комерційної космонавтики.

    Нагадаємо, у жовтні SpaceX також здійснила 11-й успішний запуск ракети Starship. Політ став останнім перед випробуванням модернізованої версії ракети, яку SpaceX планує використовувати для майбутніх місій на Місяць і Марс. SpaceX запустила 21 супутник зв’язку для армії США

  • Китай вивів на орбіту супутник для спостереження за Землею

    Китай вивів на орбіту супутник для спостереження за Землею

    Китай відправив у космос новий супутник спостереження за Землею Гаофень-14 02 (Gaofen-14 02), який також може використовуватися для потреб національної оборони. Про це повідомляє Сіньхуа у неділю, 26 жовтня.
    На навколоземну орбіту космічний апарат вивела ракета-носій Чанчжен-4Б (Long March-3B, Великий похід-3В). Вона стартувала з космодрому Січан у південно-західній провінції Сичуань об 11:55 за місцевим часом (5:55 за Києвом).
    Зазначається, що новий супутник здатний отримувати якісні високоточні стереозображення в глобальному масштабі і забезпечуватиме фундаментальну геоінформаційну підтримку для національного економічного розвитку та розбудови національної оборони.
    Нинішній запуск став вже 603 польотом для ракет-носіїв серії Великий похід.
    Раніше українська розвідка повідомила, що Китай допомагає Росії з ударами по Україні. Зокрема, Пекін передає росіянам дані супутникової розвідки для завдання ракетних ударів.
    Пізніше ЗМІ повідомили, що 5 жовтня китайські супутники спостерігали за Україною під час ракетно-дронового удару Росії.

  • Росія запустила військовий супутник на орбіту

    Росія запустила військовий супутник на орбіту

    У суботу, 13 вересня, Росія здійснила запуск ракети-носія Союз-2.1б з військовим супутником з космодрому Плесецьк. Цей запуск був проведений вночі за участю космічних військ РФ. Ракета доставила на орбіту космічний апарат Можаєць-6, який призначений для військових цілей та навчальних досліджень. Космодром Плесецьк є важливим об’єктом для запуску військових супутників. Раніше звідти була запущена ракета Ангара-1.2 з військовими супутниками. Також недавно було повідомлено про запуск нового таємничого об’єкта на орбіту з російських військових супутників, що розробляються для несення ядерної зброї, за даними розвідки США.

  • Росія запустила військові супутники на орбіту

    Росія запустила військові супутники на орбіту

    Країна-агресор Росія запустила легку ракету-носій Ангара-1.2 з військовими супутниками. Про це повідомило міноборони РФ у четвер, 21 серпня.
    Запуск відбувся сьогодні з космодрому Плесецьк в Архангельській області. Для цього був задіяний бойовий розрахунок космічних військ РФ.
    Стверджується, що пуск був успішним і ракета вивела на орбіту космічні апаратами в інтересах міністрества оборони.
    Про кількість космічних апаратів та їхню мету на орбіті росіяни не повідомляють.
    Як відомо, космодром Плесецьк є одним із ключових об’єктів для запуску військових супутників. У березні поточного року звідти стартувала ракета-носій Союз-2.1б з військовим супутником.
    Також ЗМІ повідомляли, що з російських військових супутників, запущених початку цього року, було виведено на орбіту Землі новий таємничий об’єкт.
    Росія назвала європейські супутники “законною ціллю”

  • Китай вивів на орбіту супутник Пакистану

    Китай вивів на орбіту супутник Пакистану

    Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. Про це повідомляє CGTN у четвер, 31 липня.

    Космічний апарат вивела на орбіту ракета-носій Куайчжоу-1A (KZ-1A), що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. PRSS-1 успішно вийшов на задану навколоземну орбіту.

    Супутник буде використовуватись переважно для досліджень земельних ресурсів, попередження про стихійні лиха та пом’якшення їх наслідків.

    Ракета-носій Куайчжоу-1А має довжину 19,4 м, діаметр 1,4 м та стартову масу 30 тонн. Твердопаливна ракета призначена для запуску на низьку навколоземну орбіту супутників вагою менш як 300 кг.

  • США й Індія запустили у космос незвичний супутник-радар

    США й Індія запустили у космос незвичний супутник-радар

    США та Індія запустили у космос перший супутник NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar mission (NISAR), який відстежуватиме майже непомітні зміни на поверхні Землі та може допомогти у реагуванні на природні катастрофи. Про це повідомляє америкнаський телеканал CNN.
    Радар, розроблений NASA для використання у космосі, завдяки вдосконаленим технологіям обробки даних дає змогу побачити різні деталі у високій роздільній якості. Проте він ще й працює як звичайнісінький радар, використовуючи мікрохвилі для виявлення віддалених поверхонь і об’єктів.
    NISAR стартував з Космодрому ім. Сатіша Дхавана на південно-східному узбережжі Індії о 08:10 ранку за Східним часом у середу на борту ракети носія Geosynchronous Satellite Launch Vehicle, або GSLV-F16.
    Супутник буде обертатися навколо Землі 14 разів на день, щоб двічі на 12 днів сканувати майже всю крижану та суху поверхню планети, виявляючи при цьому зміни на поверхні Землі з точністю до частки дюйма. Дані, які будуть загальнодоступними після їх збору та завантаження з супутника, також використовуватимуться для підготовки та реагування на урагани, виверження вулканів, повені та лісові пожежі. Космічний апарат розробленими Національним управлінням США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) та Індійською організацією космічних досліджень (ISPRO).
    Місія була вперше запропонована у 2014 році, тоді як 30 вересня 2014 року два агентства підписали угоди про партнерство у місії NISAR. Апаратне забезпечення було зібрано на двох різних континентах, а потім інтегроване в Індії для завершення створення супутника.