Місячна місія NASA під назвою Lunar Trailblazer завершилася провалом практично одразу після старту, повідомляє Gizmodo. Супутник вартістю $72 млн, покликаний картографувати воду на поверхні Місяця, вийшов з ладу вже в перший день польоту.
Lunar Trailblazer стартував у лютому 2025 року з космодрому Kennedy Space Center у межах місії IM-2 компанії Intuitive Machines на ракеті Falcon 9 від SpaceX. Відокремлення від ракети відбулося штатно, і спочатку зв’язок із апаратом встановили. Однак уже наступного дня контакт зник.
Після інциденту агентство створило спеціальну комісію з розслідування. Згідно з її звітом, отриманим журналістами через запит на підставі закону про свободу інформації, програмне забезпечення, яке мало орієнтувати сонячні батареї апарата на Сонце, розгорнуло їх на 180 градусів у протилежний бік.
У результаті супутник перейшов у “холодний режим” із мінімальним енергоспоживанням і втратою контролю орієнтації. Зв’язок із наземними службами було повністю втрачено, а численні помилкові автоматичні дії системи керування несправностями лише погіршили ситуацію. У звіті зазначається, що окремі проблеми могли бути усунені, однак їхня комбінація стала фатальною.
Спроби відновити керування тривали кілька місяців, але в липні від них відмовилися. Офіційно місію закрили в серпні, визнавши, що без двостороннього зв’язку неможливо ані діагностувати проблему, ані утримувати супутник на запланованій траєкторії.
Розробником апарата виступила компанія Lockheed Martin, яку NASA обрало ще у 2020 році. У звіті зазначається, що перед запуском не було проведено повноцінного наскрізного тестування фазування сонячних панелей. Така перевірка могла б виявити помилку в програмному коді ще до старту та запобігти одній з ключових аномалій.
Lunar Trailblazer належав до недорогих місій класу D, для яких характерний підвищений рівень ризику в обмін на зниження вартості.
Попри провал, отримані під час розслідування висновки можуть стати критично важливими для майбутніх місячних програм, зокрема для ініціатив, пов’язаних із довгостроковою присутністю людини на Місяці. У Lockheed Martin заявили, що вже врахували отримані уроки для вдосконалення архітектури малих супутників.
Позначка: Супутники
Європа запустила найпотужнішу ракету Ariane 6 із супутниками Amazon
European Space Agency у четвер запустило найпотужнішу версію ракети Ariane 6 для виведення на орбіту чергової партії супутників Amazon у межах розгортання мережі інтернет-зв’язку. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 13 лютого.
Ракета-носій із чотирма прискорювачами стартувала з космодрому у Французькій Гвіані близько 13:45 за місцевим часом. Вона доправила на низьку навколоземну орбіту 32 супутники компанії Amazon.com Inc., які стануть частиною її супутникового угруповання для надання інтернет-послуг.
Цей запуск став першим із 18, заброньованих на європейській ракеті для підтримки розгортання мережі Amazon, що конкуруватиме із системою SpaceX Starlink. Amazon планує створити систему з понад 3 200 супутників.
Ariane 6 розроблена компанією ArianeGroup – спільним підприємством Airbus і Safran – та є ключовим елементом космічних амбіцій Європи.
Місія 12 лютого стала першим запуском варіанту Ariane 64, здатного виводити понад 20 тонн корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту – це вдвічі більше, ніж у версії Ariane 62, яка використовувалася раніше.
Під час дебютного запуску Ariane 6 у 2024 році сталася технічна несправність, через яку відключився допоміжний енергоблок. Водночас наступні чотири місії у 2025 році пройшли успішно.
Нагадаємо, Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) схвалила запит Amazon на розгортання 4 500 супутників, розширивши заплановане угруповання компанії, котра прагне конкурувати зі SpaceX Ілона Маска.
Росія з другої спроби запустила ракету Протон-М з Байконура
Російська ракета-носій Протон-М стартувала з космодрому Байконур у Казахстані. Про це повідомив Роскосмос у четвер, 12 лютого.
Стверджується, що на борту перебував гідрометеорологічний супутник Електро-Л. Наразі він вже виведений на проміжну орбіту розгінним блоком ДМ-03.
Космічний апарат вагою у понад 2 тонни буде розміщений на геостаціонарній орбіті в 35 786 км від Землі. Цієї точки він досягне майже через 7 сім годин після старту. Гарантійний термін служби супутника – 10 років.
Відомо, що запуск Протона-М спочатку був запланований на 15 грудня 2025 року. Але тоді в Роскосмосі заявили про перенесення старту для усунення “недоліків” у розгінному блоці.
Німеччина першою в Європі готує систему відстежування балістики – ЗМІ
Німеччина планує “створити ядро супутникової системи” длоя виявлення балістичних ракет. Про це заявив командувач космічними силами Бундесверу генерал-майор Міхаель Траут в інтерв’ю для Financial Times.
За його словами, це дозволить Європі більше покладатися на власні можливості та менше залежати від Сполучених Штатів.
Розробка російської балістичної ракети Орєшнік, яка вже двічі була застосована проти цілей в Україні, а також ворожа стосовно Європи політика Дональда Трампа роблять завдання створення нею власної супутникової системи нагальною потребою, пвідкреслив Траут.
Берлін торік оголосив, що виділить 35 млрд євро до 2030 року на розвиток військово-космічних технологій.
Німецька система раннього виявлення ракетних запусків стане першою у Європі, але, “звичайно, її буде відкрито для європейської співпраці”, додав генерал.
Європейське космічне агентство (ESA) веде переговори щодо участі у програмі.
Нині Європа покладається на загальну космічну систему попередження, яку США надають у рамках НАТО для виявлення таких загроз, як ракети далекого радіусу дії.
ЄС розширює свою супутникову систему, щоб у 2027 році “охопити” всю Землю
Євросоюз працює над забезпеченням ліпшої автономії в розвитку космосу, зокрема в галузі оборони. Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на 18-й Європейській космічній конференції в Брюсселі у вівторок, 27 січня, повідомляє Укрінформ.
“На тому тижні ми почали дуже важливі операції в межах системи Урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) Космічної програми Європейського Союзу, пов’язані з розробкою супутникової системи IRIS². Це означає, що всі члени тепер можуть мати доступ до суверенного супутникового зв’язку – військового та урядового, безпечного та зашифрованого, побудованого в Європі та експлуатованого в Європі під європейським контролем”, – сказав Кубілюс.
Це перший крок до космічної автономії, і в 2027 році ЄС буде готовий розширити покриття та пропускну здатність супутникової системи, щоб мати змогу охопити весь світ.
Європейський комісар зазначив, що Govsatcom передбачає використання вже наявних національних супутникових можливостей, а саме восьми супутників, якими володіють п’ять країн. Багатоорбітальна група супутників для Інтернету IRIS², який розробляється паралельно, запрацює у 2029 році.
Незабаром Європейська комісія звітуватиме про програму Європейський космічний щит на наступні кілька років.
Кубілюс високо оцінив збільшення фінансування космічних програм окремими державами-членами, включаючи Німеччину, проте визнав, що ЄС водночас стикається з проблемою забезпечення економічної ефективності військових витрат, зокрема на космос, на рівні ЄС.
Як відомо, Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme)
Польща готується до запуску свого першого військового супутника SAR
SpaceX запустила перші супутники Starlink в новому році
Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 29 міні-супутників для поповнення орбітального угрупування глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink. Про це повідомила компанія-розробник SpaceX у неділю, 4 січня.
“Виведення 29 супутників Starlink підтверджено”, – йдеться у повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40 стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 01:48 за часом Східного узбережжя США (08:48 за Києвом). Приблизно через годину супутники відокремились від другого ступеня носія і вийшли на орбіту.
У межах запуску з Флориди перша багаторазова ступінь ракети-носія, яка використовувалась вперше, після відділення здійснила керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон Just Read the Instructions в Атлантиці.
Liftoff! pic.twitter.com/ufhtfumScw — SpaceX (@SpaceX) January 3, 2026
Falcon 9 has landed at Landing Zone 4 pic.twitter.com/JfFVMnSev9 — SpaceX (@SpaceX) January 3, 2026 Як відомо, з травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX Ілона Маска запустила вже понад 10,8 тисяч таких супутників. Частина вийшла з ладу чи зійшла з орбіти. Понад 9,4 тис. апаратів перебувають на орбіті у робочому стані. Вони забезпечують мешканців Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється у $10 млрд.
РФ готує космічну зброю для атаки на Starlink – розвідка НАТО
Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені
Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.
Китай вивів експериментальний супутник на орбіту
Китай 21 листопада ввечері успішно запустив випробувальний супутник для тестування комунікаційних технологій Шиянь-21. Про це інформує CCTV.
На орбіту космічний апарат доправила ракета-носій “Чанчжен-3Б”, що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань о 18:55 за місцевим часом (12:55 за Києвом).
Супутник призначений для тестування технологій супутникового зв’язку, радіо- та телемовлення, передачі даних та проведення пов’язаних технічних випробувань.
Ця місія стала 609-м польотом ракет-носіїв серії “Чанчжен”.
Китай активно розвиває національну космічну програму, включно з метеорологічними, телекомунікаційними та навігаційними супутниками, а також технологіями для освоєння Місяця, Марсу та астероїдів. На орбіті функціонує китайська космічна станція для міжнародного співробітництва.
Раніше українська розвідка повідомила, що Китай допомагає Росії з ударами по Україні. Зокрема, Пекін передає росіянам дані супутникової розвідки для завдання ракетних ударів.
Пізніше ЗМІ повідомили, що 5 жовтня китайські супутники спостерігали за Україною під час ракетно-дронового удару Росії.
РФ “атакує” супутники Бундесверу з наземних станцій – ЗМІ
Росія почала перешкоджати роботі німецьких військових супутників, використовуючи наземні станції, так само, як вона робила раніше з британськими. Також виявлено, що російські апарати регулярно наближаються до німецьких супутників. Військові посадовці ФРН попереджають про можливі загрози, які створює Росія у космосі. Німецька компанія Aldoria зафіксувала низку підозрілих випадків наближення російських супутників до німецьких, що може вказувати на спроби перехоплення їх сигналів. Росія також використовує свої супутники для спостереження за навчанням українських військових у Німеччині. Німеччина вважає Росію та Китай потенційними загрозами у космосі, оскільки вони розширюють свої можливості ведення космічної війни. У порівнянні з іншими країнами, Німеччина має лише кілька військових супутників. Космічне командування США не виключає, що російський супутник може бути зброєю для атаки інших супутників на низькій орбіті. Росія ж розробляє ядерну космічну зброю, спроможну вивести з ладу велику кількість супутників.
SpaceX запустила дві ракети з супутниками Starlink
Компанія Ілона Маска SpaceX запустила відразу двf ракети-носії Falcon 9 з інтернет-супутниками Starlink. Про це компанія повідомила в суботу, 15 листопада.
Запуски ракет відбулися з різницею приблизно о три з половиною години зі стартових майданчиків Космічного центу імені Кеннеді та бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді.
Загалом на орбіту виведено 58 інтернет-супутників Starlink.
У рамках запусків із Флориди перші багаторазові ступені ракет-носіїв після відділення здійснили уcпішні керовані вертикальні посадки на морські платформи-дрони в Атлантиці.
Дивіться фото: SpaceX запустила дві ракети з супутниками Starlink
Watch Falcon 9 launch our second @Starlink mission of the evening from pad 40 in Florida https://t.co/ayvAvIUtVd — SpaceX (@SpaceX) November 15, 2025 Як відомо, з травня 2019 року в рамках проекту Starlink компанія SpaceX запустила вже понад 10,4 тисяч таких супутників. Частина вийшла з ладу чи зійшла з орбіти. Але понад 9 тис. апаратів перебувають на орбіті у робочому стані. SpaceX– найбільший супутниковий оператор у світі.