Сенат не стримав повноваження Трампа щодо Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловлювалися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президенту потрібно “дозволити закінчити справу”, маючи на увазі розгром іранського режиму після ліквідації аятоли Алі Хаменеї.

Спікер Палати представників Майк Джонсон також назвав ідею обмеження повноважень Трампа “небезпечною”.

Врешті, рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав у суботу без попереднього узгодження із законодавцями.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Сенат США не заблокував нові удари Трампа по Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловилися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Американські сенатори вперше з 2022 року відвідали Одесу

Американські сенатори Джин Шагін (Демократична партія, штат Нью-Гемпшир), член Комітету Сенату з міжнародних відносин, Шелдон Вайтхауз (Демократична партія, Род-Айленд), Кріс Кунс (Демократична партія, Делавер) та Річард Блюменталь (Демократична партія, Коннектикут) прибули до Одеси в середу, 19 лютого. Вони ще раз підтвердили непохитну, двопартійну підтримку України в Конгресі США та серед американського народу. Про це повідомили в Комітеті Сенату США з міжнародних відносин.
Це перший візит делегації Сенату до Одеси після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Сенатор Шагін та члени делегації наголосили на невідкладній необхідності для Конгресу запровадити круті санкції проти Росії та надати додаткову підтримку Україні, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
Члени делегації підкреслили, що Кремль продовжує навмисно зволікати, адже російські атаки завдають катастрофічної шкоди цивільним та критичній інфраструктурі. Адміністрація Дональда Трампа “має чинити реальний тиск на Путіна для досягнення тривалого та справедливого миру для України”.
Під час візиту делегація зустрілася з представниками українського уряду та військовими посадовцями, прикордонниками України, керівниками портової та морської безпеки в Одеському регіоні, американськими компаніями в сфері сільського господарства та логістики, які працюють в Україні, а також з місцевими релігійними, громадськими та приватними лідерами.
Шагін підкреслила, що “шлях до миру вимагає постійного тиску на Володимира Путіна, а не тиску на Україну з метою поступитися своїм суверенітетом”.
“Давно настав час, щоб президент Трамп посилив санкції проти Росії, надав безпекову допомогу Україні та чинив реальний тиск на Росію… Якщо президент відмовиться діяти — Конгрес мусить діяти. Мій двопартійний законопроєкт щодо боротьби з тіньовим флотом Росії та його китайськими пособниками вже пройшов Комітет Сенату з міжнародних відносин за широкої підтримки”, – заявила сенаторка.
Сенатор Кунс наголосив, що “український народ заслуговує на нашу підтримку справедливого та тривалого миру, який гарантуватиме їхній суверенітет і безпеку”.
Сенатор Вайтхауз наголосив, що “США та світ мусять рішуче придушити тіньовий флот танкерів для нафти та газу, який обслуговує російську нафтову економіку”.

Маск відновив стосунки з Трампом і пожертвував республіканцям $10 млн – ЗМІ

Американський мільярдер Ілон Маск поновив стосунки з президентом США Дональдом Трампом, пожертвувавши 10 мільйонів доларів у передвиборчі фонди республіканців. Про це видання повідомляє Financial Times, посилаючись на документами Федеральної виборчої комісії.
У січні Ілон Маск пожертвував по 5 млн доларів кожній з основних організацій, що збирають кошти для республіканських кандидатів у Сенат і Конгрес.
Нові пожертви свідчать, що Маск, який кілька місяців тому заявив буцімто “досить” витратив на політику, знову став фінансовою силою в республіканській політиці.
ЗМІ нагадав, що торік Маск посварився з Трампом, назвавши “обурливим” і “корупційним” законопроєкт американського президента Big beautiful bill.
На піку своєї ворожнечі з Трампом він оголосив про плани створити Американську партію для боротьби з “однопартійною системою”, яку він звинувачував у “банкрутстві країни”.
Та останні пожертви свідчать, що Маск відмовився від своєї погрози створити конкурентну праву партію, резюмує видання.

Демократи виграли на традиційно республіканському окрузі у Техасі

На позачергових виборах до Сенату США у штаті Техас в окрузі, який традиційно контролюється республіканцями, кандидат від демократів Тейлор Рехмет здобув переконливу перемогу. Про це у неділю, 1 лютого, повідомило CNN.
Зазначається, що представник Демократичної партії, голова профспілки та ветеран Повітряних сил Рехмет виграв вибори, випередивши на понад 14 відсоткових пунктів підтримувану президентом США Дональдом Трампом Лі Вамбсганс у повторному голосуванні на 9-му окрузі в районі Форт-Ворт.
Видання зазначає, що на президентських виборах у 2024 році Трамп у цьому окрузі виграв з перевагою в 17 пунктів.
Перемога Рехмета стала черговим успіхом демократів перед цьогорічними проміжними виборами.
За останні два тижні Трамп тричі публікував дописи у соцмережах на підтримку кампанії республіканки Вамбсганс. Але коли журналісти у неділю запитали про його реакцію на результати, Трамп лише знизав плечима, сказавши: “Я до цього не причетний. Це місцеві перегони в Техасі”.
Демократи минулого року переобрали понад 20 місць у штатних законодавчих органах під час спеціальних або запланованих виборів. Так, у грудні, вони виграли округ у Джорджії, на якому Трамп мав перевагу у 12 пунктів.
Округ у Техасі залишався вакантним з минулого літа, коли республіканець Келлі Хенкок подав у відставку, щоб стати виконувачем обов’язків контролера штату.

У США настає частковий шатдаун

Через дії агентів Міграційної служби США ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду. Про це у четвер, 29 січня, повідомляє Радіо Свобода.
Зазначається, що демократи наполягають на вилученні із законопроєкту фінансування міністерства внутрішньої безпеки (DHS) на суму 1,2 трильйона доларів – після того, як минулого тижня в Міннеаполісі агенти Міграційної служби застрелили місцевого жителя Алекса Претті, а перед цим – матері трьох дітей Рене Гуд.
Законопроєкт про витрати вже схвалений Палатою представників, але для його надсилання на підпис президентові потрібно 60 голосів у Сенаті. Республіканці мають у цій палаті 53 депутатів, це означає, що для ухвалення законопроєкту необхідна підтримка щонайменше кількох сенаторів-демократів.
Процедурне голосування з питання бюджету в Сенаті провалилося з результатом 45 на 55 голосів. Усі демократи проголосували проти, також про стурбованість щодо марних витрат заявляли вісім республіканців.
Серед змін, яких прагнуть демократи, є вимоги до федеральних агентів отримувати ордери перед проведенням арештів, а також чіткіші правила ідентифікації для співробітників таких органів, як Митна та прикордонна охорона (ICE).
Таким чином на вихідних у США настане шатдаун. Проте, він буде лише частковим і не зупинить повністю роботу уряду, адже низка установ вже мають погоджений кошторис.

Республіканці розкритикували Трампа за тарифи проти Європи

Сенатори Том Тілліс і Ліза Мурковскі висловили критику на адресу президента Дональда Трампа за його рішення ввести 10% мита на товари з Європи, яке, на їхню думку, може нашкодити як США, так і НАТО. Вони вважають, що ці мита можуть спричинити розкол у НАТО та допомагати супротивникам, таким як Путін та Сі Цзіньпін. Сенатори вважають, що такі дії Трампа підірвують роботу, яку він провів для зміцнення НАТО. Мурковскі назвала мита непотрібними та шкідливими і закликала Конгрес не допускати їх перетворення на засіб, що пошкоджує альянси та американське лідерство. Вони також підкреслили підтримку Данії та Гренландії в партнерстві зі США у сфері безпеки, необхідності співпраці в Арктиці та відсутності потреби в захопленні Гренландії.

Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову

Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною.

Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

Сенат США у середу затвердив кандидатуру мільярдера та астронавта Джареда Айзекмана на посаду адміністратора NASA при президентові Дональді Трампі. Про це повідомляє Reuters.

За його призначення проголосували 67 сенаторів, тоді як проти висловилися 30.

Айзекман стане 15-м керівником космічного агентства США та очолить структуру з близько 14 тисячами співробітників. NASA нині реалізує свою наймасштабнішу програму – повернення людей на Місяць у межах місії Artemis з подальшою перспективою польотів на Марс.
Айзекман передбачає переосмислення акценту на відправці місій на Марс на додаток до зусиль щодо місячної місії Artemis, а також більшу залежність від приватних компаній, таких як SpaceX, для економії коштів платників податків та стимулювання конкуренції у приватному секторі.
Деякі сенатори заявили, що вони стурбовані близькістю Айзекмана до Маска, чия компанія має контракти NASA на близько 15 мільярдів доларів.

Маск виступав за кандидатуру Айзекмана ще у 2024 році.
Тим часом республіканці Сенату та деякі демократи наголосили на терміновості місячної гонки NASA з Китаєм, який прагне відправити своїх астронавтів на поверхню Місяця до 2030 року. NASA постає перед “нестабільною” ціллю – 2028 рік, використовуючи свою ракету Space Launch System та гігантську ракету SpaceX Starship, яка знаходиться в розробці, як посадковий модуль.

Тимчасовий виконувач обов’язків керівника NASA Шон Даффі привітав Айзекмана з призначенням та заявив про мету повернути США на Місяць у 2028 році.

Сенат США підтримав оприлюднення файлів Епштейна

Сенат США одноголосно підтримав закон про прозорість у справі Джефрі Епштейна, який закликав Міністерство юстиції розкрити всі некласифіковані документи у справі про сексуальні злочини. Ця резолюція буде надіслана до президента Дональда Трампа для підписання. Трамп, який раніше говорив про те, що підпише цей закон, зараз заявив, що це зробить, оскільки “не має чого боятися”.