Японська транснаціональна корпорація Sony остаточно згорнула роботу в Росії, ліквідувавши місцеве представництво. Так, компанія Соні Мобайл Комюнікейшнз Рус припинила існування 11 серпня. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на дані ЄДРЮЛ.
За кілька днів до цього їй виповнилося 18 років. Документи на ліквідацію подали до Федеральної податкової служби РФ 10 жовтня 2024 року. У 2023 році Sony вже намагалася закрити підрозділ, втім, отримала відмову.
Останніми роками “дочка” компанії розпродавала залишки товарів і надавала сервісну підтримку пристроїв.
Sony вирішила залишити Росію після її вторгнення в Україну та однією з перших підтримала західні санкції. У березні 2022 року зупинили постачання консолей і роботу PlayStation Store.Тоді ж компанія пожертвувала $2 млн на допомогу українцям, постраждалим від війни, через ООН і Save the Children. Навесні Sony Pictures Entertainment оголосила про припинення показів своїх фільмів у Росії.
Згодом зупинила роботу і Sony Music, остаточно вийшовши з ринку 8 вересня 2022 року: зарубіжні каталоги прибрали з російських стримінгових сервісів, а місцевий підрозділ став незалежним лейблом Kiss Koala, пізніше перейменованим на Koala Music. У лютому 2024 року Sony почала закривати свої фірмові магазини через припинення постачань, завершивши процес влітку.
До війни бізнес корпорації у Росії був прибутковим. Після початку процедури виходу показники різко погіршилися: у 2022 році чистий збиток становив 1,43 млрд рублів, у 2023-му – 530,2 млн рублів. проте, торік російський підрозділ знову отримав прибуток – 111,7 млн рублів, однак виручка впала приблизно на 76%, тоді як доходи надходили переважно від гарантійного обслуговування та адміністративної підтримки.
В Росії через санкції закрили завод зі збирання телевізорів Philips і Sony
Позначка: Санкції
-
Sony повністю вийшла з російського ринку
-
Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС
Китай ввів протизаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до санкційного списку, пов’язаного з Росією. Китай заборонив литовським банкам UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas проводити транзакції та співпрацювати з китайськими організаціями та особами. Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС “виправити помилки” і припинити завдавати шкоди інтересам Китаю та підривати співпрацю між Китаєм і ЄС. Раніше Китай висловив невдоволення ЄС через включення китайських банків до санкцій проти Росії, і президентка Єврокомісії назвала торговельні відносини між ЄС і Китаєм “на межі зламу”.
-
В Росії зупинився черговий автозавод через обвал продажів
У Росії автозавод BNM, який виробляв копії китайських фургонів під брендом BNM Model 1, припинив виробництво менш ніж через пів року після початку роботи через нерентабельність бізнесу. Власник заводу пояснив, що великі кредитні ставки та стрімке зниження попиту на ринку стали основними причинами зупинення виробництва. У російському сегменті легких комерційних автомобілів попит зменшується вже шість місяців поспіль, що призводить до скорочення робочих місць і зупинення виробництва на інших автозаводах. Підприємства стикаються з проблемами нестачі водіїв, високих кредитів та конкуренції з імпортними авто. У цілому, прогнозується, що ринок легкових авто в Росії може зменшитися на 25% у 2025 році.
-
Санкції працюють: Росія не виконує оборонне замовлення на ракети Х-59
За даними пресслужби Головного управління розвідки Міноборони України, російські підприємства зіткнулися з проблемами у виробництві крилатих ракет Х-59 через нестачу іноземних комплектуючих. Вони повідомили про недотримання темпів і термінів виробництва ракет. Дефіцит вітчизняних та іноземних компонентів, обмежені виробничі можливості і порушення графіків призвели до цих проблем. Щоб вирішити ситуацію, деякі підприємства звертаються до розбирання старих систем та адаптації компонентів для ракет Х-59. Незважаючи на це, існують підприємства в Росії, які виробляють необхідні компоненти, що дозволяє модернізувати турбореактивні двигуни і продовжувати термін служби зброї. Розвідка вважає, що санкції працюють і подальше посилення тиску може ще більше уповільнити виробництво російських ракет.
-
Дедлайн провалений: чи готовий Трапм застосувати санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп встановив термін до 8 серпня 2025 року для Росії з метою досягнення перемир’я з Україною, погрожуючи новими санкціями у разі невиконання цього умови. Трамп спершу оголосив 50-денний термін, але згодом скоротив його до 10 днів через продовження російських атак на українські міста. Проте до 8 серпня нові санкції не були запроваджені, а Трамп зосередився на інших діях, в тому числі на запровадженні тарифів на індійські товари. Зустріч Трампа з Путіним на Алясці стала предметом обговорення європейських лідерів, які закликали посилити санкції проти Росії. Експерти вважають, що Росія намагається уникнути санкцій та затягнути переговорний процес, маніпулюючи Трампом. Європейські країни прагнуть до посилення тиску на Росію для забезпечення миру та безпеки в регіоні.
-
Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа
Індія готова скоротити закупки нафти в Росії та укласти угоди з іншими країнами, особливо з США, якщо ціна буде вигідною. Китай, у свою чергу, залишається вірним покупцем російської нафти, не зважаючи на загрози американського президента Трампа. Індія поступово збільшує обсяги закупівель нафти в інших країнах, обходячи Росію. Росія намагалася привернути Індію знижкою на свою нафту, але це може бути пов’язано зі зростанням санкцій ЄС та можливими обмеженнями з боку США.
-
У ЄС працюють над новими санкціями проти РФ – Каллас
Країни Європейського союзу працюють над введенням нових санкцій проти Росії та над наданням додаткової підтримки українським військам. Вони також підтримують мирні перемовини під керівництвом США. Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас заявила, що міністри закордонних справ ЄС висловили підтримку діям США для досягнення справедливого миру. Крім того, вони працюють над новими санкціями проти Росії, над наданням додаткової військової підтримки Україні та посиленням допомоги для українського бюджету та процесу вступу до ЄС. Висока представниця ЄС підкреслила, що трансатлантична єдність, підтримка України та тиск на Росію є ключовими для завершення війни та запобігання майбутній російській агресії в Європі.
-
Зеленський і Моді обговорили санкції щодо нафти РФ
Президент України Володимир Зеленський розповів про свою телефонну розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Вони обговорили важливі питання співпраці між країнами та дипломатичну ситуацію загалом. Зеленський повідомив Моді про російські напади на українські населені пункти та обстріл в Запоріжжі. Він підкреслив, що Росія не проявляє готовності до припинення війни. Лідери також обговорили санкції проти Росії, включаючи обмеження експорту нафти. Зеленський та Моді домовилися про особисту зустріч у вересні та обмін візитами. Моді підтримав Україну у мирному врегулюванні конфлікту та посиленні відносин між країнами.
-
У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України
Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков висловив обурення обмежувальними заходами, проблемами з фінансуванням та митами, які ускладнюють відновлення промисловості в Україні після вторгнення Росії. Він наголосив на важливості міжнародної співпраці у цьому питанні. Директор поділився досвідом компанії у залученні фінансування під час війни, вказавши на високі відсоткові ставки через країновий ризик. Міністр економіки Олексій Соболев зазначив про важливість страхування воєнних загроз для зменшення країнового ризику, а також про законопроєкт щодо створення агентства, яке компенсуватиме витрати на таке страхування для компаній в Україні.
-
Росія готується до ціни на нафту у $40 за барель – розвідка
Росія готується до зниження цін на нафту до $40 за барель через надлишок пропозиції, уповільнення економіки Китаю та збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 10 серпня.
Світові ціни на нафту наприкінці 2025 – на початку 2026 роках можуть впасти до 40-50 доларів за барель, – про це мовиться у звіті російського фонду Росконгрес. У розвідці нагадали, що нині барель коштує 66-68 доларів, втім, ринок переживає “нову цінову війну”.
“Нафтова угода ОПЕК+ тріщить по швах: Саудівська Аравія збільшує видобуток нафти, що створює надлишок пропозиції. Своє слово додають і експортери сланцевої галузі, які стрімко нарощують буріння, незважаючи на ціну”, – пояснили у СЗРУ.
Окрім того, додатковий тиск на ринок чинить уповільнення економіки Китаю, а також зростання експорту нафти з Бразилії, Гаяні та Норвегії. Тоді як геополітичні ризики, котрі раніше “підтягували” котирування на кілька доларів, тепер майже не впливають на ціни. Тож, як наслідок, пропозиція нафти у світі зростає швидше, ніж попит.