Видобуток нафти в Росії у грудні 2025 року впав до мінімуму за останні півтора року. Причиною стали санкції США та атаки українських безпілотників по об’єктах російської нафтопереробної інфраструктури. Про це у п’ятницю, 9 січня, повідомило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Зазначається, що в грудні Росія видобувала в середньому 9,326 мільйона барелів сирої нафти на добу. Це на 100 тисяч барелів менше за листопадові показники та майже на 250 тисяч нижче за ліміт, встановлений для РФ домовленостями в межах ОПЕК+.
Скорочення видобутку сировини зумовлене санкціями США проти найбільших російських компаній – Роснефть і Лукойл, а також атаками українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни. Через ці обмеження надлишок сировини накопичується в танкерах у морі, оскільки деякі покупці побоюються приймати вантажі, додає видання.
На кінець грудня понад 185 мільйонів барелів сирої нафти опинилися заблокованими в морі на танкерах через запровадження обмежень. Основні покупці російської сировини, зокрема Індія, наразі намагаються знайти спосіб обійти американські санкції.
За даними джерел Bloomberg, протягом грудня обсяги нафтопереробки в РФ залишалися нижчими за традиційні сезонні показники. Це пов’язано з тим, що низка заводів була змушена частково або повністю зупинити роботу через атаки українських дронів, що обмежило внутрішнє використання сировини.
Зокрема, минулого року Україна вперше з початку повномасштабної війни завдала ударів по нафтових родовищах у Каспійському морі та по танкерах, що перевозили російську нафту в обхід міжнародних санкцій.
“Атаки на танкери змусили деякі судна, що перевозили підсанкційні барелі, обирати обхідні маршрути та змусили принаймні одного власника танкера ставитися до співпраці з Росією значно обережніше”, – додає видання.
Позначка: Санкції
В Росії закрилися сотні магазинів одягу з 2025 рік
Минулого року Росію покинули 25 брендів одягу, експерти прогнозують, що у 2026 році процес закриття магазинів продовжиться. Про це пише TMT.
“Настрої на fashion-ринку песимістичні, і 2026 рік буде роком виживання”, – зазначив гендиректор Етерни Дмитро Томілін. За його словами, покупці продовжать скорочувати витрати та переходити до “максимально раціонального споживання”, водночас у ритейлерів фактично вичерпався запас міцності.
За даними проєкту Shopper’s, у другому кварталі закрилися магазини Mellow, Incity, Deseo, Just Clothes, Ready! Steady! Go! (Gloria Jeans). У третьому кварталі – Inspire Girls, Etam, Yollo, Prav.da, Mudo, а у четвертому – Face Code, Urban Vibes (Спортмастер), Mollis, Luzeen. Також протягом року припинили роботу Megatop, 16 SNKR, Melcloth та TRND.
Також припинили роботу дитячі бренди Loloclo та Orby, тоді як рітейлер дитячих товарів Pelican планує закрити всі свої точки. 28 грудня стало відомо про закриття Pinkpunk і Cosareve, який працював на ринку РФ 27 років.
За оцінкою експертів, у 2025 році закрили 400-500 магазинів fashion-ритейлерів. Ставки оренди та частка вакантних площ у торгових центрах зростатимуть – вакантність може зрости з 7,7% до 9,7%.
Іноземні бренди стали рідше виходити на російський ринок. За даними IBC Realty, у 2025 році до Росії зайшло лише 12 міжнародних марок, тоді як у 2023-2024 роках – 25 і 23 відповідно. Серед тих, хто повністю згорнув бізнес, – турецькі ритейлери AC&Co та Mudo. Експерти пояснюють відхід іноземців уповільненням економіки та високою конкуренцією.
Нагадаємо, реальний сектор економіки Росії переживає один із найглибших кризових етапів, що характеризується зростанням ізоляції, відсутністю прозорості та прогресуючою нестабільністю.
Економіка Росії заходить у глухий кут
Енергетична блокада у дії: чи вдасться лишити РФ без грошей на війну
Двопартійна “картина” санкціями Законопроєкт, котрий американські сенатори республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь внесли до Сенату США, офіційно називається Sanctioning Russia Act of 2025 (S.1241). Він передбачає запровадження нових, жорстких санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабну війну проти України.
Цей документ, нагадаємо, пропонує накладати широкі санкції на Росію, якщо вона відмовиться вести переговори про мир або порушить існуючі домовленості; вимагати підвищення тарифів на імпорт із Росії та з країн, що купують російські енергоносії, до рівня 500% (що суттєво ускладнить економічні звʼязки та скоротить доходи Кремля від продажу ресурсів); розширити обмеження щодо фінансових транзакцій та боргових інструментів, повʼязаних із російськими структурами.
Проте при цьому Білий дім наполягав на “гнучкості” для президента щодо контролю над санкціями, що вимагало змін у формулюваннях документу перед голосуванням (фактичне ручне управління).
Проєкт був внесений до Конгресу 1 квітня 2025 року, мав широку двопартійну підтримку (понад 80 голосів у Сенаті та підтримку у Палаті представників), однак його просування неодноразово відкладалося через політичні розбіжності та тактичні суперечки.
Це ставалося насамперед тому, що президент Дональд Трамп декілька разів віддавав пріоритет власним мирним ініціативам і стратегії щодо Росії.
Чому ж документ знову на порядку денному зараз?На початку січня 2026 року сенатор Грем повідомив: після місяців обговорень та консультацій Трамп таки “дав зелене світло” цьому двопартійному законопроєкту після зустрічі у Білому домі.
За словами Грема, таке рішення є своєчасним, оскільки, бо позиція України у мирних переговорах змінилася, а Росія продовжує агресію (підтвердження тому у ніч проти 9 січня прилетіло у вигляд Орєшніка по Львову й іншої балістики та крилатих ракет і дронів по Києву), що робить необхідними нові інструменти тиску на РФ.
Що ж зміниться у разі ухвалення цього документу? Якщо закон буде ухвалено Конгресом і підписано президентом, США зможуть запроваджувати автоматичні та значні митні тарифи (до 500%) на товари з Росії і на імпорт із країн, що купують її нафту, газ, уран або нафтопродукти. Такий механізм зробить санкції більш жорсткими і менш залежними від окремих указів президента, що теоретично посилить здатність США економічно тиснути на Москву.
Закон також розширює повноваження щодо блокування майна і кредитів повʼязаних із російськими структурами.
Все це разом може призвести до серйозного тиску на російську економіку та зменшення коштів, що їх Кремль використовує для фінансування збройної агресії проти України.
Документ має пройти через голосування в Сенаті та Палаті представників Конгресу США, й Грем висловив сподівання, що голосування може відбутися в найближчі тижні за широкої двопартійної підтримки. Проте деякі законодавці все ще можуть вимагати змін або окремих поправок, що може вплинути на терміни голосування. Росії ще є куди падати? Правда, багато хто з фахівців сумнівається у тому, що законопроєкт Грема-Блюменталя загалі колись буде прийнятий. Однак наголошуючи, що він таки відкриває пряму дорогу для посилення санкційного тиску США на агесивну Росію.
Тим часом Штатами блискавично “помножуються на нуль” не лише партнерські військові зв’язки РФ із Венесуелою та Іраном, а й можливості енергетичного їх співробітництва – про що свідчать арешти підсанкційних танкерів тіньового флоту, котрі зазвичай курсували із вантажами не лише російської, а й іранської та венесуельської нафти.
Нині Трамп і його радники розробляють масштабний план щодо встановлення контролю над нафтовою промисловістю Венесуели на роки вперед, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. На думку президента США, це допоможе знизити ціни на нафту до 50 доларів за барель: Трамп неодноразово говорив, що вважає таку ціну за барель нафти найбільш прийнятною.
Цікаво, що нафтові котирування наче й не помітили ці кризи, що свідчить про перенасичення ринку нафти у світі. Певні “конвульсії” пішли лише у Китаї: тамтешній завод по виготовленню дизпалива був “заточений” на венесуельську важку нафту, але тепер США хочуть самі постачати її китайцям з Венесуели.
То чи вдасться перекрити Росії кисень, позбавивши її грошей на війну?
На думку журналіста і публіциста Віталія Портникова, коли настане крах РФ, сказати сьогодні важко. “Цього ніхто не знає. Це може відбутися і 2026 року, і 2032-го. Це залежить від ресурсів, які є у Російської Федерації на продовження війни і дотримання соціальної стабільності. Зараз багато хто вважає, що цей рік може бути останнім з точки зору виживання російської економіки. Якщо цей закон буде ухвалений, він, звичайно, допоможе цим процесам деградації. Хоча, з іншого боку, наскільки я розумію, цей закон буде все ж таки передбачати, що остаточне рішення щодо запровадження дискримінаційних тарифів проти країн, які купують російську нафту, буде за Дональдом Трампом. І ми не знаємо, як він цим інструментом буде користуватись”, – сказав Портников у ефірі Говорить Великий Львів. За його словами, все залежить від того, наскільки президент США буде готовий до нового раунду економічної війни з Китаєм та до довиборів у Конгрес. “Ми ж розуміємо, що будь-який новий раунд економічної війни з КНР передбачувано призводить до економічних проблем у самих Сполучених Штатах. На Індію, на Бразилію, можливо, буде натиснути легше. Ми зараз вже бачимо, що Індія, її найбільші нафтопереробні комбінати, починають набагато менше купувати російської нафти. Ми знаємо, які є втрати у російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл. Все це реально відбувається. Але, знову-таки, ми не знаємо, наскільки зараз Росія має можливість з абсолютно зниженими цінами продавати цю свою нафту і який прибуток вона від цієї нафти отримує”, – додав він. Окрім того невідомо, наскільки Путін готовий витрачати російські золотовалютні запаси. Бо, за словами Портникова, “дякуючи діям Дональда Трампа і тієї нестабільності хаосу, котрий панує у сучасному світі і нікуди не дінеться у наступні роки”, ціна того золота, що його має Росія, значно збільшилася. “Золотовалютні запаси Росії збільшилися фактично вдвічі. Й очевидно, що на наступні кілька років, якщо продавати це золото, Росії вистачить грошей і на війну, і на соціальну стабільність, але в обмеженому варіанті. Питання в тому, що буде, коли золото закінчиться, а нове не з’явиться, нових доходів не буде. Тоді ми зможемо говорити про колапс Росії, можливо, там наприкінці 20-х, на початку 30-х років цього сторіччя, можливо раніше. Я ще раз повторюю: ніхто не знає, що відбуватиметься у найближчі роки війни. Але очевидним є те, що Путін з тих людей, які не звертають уваги на економіку”, – підкреслив Портников. Ірина Носальська
Половина виробників бронетехніки РФ не перебувають під санкціями – ГУР
Більш як половина підприємств провідного російського концерну з виробництва бронетехніки, “Уралвагонзаводу”, й досі не перебуває під санкціями західних партнерів та може працювати без перешкод. Про це свідчить допис Головного управління розвідки Міноборони України.
Проєкт ГУР МО War&Sanctions визначив 41 підприємство Уралвагонзаводу, який входить до складу російської державної корпорації Ростех. Концерн є ключовим виробником бронетехніки для російської армії.
В ГУР зазначають, що 23 російські підприємства зі складу концерну все ще не перебувають під санкціями західних партнерів України. Мова про виробників навчальних стендів і тренажерів для екіпажів бронетехніки, конструкторські бюро, підприємства забезпечення та інші.
У ГУР є інформація щодо 429 підприємств в Росії, які або входять до складу, або перебувають під управлінням усіх п’яти холдингів Ростеха.
“Для кожного з них наведені ідентифікаційні дані, функції в структурі холдингу та Ростєху загалом, схема зв’язків і підпорядкування, а також відомості про застосовані санкції”, – зауважили розвідники.
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною.
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.
Трамп дав “зелене світло” законопроєкту про санкції проти РФ – Грем
Сенатор Ліндсі Грем повідомив, що президент США Дональд Трамп підтримав законопроєкт про санкції проти Росії. Він наголосив на важливості цього кроку у зв’язку з діями Росії в Україні та інших країнах. Законопроєкт також передбачає можливості накладення санкцій на країни, що купують російську нафту, яка фінансує російську військову агресію. Сенатор сподівається на швидке голосування за цей закон. Також повідомлено, що американські військові захопили два танкери, пов’язаних з Росією, які здійснювали незаконну діяльність у міжнародних водах.
Економіка Росії заходить у глухий кут
Експерти підкреслюють, що економіка Росії знаходиться у складному стані, що може призвести до рецесії. Модель економіки, яка базувалася на бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, вичерпала себе. Висока ключова ставка ЦБ РФ ускладнює доступ до кредитів для підприємств, що призводить до стагнації у виробництві. Промисловість виразно зменшує обсяги виробництва, що свідчить про системну проблему. Аналітики прогнозують початок активної фази рецесії вже до липня 2026 року. Збільшення фінансової вразливості підприємств може призвести до серйозних проблем у російській економіці. Українські експерти також зазначають, що промислове виробництво РФ пішло в мінус, що свідчить про занепад економіки. Війна та управлінська неадекватність влади зумовлюють загострення кризи в країні. Економічне охолодження може суттєво позначитися на здатність Росії вести тривалу війну з Україною, оскільки рецесія ускладнить фінансування воєнних заходів та призведе до економічної нестабільності.
РФ не здатна обслуговувати порти в Арктиці – розвідка
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Москва має проблеми з реалізацією планів з перетворення Північного морського шляху на основну транспортну артерію. Росії потрібно провести значні роботи з днопоглиблення портів, але вона не може це зробити без зовнішньої допомоги. Раніше РФ користувалася послугами іноземних підрядників, але через санкції цей шлях став недоступним. РФ також не створила власних потужностей для проведення днопоглиблення, що створює проблему. Крім того, навіть якщо Китай погодиться долучитися до робіт, він буде визначати, де і які порти будуть розвиватися, що означає втрату контролю Москви над ситуацією. У СЗРУ відмітили, що ця ситуація показує розрив між амбіціями РФ в Арктиці та її реальними можливостями.
Найбільший НПЗ Індії “відхрестився” від нафти з РФ після погроз Трампа
Найбільший індійський холдинг Reliance Industries повідомив, що не очікує поставок російської сирої нафти в січні та не отримував таких вантажів протягом останніх трьох тижнів. Це може призвести до зменшення імпорту російської нафти в Індію до найнижчого рівня за останні роки. Таке рішення було ухвалено після попередження президента США Дональда Трампа щодо можливого підвищення імпортних тарифів для Індії через її закупівлі російської нафти. Індія стала найбільшим покупцем російської нафти зі знижкою після початку війни в Україні в 2022 році, що викликало негативну реакцію західних країн через санкції проти енергетичного сектора Росії. США також підвоїли імпортні мита на індійські товари як покарання за великі закупівлі російської нафти. В даний момент обидві країни перебувають на переговорах щодо можливої торговельної угоди.