Кількість в’язнів у Росії скоротилася на на 158 тисяч з початку війни

У Росії різко скоротилася кількість ув’язнених, повідомив заступник голови Верховного суду Володимир Давидов. Про це інформують росЗМІ.

“Нині у нас історичний мінімум – у місцях позбавлення волі та слідчих ізоляторах утримуються 308 тис. громадян… У слідчих ізоляторах також історичний мінімум – 89 тис. осіб, – відзвітував він.

За словами Давидова, зараз в Росії на кожні 100 тис. населення припадає 209 ув’язнених проти 490 у 2013 році (до окупації Криму). Тоді загальна чисельність такого контингенту становила 700 тис. осіб.

Кількість ув’язнених у російських місцях позбавлення волі почала різко скорочуватися після повномасштабного вторгнення в Україну, коли засуджених почали вербувати на фронт. Станом на 1 січня 2022 року в колоніях РФ перебували близько 466 тис. осіб, через рік ця цифра зменшилася до 433 тис., а ще через два – до 313 тис. З урахуванням даних Давидова, загалом за чотири роки війни тюремне населення країни скоротилося на 158 тис. осіб.

Кількість загиблих в Україні російських ув’язнених, за найскромнішими оцінками, перевищує 21,4 тис. осіб.

Із лютого 2022 до лютого 2023 року вербування у колоніях для “м’ясних штурмів” здійснювала ПВК Вагнер. Засновник угруповання Євген Пригожин заявляв, що загалом набрав 50 тис. ув’язнених, із яких загинули близько 20% (10 тис.). Після цього вербуванням почало займатися Міноборони РФ. Ув’язнених позбавили виплат і помилування. Натомість їм надають “умовне звільнення” та відправляють на фронт до завершення війни.

З листопада 2022 року в Росії дозволили мобілізувати громадян, які мають судимість за більшість тяжких злочинів, зокрема вбивства, грабежі, розбій і наркоторгівлю. У червні 2023 року Держдума схвалила закон, який дозволяє укладати контракти з Міноборони особам, що відбувають покарання, мають судимість або перебувають під слідством. Згодом цю практику розширили й поширили на підсудних.

Згодом стало відомо, що у Росії засудженим інкримінують нові злочини, начебто скоєні під час відбування покарання, з альтернативою підписання контракту з Міноборони для відправлення на фронт.
В Росії доходи в’язнів перевищують зарплати вчителів – СЗР

Дефіцит бюджету Росії перевищив офіційні дані – розвідка

Згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Нині, як зазначили у повідомленні, майже всі сектори російської економіки демонструють негативну динаміку. Найбільший удар зазнає нафтова галузь: через санкції та зниження закупівель з боку Індії Росія змушена продавати нафту зі значними знижками.

“Саме екстериторіальні санкції США призводять до різкого падіння доходів Росії від експорту нафти та СПГ”, – акцентували німецькі розвідники.

Також зауважується, що довіра до офіційної російської статистики продовжує падати, тоді як “інвестиційна привабливість Росії перетворилася на непередбачуваний ризик”.

У повідомленні наголосили, що за відсутності комплексних заходів, економічні проблеми РФ, особливо залежність від енергетики, можуть стати хронічними.

Сіярто прибув до Москви для переговорів про енергопостачання

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто прибув до Москви для переговорів щодо енергетичної безпеки країни. Мета візиту – забезпечити безперебійні поставки нафти та природного газу для Угорщини навіть під час глобальної кризи та за незмінними цінами, повідомив державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю країни Золтан Ковач.
“Міністр попередив, що енергопостачання Угорщини постає перед дедалі більшими проблемами: Україна заблокувала транзит нафти трубопроводом Дружба, Хорватія оскаржує право Угорщини купувати російську нафту морським шляхом, а закриття Ормузької протоки на тлі війни з Іраном порушило глобальні енергетичні постачання. У цій ситуації я перебуваю в Москві, щоб забезпечити, що нафта і природний газ, необхідні для енергетичної безпеки Угорщини, залишаться доступними навіть під час кризи, і отримати гарантії, що Росія буде постачати ці ресурси до Угорщини за незмінними цінами, сказав він, акцентувавши, що збереження знижених цін на комунальні послуги залежить від безперебійного доступу до російських енергоносіїв”, – зазначив Ковач.

Крім енергетичної тематики, візит має й гуманітарний аспект, зокрема, повернення українських військовополонених, котрі мають подвійне громадянство Угорщини.

Росія посилила атаки на українські поїзди

Росія посилила атаки по залізничній інфраструктурі, серед основних цілей – рухомий склад. За перші дні березня пошкоджений 41 об’єкт. Про це повідомляє Укрзалізницю.
“Від початку березня зафіксовано вже 18 ударів – у середньому по шість на добу. Для цього країна-терорист використовує БПЛА та FPV-дрони”, – йдеться у повідомленні.
Від початку місяця пошкоджено 41 об’єкт. Серед головних цілей – рухомий склад: зафіксовано пошкодження 17 одиниць. Ворог також б’є і по пасажирських вагонах.
Під ударами також локомотиви, вантажні вагони та спеціалізована техніка, яка використовується для ремонту інфраструктури. Цього місяця ворог атакував і залізничні депо та мости. Найбільше обстрілів – поблизу лінії фронту.
“Разом із військовими Укрзалізниця продовжує моніторити повітряний простір на маршрутах курсування поїздів. У разі виявлення небезпеки залізничники змінюють маршрут курсування поїздів, оперативно евакуйовують пасажирів із вагонів та вживають інших безпекових заходів”, – додали в УЗ.
Як ми вже писали раніше, російські війська 4 березня атакували Миколаїв ударними дронами. Внаслідок атаки пошкоджено обʼєкт транспортної інфраструктури, постраждав чоловік.
В Укрзалізниці заявили, що Росія посилила атаки по залізничній інфраструктурі, серед основних цілей – рухомий склад.
Додамо, що безпекову ситуацію на окремих напрямках для пасажирів УЗ запроваджують автобусні трансфери замість поїздів.

РФ звинуватила Україну в атаці на газовий танкер

Країна-агресор Росія визнала, що її газовий танкер був атакований у Середземному морі і звинуватила в цьому Україну. Відповідну заяву оприлюднив російський мінтранс в середу, 4 березня
“3 березня в безпосередній близькості від територіальних вод держави-члена Євросоюзу Республіки Мальта здійснено атаку на російське судно – газовоз Арктик Метагаз. Танкер прямував із вантажем, оформленим за всіма міжнародними правилами, з порту Мурманськ. Напад на нього скоєно з узбережжя Лівії безекіпажними катерами України”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що мальтійські та російські рятувальні служби спрцювали злагоджено і врятували усіх 30 росіян, які перебували на борту.
У Москві заявили про “акт міжнародного тероризму та морського піратства”. Там вважають, що відбулось “грубе порушення основних норм міжнародного морського права”.
Росіяни вважають, що влада держав-членів Євросоюзу “потурає подібним злочинним діям” і очікують на “оцінку міжнародної спільноти”.
Тим часом блогер і радник міністра оборони України Сергій Стерненко оприлюднив у Телеграм фото атакованого танкера.
“Ексклюзив. Російський газовий танкер, атакований учора невідомими дронами у Середземному морі, має серйозну пробоїну в районі машинного відділення та не підлягає відновленню. Звісно ж, ви на це не донатили ніколи. Тому продовжуйте НЕ донатити”, – написав він.
Дивіться фото: РФ звинуватила Україну в атаці на газовий танкер
Раніше стало відомо, що у Середземному морі спалахнув російський танкер Arctic Metagaz, який транспортував зріджений природний газ (ЗПГ). Судно перебуває під санкціями США та Великої Британії. Тоді стверджувалося, що причиною інциденту могла стати атака морського дрона.
Розвідка оновила базу даних “тіньового флоту” РФ

Бельгія вимагає 10 млн євро застави за арештований танкер РФ

Бельгія наклала заставу в розмірі 10 мільйонів євро на арештований танкер “тіньового флоту” РФ Ethera. Про це повідомляє видання HNL.
Бельгійська армія в неділю захопила нафтовий танкер, що належить російському “тіньовому флоту” та перебуває під санкціями ЄС та Британії.
“Було виявлено 45 порушень. Вони в основному стосувалися підроблених сертифікатів, що випливали з виявлення того, що судно ходило під фальшивим гвінейським прапором”, – сказано в заяві бельгійського уряду.
Після сплати застави, проведення перевірок, розгортання правильного прапора й отримання сертифікатів, судно Ethera зможе знову вирушити в плавання.
До того часу екіпаж з 21 особи має залишатися на борту. Він складається з російського капітана, семи офіцерів та тринадцяти інших членів екіпажу, здебільшого індійського походження.
“Наш уряд вживає рішучих заходів проти суден “тіньового флоту”. За допомогою цієї операції ми забезпечуємо додержання санкцій ЄС, захищаємо Північне море та стримуємо фінансування війни Росії в Україні”, – заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.

Наступ на Одесу: в ISW розкрили задуми Кремля

Москву не влаштовує перспектива замороженого конфлікту, особливо на південному напрямку в Україні. Кремль розглядає можливість подальших наступальних дій на півдні України і прагне захопити Одеську область. Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 4 березня характеризують такі амбіції як малоймовірні.

У ISW оцінюють перспективу захоплення Одеси російськими військами як практично нереалістичну.

“Російські цілі в Одеській області демонструють, що Кремль зберігає територіальні амбіції за межами п’яти українських регіонів, які Росія незаконно анексувала. ISW продовжує оцінювати, що російські війська навряд чи зможуть просунутися до Одеси, не кажучи вже про захоплення всієї області”, – йдеться у повідомленні.

Аналітики також нагадують про попередні невдалі амбіції Кремля. Наприклад, у перші дні повномасштабного вторгнення Росія замахувалася на швидке захоплення Києва протягом кількох днів, однак ці плани зазнали краху.

“Російські війська витратили значні сили та людські ресурси, намагаючись виконати цілі командування, проте за останні чотири роки не змогли досягти значного прогресу. Російські мілблогери навіть часто скаржилися на нереалістичні та широкі територіальні цілі військового командування, які призводять до великих втрат російських військ у дороговартісних атаках”, – зауважують аналітики.

Раніше повідомлялося про наміри російських військ організувати широкомасштабний наступ на південних і східних напрямах цього літа, що вкотре підтверджує небажання Кремля шукати шляхи до миру. Проте Росії бракує достатніх ресурсів для здійснення значущого прориву на фронті або для повної компенсації бойових втрат, що лише ускладнює реалізацію її амбітних планів.

Росіяни збили власний вертоліт у Ростовській області – ЗМІ

У ніч на середу, 4 березня, в Ростовській області, під час застосування засобів протиповітряної оборони, ймовірно, був знищений російський військовий вертоліт. Про це повідомляють російські пабліки та українські Telegram-канали.

За інформацією так званих z-пабліків, вертоліт був знищений внаслідок “дружнього вогню”. Російські моніторингові канали повідомляють про можливу неузгодженість дій між військовими підрозділами, що призвело до випадкового ураження під час роботи систем ППО.

Згідно з даними російського Telegram-каналу Астра, інцидент стався в повітряному просторі над територією Ростовської області, в районі військового аеродрому Міллерова.

Тип вертольота наразі не уточнюється. Також відомо, що екіпаж, ймовірно, загинув через ураження та подальшу пожежу.

Як повідомляє Telegram-канал Supernova+, також була атакована військова база ВКС РФ.

На цей час офіційної заяви від Міністерства оборони Росії поки не надходило, хоча український Telegram-канал Exilenova+ натякає на офіційність, посилаючись на Кирила Федорова.

Зазначимо, що російські війська періодично помилково атакують власні сили. У Запорізькій області російська артилерія накрила “дружнім вогнем” свої позиції. Про це масово повідомилти російські так звані військкори з посиланням на джерела в Генштабі РФ.

Також пабліки окупантів повідомляли про збиття військового гелікоптера Мі-8 з пораненими окупантами на борту під Донецьком. Місцеві жителі припускають, що вертоліт став жертвою “дружнього вогню”. Проте частина російських пропагандистських ресурсів стверджує, що гелікоптер був успішно атакований українським дроном.

Окупанти збили власний ударний вертоліт – ЗСУ

Російський газовий танкер палає у Середземному морі

У Середземному морі спалахнув російський танкер Arctic Metagaz, який транспортував зріджений природний газ (ЗПГ). Судно перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки та Великої Британії, а причиною інциденту, за попередньою інформацією, могла стати атака морського дрона. Про це увечері у вівторок, 3 березня, повідомляє Reuters.

Згідно з даними агентства, займання судна під російським прапором сталося у вівторок, 3 березня. Інформація про стан екіпажу наразі відсутня.

Відповідно до даних платформи MarineTraffic, востаннє місце перебування танкера фіксували в понеділок поблизу берегів Мальти.

Джерела агентства в галузі судноплавства та морської безпеки припускають, що танкер міг зазнати нападу за допомогою військового морського дрона. У здійсненні цієї операції висловлюють підозри щодо України, але офіційних підтверджень цього поки що немає.

Варто нагадати, що танкер Arctic Metagaz перебуває у списку суден, на які накладені санкції США та Великої Британії через його зв’язок із російською енергетичною галуззю.

Раніше повідомлялося, що Головне управління розвідки Міністерства оборони оприлюднило дані про 31 морське судно, задіяне у перевезенні російської нафти та зрідженого газу на порталі War&Sanctions.

Україна розширила санкції проти тіньового флоту РФ

ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів

Європейська комісія повністю впевнена у законності кроку щодо безстрокового знерухомлення суверенних активів РФ. Про це на брифінгу у Брюсселі заявив речник ЄК Балаш Ужварі, передає Укрінформ.
“Ми беремо до уваги позов, поданий Центральним банком Росії до Генерального суду ЄС, в якому оскаржується регламент Ради Європейського Союзу від 12 грудня 2025 року. Цей позов подано в контексті зростаючої кількості правових оскаржень Росії щодо наших заходів підтримки України, і тому, звичайно, ми не здивовані”, – зазначив він, відповідаючи на питання журналіста щодо позову з боку РФ до Загального суду Євросоюзу, в якому оскаржується регламент Європейської ради від 12 грудня 2025 року, яким було безстроково знерухомлено російські суверенні активи.
Речник наголосив, що Єврокомісія “повністю впевнена в законності цього регламенту та його сумісності із законодавством ЄС і міжнародним правом”.