Росія заявила, що не виконає рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що це рішення не буде виконано, відповідаючи на вердикт ЄСПЛ, який зобов’язує Росію виплатити Грузії 253 млн євро через війну. ЄСПЛ прийняв рішення у підтримку Грузії, визнаючи порушення прав людини Росією під час війни 2008 року. Також вказано, що після виходу Росії з Ради Європи від 15 березня 2022 року рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не будуть виконуватися на території Росії.
Позначка: Репарації
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Країни Європейського Союзу поки що не домовились щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 мільярдів євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Деякі країни, зокрема Бельгія, Франція і Люксембург, висловили стурбованість щодо юридичних наслідків такої пропозиції. Бельгія просить гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС у разі використання заморожених активів. Франція та Люксембург також мають сумніви щодо юридичної обґрунтованості цієї схеми. Європейська комісія обіцяла продовжити роботу над пропозицією, враховуючи занепокоєння країн-членів ЄС.
-
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського союзу планують ухвалити новий механізм допомоги для України – кредит на суму 140 мільярдів євро, який буде забезпечений замороженими активами Центробанку Росії. Цей механізм вже назвали “репараційним”. До цього часу деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання цих активів, оскільки вони боялися юридичних та фінансових ризиків, а також можливої реакції Росії. Проте, нещодавно Німеччина підтримала ідею видати кредит Україні за рахунок цих коштів. Це рішення є важливим, оскільки Європейський союз планує ухвалити остаточне рішення 1 жовтня. Планується мобілізувати майже всю суму, збережену в Euroclear, для надання кредиту Україні. Реакція Росії на це рішення була негативною, вони назвали це крадіжкою державних активів. Сподіваємося, що ця нова форма допомоги допоможе зменшити напругу в регіоні та підтримає Україну в боротьбі проти російської агресії.
-
Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висунув ідею використати заморожені активи Росії для надання “репараційного кредиту” в розмірі 140 мільярдів євро для України. Гроші планується витратити лише на придбання військового обладнання. Кредит повинен бути повернутий тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час війни. Щоб гарантувати кредит, спочатку його підтримають європейські країни, а потім він буде забезпечений коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Мерц пропонує узгодити надання коштів більшістю країн ЄС, щоб уникнути вето від противників цього кроку. Ця ініціатива спрямована на підвищення вартості агресії для Росії та прискорення переговорного процесу.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом Польщі Каролем Навроцьким було відмовлено у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації Польщі за збитки від війни, але Мерц підтвердив позицію Берліна, що це питання вже вирішене. Тим не менш, Мерц підкреслив солідарність Німеччини з Польщею перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі канцлер Німеччини Мерц відмовив президенту Польщі у виплаті репарацій за Другу світову війну. Польща вимагала, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації за завдані збитки, але Мерц повторив, що це питання вже вирішене. Також Мерц підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон закликав Захід уживати жорсткіші санкції проти Росії та передати Україні заморожені активи цієї країни. Він виступив на Саміті Свободи в Лондоні, де засудив російські удари по цивільних в Україні та заявив, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон наголосив, що українці не здадуться та Путін не підкорить Україну. Він закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, вважаючи, що єдине, що розуміє Путін – це сила. Джонсон також пропонує розморозити російські активи на суму близько 300 млрд доларів і передати їх Україні як репарації. Він стверджує, що це повністю легально і якщо українці використають ці кошти на зброю, то це лише добре. Саміт Свободи спрямований на зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.
-
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації. -
Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям
Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями.