Польща прийняла рішення щодо Starlink для України

Польща передала Україні більше ніж 29 000 терміналів Starlink і продовжує фінансувати їх роботу. Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України в п’ятницю, 20 лютого.

У відомстві нагадали, що під час повномасштабної війни Starlink дають змогу лікарням, освітнім закладам, об’єктам критичної інфраструктури та прифронтовим регіонам залишатися на зв’язку навіть під час блекаутів.

“Польща – наш стратегічний і надійний партнер. За час повномасштабної війни Польща передала понад 29 000 терміналів Starlink і продовжує фінансово підтримувати їх роботу. Це колосальний внесок у стійкість України”, – заявили в Мінцифри.

Претензії за окупацію: Польща готує вимоги до Росії

Контроль під час холодної війни Подібна претензія вже висунута Польщею Німеччині – за руйнування в роки Другої світової війни. Вимога обґрунтована на суму 1,3 трлн євро.
Про це інформує видання Financial Times.
Йдеться про те, що директор польського Інституту військових втрат Бартош Ґондек, якому прем’єр Дональд Туск доручив провести аналіз історичних злодіянь Москви, підкреслив: це розслідування буде значно ширшим, ніж “німецький кейс”. Причиною цього є час – понад 40 років перебування Польщі у зоні радянського контролю під час холодної війни.
Видання зазначає, що ця ініціатива може суттєво погіршити стосунки Польщі з Кремлем. Ситуація вже й так напружена через обвинувачення Путіна у веденні гібридних операцій, зокрема й після порушення польського неба російськими дронами восени минулого року. У кабінеті Туска наголосили, що Польща стала мішенню для масованих кібератак і регулярно звітує про викриття агентів, які працюють на російську розвідку.
Ґондек також зауважив, що конкретні цифри компенсацій поки не визначені. Адже група з десяти фахівців-істориків працює в умовах обмеженого доступу до російських архівів та стикається з фактами фальсифікації чи знищення доказів радянською владою. На його думку, це буде тривала стратегічна робота.
У публікації нагадують, що Москва роками заперечувала відповідальність за масові вбивства, зокрема Катинську трагедію 1940 року, де загинуло близько 22 тисяч поляків. Лише у 2010 році в РФ офіційно визнали, що наказ про розстріл віддавав особисто Сталін.
Зараз інститут Ґондека планує проаналізувати не лише прямі воєнні втрати, а ще й:
– наслідки примусової зміни кордонів;
– демографічні втрати після 1945 року;
– соціально-економічне гальмування через радянський вплив.
Водночас питання виплат від Німеччини досі залишається точкою напруги. У Берліні впевнені, що юридичну крапку в репараціях було поставлено давно. А опозиційна польська партія “Право і справедливість” (PiS) критикує уряд Туска за надмірну м’якість у діалозі з німцями.
Євродепутат від PiS Аркадіуш Мулярчик, який ініціював позов проти ФРН, звинуватив чинну владу у спробі змістити акцент на Москву, щоб приховати відсутність прогресу в переговорах із Берліном. Він стверджує, що його політична сила теж планувала висунути вимоги до РФ, але пізніше.

Навроцький підписав новий закон щодо перебування українців у Польщі

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який скасовує норми спеціального законодавства щодо підтримки українських біженців, прийняті після початку повномасштабної війни. Водночас усі механізми підтримки цієї категорії переселенців будуть інтегровані до загальної системи забезпечення прав та допомоги іноземцям. Про це в четвер, 19 лютого, пише Polska agencja prasowa.

Кароль Навроцький заявив, що це рішення є результатом послідовних дій, включаючи його попереднє вето і переговори з урядом для внесення змін, на які очікувало суспільство. Він підкреслив, що Польща і надалі твердо підтримуватиме Україну у протистоянні з Росією, а також нагадав про роль країни у наданні масштабної допомоги в перші місяці війни. Водночас президент заявив про завершення етапу надання “абсолютних привілеїв” і перехід до системного підходу.

Новий закон закріплює перехід від інтервенційної підтримки до інтеграції правил допомоги біженцям в загальне законодавство про захист іноземців. Документ скасовує спеціальні умови, запроваджені законом 2022 року, що передбачав спрощення процедур для українців у питаннях проживання, працевлаштування, соціальних виплат і доступу до освіти. Значення матиме статус PESEL UKR, який служитиме основою для підтвердження легального перебування. Заміна паперових документів на електронну карту DIIA дозволить покращити систему ідентифікації завдяки використанню польського додатку mObywatel.

Також передбачено зміни у зв’язку зі статусом UKR. Нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду в Польщу буде свідчити про відмову від тимчасового захисту. Окрім цього, скорочуються права на отримання соціальної і медичної допомоги. Лише деякі категорії громадян України, наприклад, неповнолітні, особи із вразливих груп, працевлаштовані або ті, хто постраждав від насильства, можуть розраховувати на подальшу медичну чи соціальну підтримку на пільгових умовах.

Питання доступу до житла та харчування також переглянуте згідно з новими правилами. Ці послуги зберігаються лише для найбільш вразливих груп, оскільки їх переведення на загальні умови могло би спричинити надмірні витрати.

Водночас підписаний закон продовжує легальне перебування в Польщі для громадян України, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.

Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.

Поляки бойкотуватимуть церемонію відкриття Паралімпійських ігор

Представники Польші відмовилися від участі у церемонії відкриття Паралімпійських ігор через допуск до змагань російських і білоруських спортсменів. Про це у середу, 18 лютого, заявило Міністерства спорту та туризму Польщі.
“У зв’язку з дозволом Міжнародного паралімпійського комітету російським та білоруським спортсменам змагатися на XIV зимових Паралімпійських іграх у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо з використанням їхньої національної символіки, представники Міністерства спорту та туризму не братимуть участі у церемонії відкриття Ігор”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві додали, що в умовах російської агресії проти України участь спортсменів з Росії та Білорусі з використанням їхніх прапорів та гімнів є абсолютно неприйнятною.
Раніше стало відомо, що українські посадовці також не поїдуть на Паралімпіаду через допуск росіян та білорусів до змагань під їхніми національними прапорами.

Україна дозволила Польщі пошукові роботи на Львівщині

Міністерство культури України надало дозвіл на проведення пошукових робіт у районі колишнього села Гута Пеняцька – нині в межах сіл Жарків і Голубиця Львівської області. Про це повідомила пресслужба відомства в середу, 18 лютого.

Роботи стосуються пошуку і локалізації місць поховань жителів села, які загинули під час Другої світової війни.

Рішення ґрунтується на домовленостях українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті. Пошукові роботи виконуватиме спільна українсько-польська експедиція.

Фахівці намагатимуться встановити точне місце поховання. У разі виявлення останків роботи продовжаться у форматі ексгумації з подальшим перепохованням.

У міністерстві зазначили, що у 2026 році Україна та Польща також планують інші дослідження на території обох держав.

Наприкінці 2025 року Мінкульт уже надав дозволи на пошукові роботи у селах Острівки та Воля Островецька на Волині, а також на продовження досліджень на території колишнього села Пужники у Тернопільській області.

Нагадаємо, навесні 2026 року заплановані роботи у селі Угли у Рівненській області та продовження українських досліджень у Польщі.

Диверсії в Польщі та погрози Угорщини: чи загрожує Україні дефіцит пального

Угорщина та Словаччина заявили про зупинку постачань дизельного пального до поновлення прокачки Україною російської нафти нафтопроводом Дружба. На цьому фоні сьогодні стало відомо про затримання в Польщі діверсанта, який мало не спровокував аварію на польскій залізниці. З листопада це вже третій інцидент на залізниці, два з них вже визнані польськими спецслужбами як диверсії. І два з них стосувалися транспортування залізницею пального до України. Чи на цьому фоні Україні дефіцит пального або зростання цін – про це далі в сюжеті. Заява Сійярто Як пише угорське видання Index, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто 18 лютого доповідав на засіданні уряду. Зокрема він розповів про ситуацію з постачанням нафти до Угорщини після інциденту з нафтопроводом Дружба.
Сіярто заявив, що постачання нафти досі не відновлене “за рішенням України” та назвав це “суто політичним рішенням”.
“Ми припиняємо постачання дизельного палива до України, і воно не буде продовжуватися, доки нафта не почне знову надходити по нафтопроводу Дружба. На цьому ми зупинимося”, – сказав він.
Сійярто додав, що наразі його країна має стратегічні запаси нафти, яких, за його словами, вистачить приблизно на три місяці, тому в короткостроковій перспективі країна не бачить ризиків для власної енергетичної безпеки. Позиція Словаччини Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вслід за Угорщиною розпорядився припинити експорт дизельного палива в Україну через зупинку роботи нафтопроводу Дружба. За його словами, на такий крок уряд йде для того, щоб зекономити запаси нафтопродуктів для внутрішнього використання.
“Slovnaft припиняє експорт дизельного палива до України та будь-який інший експорт, і все, що вона тепер перероблятиме вдома, у Словаччині, буде призначено для словацького ринку”, – сказав він.
Прем’єр-міністр країни запевнив, що у Словаччині немає загрози дефіциту пального чи інших нафтопродуктів. Натомість вивільнення нафти з державного резерву допоможе компанії Slovnaft “перебути” період до надходження нафти з Хорватії.
Фіцо також зазначив, що у відповідь Словаччина перегляне свою підтримку євроінтеграції України та може призупинити співпрацю в постачанні електроенергії. Джерела надходження дизелю Польща – найбільший постачальник нафтопродуктів в Україну. Йдеться не тільки про пальне польського виробництва, а й транзитні постачання, які йдуть з Німеччини, Литви та польських портів. В 2025 році через україно-польській кордон надійшло 4 млн т бензину, дизпального та скрапленого газу (LPG), що становить 44% від загального споживання в Україні.
“Польща є нашим стратегічним партнером у енергетичній сфері, і робота тут є максимально деполітизованою та ефективною. Без імпорту з цього напрямку ми не можемо наразі звести баланс пального”, – каже директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Джерела постачання дизельного палива в Україну Він зазначає, що польська сторона дуже стурбована диверсіями на залізниці, які набувають ознак системного характеру.
“Йдеться не стільки про безпеку та повноту постачань в Україну, а насамперед про терористичну загрозу для самої Польщі, тому спецслужби працюють оперативно і показують результат”, – каже Куюн.
Своєю чергою український бізнес теж вже замислився над цим викликом.
Слова Куюна підтверджують у Західній паливно-енергетичній компанії (ЗПЕК).
“Минулого року всі наші постачання були з Польщі, хоча це пальне не польського виробництва, а шведського, канадського, американського тощо, що заходять у порт Щецину, а також з литовського заводу ORLEN Lietuva. Портова та залізнична інфраструктура, нафтовий концерн ORLEN, польські відповідні держоргани працюють з українськими компаніями та колегами по держслужбі на межі можливого, і ефект очевидний – минулого року імпорт нафтопродуктів з польського напрямку став рекордним за всю історію України. При цьому загальних 4 млн т імпортного палива понад 3 млн т було привезено залізницею, що є безпрецедентним обсягом”, – розповіли в компанії, окремо підкесливши роль Укрзалізниці в цьому питанні.
Через останні події, а також з метою більшої стійкості ЗПЕК та інші українські імпортери тестують всі наявні маршрути та канали постачання пального.
“Восени ми перенаправили частину обсягів з Щецина до Закарпаття, а у січні розпочали імпорт з Румунії”, – розповіли у ЗПЕК.
Що стосується Угорщини та Словаччини, то ці постачання оператори ринку України сприймають як одне джерело.
“Угорський та словацький напрямки на ринку сприймають як одне ціле, оскільки два нафтопереробні заводи в цих країнах належать угорському концерну MOL”, – каже Куюн.
За його оцінкою, частка цих напрямків, зокрема, на ринку дизельного пального у 2025 році склала близько 9%.
“Хоча це й чималий обсяг, нам є звідки його замістити. Малоймовірно, що будуть проблеми”, – оцінюють загрози припинення постачань з Угорщини та Словаччини в компанії в ЗПЕК та нагадують, що зупинки постачань з угорсько-словацького напрямку вже були. Чи загрожує Україні дефіцит пального і що буде з цінами Куюн вважає, що призупинка поставок MOL не вплине на ціни, які, як і раніше, будуть залежати від світових котирувань та курсу валют.
“Ми без них вже декілька разів опинялись. Востаннє – восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститись”, – написав експерт на своїй сторінці в Facebook.
Аналітик консалтингової компанії Нафторинок Олександр Сіренко поділяє думку Куюна і зазначає, що рішення Угорщини та Словаччини припало на низький сезон споживання дизпалива, тож трейдери встигнуть укласти нові контракти з іншими постачальниками до весни та початку польових робіт.
“Від початку війни ми диверсифікували постачання пального. Тож для паніки та підвищення цін немає економічних передумов. Хоча я не виключаю, що окремі гравці ринку можуть спробувати підвищити ціну через фактор ажіотажу”, – розмірковує Сіренко.

У Польщі диверсант спробував пустити під укіс потяг з паливом для України

Польські правоохоронці затримали громадянина Молдови, що намагався зірвати стратегічні поставки палива для України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
Інцидент стався напередодні на поїзді, що складався з 37 вагонів-цистерн і прямував зі Щецина в напрямку українського кордону.
Затриманий чоловік – 25-річний громадянин Молдови, який потрапив до локомотива після того, як попросив машиніста підвезти його до прикордонного населеного пункту Дорогуськ. Під час руху чоловік активував систему аварійної зупинки на трьох вагонах.
Машиніст вчасно помітив часткове блокування коліс і зупинив потяг, що дозволило уникнути можливого сходження вагонів з рейок. У правоохоронних органах зазначили, що подібне раптове гальмування вантажного складу могло призвести до серйозної аварії.
Під час обшуків у підозрюваного виявили кілька мобільних пристроїв, набір сім-карт і документи, зокрема сертифікати, що підтверджують вільне володіння російською мовою.
За інформацією слідства, чоловік міг діяти за завданням іноземних спецслужб.
Підозрюваний тепер перебуває під вартою. Правоохоронці перевіряють його зв’язки та обставини перебування в країні, на територію якої він в’їхав за добу до інциденту.
Раніше в Польщі оголосили в розшук двох громадян України, яких підозрюють у причетності до диверсії на залізниці.
У Польщі чотирьох українців звинуватили в диверсії

Глава МВС Польщі заявив про ліквідацію міжнародної злочинної групи

Польські та німецькі правоохоронці спільно викрили організовану злочинну групу й затримали 23 людей у чотирьох країнах. Про це заявив глава Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марчин Кервінський, передає Polsat News.
“Міжнародний удар по організованій злочинності – 23 особи затримані в чотирьох країнах! Спільна операція служб Польщі та Німеччини призвела до розгрому небезпечної міжнародної злочинної групи, яка діяла протягом восьми років”, – зазначив він.
Під час затримання було вилучено значну кількість зброї, в тому числі кулемет, та боєприпасів.
Як повідомляється, члени групи могли видавати себе за співробітників польських служб – Служби охорони держави, Прикордонної служби, поліції.
За даними Центрального слідчого управління поліції, розслідування проводилося в Польщі, Німеччині, Чехії та Іспанії. Затримані підозрювані є громадянами Польщі та Німеччини. Серед них є “члени одного з найвідоміших у світі мотоциклетних банд та представники турецьких кланів”.
Як зазначили у поліції, структура функціонувала з 2014 по 2022 рік, об’єднуючи громадян Польщі та Німеччини з дуже високим ступенем організації. Спектр незаконної діяльності групи був надзвичайно широким і включав торгівлю вогнепальною зброєю та боєприпасами, введення в обіг фальшивих платіжних засобів, а також контрабанду та торгівлю значними кількостями наркотиків.

Польща заборонила в’їзд на військові об’єкти на китайських авто

Польща заборонила в’їзд автомобілів китайського виробництва на військові об’єкти. Там побоюються, що їхні бортові датчики можуть використовуватися для збору конфіденційних даних. Про це мовиться в заяві польських Збройних сил, повідомляє Reuters
Утім, такі автомобілі, як і раніше, можуть допускатися на об’єкти, що охороняються, якщо певні функції відключені і вжиті інші заходи безпеки, що вимагаються правилами безпеки кожного об’єкта.
З метою обмежити ризик витоку конфіденційної інформації, військові також заборонили підключати службові телефони до інформаційно-розважальних систем у транспортних засобах китайського виробництва.
Обмеження не поширюються на загальнодоступні військові об’єкти: лікарні, клініки, бібліотеки, прокуратури або гарнізонні клуби.
В заяві наголошується, що ці заходи є запобіжними і відповідають практиці, яка застосовується членами НАТО та іншими союзниками для забезпечення високих стандартів захисту оборонної інфраструктури.

У Варшаві зіткнулися трамваї, шестеро постраждалих

У центрі Варшави вранці 18 лютого сталося зіткнення двох трамваїв, шестеро людей отримали травми. Про це повідомляє RMF24.
ДТП сталася між площею Люблінської Унії та площею Спасителя, на вулиці Маршалковській, один з трамваїв наїхав на інший, який стояв на зупинці.
Постраждалі пасажири були доставлені до лікарні.