Президент Франції Емманюель Макрон у неділю прибув до Гренландії, щоби продемонструвати солідарність Європи з данською автономною територією, на яку претендує президент США Дональд Трамп. Під час візиту він заявив про необхідність поважати суверенітет та територіальну цілісність острова. Про це повідомляє France24 у неділю, 15 червня.
“Я прибув до Гренландії з посланням солідарності, підтримки та дружби”, – заявив Макрон після прибуття.
Президент Франції також різко розкритикував заяви Трампа щодо заяв про анекцію острова: “Так союзники не чинять”.
Емманюель Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію з того часу, як американський президент Дональд Трамп висловив інтерес до приєднання до США цього острова.
Глава Білого дому також не виключав можливості застосування сили для встановлення контролю над територією.
Данія раніше неодноразово наголошувала, що Гренландія не продається.
Макрон акцентував, що його візит має на меті засвідчити “солідарність Франції та Європейського Союзу” щодо “суверенітету й територіальної цілісності” Гренландії.
На місці президента Франції зустрічали прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, а також десятки мешканців з червоно-білими прапорами.
Запрошення Макрона різко контрастує з візитом віцепрезидента США Джей-Ді Венса в березні, котрий сприйняли як провокацію. Тоді Венс, відвідавши військову базу Пітуффік, звинуватив Данію в недбалому ставленні до безпеки та інтересів гренландців.
База Пітуффік є важливою частиною американської системи протиракетної оборони.
Більшість із 57 тисяч жителів Гренландії підтримують ідею незалежності від Данії, однак не хочуть приєднуватися до США.
У межах візиту Макрон планує обговорити безпекові питання регіону та можливості включення Гренландії до “європейських ініціатив”, спрямованих на розвиток території з повагою до її суверенітету.
Франція також заявила про намір “масово інвестувати в дослідження екосистем Арктики”, продовжуючи традиції відомого французького дослідника Поля-Еміля Віктора. Його хижу, збудовану в 1950 році на півночі Гренландії, нещодавно визнали історичною пам’яткою.
Позначка: Підтримка
-
Макрон прибув до Гренландії на тлі претензій США
-
У підсумковому комюніке НАТО не згадають про вступ України – ЗМІ
На саміті НАТО розглядають можливість врахування витрат на оборону України до нового цільового показника. Однак у підсумковому документі, ймовірно, не буде обіцянки прийняти Україну. Також планується зняти торговельні бар’єри у сфері оборонної промисловості. Проєкт декларації саміту зосереджений на питаннях оборонних витрат і не включає питання про вступ України до НАТО. Є зазначення про загрозу союзників з боку Росії, але Росію не названо агресором стосовно України. На саміті планується обговорення нового цільового показника витрат на оборону, який становить щонайменше 5% ВВП. Наразі також не поновлена обіцянка надати Україні допомогу на $40 мільярдів. У документі підтверджується принцип колективної оборони, а також наголошується на загостренні ситуації у світі.
-
Норвегія скерувала €86 млн на боєприпаси для України
Норвегія виділила 86 млн євро добровільного внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Ці кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховного представника ЄС. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 5 червня.
У повідомленні зазначили, що Європейський Союз прийняв добровільний фінансовий внесок Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон (86 млн євро), котрий спрямують на підтримку України через Європейський фонд миру.
Наголошується, що внесок посилює участь Норвегії у спільних зусиллях Європи для підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Зокрема, кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для Збройних сил України в межах ініціативи Верховного представника ЄС. У квітні 2025 року Верховний представник ЄС оголосив мету – надати Україні два мільйони снарядів великого калібру протягом року. Ця ініціатива відповідає заклику президента Володимира Зеленського, озвученому в березні на засіданні Європейської ради.
Досягти цієї цілі допоможуть як внески країн ЄС, так і прибутки, отримані з заморожених російських активів. У межах другого траншу вже передбачено 470 млн євро на закупівлю боєприпасів.
Понад дві третини від заявленої кількості вже забезпечені поставками та зобов’язаннями країн ЄС. Внесок Норвегії є додатковим до цього обсягу. -
Польща оцінила допомогу Україні майже у €5 млрд
Польща підрахувала, що вже надала Україні майже €5 млрд допомоги, тоді як вирішальну частину – у найкритичніший момент війни. Про це повідомив глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський в інтерв’ю Rzeczpospolita.
“За нашими оцінками, ми надали Україні підтримку, зокрема військову, на суму майже 5 млрд євро”, – наголосив глава BBN.
За словами Луковського, Польща не є серед лідерів за обсягом допомоги, однак зробила критично важливий внесок на початку повномасштабної війни.
“Коли в багатьох країнах точилися обговорення про її надання, ми надали сотні танків і транспортерів, що дало змогу оснастити війська в масштабі понад дивізію”, – нагадав він.
Разом з тим, він визнав, що зараз можливості Польщі стосовно подальшої підтримки обмежені, з огляду на необхідність заповнення власних арсеналів і посилення обороноздатності країни.
“Попри це, ми продовжуємо надавати підтримку в міру наших можливостей. Наприклад, ми забезпечуємо зв’язком українські війська з використанням Starlink, надаємо запасні частини до переданої техніки, а також цілий спектр бойових засобів”, – додав Луковський. -
Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії
Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії. -
Українські сапери отримали 16 підводних дронів Deep Tracker
ДСНС отримала 16 підводних дронів для розмінування водойм. Техніку закупила ПРООН за фінансування Республіки Корея, Франції та Нової Зеландії. Про це інформує пресслужба Мінекономіки у п’ятницю, 30 травня.
Дрони можуть працювати як у прісних водоймах, так і солоній воді. Deep Tracker оснащені високоякісною камерою, яка може передавати зображення у якості 4К, та сонарами (гідролокаторами).
Дистанційне керування здійснюється через кабель, довжина якого в переданій комплектації складає 300 метрів.
Живляться дрони від літій-іонних батарей, заряду яких вистачає на 3 години роботи. Враховуючи наявність змінного комплекту батарей та швидку зарядку, сапери можуть працювати із Deep Tracker повну зміну.
Зазначається, що 31 водолаз-сапер ДСНС успішно пройшов навчання з використання цих дронів. Незабаром вони почнуть використовувати ці дрони по всій Україні, аби допомогти очистити забруднені водойми.
“З початку повномасштабного вторгнення ДСНС збільшила кількість сертифікованих водолазів-саперів із 192 до понад 500 осіб. Надання сучасного обладнання та організація навчання є критично важливими для безпеки та ефективної роботи наших фахівців”, – поінформував заступник Голови ДСНС Олексій Мігрін.
Станом на зараз залишаються потенційно замінованими близько 138 тисяч км2 території України загалом і 13,5 тисяч км2 водойм зокрема. Це річки, озера, затоплені карʼєри, а також морські територіальні води України, які зазнали впливу бойових дій. Їх розмінування важливе для безпеки людей, що мешкають в прифронтових областях, а також для морської логістики. -
Прем’єр Фінляндії прибув з візитом до Києва
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зустрівся з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо та подякував за підтримку України на політичному, військовому та гуманітарному рівнях. Вони обговорили міжпарламентську співпрацю та висловили вдячність уряду та парламенту Фінляндії за їхню підтримку. Також були обговорені питання санкцій, вступу України до ЄС та НАТО, захисту критичної інфраструктури та протидії “тіньовому флоту” Росії у Балтійському морі. Стефанчук підкреслив спільні цілі – перемогу України, приведення Росії до відповідальності та досягнення справедливого та тривалого миру.
-
Майже 60% громадян ЄС згодні фінансувати зброю для України – опитування
За результатами опитування Eurobarometer стало відомо, що більшість громадян ЄС продовжує підтримувати Україну, як гуманітарно, фінансово, так і військово. Європейці вважають російську агресію загрозою для безпеки Союзу і закликають до більш рішучих дій у сфері оборони. За даними опитування, 80% опитаних підтримують прийом українців, які тікають від війни, 76% – фінансову та гуманітарну допомогу Україні, 72% – санкції проти Росії. Також висловлюється підтримка для надання Україні статусу кандидата в члени ЄС та фінансування постачання зброї. Російське вторгнення визначається як головна загроза, а мир, демократія та права визнаються основними європейськими цінностями. Довіра до ЄС досягла найвищого рівня з 2007 року, а підтримка євро також досягла історичного максимуму. Опитування також показало підтримку створення спільної оборонної та безпекової політики серед держав-членів ЄС. При цьому більшість респондентів висловили стурбованість безпековою ситуацією у ЄС у найближчі п’ять років і висловили підтримку співпраці між країнами на основі правил.