Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме.
Позначка: Оборонне виробництво
-
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
-
Україна вперше показала нову ракету Довгий Нептун
Україна вперше офіційно показано далекобійну модифікацію крилатої ракети Р-360 “Нептун”, відому як Довгий Нептун. Йдеться про ракету, здатну вражати цілі на відстані до 1000 кілометрів. Про це повідомляє українське спеціалізоване видання Defense Express.
Про її розробку стало відомо ще в листопаді 2023 року, але жодних зображень тоді не оприлюднювали. Тепер ракета з’явилася у відео, опублікованому на День Незалежності на офіційному акаунті держпорталу Зброя.
На записі вона демонструється разом з іншими зразками українського озброєння, хоча у ролику безпосередньо не підписана.
ЗМІ зазначає, що впізнати Довгий Нептун можна за характерними Х-подібними крилами, які складаються. У той же час відео з пусками ракет у ролику є архівними та датуються випробуваннями комплексу Нептун у 2018-2020 роках.
Довжина нової ракети перевищує 6 метрів без прискорювача, що на півтора метри більше за першу версію Р-360. Центральна частина корпусу також збільшена у діаметрі до 50 см проти 38 см у базовій модифікації.
Офіційних характеристик ракети поки що не розкривають, але відомо, що вона призначена для ураження наземних цілей. Переглянути цей допис в Instagram -
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
В Індії пройшли успішні випробування балістики середньої дальності
Індія провела успішне випробування балістичної ракети середньої дальності – варіанта міжконтинентальної ракети Agni-5. Випробування проходили на ракетному полігоні у штаті Одіша на сході Індії. Про це повідомляє Hindustan Times, посилаючись на Міноборони країни.
“Процедура запуску відповідала всім бойовим та технічним параметрам. Вона пройшла під егідою Командування стратегічних сил”, – заявили в міністерстві.
Цей варіант ракети розроблений Організацією оборонних досліджень та розробок.
Нині максимальна дальність польоту Agni-5 становить приблизно 7 тисяч кілометрів, але нині тривають роботи над її доведенням до 7,5 тисячі кілометрів.
У березні 2024 року індійський прем’єр Нарендра Моді заявив, що Індія вперше провела успішне випробування створеного варіанту Agni-5 з боєголовками, що розділяються, з індивідуальним наведенням.
Як ми вже писали, Індія посилює свої позиції на світовому ринку озброєнь на тлі різкого скорочення постачань з Росії – за минулі п’ять років її експорт впав на 64%.
Індія спростувала зупинку переговорів щодо закупівлі зброї зі США -
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних мінералів до країн Заходу, що вже впливає на виробництво оборонної продукції. Ці мінерали, такі як самарій, германій, галій і сурма, необхідні для виготовлення зброї, включаючи від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Це призвело до перебоїв у постачанні та різкого зростання цін на ці матеріали. Китай контролює значну частину постачання цих елементів, що робить США вразливими у сфері оборонної промисловості. Деякі компанії вже шукають альтернативи у Японії, Тайвані та інших країнах, але швидка заміна китайських мінералів виявляється складною. Пентагон також планує відмовитися від китайських матеріалів до 2027 року. У короткостроковій перспективі альтернативи Китаю поки що відсутні. Китай використовує обмеження експорту цих матеріалів як геополітичний інструмент, що може призвести до подальшого загострення ситуації.
-
Помста за обстріли: Генштаб підтвердив атаки на РФ
Українські війська здійснили успішні удари по нафтопереробній та оборонній промисловості Російської Федерації в ніч на суботу за даними Генштабу Збройних Сил України. Ці удари були відповіддю на терористичні обстріли українських міст та агресивні дії Росії проти України. Підтверджено влучання у нафтопереробний завод у Рязані та Новокуйбишевський, а також базу пально-мастильних матеріалів у Воронезькій області. Також було пошкоджено підприємство у Пензі, що спеціалізується на виробництві засобів зв’язку для військової техніки. Атаки провели підрозділи Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій та Служби безпеки України у співпраці з розвідкою. Генштаб наголосив, що Україна вживає всі необхідні заходи для захисту свого народу від агресії Росії.
-
Іспанія почне виробляти компоненти ЗРК Patriot – ЗМІ
Американська компанія Raytheon планує укласти угоду з міністерством оборони Іспанії щодо виробництва деталей для зенітного ракетного комплексу Patriot. Ця угода допоможе Іспанії збільшити свій внесок у виробництво ракет та компонентів для них. Міністерство оборони Іспанії вже шукає партнерів для спільного виробництва. Ця угода має важливе значення, оскільки відповідає угоді між ЄС та США щодо збільшення закупівель озброєння від американських компаній країнами ЄС, а також дозволить створити нові робочі місця.
-
Білорусь нарощує оборонну промисловість для потреб РФ
Попит на білоруські оборонні технології зріс останнім часом, оскільки РФ шукає альтернативні джерела постачання компонентів для дронів і ракетного озброєння на тлі нових санкцій. Про це заявляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
“Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотниками, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проекти з військовим потенціалом стали пріоритетними в інноваційній стратегії країни, яка раніше фокусувалася на цивільних галузях”, – зазначають у розвідці.
Інвестиції у ВПК Білорусі дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних із армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
Мова, зокрема, про завод із виробництва композитних елементів для дронів, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність.
Аналогічна динаміка спостерігається на Зеніт-БелОМО, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
На підприємстві “Інтеграл” також триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення: мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101.
Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва. -
Зеленський поставив Шмигалю завдання щодо оборони
Частку української зброї в Сил оборони України необхідно довести до рівня 50% за наступні пів року за рахунок збільшення власного виробництва. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час представлення нового міністра оборони Дениса Шмигаля в понеділок, 21 липня.
“Люди мають бачити, що в України є свої ракети. Загалом щодо зброї завдання – за рахунок збільшення нашого власного виробництва довести частку української зброї в наших Сил оборони до рівня 50% за наступні шість місяців. Це абсолютно реалістично”, – сказав глава держави.
За словами Зеленського, цього тижня має бути законтрактовано всі доступні дрони-перехоплювачі, які є ефективними.
“Частину угод уже було укладено. Щодо деяких ще треба було попрацювати. Цього тижня мають бути всі контракти”, – додав президент.
Міністерство оборони повинно забезпечити значне збільшення частоти й дальності застосування українських дронів проти російських об’єктів, наголосив Зеленський.
Президент також очікує доповідь від міністра оброни та секретаря РНБО Рустема Умєрова щодо аудиту угод із партнерами та строків їх виконання.За його словами, аудит стосуватиметься всіх ключових домовленостей – від данської моделі та коаліційних спроможностей до двосторонніх угод і спільних проєктів із будівництва збройних заводів на території партнерів.
“Потрібен чіткий таймінг виконання. Разом із секретарем РНБО, із міністром закордонних справ – активізувати роботу наших форматів із партнерами”, – заявив Зеленський.
Президент також наголосив на активізації співпраці з партнерами в рамках форматів, зокрема Рамштайн.Нагадаємо, 18 липня колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль очолив Міноборони замість Рустема Умєрова, який сьогодні був призначений секретарем РНБО.
-
Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкти, спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу в Україні. Зокрема, було затверджено створення спеціальної зони під назвою Defence City з податковими пільгами для цих підприємств. Одним з законопроєктів є внесення змін до Податкового кодексу для надання податкових пільг підприємствам ОПК. Інший законопроєкт передбачає спрощення митних процедур для цих компаній. Також вводиться офіційний перелік резидентів Defence City, який буде контролювати Міністерство оборони, з обмеженим доступом до інформації про них. Резиденти Defence City будуть звільнені від сплати ряду податків до 2036 року за умови реінвестування. Крім того, для цих підприємств зберігаються та навіть розширюються різні податкові пільги та преференції. Важливо також відзначити, що пропонується створити додаткові інструменти підтримки, такі як спрощення митних процедур та інші заходи для підтримки підприємств ОПК.