Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.
Позначка: Оборона
-
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
-
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО
-
ВВС: Туман зупинив дрони ЗСУ, 300 росіян у Покровську
Густий туман зіграв на руку російським військовим, сприяючи їхньому проникненню вглиб ключового стратегічного міста на сході України – Покровська. Погодні умови ускладнили роботу українських дронів та послабили оборону. Про це йдеться в сюжеті BBC.
У відео, яке набуло значного резонансу у соцмережах, зафіксовано, як російська колона у складі двох мотоциклістів і одного авто безперешкодно в’їжджає в Покровськ під прикриттям туману. Кадри зроблено на південному в’їзді в місто, на трасі Селідове-Покровськ.
Росіяни, які в’їжджають у Покровськ у туманіЗа словами військового з позивним Гусь із 68-ї бригади, такі погодні умови паралізували роботу української техніки спостереження:
“Через туман безпілотники не працювали, що дало ворогу змогу пересуватися відкрито. За інших умов ми ліквідували б цю колону одразу”.
Українські сили припускають, що кількість окупантів у районі зросла за останній час. Військові також повідомляють, що ворог просунувся в більшість районів Покровська, де нині тривають бої за контроль ледь не за кожну вулицю. Частину міста класифікують як “сіру зону”.
Гусь додає: “Ми утримуємо позиції в одному будинку, а ворог перебуває поруч, у сусідньому. Їхня мета – оточити нас і зайти нам за спину”.
Російські війська намагаються створити оперативний “котел” навколо Покровська і сусіднього Мирнограда, обстрілюючи транспортні артерії FPV-дронами. Щоб попередити повне оточення, українські сили здійснили контратаку на схід від міста. Завдяки цьому ворога було відкинуто від Суворова та Родинського, що тимчасово послабило тиск на логістичні маршрути.
Тактика інфільтрації з боку росіян включає проникнення невеликих підрозділів у місто під виглядом місцевих мешканців або українських військових. Це створює додаткову напругу й хаос перед наступом великих сил.
Експерт Костянтин Машовець зазначає, що ефективність таких дій ще більше зростає через активне полювання росіян на операторів українських дронів.
Як повыдомляэ видання, стан фронту залишається складним і поза межами Покровська. Російські військові продовжують атакувати під Куп’янськом і на півдні Запорізької області. Хоча заяви Москви про оточення Куп’янська спростовуються, там фіксується активне закріплення противника на південних підступах до міста, що погіршує загальну ситуацію.
Нагадаємо, українські сили оборони відтіснили російських окупантів у районі Шахового на Донеччині, проте противник досяг успіхів у Запорізькій області, зайнявши Рівнопілля та Яблукове. Таку інформацію 12 листопада оприлюднив аналітичний проєкт DeepState.
Також повідомлялося, що, згідно з інформацією головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, українські війська продовжують обороняти Покровськ на Донеччині. Наразі про контроль російських окупантів над цим містом або оперативне оточення Сил оборони не йдеться, запевнив він.
За добу росіяни окупували рекордну площу – DeepState
-
Рубіо повідомив, чи є діалог із Києвом щодо зброї та енергообладнання
Сполучені Штати продовжують обговорення з Україною щодо надання оборонної зброї і технічного обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, яка систематично страждає від цілеспрямованих атак Росії. Цю інформацію озвучив державний секретар США Марко Рубіо під час брифінгу для журналістів після міністерської зустрічі G7, яка відбулася у Канаді, інформує Укрінформ у четвер, 13 листопада.
Держсекретар зазначив, що США активно обговорюють з українською стороною їхні потреби і що консультації тривають. Він наголосив на важливості підтримки України в зимовий період, оскільки російська стратегія спрямована на руйнування енергетичної інфраструктури, аби деморалізувати український народ і послабити його здатність до опору.
Марко Рубіо акцентував увагу на тому, що США ведуть діалог з Україною не лише щодо постачання оборонної зброї для захисту енергоінфраструктури, але й щодо точного енергетичного обладнання, яке необхідне для відновлювальних робіт.
Крім того, він зазначив поточні позиції сторін щодо припинення війни. Росія заявляє про свої наміри контролювати всю територію Донецької області, чого Україна принципово не готова прийняти. У цей час російські сили продовжують завдавати ударів по енергетичній системі України, створюючи додаткові труднощі.
Як повідомлялося раніше, зустріч міністрів країн G7 у Канаді завершилася спільною домовленістю посилити економічний тиск на Росію з метою змусити її припинити агресію проти України.
Військова допомога Україні впала на 43% – ЗМІ
-
Сибіга провів зустріч з Рубіо
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся з державним секретарем США Марком Рубіо надав оновлену інформацію про поточну ситуацію на полі бою, мирні зусилля та пріоритети щодо зміцнення обороноздатності та енергетичної стійкості. Про це український урядовець написав у соцмережі Х.
“Радий зустрітися з Марко Рубіо під час нашої сесії G7 у Канаді. Україна цінує мирні зусилля президента Дональда Трампа та дуже ефективні енергетичні санкції проти Росії”, – написав голова МЗС України.
Сибіга закликав продовжувати збільшувати ціну війни для Путіна та його режиму, змушуючи Росію припинити війну.
“Я також надав оновлену інформацію про поточну ситуацію на полі бою, мирні зусилля та наші конкретні пріоритети щодо зміцнення обороноздатності та енергетичної стійкості України”, – зазначив глава МЗС.
Своєю чергою Марко Рубіо за результатами переговорів з Андрієм Сибігою запевнив, що США непохитні у співпраці з партнерами, щоб заохотити Росію до дипломатії та безпосереднього діалогу з Україною задля тривалого мирує. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі Х.
“Сполучені Штати залишаються непохитними у співпраці з нашими партнерами, щоб заохотити Росію до дипломатії та безпосередньої взаємодії з Україною заради міцного та тривалого миру”, – написав держсекретар.
Американський чиновник написав, що зустрівся з міністром закордонних справ України та колегами з країн G7, щоб обговорити “шляхи зміцнення оборони України та припинення цього кривавого конфлікту”. -
ЗМІ: Україна стала світовим лідером з випуску БпЛА
Україна стала одним із глобальних лідерів у виробництві безпілотних технологій, як повідомляє Bloomberg. Виробництво дронів в Україні стрімко зростає, зокрема завдяки потребам фронту та збільшеному попиту від країн НАТО. Українські компанії активно розширюються на міжнародні ринки, співпрацюючи з європейськими партнерами та залучаючи інвестиції. Виробництво дронів в Україні відзначають за гнучкість, швидкість та постійні інновації. Уряд планує нарощувати експорт озброєнь, відкриваючи представництва у Берліні та Копенгагені. Це може стати джерелом стабільного фінансування для подальшого розвитку виробництва. Україна також очікує угоду з США щодо дронів, що ще більше підсилить її позиції на світовому ринку безпілотних технологій.
-
Україна та Швеція підписали оборонну угоду
Глава Міноборони України та міністр оборони Швеції підписали лист про наміри щодо співпраці в галузі інноваційних оборонних технологій. Цей документ відкриває нові можливості для залучення шведських інвестицій і технологій до українського оборонного виробництва. Також сприятиме інтеграції України в європейський інноваційний простір. Україна висловила вдячність Швеції за підтримку під час війни, а також за надану допомогу. Обговорили можливість постачання літаків та розвиток ракетних систем.
-
Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Це рішення було ухвалено після того, як над аеропортами та військовими базами країни помітили невідомі безпілотники, які порушили повітряне сполучення. Центр буде займатися виявленням, ідентифікацією та протидією незаконним прольотам дронів. Міністр оборони Тео Франкен наголосив на важливості об’єднання служб для забезпечення національної безпеки в умовах складної міжнародної ситуації.
-
Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони
Парламент схвалив виділення 2,5 мільярдів євро на наукові розробки. Ця ініціатива передбачає виділення 19 мільярдів данських крон (що дорівнює 2,54 мільярдам євро) на наукові дослідження та розробки у галузі оборони, стратегічних технологій та “зеленого переходу” з 2026 по 2029 рік. Про це повідомляє DR.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна підписала угоду про участь у Європейському оборонному фонді, яка дозволить країні брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у галузі оборони. Це важливий крок для інтеграції української та європейської промисловості. Фонд отримає бюджет у розмірі майже 7,3 мільярдів євро на наступні 7 років. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності ЄС. Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України на шляху до вступу в ЄС, але вказала на необхідність боротьби з корупцією та реформ у сфері верховенства права.