Позначка: Оборона

У Франції не згодні з Рютте щодо автономної оборони ЄС

У Франції не погодилися із заявою Марка Рютте, що Європа не зможе забезпечити свою безпеку без участі США. Зокрема, глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що європейці здатні і зобов’язані самі нести відповідальність за свою безпеку, наголосивши, що навіть Сполучені Штати підтримують цю позицію. Про це він написав на платформі Х.

“Ні, дорогий Марку Рютте. Європейці можуть і повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку. Із цим згодні навіть США. Це європейський стовп НАТО”, – написав Жан-Ноель Барро.

Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.

Рютте оцінив територіальні переговори щодо України

Генсек НАТО назвав ризики автономної оборони ЄС

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції. Про це повідомляє Укрінформ.

“Напевно, мається на увазі, що має бути щось на кшталт Європейських сил оборони. Звичайно, це вирішувати європейським країнам, але я думаю, що тут буде багато дублювання”, – зазначив Рютте.
За його слвоами, до цих сил потрібно буде призначити військовий персонал – на додачу до національних армій. Він пояснив, що це ускладнить ситуацію.
“Путіну це сподобається, тож подумайте ще раз”, – застеріг генсек.
Водночас на його переконання, найкращий спосіб підвищити оборонну готовність – це диверсифікація функцій між ЄС і НАТО, коли використовуватимуться сильні сторони обох інституцій.
Також Рютте висловив думку, що Європа не зможе захистити себе без США. Він додав, що Америка залишається відданою НАТО і також потребує, щоб Альянс захищав її інтереси.
“Якщо хтось думає, що Європейський Союз чи Європа в цілому можуть захистити себе без США, продовжуйте мріяти. Не можете. Ми не можемо. Ми потрібні одне одному”, – наголосив глава Альянсу.
Згідно з підрахунками Рютте, якщо ЄС вирішить оборонятися автономно, видатки на оборону в європейських країнах зростуть до 10%, тоді як створення власного ядерного потенціалу як стримувального фактора коштуватиме додаткові мільярди євро.

В Росії готують заміну командувачу Чорноморським флотом – АТЕШ

Командування ЗС РФ готує заміну командувачу Чорноморського флоту Росії через провали в обороні та низьку ефективність протидії українським дронам. Про це повідомив партизанський рух АТЕШ в Telegram.
“Серед офіцерів ходять чутки, що вище військове керівництво РФ розглядає питання про заміну чинного командувача Чорноморським флотом адмірала Сергія Пінчука. Причина – системні провали в забезпеченні безпеки баз і кораблів, а також вкрай низька ефективність заходів із протидії українським безекіпажним катерам (БЕК)”, – мовиться в публікації.
Агенти АТЕШ зі складу штабу флоту розповіли, що в кулуарах обговорюють кілька кандидатур на заміну. Найімовірніше, можуть призначити першого заступника – віце-адмірала Ахмерова.
У партизанському русі додали, що вони особисто причетні до ураження об’єктів Чорноморського флоту Росії.
За даними партизанів, серія втрат із російського боку засвідчила повну відсутність вибудуваного захисту акваторії та ключової інфраструктури.
“Тільки за останні 6 місяців зафіксовано щонайменше 8 успішних атак українських БЕК по об’єктах ЧФ, включно з Севастополем і пунктами базування в Криму. У серії випадків системи виявлення не спрацьовували зовсім, а чергові сили реагували із запізненням на 20-40 хвилин, що призводило до пошкодження кораблів та інфраструктури.”, – резюмували партизани.

На оборону Мирнограда скерували додаткові сили

У військовій операції на сході України українські війська продовжують контролювати північну частину міста Покровськ. Проводяться пошуково-штурмові дії і ліквідація противника в міській забудові. За останню добу українські війська відбили 90 нападів російських сил. Бої тривають в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку українські захисники відбили 46 нападів населених пунктів, ліквідували багато ворожих одиниць техніки та особового складу. У Мирнограді ведуться бої на околицях міста, зазначаються труднощі з логістикою, але вживаються заходи для підсилення постачання військ. За добу противник зазнав великих втрат – близько 555 окупантів було ліквідовано. Українські сили оборони активно діють як проти ворожої піхоти, так і проти операторів дронів, знищивши значну кількість ворожої техніки.

Трамп планує створити “військо мрії”

Президент США Дональд Трамп оголосив про плани збільшення військового бюджету на 2027 рік до 1,5 трлн доларів, що значно перевищує попередні річні видатки на оборону. Трамп зазначив, що це рішення було прийнято після складних переговорів з політичними лідерами та обіцяв створити “військо мрії”. Він також критикував оборонні компанії за повільне виробництво зброї і обіцяв заборонити їм виплачувати дивіденди, поки вони не прискорять виробництво. Трамп також заявив, що додаткові витрати на оборону будуть покриті доходами від тарифів, які він запровадив. Будь-яке збільшення військового бюджету потребує схвалення Конгресу.

НБУ за рік перерахував на оборону понад 88 млрд грн

За даними Національного банку, у грудні 2025 року на спецрахунок для підтримки сил оборони надійшло майже 20 млрд гривень, а загалом за рік – майже 97 млрд гривень. З цих коштів понад 88 млрд гривень було перераховано на потреби оборони. Загалом з початку вторгнення Росії в Україну на спецрахунок надійшло майже 146,8 млрд гривень. Кошти надходили як від громадян та підприємств України, так і від міжнародної спільноти з багатьох країн світу. Нацбанк перерахував понад 88 млрд гривень на потреби оборони, з них у грудні 2025 року – майже 26 млрд гривень. Найбільші суми були спрямовані на Агенцію оборонних закупівель, Міністерство оборони, Держспецзв’язок, Національну гвардію та Нацполіцію. На початок 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд гривень.

Фінляндія укріплює лікарні на випадок воєнних дій

Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. Про це повідомляє Yle.
Зазначається, що діяльність лікарень у країні роблять більш мобільною, будівлі укріплюються від нападів, а запаси ліків розширюються. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.
Як повідомляється, реформи, спричинені уроками війни Росії проти України, мають на меті зробити лікарні та критично важливі медичні служби більш стійкими. На практиці це може означати перенесення діяльності лікарень під землю.
Війна показала, що лікарні та інші медичні служби не захищені від ударів – вони можуть стати цілями, – зазначив керівник відділу з надзвичайних ситуацій при Міністерстві соціальних справ і охорони здоров’я Фінляндії Пекка Тулокас.
У майбутньому в країні більша увага буде приділятися ударостійкості будівель, особливо під час будівництва нових лікарень.
Тулокас зауважив, що подробиці цього процесу залишаються засекреченими.
Від служб соціального забезпечення очікують, що вони спрямують додаткові ресурси на надання невідкладної допомоги і підготують персонал до роботи в умовах воєнного часу.
Наша система охорони здоров’я готується до надання підтримки збройним силам, прикордонній службі та військам союзників. Членство Фінляндії у НАТО поставило нові вимоги до медичних можливостей за виняткових обставин, – заявив Тулокас.
Як відомо, Фінляндія більше не має мережі військових лікарень, оскільки останній заклад, Tilkka в Гельсінкі, закрився 20 років тому. Як результат, у разі війни догляд за пораненими доведеться забезпечувати в 21 медичному окрузі, крім лікарняного округу Гельсінкі та Уусімаа (HUS).

Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ

Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена ​​стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена ​​стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%.

В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости

Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях.

У ЗСУ оцінили ситуацію у Костянтинівці

Збройні сили України спростували заяви Росії про контроль над частиною міста Костянтинівка на Донеччині. Українські війська заявили, що російська пропаганда намагається поширювати дезінформацію про перемоги російської армії на полі бою. ЗСУ підкреслили, що вони надалі утримують оборону та ведуть бої з окупантами. Вони закликали громадян перевіряти інформацію та не вірити пропаганді. Також було зазначено, що ЗСУ знищили 1200 окупантів за останню добу, а загалом втрати російської армії складають більше мільйона військових.