Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на посилення європейського оборонного потенціалу. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що цей документ включає чотири ключові ініціативи: європейську ініціативу з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит та оборонний космічний щит. Ці кроки спрямовані на зміцнення оборонної промисловості, прискорення виробництва та підтримку України. Документ також визначає конкретні кроки для розвитку оборонних спроможностей до 2030 року, зокрема усунення прогалин у військових можливостях та посилення інвестицій. ЄК закликає держави-члени формувати коаліції можливостей у різних галузях оборони і наголошує на важливості масштабування оборонного виробництва та інновацій. Документ планують обговорити на саміті Європейської ради у жовтні.
Позначка: Оборона
-
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Європейський Союз обговорив питання оборонної готовності, зокрема збільшення співпраці з Україною через зростання випадків порушення повітряного простору європейських країн дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили стратегію на майбутнє, яка має забезпечити оборонну готовність до 2030 року. Основні аспекти включають усунення прогалин у військових можливостях, концентрацію ресурсів на загальноєвропейських проєктах та зміцнення співпраці з Україною. Важливу роль у безпеці Європи від дронів відіграє співпраця з українськими партнерами. Стратегія ЄС не замінює НАТО, але доповнює його роботу, допомагаючи членам у реалізації спільних оборонних проєктів. ЄС також розробив підхід до захисту східного флангу, включаючи “стіну” проти дронів, що є одним із ключових пріоритетів.
-
В Іспанії відповіли на нову погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено відповів на погрози президента США Дональда Трампа щодо можливості введення нових мит на Іспанію через нестачу витрат на оборону. Він наголосив, що Іспанія є вірним союзником в НАТО, а її відданість безпеці Євроатлантики є невідомою. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання стосовно військових витрат на рівні 2% ВВП, який був визначений на саміті НАТО в Уельсі у 2014 році. Також він зазначив, що Іспанія має приблизно 3000 військових, які беруть участь у забезпеченні безпеки на східному фланзі НАТО. Відповідно до Трампа, Іспанія має збільшити військові витрати до 5% ВВП, а також виконувати нові вимоги НАТО. Трамп навіть висловив думку щодо можливості виключення Іспанії з НАТО через це.
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з підвищенням оборонних витрат до рівня 5% від ВВП, який був рекомендований НАТО. Іспанія домовилася про фінансування на рівні близько 2,1% ВВП. Трамп назвав такий підхід “нечесним” та загрожує введенням митних тарифів на іспанські товари. Мадрид вважає, що його внесок у спільні місії НАТО є адекватним. Європейські політики та дипломати відреагували на це різними способами, виражаючи або занепокоєння, або нагадуючи про складність узгодження бюджетів Альянсу.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Колегія Європейської комісії планує представити “дорожню карту” щодо оборонної готовності Європейського Союзу. Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо повідомила, що цей документ буде опублікований до 2030 року. Презентація “дорожньої карти” відбудеться 16 жовтня після засідання колегії, на якому виступлять висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у країні збір підписів проти плану оборони, який обговорюють лідери країн-членів Євросоюзу. Про це він написав у своєму Facebook.
Голова угорського уряду інтерпретував відповідний план на свій власний лад.
“Європа стрімко наближається до війни. Кілька тижнів тому в Копенгагені був представлений військовий план Брюсселя: Європа платить, українці воюють, а Росія буде виснажена”, – стверджує у своєму повідомленні угорський чиновник.
За його словами, проти Угорщини “була розгорнута кампанія”, що містить звинувачення у шпигунстві, скандали з фальшивими новинами і юридичні маніпуляції.
“Ми не можемо просто бездіяти! Ми маємо ще раз продемонструвати, що угорський народ не хоче війни.
Саме тому сьогодні ми починаємо збір підписів проти військових планів Брюсселя. Ми будемо там у кожному місті і в кожному селі, тому що зараз нам потрібні всі миролюбні угорці”, – заявив він.
Орбан опублікував кілька фотографій з фермерського ринку Пештержебет, на одній з яких він підписує петицію “проти військових планів ЄС”. -
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури. План охоплює закупівлю 16 винищувачів F-35, двох арктичних патрульних кораблів, морського патрульного літака, нових безпілотників і підводного кабелю в Північній Атлантиці. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Також буде побудовано штаб-квартиру Об’єднаного арктичного командування в Нууку, а в Гренландії створять окремий військовий підрозділ.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив на необхідності посилення присутності для забезпечення суверенітету, проведення навчань та ефективного спостереження. За його словами, ситуація в північній частині Королівства, особливо в Гренландії, стала складнішою за останні роки.
Зазначається, що заходи вживаються на тлі активізації інтересу до Арктики, де Росія нарощує військову присутність, а президент США Дональд Трамп прагне контролювати Гренландію. Танення льодів відкриває нові маршрути судноплавства і доступ до корисних копалин, перетворюючи регіон на центр глобальної конкуренції. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав ЄС зміцнювати співпрацю для захисту цифрової інфраструктури.
Як повідомляється, на закупівлю нових винищувачів Lockheed Martin виділено 4,5 млрд доларів. Загальний парк F-35 досягне 43 одиниць, що істотно підвищує бойову міць і внесок Данії в НАТО.
Як відомо, Данія лідирує серед європейських країн за обсягом допомоги Україні, поступаючись лише Німеччині та Великій Британії. Порівняно з Францією, яка виділила 7,56 млрд євро, Данія з меншою економікою надала 10,1 млрд євро, демонструючи значну підтримку. -
Конституція Німеччини заважає збивати російські дрони у власному небі – ЗМІ
Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.
Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.
Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.
Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.
Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об’єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.
Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.
Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.
У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.
Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.
Раніше повідомлялося, що міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі.