Позначка: НАТО

  • Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії

    Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії

    Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
    Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
    Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
    Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
    Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
    Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
    Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
    Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
    Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
    Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
    Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії.

  • Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО

    Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО

    Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час zoom-спілкування з журналістами у понеділок, 2 червня.
    “У нас була зустріч з генсеком НАТО. Нас запросили на саміт НАТО. Я думаю, це важливо”, – зазначив глава держави.
    За словами Зеленського, міністр закордонних справ Андрій Сибіга говоритиме зі своїми колегами стосовно інфраструктури і які можуть бути результати з цього саміту.
    Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити президента Зеленського до участі в саміті НАТО.За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
    Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.
    Перед цим у Нідерландах, заявляли, що хочуть бачити в якості гостя Зеленського, але проти цього виступають США. У Вашингтоні це спростували.
    Однак, тривалий час залишалася невизначеність щодо запрошення Зеленського на саміт.

  • Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися

    Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися

    Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
    Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
    Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
    Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
    Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
    Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
    Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
    А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
    Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
    На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
    Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога.

  • У Балтійському морі стартували навчання НАТО

    У Балтійському морі стартували навчання НАТО

    У Балтійському морі розпочалися навчання під назвою Baltops 2025, які організовані НАТО. Участь у них беруть близько 50 кораблів різних типів. США направляють на навчання штабний корабель USS Mount Whitney. Німці також приєднуються до навчань з фрегатом FGS Bay і кораблями P2000. Польські частини також беруть участь у навчаннях з ракетним фрегатом ORP Gen. T. Kosciuszko і корветом ORP Kaszub. Учасники навчань протягом двох тижнів діятимуть на великих ділянках південної частини Балтійського моря. Проводитимуться артилерійські стрілянини, а також буде задіяна військова авіація. Особлива увага приділяється боротьбі з безпілотниками – як повітряними, так і наземними.

  • Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО

    Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО

    Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що бойові літаки України і країн НАТО будуть користуватись єдиною цифровою системою. Була підписана ліцензійна угода на використання програмного забезпечення НАТО – Центр управління і оповіщення. Це програмне забезпечення використовується більшістю країн НАТО і дозволяє керувати літаками та системами оборони. Це сприятиме взаємодії з союзниками під час спільних операцій.

  • НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці

    НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці

    Країни НАТО і Росія планують провести навчання в Балтійському морі одночасно. Це може спричинити провокації, за даними Bild. НАТО почне традиційні військово-морські навчання Baltops, а Росія відправить свій флот на навчання раніше, ніж зазвичай. Експерти попереджають про можливі ризики ескалації конфлікту, але вважають, що напад від Росії малоймовірний. Проте, можливі провокації, такі як перегородження шляху кораблям НАТО чи проліт російських літаків над кораблями Альянсу. Експерти стверджують, що це демонстрація сили з боку Росії та спроба зміцнити свій вплив у регіоні.

  • Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

    Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

    До 2034 року Великобританія планує витрачати 3% свого ВВП на оборону замість попередніх 2,5%, як було заявлено раніше. Ця ініціатива є частиною більш широких зусиль НАТО щодо збільшення військових витрат своїх країн-членів. У червні лідери НАТО можуть погодитися підвищити військовий бюджет альянсу з 2% до 3% від ВВП. Ці зміни відбуваються під тиском США, які вимагають від європейських країн більших витрат на оборону.

  • Трамп планує змінити головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі – ЗМІ

    Трамп планує змінити головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп планує призначити нового Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. Ця інформація була отримана агентством Reuters від джерел, близьких до ситуації. Трамп повідомив про своє рішення генеральному секретарю НАТО Марку Рютте. Очікується, що офіційне оголошення буде зроблено найближчим часом. Головним кандидатом на посаду Верховного головнокомандувача НАТО в Європі є генерал-лейтенант ВПС Алексус Гринкевич. Це рішення може вказувати на збереження зацікавленості США у сфері європейської безпеки та заспокоєння союзників по НАТО. Також обговорювалася можливість передачі цієї посади представнику європейської країни. США визнали вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід та готові обговорити це питання в рамках мирного врегулювання конфлікту в Україні.

  • США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог

    США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог

    Сполучені Штати визнають обгрунтованість вимог Росії щодо нерозширення НАТО на схід, і готові до обговорення цього питання в рамках мирного врегулювання війни в Україні. Про це заявив спецпосланець президента США у питаннях України Кіт Келлог в інтервʼю ABC News.
    Він підтвердив, що Трамп готовий пообіцяти Володимиру Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо така вимога стане умовою завершення війни.
    “Я вважаю, це цілком обгрунтоване занепокоєння (Росії – ред.). Це питання Росія завжди підніматиме. Вони говорять не тільки про Україну. Вони згадують і Грузію, і Молдову. І ми кажемо: добре, ми можемо обговорити припинення розширення НАТО до вашого кордону. Це їхній безпековий інтерес”, – зазначив Келлог.
    Він також наголосив, що вступ України до НАТО не перебуває на порядку денному, і що таку позицію поділяють щонайменше чотири країни-члени Альянсу.
    “Ми неодноразово говорили, що для нас вступ України в НАТО не стоїть на порядку денному. І ми не єдина країна, яка так каже. Я можу назвати ще чотири країни НАТО, які це підтвердять. А потрібно, щоб усі 32 країни погодилися на вступ”, – заявив спецпосланець президента США Дональда Трампа у питаннях України генерал Кіт Келлог.

  • Названо дату наступного засідання Рамштайну

    Названо дату наступного засідання Рамштайну

    Наступного тижня відбудеться 28 засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. За інформацією пресслужби НАТО, засідання відбудеться 4 червня в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі за участю Великої Британії та Німеччини. На попередньому засіданні, яке відбулося у квітні, країни-учасниці Рамштайну обіцяли надати військову допомогу Україні на 21 млрд євро. Ймовірно, наступне засідання Рамштайну може відбутися в Україні з участю представників Сил оборони та оборонно-промислового комплексу.