Позначка: НАТО

Фінляндія готова зняти табу на ядерну зброю – ЗМІ

Фінляндія має намір скасувати багаторічну заборону на розміщення ядерної зброї на своїй території. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву фінської влади.

Як зазначає агентство, законодавчі зміни стосуються закону про ядерну енергетику, ухваленого ще у 1987 році. Він забороняє імпорт, виробництво, зберігання та використання ядерних вибухових речовин.

Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен зазначив, що запропонована реформа є необхідним кроком для інтеграції країни в оборонну структуру НАТО.

“Ця поправка необхідна для того, щоб Фінляндія могла здійснювати військову оборону як частина альянсу та повною мірою скористатися перевагами стримування та колективної оборони НАТО”, — сказав він.

Як зауважує The Straits Times, цей крок ставить Фінляндію на один рівень із її сусідами – Швецією, Норвегією та Данією. Хоча ці країни не розміщують ядерну зброю в мирний час, вони не мають законодавчих обмежень на її застосування у разі війни. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон минулого тижня також припустив можливість перегляду позиції Стокгольма в разі кардинальних змін у ситуації.

Рішення Гельсінкі значною мірою було зумовлене повномасштабною агресією Росії проти України, а також спільними ініціативами Франції та Німеччини щодо зміцнення ядерного стримування в Європі. З огляду на те, що Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю 1340 км і вже надала США доступ до 15 своїх військових об’єктів, дозвіл на розгортання ядерних засобів, приміром, винищувачів Rafale із ядерними зарядами, стане дієвим сигналом Москві.

Пропозиція має пройти розгляд у парламенті країни. Однак правляча коаліція володіє більшістю, що збільшує шанси на ухвалення змін.

Тим часом Росія продовжує посилювати стратегічну присутність в Арктиці й розбудовує військові об’єкти вздовж кордону з Фінляндією.

Раніше повідомлялося, що Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.

Німеччина та Франція створили координаційну групу з питань ядерної зброї

Сили ППО НАТО збили іранську ракету, що летіла до Туреччини

Балістична ракета, запущена з Ірану, летіла над Сирією та Іраком і прямувала в повітряний простір Туреччини. Системи протиповітряної і протиракетної оборони НАТО в східній частині Середземномор’я перехопили ціль. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на Міноборони Туреччини.
Згідно з інформацією відомства, постраждалих в результаті інциденту немає
Туреччина застерігає собі право відповіді на булдь-які ворожі дії, додало міністерство.

Рютте заперечив можливу участь НАТО у військовій операції проти Ірану

Сили Альянсу не будуть залучені до спільної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, передає BBC.
“Це однозначно кампанія, яку очолюють американці та ізраїльтяни”, – заявив Рютте.
Він додав, що “зараз ми бачимо”, що союзники НАТО та “друзі в регіоні” зазнають “невибіркових атак” з боку Ірану, тому вони роблять усе можливе в цій ситуації.
Генсек НАТО зазначив, що Європа “абсолютно підтримує” дії США в Ірані.
Рютте наголосив, що Іран є загрозою для Європи, Ізраїлю та сусідніх регіонів, і Європа “дійсно активізується” після операцій, проведених США та Ізраїлем в Ірані.

У Норвегії підліток готував підрив бази НАТО

У Норвегії 17-річного підлітка затримали за підозрою у плануванні вибуху на об’єкті НАТО, розташованому на південному заході країни. Інцидент стався на базі в Ставангері, де керівництво Альянсу проводить моделювання та тренування військових операцій. Про цеу п’ятницю, 27 лютого, повідомив суспільний мовник NRK.

Як повідомляє ЗМІ, суд ухвалив рішення взяти молодика під варту на два тижні, хоча сам він заперечує всі висунуті звинувачення. Затримання провела норвезька служба внутрішньої безпеки (PST), яка займається боротьбою з тероризмом.

Згідно з документами PST, підліток, який народився та виріс у Норвегії, міг бути радикалом, що підтримує ІДІЛ. Відомі ознаки його захоплення цією організацією, зокрема принесення прапора Ісламської держави до школи. Молодик начебто планував застосувати вибухівку для атаки на Об’єднаний військовий центр НАТО (JWC).

Справу розслідують як підготовку до терористичного акту, однак слідчі не повідомляють, на якій стадії перебували плани підозрюваного.

Нагадаємо, кілька днів тому безпілотник наблизився до французького авіаносця Шарль де Голль, який напередодні зайшов до порту Мальме у Швеції перед участю в навчаннях НАТО. ЗМІ припускали російське походження безпілотника, однак ця інформація лише зараз отримала офіційне підтвердження.

Названо число неповнолітніх, причетних до терактів у 2025 році

ЄС готується до російських атак на енергооб’єкти – ЗМІ

Цілеспрямоване знищення армією Путіна енергетичної інфраструктури України шляхом масованих авіаударів змусило країни, що межують із РФ, посилити захист власних електростанцій і енергомереж. Про це повідомляє Politico у середу, 25 лютого.

Так, Естонія, Латвія, Литва та Польща отримали від Євросоюзу 113 млн євро на нові оборонні заходи, зокрема на встановлення фізичних бар’єрів, залучення військових і кіберзасобів для захисту критичної інфраструктури, технології придушення сигналів для запобігання атакам дронів, а також формування груп екстреного ремонту. Це перший випадок, коли Єврокомісія виділила кошти на такі цілі.

Безпека енергопостачання є пріоритетним питанням для країн ЄС, особливо після кризи, спричиненої російським вторгненням в Україну у 2022 році. Водночас акцент на фізичному захисті інфраструктури держав на східному фланзі НАТО є новим і відображає зростаюче усвідомлення того, що російська агресія становить для них реальну загрозу.

З минулої осені Росія майже щодня б’є по електростанціях, підстанціях та енергомережах України. Лише у січні 217 об’єктів зазнали атак, під час яких було застосовано понад 6000 дронів, 5500 керованих авіабомб і 158 ракет, мовиться у звіті Greenpeace від 20 лютого.

Зокрема для Латвії серйозність загрози стала очевидною після атаки наприкінці 2024 року на підводний кабель EstLink 2, котрим країни Балтії отримують електроенергію з Фінляндії, що призвело до зростання вартості її імпорту. Запасні частини для повноцінного ремонту шукали близько пів року, після чого Латвія почала формувати стратегічний резерв компонентів для енергосистеми.

Також було посилено фізичний захист об’єктів. Військово-морські сили НАТО тепер патрулюють EstLink 2. Латвія й Литва встановили системи протидії дронам у критичних точках своїх енергомереж.

Як зазначається, виділені з бюджету ЄС 113 млн євро розподілять між чотирма країнами. Отримувачі допомоги повідомили, що ці кошти доповнять національні бюджети.

Нагадаємо, Російська Федерація посилює атаки проти Європи й уже перейшла в “нульову фазу” підготовки до можливої ​​війни з НАТО.
НАТО 20 років попереджало про загрозу для Гренландії від РФ – Трамп

Естонія скерує €11 млн на ініціативу PURL

Естонія виділяє 11 мільйонів євро на зміцнення протиповітряної оборони України та забезпечення боєприпасами в межах ініціативи НАТО PURL. Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
“Естонія надає 11 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони та боєприпасів України в межах ініціативи PURL від НАТО”, – наголосив він.

Глава естонського уряду відзначив, що спроби Росії зламати рішучість України зазнали невдачі.

“Ми продовжимо зміцнювати її стійкість на полі бою та її позиції за столом переговорів”, – додав Міхал. PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва. Країни-партнери фінансують закупівлі за пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні озброєння, зокрема ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США. Станом на кінець 2025 року до програми приєднались 24 країни.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів у Мюнхені зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте з метою розглянути наповнення програми PURL.
Швеція вирішила озброїти Україну на $1,4 млрд

Італія розслідує зникнення компонентів бомбардувальників на €17 млн

Італійські слідчі перевіряють обставини зникнення майже 2500 критично важливих компонентів військової авіації зі складів ВПС у Бріндізі загальною вартістю близько 17 млн євро. Про це повідомляє Euronews.
Серед відсутніх елементів – електронні модулі та системи для винищувачів-бомбардувальників Panavia Tornado, штурмовиків AMX, а також транспортних літаків Lockheed C-130 Hercules.
Слідчі наголошують, що зниклі компоненти не є звичайними запчастинами, а належать до критично важливих систем авіоніки, необхідних для безпечної експлуатації літаків. Такі деталі підлягають суворому обліку через військові реєстри, інвентарні коди та протоколи НАТО.
Окрему увагу приділяють сертифікатам про “вихід з ладу”, виданим частині деталей уже після їхнього зникнення.
Одна з неперевірених версій, на яку посилається італійська преса, припускає можливе перенаправлення деталей в Південну Америку, зокрема в Бразилію, де експлуатуються окремі типи цих літаків.
Італійська судова влада призначила технічну експертизу для визначення реального стану зносу зниклих деталей і встановлення, чи підлягали вони утилізації, чи залишалися придатними до використання.

В Білорусі є легітимна ціль для НАТО – Зеленський

Ситуація навколо розташування російських балістичних ракет середньої дальності Орєшнік у Білорусі наразі виглядає шоу. Водночас Україна та партнери мають оцінювати цю загрозу, а для НАТО Орєшнік має стати легітимною ціллю. Про це сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю білоруському незалежному медіа Дзеркало, оприлюдненому у понеділок, 23 лютого.
“На мій погляд, НАТО повинно дивитися на Орєшнік як на легітимну ціль. Україна буде оцінювати цю загрозу. Лукашенко робить велику помилку. Питання не тільки Орєшніка. Всі бачать, що вони зараз роблять більше шоу. Вони ще весь Орєшнік не завезли, вони завезли відповідні машини. А вже роблять усе так, щоб лякати Європу. Але він даремно грається, тому що після цих кроків, уже не запитуючи Лукашенка, росіяни завезуть Орєшнік на територію Білорусі”, – заявив глава держави.
Також Зеленський зазначив, що українська сторона відстежує ситуацію з військовими навчаннями Росії та Білорусі. Він констатував, що це – ризики для України та білорусів.
“Ми подивимося, наскільки вони будуть великими. Але коли вони були дуже масовані, почався наступ на територію України. Тому все це точно великі ризики для України. І, я вважаю, великі ризики для білорусів”, – додав президент.

Зеленський скоординував з генсеком НАТО питання дипломатичної роботи

Президент Володимир Зеленський розповів про телефонну розмову з генсеком НАТО Марком Рютте. Про це він написав у соцмережі X.
“Говорив з Марком Рютте. Скоординували позиції з усіх ключових питань нашої дипломатичної роботи”, – написав голова держави.
Він розповів генсеку про підготовку наступного тристороннього формату з США та Росією і те, що українській стороні відомо про можливі зміни позицій сторін.
“Обговорили ситуацію в енергетиці й потребу подальшої роботи за програмою PURL. Вдячний кожній європейській країні, яка інвестує в наш захист через PURL”, – написав Зеленський.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів у Мюнхені зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте з метою розглянути наповнення програми PURL.
США роблять саме те, “що нам необхідно” щодо України – Рютте

Сполучені Штати проти участі України в саміті НАТО – ЗМІ

Сполучені Штати Америки виступили проти участі України та чотирьох партнерів НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону у цьогорічному саміті Альянсу, що відбудеться в Анкарі. Про це заявило видання Politico, посилаючись на чотирьох дипломатів.
США тиснуть на союзників, щоб вони не запрошували на офіційні зустрічі липневого саміту НАТО в Анкарі Україну та чотирьох офіційних партнерів альянсу з Індо-Тихоокеанського регіону: Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею.
Проте ці країни все ще можуть бути запрошені на супутні заходи, причому таке прохання нібито частково виправдане зменшенням кількості зустрічей на вищому рівні.
“Відсутність країн-партнерів НАТО на полях саміту посилатиме сигнал про те, що, можливо, увага набагато більше буде зосереджена на ключових питаннях НАТО”, – сказала колишня речниця НАТО Оана Лунгеску.
Посадовець, який коментував ситуацію від імені НАТО, заявив, що Альянс “повідомить про участь партнерів на саміті у належний час”.
У НАТО також запропонували виключити з цьогорічної зустрічі публічний форум – супутній захід, у якому зазвичай беруть участь лідери країн, експерти з оборони та урядовці на різних дискусійних панелях. Замість нього пройде Форум оборонної промисловості на полях саміту в Анкарі.
Такі дії нібито спрямовані на скорочення витрат через брак ресурсів. Але це також може бути опосередковано зумовлене тиском США, з огляду на ширшу кампанію Вашингтона щодо скорочення фінансування міжнародних організацій.