Дональд Трамп загрожує ввести мита проти будь-кого, хто може завадити йому захопити Гренландію. Перші у списку – Франція, Німеччина, Велика Британія, Данія, Норвегія, Швеція, Нідерланди та Фінляндія. Розрив Європи з Америкою після цього неминучий? На фоні загострення відносин і сумнівів щодо подальшого існування НАТО створена для підтримки України коаліція охочих може стати новим альянсом з безпеки, пише Politico.
Божевілля Трампа
Європейські чиновники у приватних розмовах називають підхід Трампа щодо Данії та Гренландії божевільним і безглуздим, припускаючи, що президента США охопив бойовий дух після повалення влади у Венесуелі. В Європі вважають загрози Трампа необґрунтованою атакою США на союзників по той бік Атлантики.
Європі час визнати правду про те, що Америка Трампа більше не є надійним торговим партнером, а тим більше — надійним союзником у сфері безпеки, йдеться в аналізі. Якщо США кардинально не змінять підхід, цей процес, ймовірно, завершиться радикальною перебудовою Заходу, яка порушить глобальний баланс сил. Politico вважає, що наслідками можуть бути як трансатлантична економічна шкода через зростання торгової напруженості, так і ризики безпеки, оскільки Європа намагається захистити себе без американської допомоги.
Альтернатива США
В матеріалі йдеться, що довгостроковий розрив ЄС з США стане болісною перспективою для багатьох, адже покладе край 80 рокам мирної співпраці, взаємної підтримки і вигідної торгівлі, а також завдасть смертельного удару по НАТО. Тому зараз деякі чиновники розглядають коаліцію охочих, яка була створена для підтримки України, як основу для нового альянсу без участі США.
В рамках коаліції радники з національної безпеки 35 урядів регулярно контактують, часто зустрічаються онлайн і особисто, а також взаємодіють за допомогою текстових повідомлень.
За даними Politico, європейські лідери, зокрема прем’єр Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Італії Джорджія Мелоні, регулярно переписуються один з одним — часто у груповому чаті.
«Коаліція охочих спочатку була присвячена Україні. Але вона створила дуже тісні зв’язки між деякими ключовими людьми у столицях. Вони зміцнили довіру, а також налаштувалися на співпрацю. Вони знають один одного по імені, і з ними легко зв’язатися і надсилати текстові повідомлення», — сказав один із дипломатів.
Цей формат потенційно може стати основою для нового альянсу з безпеки без участі США на фоні сумнівності існування НАТО, пише Politico.
Роль України
Є в чатах з європейськими лідерами і Володимир Зеленський. В матеріалі підкреслюється, що зараз Україна є найбільш мілітаризованою країною в Європі, з величезною армією, високорозвиненою індустрією виробництва безпілотників і великим досвідом у реаліях ведення війни, ніж хто-небудь інший.
Військова міць України разом з військовими можливостями Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії буде величезною і включатиме як ядерні, так і неядерні держави, підкреслює Politico.
Позначка: НАТО
-
Розрив через Гренландію. Нове НАТО без США
-
Європа обговорює новий оборонний альянс без США
Після заяви Дональда Трампа про можливі тарифи та спробу взяти під контроль Гренландію, європейські уряди почали оцінювати необхідність формування нових альянсів без участі США. Про це повідомляє Politico.
Відповідне рішення обумовлене зниженням довіри до Америки як надійного партнера у торгівлі та безпеці.
Настав час визнати, що Америка Трампа більше не є надійним партнером – ні в торгівлі, ні в сфері безпеки, і розраховувати на власні сили, пояснили виданню європейські посадовці.
“У політиці США відбулося зрушення, і в багатьох відношеннях він має постійний характер, – зазначив представник одного з європейських урядів. – Чекати, доки все вляжеться, – не вихід. Необхідно організувати впорядкований та скоординований перехід до нової реальності”.Європейські лідери, зокрема з Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії, активно обговорюють координацію дій у межах неформальної групи “coalition of the willing”. Обмін повідомленнями між ними дозволяє швидко реагувати на кроки США, зберігаючи єдність та підготовку до потенційного нового безпекового альянсу.
Новий формат може стати основою військового альянсу в епоху, коли США більше не підтримують НАТО та європейську безпеку. Він не виключає співпраці з США, але ця співпраця не буде розглядатися як належне, як раніше. Якщо до нього приєднається Україна, що має найбоєздатнішу армію Європи, то спільно з Францією, Німеччиною, Польщею, Великою Британією та рядом інших країн коаліція матиме значну військову потужність і включатиме як ядерні, так і неядерні держави.
Хоч шлях України до НАТО тепер закритий, значущість членства в альянсі в нинішніх умовах, коли гарантії військової підтримки США більше не можна вважати непорушними, зменшується. Якщо Україна стане частиною європейської коаліції, вона зможе координувати свої оборонні дії з європейськими партнерами та розраховувати на їхню допомогу.
-
Початок кінця НАТО: Канада тікає від США, чи вдасться це Гренландії
Рятуйтеся, хто може 16 січня 2026 року Канада і Китай офіційно оголосили про укладення стратегічного партнерства, котре знаменує собою суттєве перезавантаження двосторонніх відносин після років напруги.
Цей крок відбувся в рамках першого з 2017 року державного візиту канадського прем’єр-міністра Марка Карні до Пекіна.
Згідно з цими домовленостями, Канада погодилася знизити імпортні мита на китайські електромобілі (до 6,1%, замість попередніх 100%), що значно спрощує вихід китайських EV на канадський ринок.
У відповідь Китай також знизить ставки на низку канадських продуктів, зокрема насіння каноли, й скасує інші обмеження, що тривалий час стримували торгівлю.
У Пекіні ситуацію описали як стратегічне партнерство, що відкриває нові можливості для співпраці у торгівлі, енергетиці, сільському господарстві і фінансах.
Оттава ж таким чином прагне зменшити свою економічну залежність від США у значній частині зовнішньої торгівлі й диверсифікує ринкизбуту. “Наші відносини зі США набагато ширші і глибші, ніж з Китаєм. Однак, якщо оцінювати динаміку розвитку канадсько-китайських відносин в останні місяці, вони справді стали більш передбачуваними, і результати цього вже помітні”, – зазначив Карніпід час прес-конференції у Пекіні. Він також додав, що переговори в Пекіні були “відвертими” та зосереджувалися на розширенні співробітництва між країнами.
Не складно збагнути, щона цей крок Канада наважилася внаслідок американських спроб зробити її “51-м штатом” шляхом економічного тиску.
При цьому США з 1 лютого вводять додаткові мита на імпорт з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії через те, що вони виступили проти американської анексії Гренландії, – про це Трамп повідомив у соцмережі Truth Social. “Ми протягом багатьох років фактично субсидували Данію, всі країни Європейського Союзу та інші держави, не стягуючи з них мит або будь-яких інших форм компенсації. Тепер, після століть, настав час Данії віддячити – на кону стоїть глобальний мир”, – написав він. Тож унеділю, 18 січня, вісім європейських держав (сама Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Сполучене Королівство) оприлюднили узгоджену позицію у відповідь на заяви Дональда Трампа щодо можливого запровадження проти них 10% торговельних мит за допомогу Гренландії, на котру президент США теж накинув оком.
Спільний документ було розміщено на офіційному вебресурсі уряду Німеччини. У заяві наголошується, що подібні кроки з боку Вашингтона несуть серйозні ризики для стабільності трансатлантичного партнерства та можуть підірвати взаємну довіру між союзниками.
Країни, котрі одночасно є членами НАТО, підтвердили свою спільну зацікавленість у посиленні безпеки в Арктичному регіоні, підкресливши, що це питання має стратегічне значення для всієї трансатлантичної спільноти. У цьому контексті зазначається, що заплановані та заздалегідь погоджені військові навчання Arctic Endurance, що їх ініціює Данія разом із партнерами, повністю відповідають оборонним цілям Альянсу.
Автори заяви окремо акцентували: ці маневри не спрямовані проти жодної держави. Вони відбуваються на тлі загостреної міжнародної обстановки, проте не мають наступального чи провокаційного характеру. “Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо”, – йдеться у заяві. Окрім цього, у документі підкреслюється, що погрози застосування торговельних обмежень можуть спровокувати небезпечну ескалацію та подальше погіршення відносин між Європою та США. Клуб імені Трампа Водночас Трамп знову озвучив тезу про те, що Китай і Росія нібито хочуть забрати Гренландію собі, а Данія нічого не може з цим вдіяти. “Зараз їх “захист” складається з двох упряжок з собаками, одну з яких додали нещодавно”, – написав він. За словами Трампа, тільки США під його особистим керівництвом здатні захистити острів.
То чи штовхають і Європу в обійми Китаю наміри адміністрації США щодо Гренландії? І як тепер можуть розвиватися події?
Насправді весь галас Трампа навколо Гренландії має далеко спрямовану мету, вважає політтехнолог та соціолог Віктор Небоженко. “Йому важливо позбутися НАТО і відкрити Путіну шлях до Європи. Європа вже рік зазнає подвійного тиску з боку США та Росії. Мета спільної стратегічної ініціативи Трампа та Путіна – це не Україна, а НАТО: згадайте ультиматум Рябкова (заступник міністра МЗС РФ – ред.) наприкінці 2021 року”, – пише він у соцмережі. Для цього, продовжує Небоженко, США та Росія одночасно й ведуть гібридну війну різними засобами проти Європи. “США намацали слабке місце Європи – це тарифи, Гренландія та Україна. Захоплення Гренландії, за планом Трампа, з одного боку, закриває Китаю перспективи у Північному морському шляху – рух китайських танкерів 20 днів замість 38-ми. З іншого боку, вимога поступитися США Гренландією має пересварити країни Європи щодо цілей та завдань НАТО. Тоді ЄС буде не до концентрації на допомозі Україні”, – підкреслює експерт. Тож, на його думку, головна мета Трампа та Путіна – це криза та розпад НАТО. “Бо НАТО цементує Європу, а не ЄС. Для Путіна криза та ослаблення НАТО – це шлях до Європи”, – попереджає він. І яким би апокаліптичним не виглядав такий сценарій (поряд з іншими версіями, включно зі спробою росіян за допомогою Гренландії грати Трампом “втемну” та навіть “ігор розуму” головного американця світу), він має право на життя.
Варто лишень згадати ще одну свіжу ініціативу Трампа щодо так званої “Ради миру”, про як він заявив теж 16 січня. І до котрої у якості засновника вже рветься прем’єр Угорщини Віктор Орбан, за сумісництвом європейський посіпака Трампа та Путіна.
То чи впливатиме все це на рішучість Європи підтримувати Україну, за застереженням Небоженка?
Ці процеси дійсно можуть частково підштовхувати Європу до активнішої співпраці з Китаєм на економічному рівні. Але стратегічні пріоритети щодо безпеки і підтримки України залишаються вагомими факторами, що стримують повне переорієнтування.
Загалом, саме гармонізація економічних та безпекових інтересів визначатиме, як ці події вплинуть на динаміку війни в Україні.
Ірина Носальська -
ЦПД: Нарощення РФ виробництва дронів загрожує НАТО
Росія активно збільшує виробництво ударних дронів і має намір продовжувати нарощування їх кількості. Як повідомляє керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, ця тенденція становить суттєву загрозу не лише для України, але й для європейських країн НАТО.
Андрій Коваленко зазначає, що саме російський дрон, а не піхотинець, першим може перетнути кордон держав Альянсу, підкреслюючи серйозність цих викликів.
Як відомо, протягом 2025 року Росія неодноразово порушувала повітряні кордони країн-членів НАТО. Такі інциденти відбувалися як із залученням бойової авіації, так і безпілотників, що викликає додаткову напругу в регіоні.
Нагадаємо, 19 вересня Міністерство закордонних справ Естонії повідомило про незаконний вхід у повітряний простір країни російських винищувачів МіГ-31К – носіїв гіперзвукових ракет Кинджал. Ллітаки перебували над територією Естонії близько 12 хвилин.
Також 13 вересня один із російських безпілотників опинився в повітряному просторі Румунії. У мережі також з’являлися відеозаписи, які підтверджували оголошення повітряної тривоги як у Польщі, так і в Румунії.
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
-
У Білому домі повідомили, чи вийдуть США з НАТО
Міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу. Цю заяву він зробив в інтерв’ю для NBC News у неділю, 18 січня.
Під час розмови Бессент уникав безпосередньої відповіді на те, що є важливішим для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО, зазначивши, що розставляти пріоритети між ними у такій формі є помилковим підходом. Тим не менш, він запевнив, що США залишатимуться частиною НАТО.
Як відомо, Гренландія, що належить Данії (члену НАТО), останнім часом викликає занепокоєння через амбіції Вашингтона. Згідно з даними NBC, деякі демократи попереджають, що будь-які агресивні дії США стосовно Гренландії можуть суттєво підірвати єдність альянсу.
Також міністру фінансів поставили питання про можливе порівняння анексії Гренландії зі сторони США із захопленням Криму Росією. У відповідь Бессент висловив упевненість, що європейці зрозуміють вигоди такого кроку не лише для Гренландії, але і для Європи та Сполучених Штатів.
Історія набула резонансу на тлі раніше поданої ініціативи конгресмена-республіканця Томаса Массі. У грудні 2025 року він вніс законопроєкт, який передбачає вихід США з НАТО. Конгресмен навів аргумент, що НАТО залишилося рудиментом Холодної війни, і запропонував спрямувати кошти на захист власної країни замість витрат на інші держави.
Попри це, за даними Politico, сам альянс поки не має конкретного плану дій на випадок виходу США. За останній час Гренландія стала однією з ключових тем у дебатах про НАТО, особливо після того як президент Дональд Трамп висловив бажання придбати цей острів у Данії. Як передає NBC, Вашингтон навіть не виключає застосування військової сили у разі невдалих переговорів щодо купівлі території.
Цей сценарій викликав критичну реакцію міжнародних союзників. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що вторгнення США до Гренландії може обернутися катастрофою для НАТО та стати подарунком для президента Росії Володимира Путіна. Такий хід подій, на його думку, послужив би виправданням війни Росії проти України та завдав нищівного удару по Альянсу.
Додатково ситуацію загострює рішення Трампа запровадити митні обмеження проти восьми європейських країн – Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії та Великобританії. З 1 лютого мита на їхні товари встановлюються у розмірі 10%, а з червня мають зрости до 25%. Такі санкції триватимуть, поки не буде отримано дозвіл на купівлю Гренландії.
В Конгресі планують обмежити дії Трампа в справі Гренландії
-
Прем’єр Канади Карні підтримав Гренландію на тлі погроз Трампа
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час свого візиту до Китаю заявив, що вирішувати майбутнє Гренландії повинні сама Гренландія та Королівство Данія, а не президент США Дональд Трамп. Він закликав союзників по НАТО, включаючи США, дотримуватися своїх зобов’язань. Карні також підтримав суверенітет Данії над Гренландією та поговорив про це з китайським лідером. Дональд Трамп раніше висловив бажання купити Гренландію від Данії, але це викликало багато обговорень та критики.
-
Цілий взвод. “Потужна” армія Європи в Гренландії
Країни Європейського союзу вирішили відправити своїх військовослужбовців до Гренландії після невдалих переговорів у Вашингтоні. Данія запросила на допомогу, оскільки вони боються можливого захоплення Гренландії президентом США Дональдом Трампом. Трамп вважає, що Гренландія важлива для безпеки США і не виключає застосування сили для її захоплення. У відповідь, Данія та Гренландія відзначають, що острів не продається і погрози силою є безглуздими. Кілька європейських країн вже відправили свої війська до Гренландії для підтримки. Москва критикує дії Заходу та вважає, що нинішня ситуація є непослідовною та демонструє неприйнятність посилань на діяльність Росії та Китаю навколо Гренландії.
-
Ще одна країна направить військову місію до Гренландії
Франція вирішила приєднатися до міжнародної військової ініціативи в Гренландії, організованої Данією. Це рішення було оголошене президентом Франції Еммануелем Макроном у соцмережі. Франція планує відправити невеликий військовий підрозділ для участі в навчаннях під назвою Arctic Endurance разом з іншими європейськими країнами-членами НАТО. Місія буде мати навчальний характер і спрямована на підтримку датського суверенітету над островом. Це рішення прийняте відповідно до запиту Данії і не має на меті провокувати конфлікт зі Сполученими Штатами. Попередньо, президент США Дональд Трамп висловив побоювання щодо присутності Данії в Гренландії, вимагаючи від них знятийся з острова.
-
Трамп вимагає від Данії “забиратися з Гренландії”
Президент США Дональд Трамп вимагає, щоб Данія негайно покинула Гренландію. Він зазначив це в своєму повідомленні в соцмережі, висловивши переконання, що лише США можуть впоратися з контролем над островом. Трамп стверджує, що Гренландія необхідна для національної безпеки американців, а НАТО має допомогти США встановити контроль над ним. Він підкреслив, що без великої сили США НАТО не зможе ефективно стримувати загрози. Трамп також вважає, що контроль над Гренландією повинен бути виключно у руках Сполучених Штатів, і будь-яка інша альтернатива є неприйнятною.
-
Сирський обговорив із генералом США посилення ППО
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час телефонної розмови з командувачем Сухопутних військ США в Європі та Африці генералом Крістофером Донаг’ю поінформував про складну ситуацію на фронті, масовані атаки РФ по енергетиці та наголосив на першочерговій потребі посилення ППО.
За словами головкома, попри значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, російський агресор не відмовляється від продовження наступальних дій.
“Водночас противник вдається до масованих ракетно-авіаційних ударів по нашому тилу – цілеспрямовано б’є по енергетичних об’єктах, використовуючи морози як додатковий інструмент тиску і терору проти цивільного населення України”, – додав він.
Протягом грудня 2025 року та на початку січня 2026 року ворог здійснив по території України шість масованих ракетно-дронових ударів. Зокрема, у ніч на 13 січня агресор атакував об’єкти нашої енергетики, інші інфраструктурні та цивільні об’єкти 25 ракетами і 293 ударними БпЛА.
З початку повномасштабного вторгнення, кількість застосованих армією РФ ракет сягнула понад 13,3 тис. одиниць, ударних дронів – понад 142,3 тис. одиниць.
“У цьому контексті першочерговою потребою для нас є зміцнення повітряного щита – отримання зенітних ракетних комплексів та боєприпасів, зокрема тих, що можуть бути реалізовані американською стороною”, – зауважив Сирський.
Окремо він ознайомив Донаг’ю з іншими критичними потребами нашої армії, що можуть бути забезпечені в межах ініціативи PURL.
Раніше ми повідомляли, що у Польщі пройшла перша зустріч високого рівня в межах спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) – першої спільної інституції НАТО та України на посилення спроможностей Сил оборони та прискорення вступу до Альянсу.
Україна та НАТО обмінялися досвідом у логістиці