Позначка: Нафта

  • ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.

    Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.

    Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.

    Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.

    За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.

    Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
    ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року

  • Казахстан ризикує вторинними санкціями через транзит російської нафти

    Казахстан ризикує вторинними санкціями через транзит російської нафти

    Постачання російської нафти до Китаю через територію Казахстану опинилися під загрозою через санкції США проти Роснафти. Про це повідомляє RTVI з посиланням на джерела у нафтовій галузі Казахстану.

    Щороку Роснафта транспортує до Китаю 10 млн тонн нафти з родовищ Західного Сибіру нафтопроводом Атасу-Алашанькоу. Оператор трубопровідної системи Казтрансойл отримує 15 доларів за тонну транзиту за контрактом, укладеним у 2023 році.

    Подальша доля цих постачань залежить від рішення Мінфіну США, котрий у жовтні запровадив блокувальні санкції проти Роснафти та заборонив будь-які операції з російською компанією.

    Міністерство енергетики Казахстану вже звернулося до Вашингтона по роз’яснення щодо роботи в нових умовах.

    За даними джерел, якщо Мінфін США видасть генеральну ліцензію і виведе цей маршрут з-під санкцій, постачання продовжаться у звичному обсязі. Якщо ж ліцензію не отримають, Казахстан стоятиме перед вибором: або зупиняти транзит, або ризикувати вторинними санкціями проти Казтрансойлу.

    Казахстан наголошує, що країна повинна виконувати раніше взяті міжнародні зобов’язання. За інформацією RTVI, західні партнери ставляться до цього з розумінням. У разі видачі ліцензії платежі між Казахстаном і Роснафтою на суму 150 млн доларів доведеться проводити у національних валютах.

    Раніше ми повідомляли, що найбільша нафтова компанія Росії різко скоротила дивіденди на тлі падіння прибутку та санкцій США.
    Рекордний обсяг російської нафти “застряг” у морі через санкції США

  • Рекордний обсяг російської нафти “застряг” у морі через санкції США

    Рекордний обсяг російської нафти “застряг” у морі через санкції США

    За даними Bloomberg, обсяг накопиченої нафти на танкерах у Росії зросла на 21% у порівнянні з кінцем серпня, а час доставки до китайських портів збільшився на півтора раза. Це призвело до складнощів у пошуку покупців через зростання витрат постачальників та зниження цін через санкції. На танкерах зберігалося 182 млн барелів російської нафти наприкінці листопада. Санкції проти Роснафти та Лукойла призвели до того, що індійські компанії відмовилися від російських постачань нафти. Вартість російської нафти продовжує падати, наближаючись до мінімумів січня 2023 року.

  • РФ і В’єтнам придумали схему для обходу цінової стелі на нафту – розвідка

    РФ і В’єтнам придумали схему для обходу цінової стелі на нафту – розвідка

    Росія продовжує розширювати свої міжнародні партнерства, щоб уникнути санкцій та забезпечити фінансування своїм діям, зокрема в Україні. Один з прикладів – угода між Росією та В’єтнамом щодо видобутку нафти і газу, яка дозволяє обходити цінові обмеження на російську нафту. Ця угода передбачає спільний видобуток нафти та газу на російській території та в’єтнамському шельфі. Також угода дозволяє створювати дочірні підприємства у третіх країнах для експорту російської нафти під іншими марками. Росія також посилює свою присутність у В’єтнамі за допомогою різних проєктів, включаючи створення Центру російської мови та контроль за використанням військової техніки. Експерти вважають, що Росія може намагатися втручатися в міжнародні енергетичні процеси, включаючи можливі диверсії на інфраструктурі інших країн.

  • Вибухнув третій танкер, що возив російську нафту

    Вибухнув третій танкер, що возив російську нафту

    На танкері Mersin, який перевозив російську нафту, сталися чотири вибухи. Інцидент трапився біля Сенегалу на західному узбережжі Африки. Це вже третій подібний випадок з танкерами, що перевозять російські нафтопродукти цього тижня. Внаслідок вибухів в корпусі танкера прорвалося, та в машинне відділення потрапила вода. Танкер залишився стабільним, але забруднення довкілля не було зафіксовано. Після значного надходження води владі Сенегалу вдалося стабілізувати судно, яке взяли на буксир та технічний контроль. Планується провести ремонт пробоїни у корпусі та перевалку вантажу, щоб уникнути дестабілізації судна під час відкачки води.

  • Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ

    Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ

    Державні нафтопереробні компанії Індії Indian Oil та Bharat Petroleum зробили закупівлю російської нафти для постачання у січні, використовуючи доступні обсяги та знижки від постачальників, які не потрапили під санкції. Вони зафрахтували вантажі зі знижкою приблизно 5 доларів за барель, що більше, ніж місяць тому. Інші нафтопереробники в Індії, такі як Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. та HPCL-Mittal Energy Ltd., уникнули закупівлі російської нафти. Reliance Industries також припинив переробку російської нафти на частині свого заводу. Російська нафта наразі не так активно купується країнами, такими як Китай, Індія та Туреччина, що призвело до великих знижок у цінах.

  • В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
    Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
    Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
    У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
    Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
    Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
    Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року.

  • Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську

    Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську

    Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Казахстану в неділю, 30 листопада.

    Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), до складу якого входять акціонери з Росії, Казахстану та США, заявив, що призупинив свою діяльність після того, як одне з причалів на його російському терміналі на Чорному морі було значно пошкоджене атакою морського дрона.

    МЗС Казахстану стверджує, що ці дронові атаки стали вже третіми на об’єкт, який є “виключно цивільним об’єктом, робота якого охороняється нормами міжнародного права”.

    У відомстві заявили, що Казахстан “висловлює свій протест щодо чергового навмисного нападу на критично важливу інфраструктуру міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ”.

    “Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, що завдає шкоди двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, – зазначили у міністерстві.

    Нагадаємо, вранці 29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму.

  • Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти

    Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти

    Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
    У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
    “З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану.

  • Термінал Каспійського трубопровідного консорціуму атакували морські дрони

    Термінал Каспійського трубопровідного консорціуму атакували морські дрони

    Безпілотні катери вранці 29 листопада повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, унаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Про це повідомив телеграм-канал Astra із посиланням на пресслужбу КТК.
    У консорціумі заявили, що через атаку безекіпажних катерів було значно пошкоджено виносний швартовий пристрій КТК, констатувавши, що він не підлягає відновленню.
    Зазначається, що капітан морського порту Новоросійськ наказав припинити здійснення вантажних та інших операцій, а танкери були виведені за межі акваторії КТК. Постраждалих унаслідок атаки серед персоналу консорціуму немає.
    Також у пресслужбі КТК заявили, що, попередньо, нафта в акваторію Чорного моря після атаки не потрапила, бо в момент вибуху швартового пристрою системи аварійного захисту забезпечили перекриття відповідних трубопроводів.
    Подальша експлуатація ураженого пристрою Морського терміналу неможлива, тоді як відвантаження на терміналі здійснюватимуться згідно із встановленими правилами після скасування загрози безпілотників та безекіпажних катерів, додали в КТК.
    Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко також повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму в районі Новоросійська.