Антикор

Позначка: Литва

  • Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон

    Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон

    Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс став першим іноземним міністром, який відвідав Херсон після його деокупації восени 2022 року. Він побував у місті разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Про це голова українського МЗС написав в Х.
    Під час візиту міністри відвідали об’єкт критичної інфраструктури, підземні школу та пологовий будинок та вшанували пам’ять захисників Херсона.
    Посадовці поспілкувалися з жителями Херсона, зустрілися з місцевою владою, обговорили нагальні потреби та зосередилися на конкретних кроках для збільшення міжнародної допомоги місту.
    “Руїни, зруйновані міста, школи, лікарні та розбиті життя. “Сафарі на людей”, інтенсивні обстріли та атаки дронів – сотні вбитих і тисячі поранених. Це реальність, з якою сьогодні живуть жителі Херсона”, – зазначив своєю чергою глава МЗС Литви в Х.
    За його словами, крім Херсонської області, вони з Сибігою також відвідали Миколаївську область.
    “Скрізь, куди ми приїжджали, ми бачили нелюдську жорстокість і злочини російської агресії. І це відбувається у XXI столітті… Усі відповідальні за злочини проти людяності мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом. Безкарність веде лише до ще більшої агресії та жорстокості”, – наголосив Будріс.

    Together with my Lithuanian colleague and Ukraine’s brave friend @BudrysKestutis we visited Kherson and the region.Kestutis became the first foreign minister to visit the city since its de-occupation in autumn 2022. This is a powerful sign of solidarity with our people amid… pic.twitter.com/ahvK1iKowv— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) June 10, 2025

    Devastation, destroyed cities, schools, hospitals and broken lives. #HumanSafary, heavy shelling and drones’ attacks – hundreds killed and thousands injured. This is reality what people of #Kherson live with today.With my colleague and friend 🇺🇦 FM @andrii_sybiha we visited… pic.twitter.com/eb23wk1RER— Kęstutis Budrys (@BudrysKestutis) June 10, 2025 Як ми писали, 5 червня росіяни двічі за день вдарили КАБами по будівлі Херсонської ОДА і повністю її зруйнували. Наразі відомо про трьох постраждалих.
    Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти

  • Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви

    Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви

    Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що під час зустрічі в Києві обговорив з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом розбудову оборонно-промислового партнерства та довгострокову підтримку України.
    “Був радий зустрітись з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом. Ключовий фокус – довгострокова підтримка України та розбудова оборонно-промислового партнерства”, – зазначив він.
    Умєров заявив, що сторони окреслили пріоритети, зокрема спільні проєкти у сферах протиповітряної оборони, далекобійних систем, бронетехніки та виробництва боєприпасів.
    “Литва вже долучилася до фінансування українських далекобійних спроможностей. Обговорили подальше розширення співпраці у сфері deep strike”, – додав він.
    За словами Умєрова, під час зустрічі говорили про перспективи спільних закупівель, локалізації виробництва та використання інструменту SAFE для масштабних промислових проєктів.
    Як зауважив глава Міноборони, представник української розвідки поінформував литовських партнерів про безпекову ситуацію.
    “Росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню – навпаки, продовжує ескалацію. Тому важливо посилювати санкційний тиск задля примусу агресора до справедливого миру”, – наголосив він.

  • Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва

    Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва

    Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва для зустрічей з українськими посадовцями. Під час візиту він планує зустрітися з міністром закордонних справ України, віцепрем’єр-міністркою, міністром стратегічних галузей промисловості, секретарем РНБО, головою Офісу президента та міністром оборони. На зустрічах будуть обговорюватися питання гарантій безпеки України, підтримки країни у різних сферах, її інтеграції до Євросоюзу та заходи щодо стримування Росії. Це вже третій візит Будріса до України з моменту призначення на посаду.

  • Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Парламентські комітети з закордонних справ країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією та сприяти її вступу до Європейського Союзу та НАТО. Ця підтримка вважається ключовою для забезпечення миру в регіоні та збереження міжнародного порядку. Крім того, комітети обіцяють продовжувати підтримку України у звільненні окупованих територій, притягненні відповідальних за воєнні злочини осіб до відповідальності та прискоренні її шляху до членства в ЄС та НАТО. Також вони закликають учасників майбутнього саміту НАТО в 2025 році підтримати вступ України до Альянсу.

  • Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі

    Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі

    Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви, міста Вільнюс, для участі в Саміті країн Бухарестської дев’ятки та Нордичних країн. На саміті також плануються зустрічі з іншими учасниками. Президент Литви Гітанас Науседа проведе саміт, на який запросив глав держав східного та північного флангів НАТО. Обговорюватимуться питання зміцнення безпеки та оборони східного флангу Альянсу, а також підготовка до майбутнього саміту НАТО у Гаазі. Важливе питання на зустрічі – підтримка України, яке буде обговорено з президентом Зеленським.

  • У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму

    У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму

    Литовський депутат Емануеліс Зінгеріс на міжнародному безпековому форумі в Одесі заявив, що країни Балтії ніколи не визнають захоплення Росією Криму. Він наголосив, що навіть якщо США вимагатимуть цього, країни Балтії не погодяться, оскільки це стосується їхньої власної безпеки. Зінгеріс також закликав європейські держави відкривати пам’ятки про бої за незалежність України, наприклад, площу Київської битви. Він порівняв цю боротьбу з історичною битвою під Варшавою в минулому столітті. Меджліс кримськотатарського народу також заявив, що Крим є невід’ємною частиною України.

  • Литва готує інструкторів громадянського спротиву

    Литва готує інструкторів громадянського спротиву

    Понад 30 досвідчених вчителів пройшли навчання з громадянського спротиву, першої допомоги та дій у надзвичайних ситуаціях в Литві. Вони навчатимуть громадян цим навичкам на спеціальних тренінгах. Інструкторські сили в Литві створюються для посилення стійкості суспільства, об’єднуючи людей, які готові діяти в екстремальних умовах та передавати ці знання іншим. Тренінги включають навчання збройного та мирного спротиву, планування евакуації, реагування на гібридні загрози та першу медичну допомогу. Перші курси розпочнуть учителі в чотирьох містах, а пізніше до програми долучаться інший шкільний персонал. Планується провести щонайменше 75 тренінгів до кінця року.

  • Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, спричинену режимом Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсацію понад 200 мільйонів євро за витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи, які знадобилися для подолання кризи. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх транспортування та розміщення. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Інші країни ЄС також закликали переглянути правові акти у контексті міграційних викликів, щоб дати можливість країнам ефективно реагувати на ситуації, коли мігранти використовуються як інструмент тиску.

  • Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади

    Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 22 травня прибув до Президентського палацу у Вільнюсі, де його прийняв президент країни Гітанас Науседа напередодні офіційної інавгурації німецької 45-ї бронетанкової бригади Lietuva. Про це повідомляє Delfi.
    “Сьогодні я відвідую солдатів нашої бригади Бундесверу в Литві. Безпека наших балтійських союзників – це також і наша безпека. Саме тому ми і інші члени Альянсу вирішили посилити східний фланг НАТО”, – зазначив бундесканцлер в соцмережі Х.
    Як відомо, 45-та бронетанкова бригада Lietuva – одна з дев’яти бригад Бундесвера, але єдина, що буде постійно дислокуватися за кордонами ФРН. Бригада буде мати на озброєнні танки Leopard 2 A8, особовий склад має становити 4 800 військовослужбовців та 200 цивільних службовців.

  • “Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві

    “Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві

    Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
    Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
    Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
    США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
    Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
    Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
    Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
    Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
    Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус