У Латвії на військовій базі Адажі було передано українському міністру оборони останню партію бронетранспортерів “Patria” 6×6 латвійського виробництва у кількості 21 одиниця техніки. Бронетранспортери оснащені кулеметами калібру 12,7 мм та боєприпасами. Це важливе підкріплення для українських захисників у рамках співпраці між Латвією та Україною в галузі оборони. Міністри оборони двох країн обговорили питання військової співпраці, ремонту бойових пошкоджень, військової підготовки українських солдат у Латвії, розвитку спільного виробництва та зміцнення зв’язків у військовій промисловості. Також було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері військової промисловості.
Позначка: Латвія
-
Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції
Парламент Латвії вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на запобігання насильства щодо жінок і домашнього насильства. Прем’єрка Латвії назвала це рішення перемогою демократії, верховенства права та прав жінок. Вона підкреслила, що Латвія залишається відданою європейським цінностям, незважаючи на рішення про відтермінування виходу з конвенції. Раніше Латвія зобов’язалася захищати жінок від насильства та забезпечувати покарання для винних, приєднавшись до Стамбульської конвенції. Це рішення спричинило масові протести в Ризі та попередження європейських дипломатів, але Сейм Латвії все ж вирішив відтермінувати вихід з конвенції.
-
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
Латвійські правоохоронці затримали особу, яку підозрюють у зборі та передачі конфіденційної інформації про оборонний сектор країни на замовлення російського розвідувального управління ГРУ. Вони розпочали кримінальне провадження за цим фактом і затримали підозрюваного, який надавав інформацію про інфраструктуру та діяльність НАТО у Латвії. Проведено обшуки у двох об’єктах, пов’язаних з цією особою, та заарештовано підозрюваного. Проводиться подальше розслідування у співпраці між Службою державної безпеки та військовою розвідкою Латвії.
-
Латвія відправить Україні партію військової допомоги і 65 авто
Україні буде відправлено ще одну партію військової допомоги з Латвії 3 листопада. AS Latvenergo разом з AS Sadales tīkls пожертвували 65 транспортних засобів для українських військових. Загалом Latvenergo вже передала 158 уживаних транспортних засобів, які допомагають українським військовим на фронті, полегшуючи їхню мобільність та забезпечуючи доставку ресурсів. Новину оприлюднила організація Ziedot.lv через Delfi.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. За це рішення проголосували 56 депутатів опозиційних партій, а проти виступили 32 депутати урядових партій. Під час голосування були масові протести у Ризі, де понад 5000 людей виражали свою незгоду з цим рішенням. Дипломати 15 європейських країн висловили серйозне занепокоєння та закликали Латвію не вийти з конвенції. Президенту Латвії зараз належить ухвалити рішення щодо підписання цього закону. Якщо Латвія скасує участь у конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка це зробила.
-
У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії
У Латвії розпочалося розслідування кримінальної справи проти громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався у поїзді під час подорожі до міста Шпіц. Нападник, ймовірно, вже раніше атакував українців у Швейцарії, що викликало обурення в інтернеті. Служба державної безпеки Латвії розпочала розслідування за частиною 3 статті 78 Кримінального закону, яка стосується розпалювання національної та етнічної ворожнечі з застосуванням насильства та погроз. Нападник з Риги, який мешкає в Цюриху, вже раніше вчиняв напади на україномовних осіб. Такі події стають все частіше в різних країнах, що свідчить про зростання націоналістичних проявів та ворожнечі.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією була помічена підозріла активність, коли загін вояків почав рухатися в напрямку кордону. Прикордонна служба зафіксувала цей рух на відео, де видно, що групи вояків почали вишикуватися поперек дороги. Після цього Естонія тимчасово закрила проїзд через цей район, оскільки отримала від Росії відповідь, що це “абсолютно штатні заходи”. Аналізи показують, що Росія може готуватися до конфлікту з НАТО, використовуючи так звану Фазу нуль, коли проводить інформаційно-психологічні операції перед можливим вторгненням. Експерти вважають, що ця активність на кордоні може бути частиною цих підготовок. Крім того, в Балтійському регіоні спостерігаються інші дії, такі як диверсії та технічні несправності, що можуть бути підготовкою до можливого конфлікту. Балтійські країни готуються до можливого вторгнення, розробляючи плани евакуації та підготовуючи укриття для мешканців прикордонних районів. Це показує, що ситуація на кордоні може бути напруженою, і країни роблять все можливе для захисту своїх громадян.
-
Латвія видворяє понад 800 росіян
Латвія зобов’язала 841 громадянина Росії залишити країну до 13 жовтня через невиконання нових вимог закону про міграцію. Про це пише Politico у п’ятницю, 10 жовтня.
Мова про осіб, котрі не підтвердили знання латвійської мови на рівні А2 та не пройшли обов’язкові перевірки безпеки.
Як повідомила представниця Управління у справах громадянства та міграції Латвії (OCMA) Мадара Пуке, після цього терміну їхнє перебування у країні стане незаконним, а доступ до соціальних послуг буде зупинено.
У разі подальшої відмови виконати вимоги законодавства їм може загрожувати примусова депортація.
Зміни до закону про міграцію, ухвалені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передбачають, що громадяни РФ, які бажають залишитися в Латвії, мають отримати статус довгострокового резидента ЄС, скласти мовний іспит та пройти перевірки.
За даними OCMA, нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.
Втім, деякі росіяни дізналися про зміни лише після того, як їм припинили виплату пенсій.
Уряд Латвії посилює контроль за громадянами РФ на тлі зростання напруженості з Москвою. У травні міністерка закордонних справ Байба Браже закликала країни ЄС припинити видачу віз росіянам, тоді як у червні парламент заборонив громадянам Росії та Білорусі працювати у критичній інфраструктурі й купувати нерухомість у Латвії.
Раніше влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З США масово депортували “антивоєнних” росіян – ЗМІ -
Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ
Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.