Криза на ринку агротехніки у Росії перейшла в системну фазу і може напряму вплинути на виробництво продовольства. Занепад агросектора підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ та зростання цін. Про це у четвер, 26 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Представники галузі визнають, що проблеми мають довготривалий характер і пов’язані з технологічним відставанням, яке вже створює ризики зниження врожайності.
Продажі сільськогосподарської техніки скоротилися на 25%. Зношеність машинно-тракторного парку перевищує 50%, тоді як коефіцієнт оновлення становить лише 3,5% при нормативі 10%. За оцінками ринку, агросектору бракує близько 62 тис. тракторів і 34 тис. комбайнів, що свідчить про структурний дефіцит технічної бази.
Фінансова ситуація також погіршується. Висока облікова ставка щороку зменшує доходи галузі на 5-8 млрд доларів. Рентабельність рослинництва у 2025 році знизилася до 15-16% проти 40% у 2020-му, а виробництво зерна стало збитковим. Експортні мита додатково скорочують прибутки на 2-3 млрд доларів щороку.
Державна підтримка агросектора залишається низькою. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, частка субсидій у доходах фермерів у Росії становить лише 1-2%, тоді як у Євросоюзі вона сягає 13-15%. Це обмежує можливості аграріїв інвестувати в оновлення техніки.
“Поточна модель регулювання фактично вилучає ресурси з галузі через мита й податки та не стимулює модернізацію. У поєднанні з експортними обмеженнями це підриває прибутковість виробництва і конкурентоспроможність аграріїв”, – зауважили у СЗР.
У розвідці вважають, що у середньостроковій перспективі це підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ та зростання цін.
Напередодні у Путіна відреагували на рекордний дефіцит бюджету, назвавши його “поточними складнощами”.
Економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР – розвідка
Позначка: Криза
Російські регіони втратили понад трильйон рублів у 2025 році
Проблеми в економіці через повномасштабну війну та санкції вплинули на фінансову стабільність російських регіонів. За результатами 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів збільшився в 3,6 раза порівняно з попереднім роком і досяг 1,478 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ.
Це стало рекордним показником за весь час спостережень.
Різкий ріст дефіциту стався через те, що при загальних доходах у 22,6 трлн рублів (плюс 4% до 2024 року) витрати регіонів склали 24,1 трлн рублів (плюс 9%). У результаті “дірку” в бюджеті зафіксовано у 74 регіонах проти 50-ти роком раніше. Найбільший дефіцит в абсолютному значенні зафіксовано в Москві (299 млрд рублів). Далі з великим відставанням ідуть Ямало-Ненецький (84 млрд) та Ханти-Мансійський (72 млрд) автономні округи.
Попри зростання надходжень ПДФО (на 12%, або 732 млрд рублів), податків на сукупний дохід (на 11%, або 119 млрд) та на майно (на 6%, або 99 млрд), регіони постали перед скороченням зборів ключового для себе податку – на прибуток підприємств (на 9%, або 493 млрд). Загалом через погіршення фінансових результатів компаній у 2025 році цей податок скоротився у 55 регіонах. Найбільше зниження відбулося у регіонах із економікою, залежною від видобутку корисних копалин. Зокрема, у Комі надходження впали на 50%, в Оренбурзькій області – на 40%, у ЯНАО – на 39%.
Основним джерелом покриття дефіциту стали залишки тимчасово вільних коштів на рахунках бюджетів.
Раніше Міністерство фінансів РФ повідомляло про зростання дефіциту федерального бюджету до 5,645 трлн рублів за результатами 2025 року. Порівняно з 2024-м “діра” у казні зросла у 1,6 раза, а у відносному вираженні – 2,6% ВВП – встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП). 25 лютого прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін повідомив, що спільно із главою РФ Володимиром Путіним та головою ЦБ Ельвірою Набіулліною вони “багато годин” обговорювали вирішення проблеми дефіциту бюджету. Чи було знайдено рішення і які заходи обговорювалися, Мішустін не уточнив.
Тим часом регіони почали скорочувати бюджети, затверджені на 2026 рік. Так, влада Приморського краю 25 лютого зменшила видатки на 3 млрд рублів. За словами голови місцевого уряду Віри Щербіної, були скорочені фінансування закладів освіти, культури, туризму та сільського господарства. Раніше в Челябінській області скоротили видатки на 2,2 млрд рублів.
Україна й Австрія обговорюють передачу електростанцій – Сибіга
Україна та Австрія обговорюють передачу обладнання з виведених з експлуатації австрійських електростанцій. Українські фахівці нині оцінюють технічну сумісність і логістику доставки. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній з федеральною міністеркою європейських та міжнародних справ Австрії Беатою Майнль-Райзінгер пресконференції в Києві в п’ятницю, 20 лютого.
Український урядовець подякував Австрії за допомогу в подоланні наслідків російського зимового терору і надання Україні для цього 3,5 млн євро через різні міжнародні механізми.
“Сьогодні ми ще обговоримо передачу обладнання з виведених з експлуатації електростанцій у Відні. Наші фахівці вже оглядають їх, визначають перелік технічно-сумісного обладнання та логістику доставки”, – розповів міністр.
Австрія також готова передати Україні дев’ять потужних трансформаторів з землі Зальцбург та газове обладнання для Укртрансгазу, додав Сибіга.
Він окремо відзначив численні громадські ініціативи щодо енергетичної допомоги Україні, які демонструють небайдужість австрійського суспільства.
Це неприйнятно: Путін розкритикував США за блокаду Куби
Правитель Росії Володимир Путін розкритикував економічну блокаду Куби, запроваджену Сполученими Штатами Америки, заявивши, що такі заходи є неприйнятними. Про це у четвер, 19 лютого, повідомляє CNBC.
Як зазначає видання, під час зустрічі з кубинським міністром закордонних справ Бруно Родрігесом Паррільєю лідер РФ підкреслив, що Росія не підтримує подібні методи тиску.
“Це особливий період з новими санкціями. Ви знаєте, як ми ставимося до цього. Ми не приймаємо нічого подібного”, – сказав Путін і додав, що Росія незмінно виступає на боці кубинського народу в його праві “йти власним шляхом розвитку”.
Наразі Куба переживає найгіршу економічну кризу з часу розпаду Радянського Союзу. Ситуація значно загострилася після того, як США припинили постачання венесуельської нафти на острів у межах кампанії, спрямованої на усунення Ніколаса Мадуро. Дональд Трамп назвав кубинський уряд винятковою загрозою для США і пригрозив запровадженням мит проти країн, які вирішать постачати паливо Гавані. Унаслідок цього Куба опинилася у стані енергетичної кризи, яку російська влада вже охарактеризувала як критичну. У Кремлі повідомили про опрацювання варіантів допомоги Кубі як давньому союзнику.
Економічна блокада та нестача палива вже серйозно впливають на повсякденне життя кубинців. Організація Об’єднаних Націй попереджає про ризик гуманітарної катастрофи через неможливість забезпечення базових потреб населення. Через брак пального у столиці не вивозиться сміття, а спецтехніка стоїть без діла. Острову доводиться вводити суворе обмеження використання ресурсів у ключових галузях; зокрема, скасовано популярний щорічний фестиваль сигар. Тим часом адміністрація США пояснює ситуацію внутрішньою кризою самого острова.
“Це режим, який падає. Їхня країна руйнується, і тому ми вважаємо, що в їхніх інтересах найближчим часом здійснити дуже разючі зміни”, – заявила прессекретарка Білого дому Кароліна Лівітт.
Загострення паливної кризи фактично зупинило нормальне життя країни з 10-мільйонним населенням. Через відсутність авіаційного палива скасовано рейси до Куби з Росії та Канади, а Велика Британія і Канада закликали своїх громадян утриматися від поїздок на острів.
Криза вплинула й на соціальну сферу. Школи змушені були тимчасово закритися, багато працівників відправлено у вимушені відпустки, а в містах щодня відключають електроенергію через дефіцит енергоресурсів. Служби охорони здоров’я обмежують обсяги надання медичних послуг, а через відсутність справних сміттєвозів вулиці все більше заповнюються відходами.
Як відзначається, мексиканський уряд наразі аналізує можливість постачання пального на Кубу для забезпечення мінімальних потреб населення, таких як транспорт чи енергопостачання. Водночас США продовжують погрожувати санкціями будь-якій країні, що підтримає кубинський режим, заявляючи про намір запровадити високі мита на енергоресурси для острова.
Ескалація США: Куба оголосила міжнародний надзвичайний стан
Скандал у Чехії: на підтримку президента пройшли масові акції протесту
У неділю, 15 лютого, у більш ніж 400 населених пунктах країни відбулися масові акції, у яких взяли участь тисячі громадян. Найбільші демонстрації зафіксовано в Брно, де зібралося близько 10 тисяч людей, а також в Остраві, Оломоуці та Пльзені. Про це повідомило видання Ceske Noviny.
За даними ЗМІ, протестувальники виступили проти дій урядової коаліції, яку звинуватили у тиску на президента. Організація Мільйон хвилин для демократії, яка є ініціатором мітингів, заявила про важливість захисту демократичного курсу країни. Її голова, Мікулаш Мінарж, наголосив, що Чехія не повинна повторювати шлях інших держав, де політичні олігархи й екстремісти підривають демократичні основи.
“Настав час чітко дати зрозуміти, що ми не Угорщина і не Словаччина. Ми не допустимо, щоб група олігархів, екстремістів та грубіянів украла майбутнє нашої країни”, – заявив Мікулаш Мінарж.
Попри мирний характер заходів, в одному з міст сталися сутички із прихильниками уряду, які намагалися перекричати протестувальників за допомогою свистків. Поліція зафіксувала кілька незначних інцидентів.
Мінарж також повідомив про запланований загальнонаціональний мітинг у Празі, який має відбутися 21 березня. Тим часом петиція “Стоїмо за президента” вже зібрала понад 770 тисяч підписів із запланованого одного мільйона.
Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел заявив, що міністр закордонних справ Петр Мацінка його шантажує, і закликав компетентні органи дати оцінку діям урядовця. Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка заявив, що він та відомство будуть ігнорувати президента країни Петра Павела та його канцелярію на тлі конфлікту між ними.
Під час нещодавнього візиту до Києва Павел заявив, що найближчим часом Чехія може передати Україні бойові літаки, здатні збивати російські безпілотники. Глава МЗС Петр Мацінка розкритикував президента за цю заяву, яку він зробив без погодження з урядом.
Куба вперше з 2015 року залишилися без імпорту нафти
Куба вперше за десять років провела місяць без імпорту нафти. Країна стикається з дефіцитом усього, від газу для приготування їжі до води та електроенергії. Про це пише Bloomberg.
Рішення Мексики припинити всі поставки нафти на Кубу стало новим ударом для Куби. Мексика була головним постачальником нафти для Гавани після того, як у січні президент США Дональд Трамп наказав заарештувати лідера Венесуели Ніколаса Мадуро і припинив постачання палива з країни.
Щомісячні поставки сирої нафти з Мексики допомагали Кубі виробляти достатню кількість бензину, щоб задовольнити попит приблизно на місяць. У січні імпорт нафти на острів вперше з 2015 року досяг нульового рівня.
Обсяги поставок перебували під загрозою з грудня 2025 року, коли США розпочали морську блокаду з метою переслідування “тіньових флотів”, що транспортують нафту з Венесуели та Росії. Минулого року майже 80% потреб Куби в імпортованій нафті задовольняли Мексика і Венесуела.
Нагадаємо, через дефіцит авіаційного палива Куба повідомила авіакомпаніям, що вони не зможуть заправлятися на острові протягом наступного місяця. Паливна криза на Кубі призвела до проблем у російських туристів. Деяких із них почали переселяти з п’ятизіркових готелів.
Російських туристів почали виселяти з готелів на Кубі
Паливна криза на Кубі призвела до проблем у російських туристів. Деяких із них почали переселяти з п’ятизіркових готелів, пояснюючи це ремонтними роботами та проблемами з електропостачанням. Про це пише The Moscow Times в понеділок, 9 лютого. Зазначається, що різницю у вартості проживання росіянам не компенсують. В Асоціації туроператорів РФ заявили, що частина готелів на кубинських курортах на якийсь час припиняють роботу, а туристів переселяють, як правило, в готелі вищої категорії. Зараз на Кубі знаходяться близько 4700 російських туристів
Путіна попереджають про економічну кризу до літа – ЗМІ
У найближчі місяці в Росії може вибухнути економічна криза. Про це російського диктатора попередили чиновники фінансового блоку уряду РФ, повідомляє The Washington Post з посиланням на джерело, що знаходиться в безпосередньому контакті з цими чиновниками.
За словами співрозмовника видання, попередження Путіну стають дедалі наполегливішими, а криза, на думку чиновників, може настати вже влітку. Путіна попередили, що без подальшого підвищення податків дефіцит бюджету продовжить зростати через зменшення нафтогазових доходів, а банківська система перебуває під зростаючим тиском через високі відсоткові ставки та кредити для фінансування війни.
До настання кризи залишилося “три-чотири місяці”, сказав виданнюодин із московських топ-менеджерів. За його словами, інфляція за всіма ознаками значно вища за декларовані владою 6%, незважаючи на дуже жорстку політику ЦБ РФ. На майбутню кризу також вказують вимушені звільнення тисяч робітників і рекордна з пандемії хвиля закриттів ресторанів і барів у Москві.
Банківська криза у РФ вже почалася – розвідка
Минулого року банківська система Росії втратила ключові ознаки стійкості, попри заспокійливу риторику регулятора. Про це у четвер, 5 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що торік чистий прибуток російських банків скоротився на 8% порівняно з 2024 роком і становив 45 млрд доларів, тоді як рентабельність капіталу впала до 18%.
Погіршення фінансових результатів відбулося на тлі умов, спричинених жорсткою монетарною політикою: різкого зростання відрахувань у резерви та підвищення вартості ресурсів.
“Ці показники свідчать не про циклічне уповільнення, а про початок глибшої дисфункції сектору”, – зауважують у СЗР.
Дані розвідки свідчать, що одночасно в банківському секторі країни-агресорки погіршується і якість кредитного портфеля. Частка проблемних кредитів зросла до 11%, за незабезпеченими позиками – до 12%. Такі рівні дефолтів є несумісними з офіційними заявами про стабільність і вказують на системний характер проблем, які більше не можна пояснити окремими сегментами чи тимчасовими шоками.
Аналітики наближеного до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування фактично визнали початок системної банківської кризи. За їхніми оцінками, поточна видима стабільність тримається не на фундаментальному оздоровленні, а на домінуванні державних банків, масових реструктуризаціях проблемних активів і регуляторних послабленнях. Така модель лише відтерміновує кризу та водночас підвищує ризик швидкого і масштабного відтоку депозитів у разі загострення ситуації.
“Задекларована стійкість російської банківської системи на вигляд штучна. Центральний банк РФ фактично перейшов до режиму ручного управління ризиками, дозволяючи банкам приховувати проблемні кредити під виглядом реструктуризацій. За цих умов офіційні дані лише маскують реальний масштаб втрат”, – констатують у відомстві.
Згідно з прогнозами розвідки, банківський сектор Росії неминуче потребуватиме додаткової державної підтримки, що посилить фіскальний і макроекономічний тиск на економіку країни-агресорки та закріпить кризу як довгостроковий чинник.
ООН на межі закриття – яка у цьому роль Трампа
Жорстка економія: від реформ до паперових рушників Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш публічно попередив про критичну дестабілізацію фінансового стану інституції. Головною причиною можливого колапсу став дефіцит бюджетних надходжень, спровокований невиконанням фінансових зобов’язань з боку США.
Про це повідомило видання Bloomberg.
Згідно з офіційним попередженням, організація перебуває на межі “неминучого фінансового краху”. Якщо ситуація не зміниться, ліквідність регулярного бюджету буде повністю вичерпана вже до середини літа цього року. Гутерреш акцентував увагу на тому, що збереження нинішніх темпів витрат за відсутності надходжень зробить подальше функціонування ООН неможливим протягом найближчого півріччя.
Епіцентром кризи стала відмова адміністрації США від сплати обов’язкових членських внесків. Історично Сполучені Штати забезпечували левову частку фінансування – близько 22% загального кошторису. Проте з початком другого президентського терміну Дональда Трампа грошові транші фактично заморожені.
Статистика заборгованості вражає: несплачений борг США перед початком поточної кризи становив приблизно 1,4 млрд доларів. До цієї суми додався рахунок на 767 млн доларів, які Білий дім не перерахував протягом 2025 року.
Водночас замість системної підтримки бюджету ООН, Вашингтон обрав шлях фінансування вибіркових гуманітарних проектів. Наприклад, у грудні минулого року було задекларовано виділення 2 млрд доларів на конкретні благодійні цілі, що не вирішує проблему утримання самої структури ООН.
Щоб втриматися на плаву, штаб-квартира в Нью-Йорку з 2024 року перейшла в режим жорсткої економії. Гутерреш ініціював масштабну внутрішню оптимізацію, скоротивши адміністративні видатки на 7%. Символом цієї скрути стала відмова від закупівлі паперових рушників для вбиралень центрального офісу, що дозволило зберегти близько 100 тис. доларів.
Експерти наголошують, що такі заходи – лише крапля в морі. Глибокий структурний дефіцит неможливо перекрити побутовою економією, особливо враховуючи бюрократичне правило, згідно з яким невикористані кошти мають повертатися державам-членам, а не акумулюватися на майбутнє. Суперечливі заяви та “Рада миру” Паралельно з фінансовим тиском Трамп почав просувати ідею створення нової міжнародної структури. Під час пресбрифінгу в Білому домі 20 січня він припустив, що його особиста ініціатива – “Рада миру” – з часом може стати повноцінною заміною ООН. “Я великий шанувальник ООН, але вона ніколи не виправдовувала свого потенціалу. ООН мала врегулювати всі війни, які врегулював я. Я ніколи не ходив до них, навіть і не думав туди йти”, – досить прямолінійно висловився очільник Америки. За даними агентства Reuters, створювана структура може суттєво послабити вплив ООН. Вперше її концепція була озвучена Трампом у вересні минулого року. Він назвав її інструментом для завершення конфлікту в Газі, проте пізніше її майбутні функції розширив до глобальних масштабів. Згідно з проектом статуту, Трамп очолить Раду, яка фокусуватиметься на “вирішенні конфліктів та просуванні миру”.
Стандартне членство розраховане на три роки. А постійний статус країна може отримати, зробивши добровільний внесок у розмірі 1 млрд доларів.
До керівного складу – виконавчої ради – вже увійшли держсекретар Марко Рубіо, спецпредставник Стів Уіткофф, Джаред Кушнер, а також екс-прем’єр Британії Тоні Блер. Білий дім стверджує, що 35 із 50 запрошених країн уже дали згоду на участь. Серед них – ключові гравці Близького Сходу (Ізраїль, Саудівська Аравія, Катар), сусіди України (Білорусь, Угорщина, Туреччина), низка країн Центральної Азії та Кавказу.
У той же час Росія та Китай, які мають статус постійних членів Радбезу ООН, вичікують, вбачаючи у новій організації можливу загрозу своєму світовому впливу. Традиційні європейські лідери – Франція, Швеція та Норвегія, поставилися до ідеї скептично.
Однак, як виявилося, позиція Трампа стосовно можливого припинення функціонування ООН не є непохитною. Незважаючи на жорстку риторику, уже 2 лютого в інтерв’ю Politico він несподівано заявив, що здатний миттєво вирішити фінансові негаразди ООН, хоча й нічого не сказав про повернення американських боргів. Він зазначив, що нібито не володів інформацією про точні суми заборгованості США, але знає рецепт успіху. “Якби вони прийшли до Трампа й сказали йому, я б змусив усіх заплатити, так само як я змусив НАТО платити. Усе, що мені потрібно зробити, – це зателефонувати цим країнам. Вони надіслали б чеки протягом хвилин”, – зазначив він. Тож виходить, що попри створення альтернативної “Ради миру”, Трамп уже не дуже впевнено підтримує ідею ліквідації штаб-квартири ООН у Нью-Йорку. “Я не думаю, що це доречно. ООН не залишить Нью-Йорк і не залишить Сполучені Штати, тому що ООН має величезний потенціал”, – наголосив він. І додав, що ООН може стати корисною у віддаленому майбутньому, коли його особисто вже не буде, щоб власноруч зупиняти світові конфлікти. Поширені запитання Як відповіла ООН на запитання Росії щодо Криму і Донбасу? Нещодавно Росія направила в ООН запит стосовно того, чи можуть там за аналогією з Гренландією визнати право “народів Донбасу та Криму” на самовизначення.
У МЗС України відреагували на цей запит.
“Росія запитала ООН, чи визнає вона “самовизначення” Донбасу за аналогією з Гренландією. Хтось має сказати цим ідіотам, що ООН вже відповіла: у жовтні 2022 року 143 члени Генеральної Асамблеї ООН відкинули незаконні захоплення земель Росією. Картка бінго: забирайтеся геть з України”, – зазначив речник міністерства Георгій Тихий.
В ООН не забарилися з відповіддю.
“Після дуже ретельного вивчення нашим Управлінням з правових питань наша позиція полягає в тому, що принцип самовизначення не застосовується в ситуаціях Криму та Донбасу. У цій ситуації переважним принципом є принцип територіальної цілісності України”, – заявив генсек ООН Гутерреш.
Його слова розкритикувала представниця МЗС РФ Марія Захарова, заявивши, мовляв, яких тільки диких висновків не робив Секретаріат ООН останнім часом, а депутат Держдуми Леонід Івлєв закликав Гутерреша подати у відставку. Скільки країн входять до складу ООН? До складу Організації Об’єднаних Націй (ООН) входять 193 держави-члени. Це майже всі визнані незалежні країни світу, за винятком Ватикану, який має статус держави-спостерігача.