Інтерпол за поданням правоохоронців Індонезії виставив на своєму сайті “червоні сповіщення” (запит до правоохоронних органів усього світу щодо визначення місця розташування та тимчасового арешту особи – ред.) щодо п’ятьох підозрюваних у скоєнні викрадення, вимагання та вбивства.
Відповідні профайли стосуються 29-річного громадянина РФ Миколи Петрика, 27-річного громадянина Казахстану Владислава Аханова та трьох українців – 34-річного Дениса Галушко, 28-річного Романа Мельника і 42-річного Василя Немеша.
Ініціали підозрюваних українців – DH, VN та RM збігаються з тими, які раніше були оприлюднені поліцією Балі під час брифінгу з проміжним звітом щодо розслідування обставин гучної справи 28-річного громадянина України Ігоря Комарова, що зник 15 лютого 2026 року.
Саме тоді він в компанії громадянина РФ Романа Саліна та Єрмака Петровського (сина відомого дніпровського авторитетного бізнесмена, засновника МБФ Солідарність Олександра Петровського на прізвисько “Нарік”) катався на мотоциклах в районі Джимбарану.
Згодом у Мережі з’явилися записи полоненого Комарова, де той просив “викупити” його за 10 млн. доларів, а також зробив кілька “зізнань”, що стосуються буцімто дотичності конкретних високопосадовців та можновладців України “патронату” так званих “офісів”.
Пізніше були знайдені рештки вбитого Ігоря Комарова.
Місцеві правоохоронці заявили про офіційні підозри трьом українцям, громадянину РФ та громадянину Казахстану з ініціалами RM, VK, AS, VN, SM та DH.
Як відомо, син українського авторитета Сергія Комарова Ігор зник у районі Джимбарана на південному заході Балі 15 лютого.
Згодом стало відомо, що на пляжі Кетевел в районі Гіаньяр на Балі виявили розчленовані людські останки: голову, частини тулуба, ноги та внутрішні органи. 4 лютого стало відомо, що зразки ДНК матері жертви зіставили зі знайденими слідами крові на віллі, і вони збіглися.
Людські рештки, знайдені на Балі, належать хлопцю блогерки Мішалової – ЗМІ
Позначка: Інтерпол
В Іспанії українських біженок експлуатували для відмивання мільйонів євро
В Іспанії було викрито масштабну злочинну схему відмивання грошей, у якій використовували українських біженок. Зловмисники змушували жінок відкривати банківські рахунки, які потім під’єднували до акаунтів азартних ігор. Операція з ліквідації цієї схеми проводилася одночасно в Іспанії та Україні за підтримки Інтерполу та Європолу. Про це повідомили в Європолі та Нацполіції у середу, 11 березня.
Як зазначено в повідомленні, розслідування тривало протягом двох років і охоплювало злочини, пов’язані з торгівлею людьми, відмиванням грошей та шахрайством.
Поліцейські затримали 12 підозрюваних, з яких 8 осіб були арештовані в Аліканте, а ще 4 – у Валенсії. Організатори схеми вербували українських жінок, які перебували у вразливій ситуації, і відправляли їх до Іспанії, де їм допомагали оформити статус тимчасового захисту. Це дозволяло зловмисникам відкривати банківські рахунки на ім’я жертв і використовувати їх для проведення фінансових операцій. Крім того, вони здійснювали незаконну легалізацію коштів через платформи азартних ігор.
У своїй діяльності шахраї також використовували викрадені персональні дані громадян Іспанії та інших країн для створення підроблених облікових записів. Завдяки спеціальним програмним системам вони автоматизували процес ставок. Загальна сума зроблених ставок перевищувала 2,7 мільйона євро, а з рахунків зловмисники зняли понад 4,7 мільйона євро.
У ході операції було заарештовано 12 підозрюваних осіб (8 в Аліканте й 4 у Валенсії); ідентифіковано 55 потерпілих; проведено 9 обшуків в Іспанії (6 в Аліканте і 3 у Валенсії) та 8 обшуків в Україні; заморожено або заблоковано 153 банківські рахунки в 11 країнах; вилучено матеріальні докази: 88 мобільних телефонів, 20 комп’ютерів, 500 SIM-карт, 4 автомобілі, 22 програмних боти; конфісковано готівку: 73 тисячі євро, 4 200 доларів США та криптовалюта на суму 200 тисяч євро; виявлено понад 3 тисячі викрадених кредитних карток та більше 5 тисяч підроблених посвідчень особи громадян із 17 різних держав.
Жертв змушували не лише відкривати банківські рахунки, але й передавати державні субсидії, які ті отримували як біженці. Частину незаконно здобутих коштів злочинці інвестували у придбання елітної нерухомості.
Ранііше повідомлялося, що поліція в Іспанії викрила злочинну мережу, яка займалася експлуатацією праці українських біженців на нелегальному виробництві цигарок, а також протизаконно ввозила великі обсяги тютюну.
У Чехії засудили українку за шахрайство з біженцями
Інтерпол почав розшук викрадених росіянами культурних цінностей
Національне центральне бюро Інтерполу в Україні отримало можливість безпосередньо завантажувати до міжнародних обліків інформацію про культурні цінності, які росіяни викрали під час тимчасової окупації українських територій, зокрема з музеїв Херсона. Про це у середу, 19 лютого, повідомила Національна поліція.
Зазначається, що станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких – експонати, викрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею.
Зокрема, у базі даних INTERPOL зафіксовано викрадення полотна Івана Шульги “Пісня запорожців”, що зникло з музею в Херсоні в період з 20 жовтня по 10 листопада 2022 року.
Перевірити, чи перебуває той чи інший витвір мистецтва в міжнародному розшуку, може кожен охочий за допомогою офіційного мобільного застосунку INTERPOL ID-Art. Як відомо, під час тимчасової окупації Херсона військовослужбовці ЗС РФ під керівництвом російських музейників системно вивозили експонати з художнього музею. На порталі War&Sanctions оприлюднено інформацію про понад тисячу культурних цінностей, викрадених окупантами з Херсонської обласної художньої галереї імені О. Шовкуненка.
Масштабне пограбування окупантами музею в Херсоні: викрито підозрюваних
В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна
Московський міський суд вирішив у відсутність засудити прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана та кількох суддів МКС до термінів ув’язнення від 3,5 до 15 років. Російська генпрокуратура повідомила, що Карім Хан отримав 15 років позбавлення волі, з першими 9 роками у в’язниці, а решта суддів також отримали різні терміни ув’язнення. Вони були звинувачені у тому, що незаконно притягли до відповідальності Володимира Путіна та Марію Львову-Бєлову за викрадення українських дітей. Судді МКС винними визнано у протиправних діях проти Росії та її громадян. Російська сторона вважає ці рішення незаконними та вказує на “міжнародний захист” Володимира Путіна. Інтерпол відмовив Росії в розшуку фігурантів, тому виконання вироку неможливе. МКС зобов’язаний додержуватися Римського статуту, навіть якщо буде укладена амністія в ході мирних переговорів стосовно України.
Польща подала запит до Інтерполу щодо розшуку двох українців
Прокуратура Польщі звернулася до Інтерполу з проханням розшукати двох громадян України, яких підозрюють у диверсіях на залізниці. За даними слідства, їхні дії були спрямовані на користь російської розвідки. Національна прокуратура Польщі відправила запити до національної поліції щодо розміщення “червоних” ордерів Інтерполу на цих підозрюваних. Це означає, що їх можна буде розшукати у понад 190 країнах, і якщо їх знайдуть, їх зобов’язані затримати та передати Польщі. Поліція повідомила, що обидва підозрюваних покинули Польщу відразу після диверсій і направилися до Білорусі.
Греція погодила екстрадицію олігарха Плахотнюка до Молдови
Олігарха-втікача Володимира Плахотнюка мають екстрадувати до Молдови. Відповідне рішення ухвалив Апеляційний суд Афін, повідомляють журналісти TV8 та 1TV. Утім, усі його активи наразі залишаються у Греції.
Остаточне рішення щодо екстрадиції ухвалить Міністерство юстиції Греції.
Судове засідання відбулося за відсутності Плахотнюка. У залі були присутні його адвокати, а також представники посольства Молдови в Афінах.
Плахотнюка затримали 22 липня в аеропорту Афін. Під час посадки він пред’явив паспорт на ім’я Кірсанов, що викликало підозри, адже особа з таким прізвищем фігурувала у справі про крадіжку автомобілів в Афінах.
“Плахотнюк, не знаючи, що відбувається, наполягав через адвоката на поверненні документа, що лише посилило підозри влади”, – повідомляють грецькі ЗМІ.
Наступного дня грецькі прокурори видали ордери на арешт Плахотнюка. Молдова подала дві заяви на екстрадицію олігарха – від Генеральної прокуратури та від Міністерства юстиції для розслідування ще трьох кримінальних справ.
Адвокат повідомив, що Плахотнюк відмовився від екстрадиції до Росії та бажає бути доправленим у Молдову, щоб довести свою невинуватість.
Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту Афін, вилучили у 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату. Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час він жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений.
Молдовського олігарха Плахотнюка затримали у Греції
У Греції затримали молдовського олігарха-втікача, колишнього лідера Демократичної партії Володимира Плахотнюка. Про це повідомила поліція Молдови у вівторок, 22 липня.
“Офіційні канали зв’язку Інтерполу в Афінах у Греції повідомили нам, що затримано двох громадян Молдови. Один з них – Володимир Плахотнюк”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці зазначили, що отримали інформацію від грецького Інтерполу.
За інформацією джерел видання NewsMaker, другим затриманим є колишній молдовський депутат Костянтин Цуцу – один із соратників Плахотнюка.
Міністерство юстиції Молдови вже ініціювало процедуру екстрадиції Плахотнюка з Греції.
“Міністерство юстиції ініціювало процедуру екстрадиції Володимира Плахотнюка після того, як бюро Інтерполу в Кишиневі офіційно повідомило нам про його затримання в Греції. Запит про екстрадицію відправлять до компетентних органів Греції”, – заявила представниця відомства Лорета Лісник.
Вона наголосила, що міністерство уважно стежить за ситуацією, “щоб захистити інтереси Молдови”.
Видання нагадує, що Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час олігарх жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений.
Україну переобрали до Європейського комітету Інтерполу ще на чотири роки
Україну переобрали ще на чотири роки до Європейського комітету Інтерполу, органу, який визначає стратегічні пріоритети діяльності організації в Європейському регіоні. Ця новина була оголошена пресслужбою Національної поліції. Україну представляв т.в.о. начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Іван Гульпа, який активно сприяв розвитку співпраці між країнами-членами комітету. Україна була відзначена за ініціативи, що сприяли посиленню ролі Інтерполу в реагуванні на міжнародні злочини, зокрема в розслідуванні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Наразі до складу Європейського комітету Інтерполу входять представники восьми країн, серед яких Україна, яку переобрали ще на один термін.