Позначка: G7

Лідери G7 підтвердили непохитну підтримку України

Лідери країн “Групи семи” у спільній заяві у четверті роковини вторгнення Росії підтвердили непохитну підтримку України у захисті її територіальної цілісності, права на існування, а також свободи, суверенітету та незалежності.

У заяві зазначається, що країни G7 підтримують зусилля президента США Дональда Трампа, спрямовані на започаткування мирного процесу та організацію прямих переговорів між сторонами. Водночас лідери наголосили, що Європа має відігравати провідну роль у цьому процесі спільно з іншими партнерами. Також у заяві підтримали зобов’язання в межах Коаліції охочих щодо надання надійних і дієвих гарантій безпеки.
Окремо союзники відзначили масштабну фінансову та практичну допомогу Україні, зокрема для проходження зимового періоду. За минулі тижні партнери мобілізували додаткові енергетичні потужності та передали понад 2500 генераторів, трансформатори, турбіни, когенераційні установки, котли й ремонтне обладнання. Тоді як понад 500 млн євро нових зобов’язань спрямували до Фонду підтримки енергетики України.

Також лідери G7 заявили про намір тісно співпрацювати для забезпечення ядерної безпеки, зокрема спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку й Україною, щоб сприяти збору коштів для якнайшвидшої реконструкції захисної арки Чорнобильської АЕС і запобігти радіологічним інцидентам із серйозними гуманітарними та екологічними наслідками для континенту.

Крім того, у заяві висловили підтримку ініціативам, спрямованим на негайне, безпечне та безумовне повернення українських дітей до їхніх родин і громад.

Нагадаємо, міжнародні партнери України спільно із представниками українського уряду в день четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ відвідали одну з ТЕЦ у Києві.
У ЄП підписали кредит для України на 90 млрд євро

РФ опустилася на 8-ме місце у списку головних загроз у країнах G7

У 2025 році оцінка ризику загрози з боку РФ у країнах Великої сімки (G7) опустилася на восьме місце після того, як у 2024 році вона піднялася на друге місце з четвертого роком раніше. Про це свідчать результати Мюнхенського індексу безпеки (MSI) 2025 року, опубліковані 10 лютого.
“Хоча Росія все ще вважається значно більшим ризиком, ніж у 2021 році, сприйняття серйозності ризику, пов’язаного з нею, знизилося в усіх опитаних країнах з моменту проведення минулорічного опитування, зокрема серед країн G7”, – йдеться у документі.
Найбільші зміни були зафіксовані у США та Канаді, де проблема Росії тепер стоїть на 15 місці, тоді як роком раніше була на другому.
Для громадян Британії ризик загрози з боку РФ відкотився на третє місце з першого роком раніше, Німеччини – на четверте з другого, Франції – на шосте з четвертого, Італії – з 12-го на 13-те.
Лише громадяни Японії за рік зберегли свою оцінку та залишили проблему Росії на четвертій позиції.
У Китаї та Індії Росія є відповідно другою та першою проблемою з кінця списку з 32 ризиків, у Бразилії та Південній Африці – 5-ю з кінця, хоча роком раніше була 9-ю.
За рік негативний показник Росії покращився з 20,9% до 18,0%, тоді як позитивний показник України знизився з 32,6% до 28,3%.
Як зазначають укладачі, відображаючи поточні події у зовнішній політиці США, респонденти майже у всіх країнах G7 та BICS – окрім Японії та Китаю – тепер вважають Сполучені Штати більш серйозною загрозою, ніж минулого року.
Більше того, ризик, спричинений торговельними війнами, зараз сприймається як набагато серйозніший, ніж минулого року, і має вищий рейтинг, ніж будь-коли, у країнах G7 та BICS: у G7 він піднявся на 7-ме місце з 21-го, у BICS – на 10-те з 21-го.
“На тлі численних драматичних політичних та економічних криз, що домінують у світовому порядку денному, екологічні ризики стали сприйматися як менш неминучі. Хоча фактичні витрати на глобальне потепління швидко зростають, частка респондентів, які сприймають екстремальні погодні умови, лісові пожежі та зміну клімату як неминучі ризики для своєї країни, зменшується в країнах G7 та BICS з моменту першого видання MSI у 2021 році, досягнувши нового мінімуму у 2025 році”, – зазначають укладачі рейтингу.
Згідно з ним, тим не менш, респонденти в країнах BICS продовжують вважати екологічні ризики головними ризиками для своєї країни – тенденція незмінна з 2021 року. Натомість, серед країн G7 екологічні ризики поступово зменшувалися в їхньому рейтингу в останні роки. Натомість, кібератаки, економічна чи фінансова криза та дезінформаційні кампанії з боку ворогів стали вважатися найсерйознішими ризиками в країнах G7.
У більшості країн більшість ризиків сприймаються як менш серйозні, ніж минулого року. Однак протилежна тенденція спостерігається у Великій Британії, Сполучених Штатах та Індії, де зараз більше ризиків вважаються серйознішими, ніж минулого року. У Сполучених Штатах спостерігається особливо виражене зростання сприйняття серйозності ризиків, пов’язаних з економічною та політичною ситуацією в країні, наприклад, дефіцит продовольства, крах демократії, зростання нерівності, економічна або фінансова криза, громадянська війна або політичне насильство, а також торговельні війни, зазначається у досліджені.
Мюнхенський індекс безпеки складає Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) у партнерстві з Kekst CNC. В опитуванні, яке пройшло з 5 по 25 листопада 2025 року, брали участь по 1000 осіб з кожної країни. У 2022 році з опитування було вилучено Росію, але його було проведено в Україні.

ЄС пропонує G7 вирішальний удар по “тіньовому флоту” РФ

Європейська комісія звертається до своїх партнерів по G7 з пропозицією повну заборону морських перевезень російськими танкерами. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомляє Euronews.
Зазначається, що Євросоюз обговорює заміну цінової стелі для російської нафти на заборону надавати танкерам тіньового флоту послуги в сфері судноплавства – від страховок до обслуговування в портах.
Цю заборону планують включити в 20-й пакет санкцій ЄС, приурочений до річниці російського вторгнення в Україну.
Єврокомісія також розпочала консультації щодо цього заходу з партнерами по “великій сімці”, розповіли Euronews кілька чиновників і дипломатів. Спільна з США заборона на морські послуги може завдати нового удару по доходах енергетичного сектора Росії, зазначає інформагентство.
Досі ЄС дозволяв пропонувати такі послуги, але лише танкерам, які дотримуються цінового обмеження G7.
Однак заборона має кілька переваг: вона може значно збільшити матеріальні витрати для російського нафтового сектору, бути легшою для впровадження для учасників ЄС та боротися з фальсифікованими документами, які Москва часто використовує для обходу санкцій.

Кулеба підвів підсумки “енергетичного Рамштайну”

Українські урядовці провели засідання “енергетичного Рамштайну” у форматі G7+. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба в Телеграм.
За його словами, партнерам було представлено кроки України для посилення енергетичної стійкості.
“Усі ці рішення потребують міжнародної підтримки – і ми її маємо. Щиро дякую за покрокову спільну підготовку до опалювального сезону, а також за оперативну допомогу протягом останніх тижнів і днів. Подякував урядам і громадянам країн-учасниць зустрічі, Європейському Союзу, міжнародним організаціям і фінансовим інституціям”, – написав віцепрем’єр.
Партнери підтвердили готовність продовжувати підтримку України новими пакетами гуманітарної допомоги, зокрема:

  • США – понад $400 млн;
  • Велика Британія – майже €23 млн;
  • Нідерланди – €23 млн;
  • Німеччина – €60 млн;
  • Італія – €10 млн, додатково €50 млн закладено в бюджеті на 2026 рік.

    • Також Кулеба подякував партнерам за швидке реагування та практичну допомогу у січні:
    Єврокомісія – 447 генераторів для Києва та громад по всій країні, з фокусом на прифронтові області;

  • Польща – майже 400 генераторів для Київської області;
  • Італія – 78 котлів високої потужності;
  • Литва – 90 генераторів;
  • Німеччина – блочно-модульні котельні загальною потужністю 16 МВт;
  • Швейцарія – до 500 тис. євро для Харківської та Київської областей;
  • Японія – 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів, 2 когенераційні установки;
  • Франція – понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт та інше обладнання.

    • За словами Кулеби, Україна розраховує на подальшу підтримку у спільній роботі за чотирма ключовими напрямками:

  • розширення децентралізованої генерації для тепла і води;
  • наповнення Національного резерву мобільного енергетичного обладнання;
  • формування “банку” критичного обладнання для швидкого реагування після атак;
  • масштабування фізичного захисту енергообʼєктів.

    • “Допомагаючи Україні пройти цю зиму, партнери захищають не лише українців, а інвестують у стабільність і безпеку всієї Європи”, – резюмував урядовець.

    Україна готує “енергетичний Рамштайн” у форматі G7+

    Україна спільно з партнерами готується до проведення засідання “енергетичного Рамштайну” у форматі G7+, на якому очікується отримання додаткових внесків від союзників на відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів. Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко у середу, 21 січня.
    “Готуємося з партнерами до проведення засідання “енергетичного Рамштайну” у форматі G7+. Данія оголосила про внесок у понад 20 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані до Фонду підтримки енергетики України, на захист енергообʼєктів та на забезпечення термінової допомоги для швидкого відновлення”, – зазначила Свириденко.
    Глава уряду додала, що Японія також готує суттєвий пакет енергетичного обладнання.
    Раніше МЗС на доручення премʼєра Юлії Свириденко псільно з Міністерством енергетики скликала “Енергетичний Рамштайн”, на якому розраховує отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобовʼязання щодо енергетичної підтримки від партнерів.
    Напередодні стало відомо, що Україна скликає засідання “енергетичного Рамштайну” на тлі складної ситуації з електроенергією через російські удари та сильне похолодання.
    Раніше цього тижня Зеленський оголосив про режим надзвичайної ситуації в енергетиці і створення штабу у Києві для координації роботи. Вчора цей штаб почав працювати. Його очолив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    Лідери G7 говоритимуть з Трампом про гарантії безпеки для України – ЗМІ

    Лідери країн Великої сімки наступного тижня зустрінуться з президентом США Дональдом Трампом у Давосі, щоб заручитися його особистою підтримкою в питанні гарантій безпеки для України. Про це у вівторок, 13 січня, повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела.
    “Лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії, а також голова Європейської комісії планують узяти участь у запланованій зустрічі лідерів із Трампом і президентом України Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі наступного тижня”, – пише видання.
    Зазначається, що нині офіційні особи ведуть переговори про деталі зустрічі, яка має відбутися 21 січня і може включити також інших лідерів Коаліції охочих. За словами чиновників, радники з нацбезпеки з Коаліції також планують провести окрему зустріч.
    За даними Bloomberg, на зустрічі лідерів у Давосі планують отримати схвалення Трампа на угоди, які вважаються критично важливими для запобігання повторній війні і які були досягнуті минулого тижня в Парижі.
    “Лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії домагатимуться особистої підтримки президента США в питанні гарантій безпеки”, – йдеться в публікації видання.
    Водночас у Європі сумніваються в особистій підтримці України з боку президента США, якщо буде мирна угода з РФ. Сумніви викликає низка інцидентів за останній рік, у яких він робив різко проросійські заяви щодо конфлікту.
    “Без США нічого цього не відбудеться. Поки що незрозуміло, що насправді думає Трамп”, – пояснив один із європейських чиновників, який брав участь у переговорах, маючи на увазі спілкування Британії та Франції щодо відправки військ в Україну після припинення вогню. Нагадаємо, 6 січня в Парижі вже відбулося засідання Коаліції охочих, у якому взяли участь 35 делегатів зі сторін країн-учасниць.

    За результатами саміту було підписано тристоронню декларацію між Україною, Францією і Великою Британією щодо планів з розгортання багатонаціональних сил в Україні після завершення активних бойових дій. Окрім цього, держави-члени Коаліції спільно з Україною та за участю США узгодили декларацію з гарантіями безпеки для забезпечення стабільного та тривалого миру після закінчення війни.

    G7 не виключають конфіскацію активів РФ

    Країни Великої сімки планують використати заморожені російські активи, щоб підтримати Україну у досягненні миру та реформ. Міністри фінансів країн G7 вирішили використовувати ці кошти до тих пір, поки Росія не виплатить репарації. Крім того, G7 обіцяла підтримувати уряд України у боротьбі з корупцією та проведенні реформ. Якщо мирні перемовини виявляться невдалими, країни готові посилити тиск на Росію. Також обговорювалася співпраця з міжнародними партнерами для підвищення економічної та фінансової стійкості.

    ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.

    Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.

    Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.

    Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.

    За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.

    Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
    ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року

    Путін прокоментував можливість повернення РФ до G7

    Російський диктатора Володимир Путін заявив, що не зацікавлений у поверненні РФ до складу Групи семи, яка була Групою восьми до вигнання звідти РФ після агресії проти України у 2014 році. Про це повідомляють росЗМІ у четвер, 4 грудня.

    Очільник Кремля сказав, що зараз Росію не цікавить повернення до G7.

    “Не буду вдаватися у деталі, але в минулому я по суті перестав їздити на ці зустрічі… Мені не дуже зрозуміло, чому країни, що входять до G7, чому вони називають себе G7. Що там великого?” – сказав Путін.

    Правитель РФ також заявив про скорочення частки країн G7 у світовій економіці та про рецесію у Німеччині: “Їхня частка у світовій економіці постійно скорочується. Це очевидний факт, який ми всі бачимо. Тенденція – вона така, якою вона є. І вона продовжуватиметься”.

    Нагадаємо, пункт про повернення Росії до G7 фігурував у початковій версії мирного плану з 28 пунктів команди президента США Дональда Трампа.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкинув можливість повернення Росії до G7. Аналогічну заяву зробила й представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

    В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд

    Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
    За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
    “Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
    За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
    Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
    ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
    В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.