Фіцо готовий зустрітися з Зеленським в одній з країн ЄС

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо готовий зустрітися з президентом України та розв’язати всі питання стосовно транзиту нафти. Однак він пропонує зробити це на території третьої держави ЄС. Про це очільник словацького уряду заявив у соцмережі Х.
Він поінформував, що під час телефонної розмови з Зеленським, яка відбулась напередодні, попросив надати “інформацію про те, коли і чи взагалі буде відновлено транзит нафти через територію України до Словаччини”.
“Розмова підтвердила, що ми маємо різні погляди на стан трубопроводу…. З розмови з президентом України В. Зеленським у мене склалося чітке враження, що українська сторона не зацікавлена ​​у відновленні транзиту нафти через територію України”, – написав Фіцо.
Він заявив, що дані його розвідувальних служб нібито підтверджують, що трубопровід “не пошкоджений” і ніщо не заважає транзиту нафти, тоді як Президент України наполягав на тому, що ремонт трубопроводу потребує тривалого часу.
Фіцо нагадав, що він разом зі своїм угорським колегою Віктором Орбаном пропонує створити інспекційну групу до складу експертів, призначених Європейською комісією та державами-членами ЄС, щоб оцінити стан нафтопроводу.
За його словами, українська сторона буцімто й досі не дозволила ні послу Словаччини в Києві, ні послу ЄС провести таку інспекцію.
Своєю чергою Орбан у записаному в суботу відео стверджує, що Володимир Зеленський начебто “відмовився” від спільної пропозиції Будапешта та Братислави щодо інспекції трубопроводу.
“Українська нафтова блокада демонструє, що президент Зеленський не зупиниться не перед чим, тому починаючи з сьогодні цей нафтопереробний завод й інші ключові енергетичні об’єкти по всій країні спільно захищатимуть солдати та поліцейські”, – запевняє угорський чиновник.

High alert‼️On-site inspection at the Százhalombatta oil refinery. Hungary will not give in to President @ZelenskyyUa’s blackmail and will not back down from its demand that oil deliveries through the Friendship oil pipeline be resumed. pic.twitter.com/xrxk08YLft— Orbán Viktor (@PM_ViktorOrban) February 28, 2026 Як ми вже писали, Роберт Фіцо розповів про телефонну розмову з Володимиром Зеленським, яка відбулася у п’ятницю, 27 лютого.
Зеленський провів переговори з Фіцо

У НАН заявили про критичний стан мосту Патона

Міст імені Є.О. Патона у Києві визнано технічно непридатним, а його залишковий ресурс оцінюється як нульовий. Про це заявив академік НАН України, перший віцепрезидент Академії Вячеслав Богданов в інтервʼю Віснику НАН України, коментуючи ситуацію з безпекою мостових споруд в Україні.
“За даними Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН, в Україні експлуатують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, значна частина яких працює з перевантаженням. Якщо залізничні мости перебувають під постійним контролем, то автодорожні та комунальні споруди часто не відповідають сучасним вимогам безпеки, а єдиної системи технічного нагляду фактично не існує”, – зазначили у повідомленні.
Особливо складна ситуація у Києві. Так, за результатами обстежень:

  • Дарницький міст – працездатний;
  • Північний і Південний – обмежено працездатні;
  • міст Метро та міст імені Є.О. Патона – визнані непрацездатними (аварійними), причому статус аварійного міст Патона має ще з 2017 року.
  • Водночас найбільше занепокоєння фахівців викликає саме технічний стан мосту Патона. За результатами обстежень, у його конструкціях зафіксовано критичні корозійні пошкодження несівних елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. Фактично метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, прокородував уже майже весь. Головні балки – а їх там чотири – нині залишаються у відносно стабільному стані, і, ймовірно, саме це поки дозволяє мосту пропускати транспортні потоки, хоча й з обмеженнями.
    За словами науковців, залишковий ресурс споруди оцінюється як нульовий, а корозійні процеси стають дедалі менш передбачуваними.
    Попри те, що КМДА ще у 2018 році визначила Київавтодор замовником робіт, тендери на проєктування тричі скасовувалися (у 2020 та 2021 роках). Поки міст Метро вже почали ремонтувати, міст Патона залишається заручником бюрократичної тяганини.
    Як зауважєуться, міст Патона – не лише ключова транспортна артерія між берегами Дніпра. Це перша у світі суцільнозварна автодорожня споруда, символ української інженерної школи й об’єкт історичної спадщини, який визнано видатною зварною конструкцією ХХ століття.
    На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до уряду з пропозиціями щодо організації та фінансування капітального ремонту мосту. Відзначається, що науковці НАН, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Український інститут сталевих конструкцій готові долучитися до вирішення проблеми й надати експертну підтримку.
    На думку фахівців, питання відновлення мосту вже перезріло і нині потребує системного державного рішення.

    Диверсії в Польщі та погрози Угорщини: чи загрожує Україні дефіцит пального

    Угорщина та Словаччина заявили про зупинку постачань дизельного пального до поновлення прокачки Україною російської нафти нафтопроводом Дружба. На цьому фоні сьогодні стало відомо про затримання в Польщі діверсанта, який мало не спровокував аварію на польскій залізниці. З листопада це вже третій інцидент на залізниці, два з них вже визнані польськими спецслужбами як диверсії. І два з них стосувалися транспортування залізницею пального до України. Чи на цьому фоні Україні дефіцит пального або зростання цін – про це далі в сюжеті. Заява Сійярто Як пише угорське видання Index, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто 18 лютого доповідав на засіданні уряду. Зокрема він розповів про ситуацію з постачанням нафти до Угорщини після інциденту з нафтопроводом Дружба.
    Сіярто заявив, що постачання нафти досі не відновлене “за рішенням України” та назвав це “суто політичним рішенням”.
    “Ми припиняємо постачання дизельного палива до України, і воно не буде продовжуватися, доки нафта не почне знову надходити по нафтопроводу Дружба. На цьому ми зупинимося”, – сказав він.
    Сійярто додав, що наразі його країна має стратегічні запаси нафти, яких, за його словами, вистачить приблизно на три місяці, тому в короткостроковій перспективі країна не бачить ризиків для власної енергетичної безпеки. Позиція Словаччини Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вслід за Угорщиною розпорядився припинити експорт дизельного палива в Україну через зупинку роботи нафтопроводу Дружба. За його словами, на такий крок уряд йде для того, щоб зекономити запаси нафтопродуктів для внутрішнього використання.
    “Slovnaft припиняє експорт дизельного палива до України та будь-який інший експорт, і все, що вона тепер перероблятиме вдома, у Словаччині, буде призначено для словацького ринку”, – сказав він.
    Прем’єр-міністр країни запевнив, що у Словаччині немає загрози дефіциту пального чи інших нафтопродуктів. Натомість вивільнення нафти з державного резерву допоможе компанії Slovnaft “перебути” період до надходження нафти з Хорватії.
    Фіцо також зазначив, що у відповідь Словаччина перегляне свою підтримку євроінтеграції України та може призупинити співпрацю в постачанні електроенергії. Джерела надходження дизелю Польща – найбільший постачальник нафтопродуктів в Україну. Йдеться не тільки про пальне польського виробництва, а й транзитні постачання, які йдуть з Німеччини, Литви та польських портів. В 2025 році через україно-польській кордон надійшло 4 млн т бензину, дизпального та скрапленого газу (LPG), що становить 44% від загального споживання в Україні.
    “Польща є нашим стратегічним партнером у енергетичній сфері, і робота тут є максимально деполітизованою та ефективною. Без імпорту з цього напрямку ми не можемо наразі звести баланс пального”, – каже директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Джерела постачання дизельного палива в Україну Він зазначає, що польська сторона дуже стурбована диверсіями на залізниці, які набувають ознак системного характеру.
    “Йдеться не стільки про безпеку та повноту постачань в Україну, а насамперед про терористичну загрозу для самої Польщі, тому спецслужби працюють оперативно і показують результат”, – каже Куюн.
    Своєю чергою український бізнес теж вже замислився над цим викликом.
    Слова Куюна підтверджують у Західній паливно-енергетичній компанії (ЗПЕК).
    “Минулого року всі наші постачання були з Польщі, хоча це пальне не польського виробництва, а шведського, канадського, американського тощо, що заходять у порт Щецину, а також з литовського заводу ORLEN Lietuva. Портова та залізнична інфраструктура, нафтовий концерн ORLEN, польські відповідні держоргани працюють з українськими компаніями та колегами по держслужбі на межі можливого, і ефект очевидний – минулого року імпорт нафтопродуктів з польського напрямку став рекордним за всю історію України. При цьому загальних 4 млн т імпортного палива понад 3 млн т було привезено залізницею, що є безпрецедентним обсягом”, – розповіли в компанії, окремо підкесливши роль Укрзалізниці в цьому питанні.
    Через останні події, а також з метою більшої стійкості ЗПЕК та інші українські імпортери тестують всі наявні маршрути та канали постачання пального.
    “Восени ми перенаправили частину обсягів з Щецина до Закарпаття, а у січні розпочали імпорт з Румунії”, – розповіли у ЗПЕК.
    Що стосується Угорщини та Словаччини, то ці постачання оператори ринку України сприймають як одне джерело.
    “Угорський та словацький напрямки на ринку сприймають як одне ціле, оскільки два нафтопереробні заводи в цих країнах належать угорському концерну MOL”, – каже Куюн.
    За його оцінкою, частка цих напрямків, зокрема, на ринку дизельного пального у 2025 році склала близько 9%.
    “Хоча це й чималий обсяг, нам є звідки його замістити. Малоймовірно, що будуть проблеми”, – оцінюють загрози припинення постачань з Угорщини та Словаччини в компанії в ЗПЕК та нагадують, що зупинки постачань з угорсько-словацького напрямку вже були. Чи загрожує Україні дефіцит пального і що буде з цінами Куюн вважає, що призупинка поставок MOL не вплине на ціни, які, як і раніше, будуть залежати від світових котирувань та курсу валют.
    “Ми без них вже декілька разів опинялись. Востаннє – восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститись”, – написав експерт на своїй сторінці в Facebook.
    Аналітик консалтингової компанії Нафторинок Олександр Сіренко поділяє думку Куюна і зазначає, що рішення Угорщини та Словаччини припало на низький сезон споживання дизпалива, тож трейдери встигнуть укласти нові контракти з іншими постачальниками до весни та початку польових робіт.
    “Від початку війни ми диверсифікували постачання пального. Тож для паніки та підвищення цін немає економічних передумов. Хоча я не виключаю, що окремі гравці ринку можуть спробувати підвищити ціну через фактор ажіотажу”, – розмірковує Сіренко.

    Знайдені під матрацом “картини Малевича” спровокували скандал в Бухаресті

    Три невідомі картини, виявлені під матрацом ізраїльської пенсіонерки, написав Казимиром Малевичем, стверджує їхній власник. Картини хоч і виставили в державному музеї в Бухаресті, проте сам музей не відповідає за їхню справжність. Провідний експерт сумнівається в їхньому походженні, повідомляє ВВС.
    “2023 року ми перевозили бабусю Єву з однієї квартири на другу. Коли ми запакували всі речі й зібралися йти, вона раптом сказала: “Стривайте, будь ласка, підніміть матрац”, – стверджує ізраїльський бізнесмен Янів Коен.
    Коен каже, що переконував бабусю його дружини залишити старий матрац, але та наполягала, і під матрацом вони виявили п’ять картин.
    “Виявилося, що три з них належать пензлю Казимира Малевича”, – запевняє Коен.
    Дивіться фото: Знайдені під матрацом “картини Малевича” спровокували скандал в Бухаресті
    Твори називаються Кубофутуристична композиція (1912-13 рр.), Супрематична композиція з червоним квадратом та зеленим трикутником (1915-1916 рр.), Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником (1918 рік).
    Три картини представлені як роботи Казимира Малевича на виставці в Національному музеї сучасного мистецтва Румунії. Спонсор виставки – місцева стоматологія, що належить Коену.
    Утім, щоб довести авторство Малевича цим картинам не вистачає провенансу – попередньої історії витворів мистецтва – від моменту “створення” Малевичем до виставки в Бухаресті. Про це заявив українсько-американський мистецтвознавець та куратор керівництва з дослідження провенансу Американської асоціації музеїв Костянтин Акінша. Єва Левандо, бабуся дружини Коена, народилася в Одесі 1930 року в сім’ї рахівника та продавчині.
    Незадовго до її народження батько, 22-річний Бенціон, купив першу із трьох картин Малевича; дві інші йому передали через рік за оплату його бухгалтерських послуг.
    У 1990 році Єва емігрувала до Ізраїлю і вивезла картини із собою. Відсутність документів, що підтверджують цю історію, Коен пояснює сталінськими репресіями — нібито в ті роки “всі ховали російський авангард (тепер світові музеї не підписують Малевича як “російський авангард” через українське походження Малевича. – ред.), усі були в паніці”.
    Акінша зазначає, що це не так – персональні виставки Малевича проходили 1929 року у Третьяковській галері та 1930-го у Київській картинній галереї. Того ж року художника арештували, але звільнили через кілька місяців, проте він продовжував брати участь у групових виставках до своєї смерті.
    “Немає жодних доказів того, що роботи Малевича циркулювали на російському чи українському ринку мистецтва наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років. У своїх записах Малевича нічого не йдеться про продаж робіт приватним особам після 1917 року”, – зазначає мистецтвознавець.
    Головний аргумент Коена на захист справжності картин, – думка Дмитра Горбачова, відомого київського мистецтвознавця, автора книги Малевич і Україна. На замовлення Коена він вивчив три полотна і за їхнім стилем та технікою дійшов висновку, що всі три є “першокласними зразками” творчості Казимира Малевича.
    Проте раніше Горбачов уже визнавав спірні роботи справжніми. Насамперед він назвав роботою Малевича невідому раніше Супрематичну композицію з приватної російської колекції, але ринок та експертна спільнота цієї атрибуції не прийняли.
    Згодом полотно під назвою Синє, чорне, червоне, яке Горбачов називав роботою Олександри Екстер, зняли з експозиції у віденському музеї Альбертіна через серйозні сумніви щодо його справжності,.
    На підтримку своєї версії Коен також надає результати технічного аналізу, підготовлені паризьким Institut d’Art Conservation et Couleur та німецькою лабораторією Елізабет Єгерс та Ерхарда Єгерса. Хоч вони датують пігменти та інші елементи часом життя Малевича, не стверджується, що роботи були написані самим художником. Коен наполягає, що не збирається продавати свої картини, Коен наполягає, що не збирається продавати свої картини, попри те, що Дмитро Горбачов оцінює їх у 160-190 млн доларів. Коен також заперечує зв’язок з цією пропозицією і каже, що не збирається монетизувати картини, тому що “заробив дуже багато грошей на біткоїнах” і грошей не потребує.
    Коли навколо картин спалахнув скандал, Національний музей сучасного мистецтва Румунії (MNAC) дистанціювався від них. Куратор виставки Маріана Драгу заявила, що не є експертом з творчості Малевича і тому не може підтвердити авторство цих картин. Директор MNAC відмовився розмовляти із ВВС. Сама виставка називається “кураторським експериментом”.

    Трамп позбувся усіх експертів з Росії перед зустріччю з Путіним – ЗМІ

    Глава Білого дому, Дональд Трамп, поїде на зустріч з російським президентом Володимиром Путіним на Алясці без належної підготовки через скорочення фахівців з зовнішньої політики та формування команди з лоялістів, а не експертів. В адміністрації не залишилося осіб, які розбираються в намірах та методах керівництва Росії. Трампу довіряють його помічники та власні інстинкти, щоб зрозуміти Путіна, але експерти попереджають про маніпулятивні методи та пастки, які може поставити Путін. З початку року з Держдепартаменту звільнили понад 1300 співробітників, включно з аналітиками з російського та українського напрямів, що призвело до відсутності експертів з Росії в адміністрації.

    Експерти назвали 2024 рік “найконфліктнішим з часів Другої світової”

    У 2024 році світ стикнувся з новим печальним рекордом – кількість збройних конфліктів сягнула найвищого рівня з часів Другої світової війни. За даними шведського проєкту Uppsala Conflict Data Program (UCDP), було зафіксовано 61 “державний конфлікт”, з яких 11 переросли у повномасштабні війни з тисячами загиблих. Цивільні стали частішими жертвами насильства, їхнє число зросло на 31%, до 13 900 осіб. Лідером за кількістю смертей стала діяльність Ісламської держави в Демократичній Республіці Конго. Загалом протягом минулого року від організованого насильства по всьому світу загинуло майже 160 тисяч людей. Найбільш кривавим конфліктом залишається війна в Україні, де тільки в 2023 році загинуло майже 76 тисяч осіб. Експерти попереджають про зростання міждержавних конфліктів та підтримку збройних угруповань за межами території, що може призвести до ще більшої кількості жертв.

    “Поза межами пожливого”: західні експерти про атаку на аеродроми РФ

    Удари СБУ по російських аеродромах 1 червня вразили військових експертів своєю масштабністю. Операцію “Павутина” називають найбільшою атакою на стратегічну авіацію Росії. Ця дія викликала хвилю обурення та захоплення серед аналітиків з різних країн. У результаті ударів було пошкоджено понад 40 російських літаків, включаючи стратегічні бомбардувальники. Загальні втрати Росії оцінюються у понад $2 мільярди. Російські джерела порівнюють інцидент із “російським Перл-Харбором” та вважають його найбільшим ударом по авіації Росії з початку війни.

    “Поза межами можливого”: західні експерти про атаку на аеродроми РФ

    Удари Служби безпеки України по російських аеродромах 1 червня вважають найбільшою атакою на російську стратегічну авіацію, зауважують військові експерти. Операцію СБУ “Павутина” оцінили як наймасштабнішу атаку на стратегічні ядерні сили Росії. Експерти з Німеччини, Ізраїлю та України висловили враження від цієї дії. За даними, в результаті цих ударів було уражено понад 40 літаків, включаючи стратегічні бомбардувальники Росії. Втрати російської авіації оцінюють у понад $2 млрд. Українські дрони запускалися з мінімальною відстані, тому російська протиповітряна оборона не змогла ефективно реагувати. Напади на аеродроми отримали назву “російського Перл-Харбору”.