Поставки нафти з РФ в Індії в грудні можуть досягти найнижчого рівня за три останні роки. Проте обсяги, можливо, зростуть на початку наступного року після відновлення закупівель найбільшим НПЗ. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg.
Аналітики гадають, що поставки у грудні становитимуть близько 1,1 млн барелів на день – найнижчий показник з листопада 2022 року. Це все ж вище прогнозу індійських чиновників на початку місяця після останніх обмежень США на російські енергоносії.
Попит Індії на російську нафту останніми місяцями знизився через посилений контроль США за торгівлею, нагадав ЗМІ.
Поставки впали в липні, а потім частково відновилися, коли деякі нафтопереробні заводи, зокрема Indian Oil Corp. та Bharat Petroleum Corp., повернулися до закупівель за зниженими цінами.
Найбільший імпортер індійська компанія Reliance призупинила закупівлі після санкцій США проти Роснефти та Лукойла наприкінці жовтня, але тепер відновила закупівлі у постачальників, які не входять до санкційного списку.
Російська нафта використовується на заводі Reliance Jamnagar у Гуджараті для внутрішнього ринку. Поставки у другому тижні грудня сповільнилися до 712 тис. барелів на день, а потім зросли. Індійські чиновники прогнозували 800 тис. барелів на день.
“Зниження грудневого імпорту відбулося після паузи з боку Reliance, а також через менші потоки до терміналу Mundra HPCL-Mittal Energy Ltd. і Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd., яка цього місяця вперше з вересня 2022 року не закупила жодної барелі”, – сказано в матеріалі.
Додатковий імпульс поставкам може надати Nayara Energy Ltd., яка планує відкласти планове обслуговування заводу Вадінар, що потенційно дозволить збільшити закупівлі російської сирої нафти. як відомо, чотири з семи найбільших нафтопереробних компаній Індії активно купують російську нафту, бо великі знижки стимулюють шукати “несанкційні” барелі.
Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ
Позначка: Економіка Росії
СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
За даними Служби зовнішньої розвідки України, реальний сектор економіки Росії переживає глибоку кризу. Фінансова система країни працює у режимі “керованого хаосу”, де реальність приховується, а прозорість зникає. Центробанк Росії відмовився від міжнародних стандартів відкритості, плануючи публікувати лише загальні дані про власників банків. Влада також планує збільшити закритість, включаючи скасування обов’язкового декларування доходів державними службовцями. У реальному секторі економіки виникають труднощі: підприємства передбачають закриття, банки відмовляють у кредитах, а ломбарди збільшують прибутковість через проблеми у банківському секторі. Державні компанії мають великі борги перед підрядниками, а кіберзагрози стають серйозним ризиком. Соціальний песимізм також зростає, і лише невелика частина громадян сподівається на премії. Експерти вважають, що економічна система Росії тримається на централізованому управлінні, що свідчить про серйозний дисбаланс.
В РФ бізнес пожалівся Путіну на масову націоналізацію
Представники великого бізнесу в Росії написали листа до президента Путіна з проханням розібратися у масовій націоналізації приватних підприємств на суму понад 4 трлн рублів. Вони стурбовані тим, що держава безпідставно забирає приватну власність і вимагають, щоб у таких випадках власники отримували компенсацію. Бізнесмени вважають, що такий лист може вплинути на Путина. У той же час, витрати Росії на військові цілі значно зросли, що вже почало відчуватися населенням через скорочення соціальних програм та збільшення військових витрат.
Росіяни виходять на одиночні пікети через зростання цін – ЗМІ
Напередодні Нового року у різних регіонах Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України відбулися одиночні пікети проти різкого подорожчання продуктів харчування. Про це повідомляє російський Телеграм-канал Astra.
Акції зафіксували, зокрема, в Івановській області, Алтайському краї та Ненецькому автономному окрузі. Учасники пікетів заявляють, що за рік вартість традиційних інгредієнтів для салату “Олів’є” у середньому зросла більш ніж на 230%.
Росіяни пов’язують зростання цін із фінансовою політикою Центрального банку РФ, яка, за їхніми словами, також призводить до падіння реальних доходів населення.
З початку повномасштабної війни проти України, лише за офіційними даними, ціни в Росії зросли приблизно на 40%. Водночас самі росіяни вважають ці показники заниженими. Зокрема житель Тамбова Денис у листопаді в коментарі Bloomberg заявив, що середній чек щотижневих покупок продуктів за минулі роки щонайменше подвоївся. Він додав, що його родина змушена скорочувати купівлю овочів і фруктів.
Згідно з опитуванням, 31% громадян Росії не вистачає грошей на їжу. На цьому тлі торговельні мережі закривають великі супермаркети та переходять до формату жорстких дискаунтерів, частка яких на російському ринку вже перевищила 60%.
Втім, додатковим чинником тиску на споживачів стане підвищення податкового навантаження. З 1 січня 2026 року в Росії набуде чинності закон про збільшення ПДВ до 22%.
Як свідчить опитування “Левада-центру”, зростання цін турбує 59% жителів Росії, тоді як війна проти України, конфлікт із Заходом і санкції – лише 31%. Тема здорожчання товарів і підвищення ПДВ також увійшла до трійки найпопулярніших питань, адресованих Володимиру Путіну під час “прямої лінії”. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.
Газові доходи Росії обвалилися до мінімуму з часів пандемії
Російський бюджет третій рік поспіль втрачає доходи від експорту газу на тлі того, що постачання Газпрому до Європи оновлюють мінімуми за пів століття, тоді як трубопровід до Китаю навіть після виходу на повну потужність не може компенсувати втрачену виручку. Про це пише Reuters із посиланням на дані Мінфіну РФ та власні розрахунки.
За січень-листопад федеральний бюджет РФ отримав 420 млрд рублів експортних мит на газ, водночас за результатами року отримає близько 470 млрд рублів.
Порівняно з минулим роком доходи від експорту газу скоротилися на 4%, або на 20 млрд рублів, тоді як порівняно з 2023-м – на 17%, або на 96 млрд рублів. Загальний обсяг цих надходжень може стати мінімальним з часів 2020 року: тоді російський бюджет отримав 439,1 млрд рублів.
Китай, який став головним газовим клієнтом Росії, цього року закупить 38,7 млрд кубометрів газу – навіть дещо більше за проєктну потужність газопроводу “Сила Сибіру”. Водночас експорт до Європи скоротився ще на 45% проти минулого року на тлі зупинки транзиту через Україну, і нині його обсяги є найнижчими з початку 1970-х років.
За результатами року Росія продасть до країн далекого зарубіжжя 78 млрд кубометрів газу – у 2,6 раза менше, ніж у 2018-2019 роках. Аналітики відзначають, що китайський напрям поступово компенсує частину втраченого європейського ринку, втім, фінансовий результат і надалі обмежений ціновою формулою, прив’язаною до нафти, та тривалим горизонтом окупності інфраструктури.
У бюджет на 2026-28 роки російська влада заклала дисконт для КНР у 32%: Пекін закуповуватиме газ по $243,6 за тисячу кубів, тоді як європейські країни та Туреччина – по $356,7.
Нагадаємо, Європейський парламент остаточно офіційно схвалив поступову відмову від імпорту російського газу до кінця 2027 року після відповідної угоди з Радою ЄС.
Нафтогазові доходи РФ можуть знизитись на 35% – ЗМІ
У Росії рекордно зросла кількість скарг на падіння доходів
У Росії зросла частка громадян, котрі негативно оцінюють своє матеріальне становище та перестали відчувати зростання зарплат і доходів, а також уповільнення інфляції. Про це свідчать результати опитування фонду “Громадська думка”, проведеного наприкінці листопада.
Про покращення матеріального становища, як і у вересні-жовтні, повідомили 8% опитаних. Тоді як у серпні таких респондентів було 10%.
Водночас частка тих, хто вважає, що за минулі два-три місяці їхнє матеріальне становище погіршилося, зросла до максимального рівня з 2022 року. У серпні про це заявляли 20% опитаних, у вересні-жовтні – 23%, а наприкінці листопада – вже 25%.
Різниця між часткою респондентів, які вважають, що стали біднішими, і тими, хто відчуває покращення свого фінансового становища, сягнула 17% – це також найбільший показник із 2022 року.
Нагадаємо, витрати Російської Федерації на війну з Україною в 2025 році становили 5,1% ВВП. Ця цифра приблизно відповідає 11,1 трлн рублів, виходячи з прогнозу мінекономрозвитку РФ про ВВП 217,3 трлн рублів.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим
Росіяни зустрічатимуть 2026 рік у режимі жорсткої економії – розвідка
В Росії підготовка до святкування Нового року відбувається на тлі помітного зниження споживчої активності. Фіксується загальний тренд на жорстку економію: росіяни дедалі частіше відмовляються від зайвих витрат і обмежуються мінімальним набором товарів та послуг. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 21 грудня.
Так, нині середній бюджет на святкування 2026 року становить близько 14 тис. рублів, що майже вдвічі менше, ніж планували витрачати на 2025 рік.
У СЗРУ пояснили, що така динаміка пояснюється зростанням інфляції, подорожчанням продуктів харчування, житлово-комунальних послуг та одягу. Навіть традиційний новорічний стіл зазнає змін. Делікатеси не купують, уникаючи великих витрат. Загалом святкове меню зводиться до простих і поки ще доступних продуктів.
Окрім того, зростає інтерес до альтернативних, відносно дешевших форматів відпочинку. Зокрема замість закордонних подорожей росіяни обирають оренду заміських будинків у межах країни, часто великими компаніями, що дає змогу розділити витрати.
Своєю чергою, ринок святкових послуг теж відчуває падіння попиту. Організатори заходів, ведучі та ресторани повідомляють про зменшення кількості замовлень і відсутність дорогих запитів. Як зауважується, середній чек на організацію свят зріс, а попит на такі послуги скоротився приблизно на той самий відсоток.
“Це говорить про вкрай обережну поведінку споживачів”, – наголосили у повідомленні.
Водночас на тлі загального зниження святкової активності фіксуються негативні соціальні тенденції. За даними статистики, рівень смертності в РФ під час новорічних свят зростає в середньому на 24 %, сягаючи піку в новорічну ніч і на Різдво. Лише 1 січня по всій країні помирає близько двох тисяч осіб. Основними причинами залишаються зловживання алкоголем, переїдання, а також різке зростання кількості нещасних випадків – травм, дорожніх аварій і побутових конфліктів. Окрема проблема – сплеск самогубств, особливо серед людей, які проводять тривалі святкові вихідні на самоті та в депресії.
Так, додають у відомстві, попри небажання повністю відмовлятися від традицій, більшість росіян зустрічатиме 2026 рік у режимі жорсткої економії та зростаючої соціальної втоми, що яскраво відображає загальний стан споживчих і суспільних настроїв у країні.
Кремль визнає тривале виснаження економіки – СЗРУ
Уряд Росії затвердив довгостроковий прогноз соціально-економічного розвитку, який фіксує хронічний бюджетний дефіцит щонайменше до 2042 року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 18 грудня.
Так, вже до кінця 2025 року дефіцит федерального бюджету перевищить 71,7 млрд доларів, й надалі зростатиме незалежно від сценарію. У базовому варіанті він сягне 271,9 млрд доларів у 2042 році (2,9 % ВВП), у консервативному – 688 млрд доларів, або 8,4% ВВП, що вказує на втрату фіскальної керованості на довгі роки.
У відомстві відзначили, що ключова проблема прогнозу – стрімке зростання видатків за відсутності адекватної дохідної бази. За базовим сценарієм бюджетні витрати зростуть утричі – з 538,8 млрд доларів у 2025 році до 1,6 трлн доларів у 2042-му, а в консервативному сценарії – до 1,8 трлн доларів, або понад 22 % ВВП. Водночас доходи бюджету зростатимуть у середньому лише на 2,1 % на рік, що не покриває навіть інфляційних і боргових ризиків.
“Окремим негативним сигналом є деградація нафтогазової моделі. Частка нафтогазових доходів у ВВП, за урядовим прогнозом, скоротиться з 4 % до 1,9 %, тоді як рубль девальвує до 133 за долар до 2042 року проти 79,43 станом на 17 грудня. Це підкреслює структурну слабкість економіки й обмеженість валютних надходжень у довгостроковій перспективі”, – пояснили у СЗРУ.
Як зазначається, наслідком дисбалансу стане різке зростання державного боргу. У базовому сценарії він досягне 3 трлн доларів (32,2 % ВВП), у консервативному – 5,7 трлн доларів, або майже 70 % ВВП. Значна частина нових запозичень, згідно з логікою самого прогнозу, піде не на розвиток, а на обслуговування боргу, посилюючи боргову спіраль.
Навіть Фонд національного добробуту не є стабілізуючим фактором. Попри номінальне зростання у базовому сценарії, його частка у ВВП скорочується, а консервативний варіант передбачає падіння активів утричі – до 1 % ВВП.
У повідомленні зауважили, що попри очевидну пропагандистську мету документа – продемонструвати довгострокову “стійкість” – сам прогноз ґрунтується на оптимістичному й слабко прив’язаному до реальності припущенні про близько 3% щорічного зростання реального ВВП.
“У сукупності ці параметри радше сигналізують не про стабільність, а про затяжне, структурне падіння російської економіки, яке уряд уже зараз змушений визнавати у власних розрахунках”, – резюмували у СЗРУ.
Росія за рік витратила на війну з Україною понад 11 трлн рублів
Витрати Російської Федерації на війну з Україною в 2025 році склали 5,1% ВВП. Ця цифра приблизно відповідає 11,1 трлн рублів, виходячи з прогнозу мінекономрозвитку РФ про ВВП 217,3 трлн рублів. Про це заявив міністр оборони Росії Андрій Білоусов, повідомляє Telegram-канал Faridaily.
Загальні витрати міноборони Росії досягли 7,3% ВВП.
При цьому частка коштів на невійськові потреби скоротилася з 2,7% у 2024 році до 2,2% у 2025-му.
Відомство раніше публікувало тільки загальні витрати за статтею Національна оборона, без виділення витрат, безпосередньо пов’язаних з війною проти України
Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим