В Австрії закривається останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні. Цей центр надавав тимчасове житло, харчування та допомогу у переїзді для понад 8 900 українців. Центр закривається через велику кількість осіб, які туди прибули. Кожна людина отримувала 190 євро на перше забезпечення, але це не покривало всі витрати. Рішення про закриття було обговорене з урядом та вже раніше анонсоване. Наразі у Відні на базовому забезпеченні перебуває 10 786 українців, а в цілій Австрії – близько 30 000.
Позначка: Допомога
-

Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-

Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 мільярда крон (171 мільйон доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти підуть на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що цей пакет включає фінансування різних ініціатив по всіх напрямках оборони, від морського забезпечення до тренувань для військовослужбовців. Ці заходи сприятимуть зміцненню бойового потенціалу України. Частина грошей буде витрачена на навчальне та тренувальне обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цьому пакеті також передбачено фінансування програми НАТО з реабілітації та постачання пального. Данія також планує інвестувати ще 1,6 мільярда крон у безпілотники, боєприпаси та ракети, які будуть закуплені через українську оборонну промисловість. Загалом, пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 мільярда крон. Також варто відзначити, що з 2022 року Данія вже ухвалила рішення про військову підтримку України на суму близько 70,3 мільярда крон через Фонд допомоги Україні.
-

Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-

Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду (МВФ) з проханням відкрити нову програму фінансування через війну з Росією та вичерпання коштів попередньої програми. Планується, що нова програма буде більш жорсткою та стимулюватиме реформи. Очікується, що розмір фінансування може становити від 8 млрд до 15,6 млрд доларів, а загальна потреба в зовнішньому фінансуванні до 2029 року оцінюється в суму до 170 млрд доларів. Умови нової програми будуть більш жорсткими, включаючи гарантії незалежності антикорупційних органів. Деякі попередні вимоги, які не були виконані, будуть перенесені в нову угоду. Рішення щодо запуску нової програми залежатиме від домовленостей щодо реформ та фінансування.
-

Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напругу у регіоні. Південнокорейські посадовці повідомили, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю, але інформація про це ще не підтверджена з Білого дому. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін оголосив про розробку нової секретної зброї, після чого він наказав посилити ядерний потенціал країни.
-

Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати чотири мільярди доларів іноземної допомоги, яку виділив Конгрес на цей фінансовий рік. Це рішення суперечить розпорядженням окружного судді, яке вимагало негайно витрачати ці кошти. Верховний суд вважає, що групи, які оскаржують це рішення, можуть не мати достатніх повноважень для цього. Ліберальні судді критикували це рішення, стверджуючи, що воно обмежує повноваження президента у зовнішній політиці, яка, згідно з ними, має бути розділена між трьома гілками влади. Адміністрація Трампа аргументує, що ці кошти суперечать зовнішній політиці США, яка передбачає скорочення допомоги за кордоном.
-

Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який надає допомогу українським біженцям. Цей закон змінює умови попередньої допомоги, яка закінчувалась 30 вересня. Він обмежує пільги для українців, які не працюють у Польщі, у сферах, таких як медична реабілітація, лікування наркоманії, охорона здоров’я та інші. Польща стверджує, що більше немає потреби в таких діях і має ставитися до українців однаково, як і до інших іноземців.
-

Троє дітей рік жили самі: історія з лінії фронту
Прокуратура Донецької області розслідує справу про три дітей, які були без належного догляду протягом понад року. Діти залишилися без належного піклування після смерті бабусі, а їх мати через хвороби та наркозалежність не навідувалась до них. Двоє з дітей, 13-річні хлопці, мали важке генетичне захворювання і були прикуті до ліжка. 10-річний брат самостійно доглядав за ними, годував, доглядав і навіть спускав до підвалу під час обстрілів. Діти були вкрай виснажені та без належної медичної допомоги, коли їх евакуювали до медичного центру. Наразі діти перебувають у кризовому центрі, де отримують необхідний догляд і лікування. Мати відмовилася супроводжувати дітей під час евакуації і залишилася за місцем проживання. Нині вона перебуває у нестабільному психологічному стані.
-

Троє дітей рік жили без нагляду: історія з фронту
Прокуратура Донецької області веде розслідування щодо трьох дітей, які понад рік були самі без належного догляду. Діти, віком 13 і 10 років, залишилися без батьківської уваги після смерті бабусі. Двоє старших братів хворі та прикуті до ліжка, а молодший, 10-річний, доглядав за ними самостійно, годував та доглядав. Слідчі підозрюють у бездіяльності місцеву соцслужбу. Діти потрапили до благодійного центру в тяжкому стані, імовірно, з численними травмами та виснаженням. Медики зазначили, що діти були у вагільному стані, з ознаками відсутності медичної допомоги. Зараз діти отримують лікування та допомогу в кризовому центрі. Мати дітей відмовилася від супроводу їх до медичного центру через свої власні проблеми та психологічний стан.
