США провели операцію в Венесуелі з метою затримання президента Ніколаса Мадуро, що викликало хвилю занепокоєння у європейських лідерів щодо можливості подальшої участі Гренландії, на яку президент США Дональд Трамп виразно претендує. За даними видання Politico, Трамп заявив, що “США потребують Гренландію” через його стратегічне положення та національну безпеку. Експерти вважають, що США можуть використати можливий політично вигідний момент, такий як проміжні вибори та 250-річчя незалежності, для спроби анексії Гренландії. Це може бути скоріше політичною кампанією, ніж військовою операцією, з використанням тиску та впливу на місцеві еліти.
Позначка: Давання
-
В Данії заговорили про крах НАТО на тлі зазіхань Трампа на Гренландію
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння щодо можливої спроби США захопити Гренландію, особливо військовим шляхом, наголошуючи, що це може підірвати НАТО як військовий альянс. Вона заявила, що такі дії можуть поставити під загрозу безпеку, яку забезпечує НАТО з кінця Другої світової війни. Данія висловила серйозне хвилювання щодо зазіхань США на Гренландію, після того як президент Трамп заявив про необхідність контролювати територію.
-
“Припиніть погрози”: у Данії звернулися до Трампа через Гренландію
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала президента США Дональда Трампа припинити “погрози” щодо Гренландії. Про це йдеться у заяві уряду Данії, передає у неділю, 4 січня BBC.
“США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства”, – наголосила Фредеріксен.
Вона зазначила, що абсолютно немає сенсу говорити про необхідність захоплення Сполученими Штатами Гренландії. Фредеріксен закликала Вашингтон “дуже прямо” припинити погрози.
“Я рішуче закликаю Сполучені Штати припинити погрози на адресу історично близького союзника та на адресу іншого народу, який дуже чітко заявив, що вони не продаються”, – додала прем’єрка.
Вона також нагадала про оборонні гарантії НАТО та угоду зі США.
“Данія – а отже, і Гренландія – є членом НАТО, і ми вже маємо оборонну угоду зі США, а також збільшуємо інвестиції в безпеку Арктики”, – підкреслила глава уряду Данії.
Як повідомлялось, 4 січня Кеті Міллер, дружина радника американського лідера Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера, опублікувала мапу, на якій острів Гренландія пофарбований у кольори прапора Сполучених Штатів Америки. До зображення жінка додала короткий підпис: “Невдовзі”.
Після цього Трамп, коментуючи операцію у Венесуелі, підтвердив, що наступною країною, яка піддасться американській інтервенції, може стати Гренландія. “Нам дійсно потрібна Гренландія, безперечно, вона нам потрібна для оборони”, – сказав він. -
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
Біля узбережжя Копенгагена археологи знайшли затонулий корабель, який є найбільшим середньовічним когом, що коли-небудь виявляли. Корабель, названий Svælget 2, міг перевозити до 300 тонн вантажу. Він був знайдений на глибині 13 метрів у протоці Ересунн. Корпус корабля зберігся майже повністю, що є винятковим для таких знахідок. Археологи також виявили на борту різні предмети побуту моряків, які дали унікальне уявлення про життя на кораблі у XV столітті. Довжина судна становила близько 28 метрів, а ширина – дев’ять метрів. Знахідка пов’язана з правлінням королеви Маргрете I та свідчить про розвиток торгівлі в регіоні Ересунна. Наразі корабель проходить процес консервації, а в Роскілле відкрилася виставка, присвячена морській археології та цьому кораблю.
-
Польща підтримала Данію та Гренландію після заяв Трампа
Віце-премʼєр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтвердив підтримку територіальної цілісності Данії, коментуючи плани Білого дому приєднати Гренландію до США. Про це він написав у соцмережі X.
“Звичайно, Польща підтримує територіальну цілісність союзного Королівства Данії. Попри політичні розбіжності, ми повинні захищати міжнародне право і принцип недоторканності кордонів”, – написав він.
Політик додав до свого допису уривок з промови, яку у вересні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку виголосив президент Польщі Кароль Навроцький і в якій критикував спроби порушити принцип суверенітету держав.
“”Принцип суверенітету?”, спитаєте ви. (Він) все частіше порушується. “Заборона агресії?” (Вона) перетворилася на мертву букву. Замість права – спроба застосування голої і брутальної сили. Ми мусимо розглядати поточну ситуацію як поле битви за принципи, додержання яких може вирішити майбутнє нашої цивілізації”, – мовиться в уривку. -
У Данії відреагували на призначення спецпосланця США у Гренландії
Після рішення президента США Дональда Трампа про призначення спецпосланця у Гренландії у Данії закликали Сполучені Штати поважати їхню територіальну цілісність. Про це повідомляє Reuters.
За словами міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена, рішення Трампа призначити губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланником у Гренландії свідчить про незмінний інтерес Америки до арктичного острова.
“Це призначення підтверджує незмінний інтерес Америки до Гренландії. Однак ми наполягаємо, що всі, включаючи США, повинні виявляти повагу до територіальної цілісності Королівства Данія”, – заявив Расмуссен. -
Стародавній човен Данії розкрив таємниці морських походів
Науковці встановили походження найдавнішого відомого дощаного човна Данії, знайденого у болоті Хйортспрінг, завдяки унікальному відбитку пальця, залишеному в смолі близько 2 400 років тому. Дослідження провели фахівці Лундського та Гетеборзького університетів у співпраці з Національним музеєм Данії.
Човен датують доримською залізною добою (IV–III століття до н.е.). На ньому до острова Альс прибули близько 80 озброєних воїнів. Під час ремонту суден один із членів екіпажу залишив відбиток пальця в м’якій смолі між дошками. Планований морський напад завершився поразкою: місцеві жителі перемогли, а один із човнів затопили як жертву для богів.
Завдяки безкисневому середовищу болота судно збереглося у відмінному стані. Його рештки були знайдені наприкінці ХІХ століття, а з 1921 року експонуються у Національному музеї Данії.
Сучасні аналізи смоли показали, що її склад включав тваринний жир і соснову смолу. Це здивувало науковців, оскільки в IV столітті до н.е. соснові ліси в Ютландії та північній Німеччині були майже вирубані. Ймовірно, човен побудували в регіоні з доступом до великих соснових лісів, а потім подолали сотні кілометрів відкритим морем задовго до епохи вікінгів.
Радіовуглецеве датування мотузок із липового лика підтвердило давність човна – між 381 та 161 роками до н.е. Найбільшу сенсацію вчені відзначають у частково збереженому відбитку пальця: за допомогою рентгенівської томографії створили його 3D-модель. Відбиток, ймовірно, належав одному з моряків або воїнів, проте визначити стать або інші біологічні характеристики поки неможливо.
У майбутньому дослідники планують спробувати виділити давню ДНК зі смоли. Це допоможе дізнатися більше про походження людей, які здійснювали морські походи, та підтвердити, що далекі рейди були характерні для Скандинавії задовго до появи вікінгів. -
З Данії екстрадовано житомирянина на запит України
У житомирській області спільно з Інтерполом було затримано співорганізатора злочинної групи в Данії, який займався незаконним гральним бізнесом. Йому було екстрадовано до України. Чоловік переховувався від слідства за кордоном і мав кримінальні зв’язки. Він контролював діяльність групи, причетної до злочинів у Житомирській області, розподіляв кошти для засуджених у виправних установах та конкурентів у гральному бізнесі. Йому пред’явлено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, і його утримують під вартою з можливістю внесення застави. Чоловіку загрожує від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
-
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС
Національна команда України з баскетболу кроком домінування стала на кваліфікаційний шлях, що веде на чемпіонат світу 2027 року з баскетболу.
Українці здолали збірну Грузії у виїзному поєдинку, що складався із чотирьох чвертей.
Команда, що виступає під керівництвом Айнарса Багатскіса, початок гри продемонструвала не дуже впевнено. Кавказці обійшли українську команду на вісім очок, незважаючи на те, що після половини проведеної чверті “синьо-жовті” стрімко кинулися скорочувати відставання. Грузини наприкінці чверті повернули гру в необхідне для себе русло.
Друга чверть показувала розрив в очках до 10 пунктів кілька разів, проте наприкінці десятихвилинки розрив уже становив лише п’ять пунктів.
Третю чверть українці провели з п’ятьма очками різниці вже на свою користь.
І завершальний чвертний відрізок гри команда Багатскіса провела в домінантному стилі. Підсумкова перевага у 13 очок утвердила переможні позиції українців після першої гри.
Наступний матч збірна України зіграє зі збірною Данії 30 листопада.
Чемпіонат світу 2027 року
Матч кваліфікації, група A
Грузія – Україна – 79:92 (23:15, 25:28, 13:23, 18:26)
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp