Позначка: Бюджет

  • З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає

    З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає

    Що таке “базова соціальна допомога” З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.По суті, Кабмін запроваджує єдину виплату замість кількох окремих допомог людям з низькими доходами.
    Експериментальна постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 має на меті зменшення бюрократії та підвищення адресної соціальної підтримки, зауважила у розмові з виданням Суспільне Донбас юристка “Донбас SOS” Богдана Гончар.
    Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. За визначенням у Постанові №371 в сім’ю входять:

  • чоловік, дружина;
  • неповнолітні діти та повнолітні, які навчаються очно (до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років);
  • неодружені повнолітні діти з інвалідністю I групи, або I–II групи — з дитинства, і проживають разом із батьками;
  • непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
  • особа, яка доглядає одиноку особу з інвалідністю I групи і проживає разом з нею;
  • пари, які проживають однією сім’єю без офіційного шлюбу, але з дітьми.
  • Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн.
    І ось, як він розраховується для родини:

  • 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї), кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
  • 70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.
  • “4500 – це базова сума, вона може змінюватись у бік збільшення, замість кількох окремих допомог. А також, щоб скоротити черги і гарантувати безперервність підтримки”,– зазначила Гончар. Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”,в аналітичній колонці пропонує розглянути приклад розрахунку базової соціальної допомоги на практиці, для сім’ї з трьох осіб: батька (який працює та отримує мінімальну зарплату), матері, яка не працює і доглядає за п’ятирічною дитиною. Єдиним джерелом доходу є заробітна плата батька – 6 160 грн на місяць (після сплати податків).
    У межах експериментального проєкту базова соціальна допомога для цієї сім’ї визначається так:

  • батько – 4 500 грн (100%)
  • мати – 3 150 грн (70%)
  • дитина – 4 500 грн (100%)
  • “Відтак загальна сума базової величини становить 12 150 грн”,- зазначає Макарова. Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати звернення.
    Виплата призначається строком на шість місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (два роки).
    Припинити виплати за експериментальною програмою можуть за заявою громадянина, або ж коли, наприклад, відбулася зміна доходів чи складу сім’ї, народження, шлюб, смерть, додає Гончар. Хто та як може отримати базову соціальну виплату Одержати виплату вже з 1 липня 2025 року зможуть сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:

  • державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
  • допомоги на дітей одиноким матерям;
  • допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
  • тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
  • З 1 жовтня 2025 року зможуть долучитися й інші особи / сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком (матеріальне та соціальне становище, потреба в державній підтримці тощо). “Після подання система автоматично обробить і призначить виплату за умови відповідності критеріям. Таким чином, чітко бачимо дві фази старту: літо-2025 для тих, хто вже користується соціальними допомогами, та осінь-2025 для всіх інших охочих”,– підкреслила Гончар. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати:

  • в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
  • у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від зареєстрованого / задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї.
  • Необхідні документи та заява про наміри Макарова називає перелік документів, які треба подати заявнику – уповноваженому члену родини. Це:

  • заява про намір отримати базову соціальну допомогу;
  • здійснення орієнтовного розрахунку розміру допомоги засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
  • заяви про призначення допомоги, яка підписується уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї.
  • І саме такий порядок подання документів, пише Макарова, дає змогу сім’ї визначити, чи доцільно отримувати базову соціальну допомогу або залишатися отримувачем раніше призначеної допомоги.
    Гончар теж звертає увагу на заяву про наміри. Юристка пояснює: ця заява дає можливість зрозуміти, що людину очікує у майбутньому. І якщо у базовій соціальній допомозі буде менша сума, ніж отримувала людина на іншій програмі, то від нової допомоги можна відмовитись. “Але передбачається, що пріоритет буде у бік збільшення, тобто багатьом ця соціальна допомога буде вигіднішою”, – каже Гончар. Юристка також виокремила кілька переваг заяви про намір:

  • вона фіксує бажання скористатися правом на базову соціальну допомогу;
  • дає змогу Єдиній інформаційній системі соціальної сфери зібрати й перевірити всі необхідні відомості (з реєстрів ДМС, МВС, Держреєстрів майна, ВПО, податків тощо);
  • після її подання отримується розрахунок орієнтовного розміру допомоги.
  • Після подання документів відомості про склад сім’ї підтверджуються через відповідні інформаційні системи та державні реєстри. Про результати розрахунку повідомляється уповноважений представник сім’ї.
    Якщо сім’я погоджується з розрахованим розміром допомоги, уповноважений представник підписує заяву про призначення базової соціальної допомоги.
    Відмовити можуть, якщо в сім’ї є працездатні особи (18-60 років), які протягом звітного періоду:

  • не працювали, не навчалися очно, не здійснювали догляд, не реєструвалися в центрі зайнятості, не сплачували ЄСВ ( єдиний соціальний внесок).
  • здійснили значні купівлі (нерухомість, транспорт, валюту тощо) на суму понад 100 000 грн.
  • мають заощадження чи облігації понад 100 000 грн;
  • мають у власності більше одного автомобіля молодше 15 років.
  • Оскарження рішень щодо відмови у допомозі можливе шляхом подачі скарги до Національної соціальної сервісної служби або Пенсійного фонду України або звернення до адміністративного суду.
    Загалом у цієї ініціативи є плюси і мінуси, зауважує Макарова. Серед позитивних аспектів: можливість попередньо оцінити розмір базової соціальної допомоги; забезпечення гнучкості у виборі між типом виплат; зменшення адміністративного навантаження як на одержувачів, так і на органи соціального захисту населення; спрощення доступу до допомоги для отримувачів; оптимізація процесів адміністрування соціальних виплат.
    Водночас, пише юристка, такі підходи викликають певні застереження. Попередній аналіз положень Порядку свідчить: після завершення реалізації експериментального проєкту, значній частині громадян може бути припинено виплату базової соціальної допомоги. Це зумовить необхідність повторного звернення для отримання інших видів державних соціальних допомог, на які особи мають право.
    Валерія Шипуля

  • Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

    Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

    Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
    За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
    “Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
    За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
    Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
    Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
    “Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
    Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.

  • Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів

    Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів

    Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, що передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Дефіцит бюджету РФ перевищить прогноз утричі, тому урізають витрати у п’ятьох ключових держпрограмах. Найбільше скорочення отримала програма розвитку промисловості, яка втратить 97,15 млрд рублів. Також скоротили фінансування програми науково-технічного розвитку, розвитку авіабудування, суднобудування та енергетики. Причиною цих заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Очікується, що дефіцит російського бюджету сягне 3,8 трлн рублів, що втричі перевищує первинний план. Мінфін готується до подальших скорочень витрат, оскільки резерви уряду зменшуються. Аналітики попереджають, що при низьких цінах на нафту Фонд національного добробуту може бути вичерпано вже у 2026 році.

  • Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні

    Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні

    Уряд Німеччини схвалив проєкт державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено виділити 8,3 мільярда євро військової допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль підкреслив, що Німеччина підтримує Україну і готова реагувати на загрозливі дії Росії, такі як кібератаки і дрони. ФРН також збільшить свій оборонний бюджет і планує підвищити витрати на оборону від ВВП до 3,5% до 2029 року. У рамках реформ планується створити 10 тисяч нових посад у Бундесвері та підвищити ефективність витрачання оборонних коштів.

  • Країни НАТО досягли компромісу щодо витрат – ЗМІ

    Країни НАТО досягли компромісу щодо витрат – ЗМІ

    Країни-члени НАТО досягли компромісної домовленості щодо підвищення оборонних витрат до 5% від ВВП. Про це повідомили агентству Інтерфакс-Україна дипломатичні джерела в Гаазі, знайомі з перебігом переговорів перед самітом.
    За словами співрозмовників, попри заперечення з боку прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, який виступав проти збільшення витрат, союзники змогли знайти компромісне рішення напередодні саміту, котрий відбудеться 24–25 червня.
    Досягнута домовленість має позитивне значення для України, адже згадка про допомогу Києву міститься саме в тому пункті підсумкової декларації, котрий і стосується 5% оборонних витрат. Тож підтримка України також враховуватиметься у цьому показнику.
    Водночас Іспанія домовилася з Альянсом про виключення з вимоги щодо витрачання 5% ВВП на оборону.
    “Витрати в розмірі 5% були б непропорційними і непотрібними. Ми повністю поважаємо законне бажання інших країн збільшити свої інвестиції в оборону, але ми не будемо цього робити”, – повідомив Санчес.
    Він додав, що Іспанія може виконати всі свої зобов’язання перед НАТО щодо персоналу та обладнання, витрачаючи лише 2,1% свого ВВП.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, окрім Сполучених Штатів.
    Також Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

  • Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету

    Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету

    Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
    Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
    У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
    Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
    Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
    Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
    Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
    Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
    Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
    Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.

    Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

    Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.

    Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ

  • В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти

    В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти

    Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
    Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
    За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
    Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
    Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
    Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
    Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
    Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
    Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
    Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
    Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
    Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
    Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
    Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
    Але цих коштів не вистачить.
    Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
    Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
    Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
    Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
    Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
    Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
    Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
    Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
    “Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
    Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
    Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
  • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
  • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У січні-травні поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки – на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли бюджет має дефіцит. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4% у зв’язку зі зниженням ціни на нафту. Мінфін попереджає про ризики подальшого зниження цих доходів. У 2025 році планується взяти недоотримані нафтогазові доходи у розмірі 447 млрд рублів з Фонду національного добробуту. Розмір цього фонду зменшився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.