Позначка: Бюджет

  • Уряд схвалив кошторис на наступний рік

    Уряд схвалив кошторис на наступний рік

    Уряд підтвердив проєкт державного бюджету на наступний рік, який передбачає збільшення видатків на 415 мільярдів гривень у порівнянні з поточним роком. Очікується, що доходи складуть 2,83 трлн гривень, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Дефіцит бюджету планується на рівні 18,4% ВВП, з потребою у зовнішньому фінансуванні на рівні 2,08 трлн гривень. Основним пріоритетом в бюджеті залишається сектор безпеки та оборони, на який передбачено 2,8 трлн гривень, що складає 27,2% ВВП. Частина цих коштів буде витрачена на виробництво українських боєприпасів, ракет, ППО, авіаційної та бронетехніки. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко зазначила, що усі власні надходження та запозичення уряд спрямовує на Сили Оборони для грошового забезпечення військових, підтримки їхніх сімей, посилення ППО та виробництва власної зброї, включаючи дрони.

  • Бюджет в умовах війни: стратегія, виживання чи латання дірок

    Бюджет в умовах війни: стратегія, виживання чи латання дірок

    Уряд схвалив проєкт державного бюджету на наступний рік, який передбачає видатки на рівні 4,8 трлн грн, що більше, ніж у поточному році. Прогнозовані доходи складуть 2,83 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2,08 трлн грн. Головним пріоритетом у документі залишається сектор безпеки та оборони, на який передбачено 2,8 трлн грн, що становить 27,2% ВВП. Частина цих коштів буде спрямована на виробництво українських боєприпасів, ракет, ППО, авіаційної та бронетехніки. Уряд планує спрямовувати всі власні надходження та запозичення на підтримку сил оборони, грошове забезпечення військових та їхніх родин, а також на розробку та виробництво власної зброї, включаючи дрони.

  • Новий прем’єр Франції скасує довічні пільги для урядовців

    Новий прем’єр Франції скасує довічні пільги для урядовців

    Новий прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив про те, що з 1 січня 2026 року планує скасувати довічні пільги для колишніх прем’єр-міністрів країни. Він вважає, що недопустимо, щоб особи, які тимчасово займали посаду прем’єра, мали право на довічні привілеї. Нові правила передбачають обмеження терміну отримання поліцейського захисту до трьох років і обмеження терміну користування автомобілем з водієм до десяти років. Лекорню стверджує, що влада повинна бути готова до змін і реформ, щоб уникнути недовіри населення. Нові правила також не стосуватимуться колишніх прем’єр-міністрів, які вже не займають посади або мають інші державні або виборні посади.

  • Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти

    Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що Україні може знадобитися більше коштів, ніж розраховує уряд. За оцінками МВФ, фінансові потреби України можуть сягнути майже 60 мільярдів доларів, тоді як українська влада вважає, що вистачить 37,5 мільярда на два роки. Ці розбіжності виникли під час переговорів у Києві про майбутнє зовнішнього фінансування. Якщо відповідно до оцінок МВФ Україні дійсно знадобиться більше коштів, країні може бути складно забезпечити зростаючі військові потреби через тривалу війну з Росією, яка триває вже четвертий рік.

  • До Ради внесли проєкт держбюджету-2026

    До Ради внесли проєкт держбюджету-2026

    Уряд вніс до Верховної Ради проект закону про державний бюджет на наступний рік. Текст законопроєкту ще не оприлюднено, але народний депутат повідомив, що в середу він буде розглянутий та презентований на Комітеті з питань бюджету. Після цього будуть вноситися правки від депутатів, а потім його треба буде схвалити до 20 листопада.

  • Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік

    Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік

    Уряд України підготував проєкт державного бюджету на 2026 рік, який склав 4,8 трлн гривень на видатки та 2 трлн 826 млрд гривень на доходи. Проєкт передано на розгляд Верховній Раді. Він передбачає збільшення видатків на оборону, освіту, науку та охорону здоров’я. Серед заходів – підвищення зарплат педагогічних працівників та лікарів, безоплатне харчування для школярів, збільшення стипендій для студентів, покращення медичного обслуговування та впровадження програми Чекап 40+ для громадян віком від 40 років.

  • У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України

    У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України

    Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму $892,6 млрд. Цей закон передбачає виділення $400 млн на військову допомогу Україні у сфері безпеки. Проте відхилила пропозицію скоротити фінансування для України, запропоновану республіканкою Марджорі Тейлор Грін. Закон також вимагає від Пентагону звітувати перед Конгресом у разі скасування або призупинення військової допомоги Україні.

  • Куди закопують мільярди: як облаштовують підземні школи

    Куди закопують мільярди: як облаштовують підземні школи

    У цьому навчальному році до шкіл України пішло 3,5 мільйона дітей, з яких майже 2,3 мільйона навчатимуться очно, а решта – дистанційно. Для забезпечення безпеки учнів уряд інвестує значні кошти у модернізацію шкільної інфраструктури. Зокрема, будують підземні школи-укриття, які є повноцінними навчальними просторами під землею. Ці школи оснащені всім необхідним для комфортного навчання, і вони розташовані переважно у містах, близьких до лінії фронту. Наприклад, в Запоріжжі вже відкрили восьму підземну школу, де навчається майже 1 тисяча учнів. Такі школи будують і в інших прифронтових регіонах, де вони створюють безпечні умови для навчання. У цьому процесі держава співпрацює з місцевими органами влади та міжнародними організаціями, такими як ЮНІСЕФ. Окрім цього, уряд виділив кошти на облаштування шкільних укриттів, щоб забезпечити безпечні умови навчання для усіх школярів.

  • Доходи держбюджету зросли майже на 40%

    Доходи держбюджету зросли майже на 40%

    У серпні до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 314,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів, що на 38,7% більше, порівняно із показниками липня (226,6 млрд грн). Про це повідомляє Мінфін з посиланням на оперативні дані Держказначейства.
    Зазначається, що надходження до загального фонду держбюджету у серпні становили 242,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
    Серед платежів, що контролюються податковими та митними органами, основні надходження забезпечено за рахунок:

  • 51,1 млрд грн – податку на прибуток підприємств;
  • 46 млрд грн – імпортного ПДВ;
  • 30,7 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військовий збір;
  • 23,4 млрд грн – ПДВ (із 38 млрд грн зібрано, 14,6 млрд -відшкодовано);
  • 26,8 млрд грн – акцизного податок;
  • 5,4 млрд грн – рентних платежів.
  • 4,6 млрд грн – митних платежів.
  • Також до бюджету надійшло додаткові 3,5 млрд грн, як частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.
    Крім того, до бюджету надійшли кошти, отримані у вигляді міжнародної допомоги (грантів) у розмірі 44 млрд грн, в рамках реалізації Угоди про грант Фонду фінансового посередництва зі сприяння залучення ресурсів для інвестування в зміцнення України між Україною та МБРР.
    Додатково Пенсійний фонд і фонди соцстрахування отримали 54,1 млрд грн єдиного соціального внеску.
    За січень-серпень 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,71 трлн гривень, а з урахуванням спецфонду надходження становили 2,41 трлн грн. Водночас касові видатки державного бюджету за цей період було профінансовано у сумі 3,23 трлн грн, у тому числі загального фонду – 2,5 трлн гривень.

  • В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону

    В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону

    Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
    Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
    Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
    Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
    Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року.