Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.
Позначка: Бюджет
-

Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України
-

Україна вперше повернула з-за кордону кошти, вкрадені внаслідок корупції
Україна вперше повернула з-за кордону кошти, викрадені через корупційну схему на держпідприємстві Поліграфкомбінат Україна. До держбюджету надійшло 3,37 млн євро, котрі сплатила французька компанія SURYS, причетна до оборудки. Про це повідомляє пресслужба САП у середу, 12 листопада.
Зазначається, що угоду про судове врегулювання (Convention Judiciaire d’Intérêt Public) з компанією уклала Національна фінансова прокуратура Франції, а згодом її затвердив суд у Парижі.
Досудове розслідування у Франції щодо компанії було пов’язано з можливим хабарництвом та вчиненням інших кримінальних правопорушень у справі Поліграфкомбінату .
У межах роботи спільної слідчої групи перевірялись контракти контрагента Поліграфкомбінату – французької компанії, яка за результатами досудового розслідування погодилась на судове врегулювання. Юридична особа сплатила штраф та компенсувала шкоду, заподіяну державі Україна.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснювала координацію дій із захисту інтересів України у французькому суді спільно із Національною фінансовою прокуратурою (Parquet national financier) Франції.
У САП відзначили, що в історії України вперше забезпечено подібний результат за наслідками діяльності міжнародної спільної слідчої групи, до якої входили Україна, Франція та Естонія. -

Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ
Рада Європи запропонувала створити міжнародний трибунал щодо України, але цей проєкт може постраждати через проблеми з бюджетом. Європейські донори вважають, що зараз США під керівництвом Трампа продовжать відмовлятися від фінансування України, що ускладнює збір коштів для трибуналу. Фінансування стало основною перепоною для реалізації проєкту, оскільки Європа важко виконувати свої обіцянки без підтримки США. Розміщення трибуналу в Нідерландах потребує значних витрат на приміщення та безпеку. Президент України Володимир Зеленський підписав нові санкції проти посадовців з Росії та російських видавництв, що виправдовують агресію.
-

“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
У жовтні бюджет Російської Федерації знову опинився в дефіциті після двох місяців профіциту. Міністерство фінансів витратило 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів, що призвело до зростання дефіциту з 3,8 до 4,2 трлн рублів за десять місяців. Нафтогазові доходи скоротилися, а ненафтогазові теж зменшуються. Витрати бюджету ростуть, але очікують, що наприкінці року вони не збільшаться так сильно, як раніше. У жовтні витрати зросли на 21%, а за десять місяців – на 15,4% порівняно з минулим роком. Міністерство фінансів має витратити 8,7 трлн рублів у останні два місяці року з загальних запланованих 42,8 трлн рублів.
-

Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони
За даними першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, Міноборони спрямовує більшу частину збройового фінансування на закупівлю безпілотників. Однак лише деякі моделі цих безпілотних систем виявляються ефективними на польових умовах. У кластері безпілотних літальних апаратів вже працюють понад 500 виробників. Є проблема з тривалим часом виконання замовлень, але введено систему DOT-Chain Defence, яка дозволяє прискорити закупівлі для військових частин. З 2026 року планується здійснювати 70% закупівель безпілотних систем через цю систему. Решта 30% залишиться централізованою закупівлею. Раніше Міноборони виділило 1,9 млрд грн на закупівлю безпілотників через DOT-Chain Defence. Також було названо обсяг постачань FPV-дронів для ЗСУ.
-

Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків та платежів до держбюджету України зросли на 41,6% порівняно з минулим роком, досягнувши 181,8 млрд гривень. За цей період Україна отримала 38 млрд грн грантової допомоги. Найбільше надходжень було з Державної податкової служби та Держмитслужби. Усього до держбюджету надійшло 251,7 млрд грн. Також Нацбанк попередив, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, а уряд РФ зафіксував уповільнення економіки вже третій квартал поспіль.
-

Чим відрізняються український та російський бюджети
Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва -

Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні
У середу, 22 жовтня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. За рішенням проголосували 256 народних депутатів. Згідно з документом, доходи державного бюджету складуть 2,4 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Видатки будуть становити 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше, ніж у попередньому році. Заплановано значний зріст видатків на оборону та безпеку, а також на соціальні сфери, такі як соціальний захист, охорона здоров’я, освіта, наука, ветеранська політика та підтримка економіки. На засіданні також була підтримана поправка про продовження пільг на електромобілі до 2027 року. Всього було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту бюджету на загальну суму понад 7,1 трлн грн.
-

Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
У Верховній Раді знову збільшили видатки на оборону на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проєкт закону, який передбачає спрямування коштів на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки та інші військові потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine. У липні цього року було прийнято рішення про збільшення видатків на оборону на 412 мільярдів гривень. Таким чином, Україна продовжує зміцнювати свою оборону та безпеку.
-

Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ
У російських регіонах виявилася серйозна бюджетна криза. Декілька суб’єктів РФ зіткнулися зі значним зниженням податкових зборів у 2025 році і витратили всі грошові резерви. Наприклад, у Архангельській області залишилося лише 50 млн. рублів на рахунках, що становить лише 0,03% від річних витрат. Така ж ситуація у Калмикії, де залишилося лише 40 млн. рублів або 0,1% від річних витрат. Це призвело до того, що багато регіонів мають надзвичайно малі резерви, які можуть не вистачити навіть на декілька днів витрат.