Росія “не програє війну” Україні, заявки про її поразку – це “байка та повна ілюзія”. Тому російські активи після війни “доведеться повертати Кремлю”. Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю бельгійському виданню La Libre.
Урядовець заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. Спробу передати Україні кошти країни-агресора де Вевер називає “крадіжкою”.
“Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші Центрального банку Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – стверджує чиновник.
За його словами, після завершення війни держава, яка програла її, мусить сама відмовитися від усіх активів, або їхньої частини. Втім, на його думку, Росія нібито перемагає у війні. Навіть більше – поразка Росії у цій війні є “небажаною”.
“Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – пояснив свої міркування де Вевер.
Він також зізнався, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.
“Хто вірить, що Путін спокійно прийме конфіскацію російських активів? Москва дала нам зрозуміти, що у разі конфіскації Бельгія та я особисто відчуватимемо наслідки “вічно”. Здається, це досить довгий термін”, – резюмував свою промову бельгійський прем’єр.
Позначка: Бельгія
-
Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію
-
ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні
Єврокомісія погодилася врахувати більшість застережень, які висловила Бельгія щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів від російських активів, які заморожені у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але їхні занепокоєння були враховані в пропозиції Єврокомісії. Також були розроблені сильні заходи для захисту держав-членів та мінімізації ризиків. Мета репараційних позик – підтримати Україну та спонукати Росію до мирних переговорів. Ця ідея виникла після вторгнення Росії в Україну. Однак позиція Бельгії зупинила реалізацію цього плану, але Єврокомісія продовжує працювати над цим питанням.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо росактивів
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він назвав цей план “абсолютно неприйнятним” і заявив, що уряд Бельгії вважає його невдалим. Згідно з новим планом, Європейська комісія має затвердити і оприлюднити пропозицію щодо “репараційного кредиту” для України. Прево вважає, що цей механізм є ризикованим і найгіршим з усіх можливих. Він закликав до використання альтернативних методів, наприклад, запозичення необхідних коштів на ринку ЄС. Також міністр звинуватив Європу у знеціненні думок бельгійців щодо цього питання.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо активів РФ
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево виступив проти плану Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів через “репараційний кредит”. Він вважає цей план неприйнятним і ризикованим, наголошуючи на необхідності шукати альтернативні варіанти фінансування для України. Бельгійський уряд наполягає на запозиченні необхідних коштів на ринку ЄС, вважаючи його більш безпечним і ефективним. Також міністр звинуватив Європу у недооцінці становища і думок Бельгії з цього питання.
-
Ексглаву дипломатії ЄС звільнили з-під варти
У Бельгії звільнили з-під варти колишню головну дипломатку ЄС Федеріку Могеріні та колишнього генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Стефано Санніно після того, як їх затримали для допиту у зв’язку з розслідуванням справи про шахрайство. Затримання стосувались ймовірного зловживання бюджетними коштами ЄС у 2021-2022 роках з боку Європейської служби зовнішніх дій та Коледжу Європи. Після допиту посадовці були звільнені з-під варти, оскільки не вважаються такими, що можуть втекти. Зазначено, що звинувачення стосуються шахрайства, корупції у сфері закупівель, конфлікту інтересів та порушення професійної таємниці. Федеріка Могеріні очолює як Коледж Європи, так і Дипломатичну академію. Обшуки відбулися у зв’язку з розслідуванням щодо ймовірного нецільового використання коштів ЄС.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування стосується можливого неправомірного використання коштів ЄС у 2021-2022 роках, зокрема придбанням будівлі на вулиці Spanjaardstraat у Брюгге за 3,2 млн євро для учасників програми дипломатичної академії. У цей час обидві установи очолюються Федерікою Моґеріні, колишньою Верховною представницею ЄС з зовнішньої політики. Розслідування також пов’язане з екс-міністром закордонних справ Жозепом Боррелем. OLAF вже допитав кількох осіб, а матеріали передано EPPO.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії. -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
“У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
В межах візиту сторони планують обговорити:- актуальні питання оборонної підтримки України,
- подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
- стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.
Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення.