Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у п’ятницю, 8 листопада, але не знайшли прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловила занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Обидві сторони виразили бажання знайти найкраще рішення, але наразі конкретних варіантів ще не висунуто. Європейська комісія надіється на угоду з Бельгією, але визнає, що часу на узгодження рішення дедалі менше.
Позначка: Бельгія
-
Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Це рішення було ухвалено після того, як над аеропортами та військовими базами країни помітили невідомі безпілотники, які порушили повітряне сполучення. Центр буде займатися виявленням, ідентифікацією та протидією незаконним прольотам дронів. Міністр оборони Тео Франкен наголосив на важливості об’єднання служб для забезпечення національної безпеки в умовах складної міжнародної ситуації.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів став на перешкоді через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду зустрінуться для вирішення цього питання. Бельгія хоче захистити себе від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути в разі видачі кредиту. Країни ЄС також мають обговорити питання фінансових гарантій та ризиків, пов’язаних з можливим відміненням санкцій проти Росії. Без узгодження щодо репараційного кредиту Україна може залишитися без фінансової підтримки від ЄС.
-
У Бельгії скликають екстрене засідання ради безпеки через дрони
У четвер, 6 листопада, відбудеться екстрене засідання Ради безпеки Бельгії через присутність дронів біля аеропортів країни. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер скликав засідання після того, як безпілотники призупинили польоти в кількох аеропортах. Міністр внутрішніх справ також запросив на засідання. Учасники обговорять інциденти, які призвели до скасування десятків рейсів. Нещодавно дрони були помічені над авіабазою з ядерною зброєю НАТО та плануванням розміщення винищувачів F-35.
-
Медведєв назвав Посейдон зброєю Судного дня і пригрозив Бельгії
Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв вітав “усіх друзів Росії” у соцмережі з випробуванням ядерної торпеди Посейдон. Він назвав Посейдона “справжньою зброєю Судного дня” і порівняв його з іншою російською зброєю – Буревісником. Медведєв також відреагував на заяву міністра оборони Бельгії про можливий відповідь НАТО на використання нової російської зброї. Він зазначив, що якщо Росія використає Посейдона, Бельгія може зникнути. Пропаганда в Росії представила Посейдона як засіб для змиття прибережних міст США радіоактивним цунамі, але експерти вказують на неефективність цієї ідеї. Історично, в СРСР дослідження показали, що вибух на дні океану не може викликати цунамі, яке б зруйнувало прибережні міста.
-
Глава Міноборони Бельгії пригрозив “зрівняти Москву з землею”
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що у випадку ракетної атаки Росії на Брюссель, Москву “зрівняють із землею”. Про це повідомило видання De Morgen, посилаючись на заяву урядовця.
На запитання інтерв’юера, чи не боїться він, що одного дня російський диктатор Володимир Путін може запустити неядерну ракету по Брюсселю, Франкен відповів: “Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею.”
Водночас очільник оборонного відомства зауважив, що не вважає реалістичною загрозу прямого нападу на Брюссель, оскільки це, на його думку, “очевидна річ, яку Путін не здійснить”.
Водночас він більш стурбований не прямими ракетними ударами, а гібридними діями Росії. Урядовець навів приклад країн Балтії, де, за його словами, “зелені чоловічки” можуть спробувати спровокувати російськомовну меншину проти місцевих урядів.
У російському посольстві назвали заяву Франкена “провокаційною та безвідповідальною” і додали, що такі слова “навряд чи заслуговують на увагу, з огляду на їхній цілковито абсурдний і відірваний від реальності характер”.
У посольстві стверджують, що Франкен “відправив би сотні тисяч європейських солдатів, щоб поставити Росію на коліна”, а також “мріє про економічне задушення нашої країни”.
Посольство назвало позицію міністра “втіленням мілітаристської манії”, яка, на їхню думку, “охоплює партію війни в Європі”.
Після шквалу реакцій міністр оборони Бельгії пояснив, що його слова вирвали з контексту.
“Заголовок, вирваний з контексту, який має купу кліків. Це приносить гроші. І навіть для лівих добродійників у такій газеті, як De Morgen, все зводиться до грошей. Результат: успішна стаття з купою кліків. І масові реакції, роздратування та сильні емоції з боку військових неписьменників”, – написав він.
Як ми вже писали, невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування.
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales -
У Бельгії над військовим об’єктом кружляли невідомі дрони
Невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування, повідомляє місцеве видання Belga.
“Наш пост охорони в Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого періоду”, – повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
За його словами, наступної ночі кілька дронів знову було помічено над військовою базою. Тому було застосовано відповідні процедури, поліція та служба розвідки та безпеки ведуть розслідування.
Він охарактеризував інцидент як “очевидно сплановану операцію проти серця нашої армії”.
Дрони, ймовірно, шукали інформацію про критичну інфраструктуру на військовій території, припустив бельгійський урядовець та додав, що нині невідомо, звідки зʼявилися ці пристрої.
Франкен також пообіцяв ініціювати на рівні уряду якнайшвидшу закупівлю систем виявлення дронів та засобів боротьби з ними.
Як відомо, останнім часом різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників.
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони -
ЗМІ дізналися, хто очолить ПРООН
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо буде очолювати Програму розвитку ООН (UNDP). Він замінить нинішнього керівника Ахіма Штайнера і стане заступником генерального секретаря ООН з питань розвитку, співпрацюючи з генсеком Антоніу Гутеррішем. Призначення Де Кроо передували обговорення, під час яких відбіркова комісія не змогла дійти згоди, тому остаточне рішення ухвалив генсек. Очікується, що Генеральна асамблея ООН підтвердить це призначення найближчими днями. Петер Піот, бельгійський політик, який раніше займав посаду заступника генсека ООН, назвав призначення Де Кроо “чудовим” і “великою честью для Бельгії”. Керівник UNDP займає третє за рангом місце в ієрархії ООН після генсека та його заступника і є віцеголовою Групи сталого розвитку ООН.
-
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Бельгія назвала “червоні лінії” щодо активів РФ
Бельгія визначилася з “червоними лініями” стосовно використання російських активів для фінансування репараційного “кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. Зокрема, йдеться й про угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх ризиків, пов’язаних із цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро. Про це повідомляє американське видання Politico.
Влада Євросоюзу поспішає розвіяти побоювання Бельгії з приводу кредиту напередодні важливого саміту 23 жовтня, адже досягнення політичної угоди на цій зустрічі відкриє шлях для юридичного оформлення такого рішення.
Бельгія має найбільші інтереси: на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більша частина заморожених російських державних активів.
Офіційний Брюссель боїться відповідальності за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку РФ і тому хоче, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом, оскільки “арбітражні процедури можуть виникнути через роки”.
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висунув країнам ЄС цілий список, у якому детально викладено “червоні лінії”:- відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів;
- юридично зобов’язуючі, чітко реалізовані гарантії того, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії;
- угода про негайне надання грошових коштів, якщо Euroclear потрібно буде повернути активи РФ, наприклад, після укладення мирної угоди.
У своїй заяві лідерам ЄС де Вевер припустив, що схема Єврокомісії рівносильна конфіскації, що спростовує позицію про те, що її кредит не буде пов’язаний із вилученням державних активів Росії.
Він побоюється, що схема Єврокомісії може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані на завершальному етапі холодної війни в 1989 році.
Також, на його думку, операція може спонукати китайських інвесторів зняти свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч складних запитань, які ще вивчаються. Зрештою, гарантії мають бути надійними”, – зауважив у коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.