Єврокомісія представила екстрений план заходів для боротьби проти різкого зростання цін на енергоносії, спричиненого війною на Близькому Сході, і для прискорення переходу Європи до чистої енергетики. Про це заявила на пресконференції в Брюсселі виконавча заступниця голови ЄК Тереса Рібера в середу, 22 квітня.
“Сьогоднішня криза показує нам, наскільки прискорення нашого енергетичного переходу є ключем до конкурентоспроможності, стійкості та процвітання, і ми перебуваємо в кращому становищі, ніж під час попередньої енергетичної кризи”, – мовиться в її повідомленні.
Вона зауважила, що нині неможливо передбачати, як довго може тривати криза, але Єврокомісія має намір реагувати з найпершого моменту.
Чиновниця оголосила “п’ять заходів, які буде вжито як на європейському рівні, так і на рівні держав-членів”.
Перш за все, йдеться про координацію дій щодо впровадження надзвичайних заходів.
По-друге, передбачаються заходи, спрямовані на захист споживачів і промисловості від цінових потрясінь, для чого розробляється тимчасова рамкова програма державної допомоги при збереженні “можливості застосування цільових і тимчасових заходів для підтримки тих, хто найбільше постраждав від цієї кризи”.
Третій комплекс заходів спрямований на прискорення переходу до власної чистої енергії. Триває робота над зниженням співвідношення цін на електроенергію та викопне паливо.
Четверта серія заходів передбачає модернізацію енергетичної системи ЄС шляхом прискорення роботи над мережами та підтримки електроенергетики пільговим оподаткуванням.
П’ятий захід – подальше залучення інвестицій та прискорення європейських інвестицій.
Як ми вже писали, феральний уряд Німеччини має плани побудувати перший у світі термоядерний реактор.
Нафта по 200 доларів? Загострення енергокризи
Дроном до Румунії: на Буковині викрили схему контрабанди сигарет
Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області викрили схему незаконного переправлення сигарет без акцизних марок до Румунії за допомогою безпілотників. Про це повідомила пресслужба БЕБ у середу, 22 квітня.
Як з’ясувалося, мешканці прикордоння намагалися незаконно переправити контрафактні тютюнові вироби до Румунії. Для цього вони використовували саморобні безпілотники, які придбали у невідомих “конструкторів” на Закарпатті.
Запуски здійснювали вночі з приватної ділянки у прикордонному селі. Для цього використовували спеціальну катапульту.
Дрони здатні долати до 25 км і скидати вантаж у визначеному місці. Керування здійснювали дистанційно. За одну ніч зловмисники встигали переправити до 12 ящиків сигарет.
Під час огляду місця події детективи вилучили 34 пакунки сигарет без марок акцизного податку, 2 безпілотні літальні апарати та пускову установку.
Орієнтована вартість виробів становить понад 1 млн грн.
Нині досудове розслідування триває за фактом незаконного виготовлення та збут підакцизних товарів за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України.
Безпілотником до Румунії: на Буковині викрили схему контрабанди сигарет
Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області викрили схему незаконного переправлення сигарет без акцизних марок до Румунії за допомогою безпілотників. Про це повідомила пресслужба БЕБ у середу, 22 квітня.
Як з’ясувалося, мешканці прикордоння намагалися незаконно переправити контрафактні тютюнові вироби до Румунії. Для цього вони використовували саморобні безпілотники, які придбали у невідомих “конструкторів” на Закарпатті.
Запуски здійснювали вночі з приватної ділянки у прикордонному селі. Для цього використовували спеціальну катапульту.
Дрони здатні долати до 25 км і скидати вантаж у визначеному місці. Керування здійснювали дистанційно. За одну ніч зловмисники встигали переправити до 12 ящиків сигарет.
Під час огляду місця події детективи вилучили 34 пакунки сигарет без марок акцизного податку, 2 безпілотні літальні апарати та пускову установку.
Орієнтована вартість виробів становить понад 1 млн грн.
Нині досудове розслідування триває за фактом незаконного виготовлення та збут підакцизних товарів за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України.
Нацбанк почав підвищувати курс гривні
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро після тривалої паузи. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 22 квітня.
Так, офіційний курс долара у четвер становитиме 43,8873 гривень (-0,2287). У свою чергу курс впав ще більше і становитиме 51,4974 гривень (-0,4139). Таким чином європейська валюта відступила від історичного максимуму, який оновлювався чотири дні поспіль.
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта додл в ціні 1 копійку і тепер перебуває на рівні 43,91-43,94 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,75-43,85 грн, а євро − 51,50-51,70 грн.
Раніше стало відомо, що минулого тижня обсяг продажу валюти на міжбанку зріс на 9,9% і сягнув $842 млн – це перше зростання за останні п’ять тижнів.
В Нацбанку вважають контрольованою ситуацію на міжбанківському ринку, попри те, що конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі.
Тим часом ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.
Іспанія готує для України велику партію зброї
Україна отримає від Іспанії 100 броньованих тактичних машин VAMTAC і партію 155-мм артилерійських снарядів у 2026 році. Про це повідомляє Міноборони України на своєму Telegram-каналі, посилаючись на заяву глави Міноборони Іспанії Маргарита Роблес під час візиту до Києва після зустрічі з українським колегою Михайлом Федоровим.
Постачання почнуться вже в травні. Бронемашини передадуть для підсилення підрозділів Державної прикордонної служби України.
“Подякував Іспанії за рішення спрямувати €1 млрд допомоги у 2026 році. Обговорили, як максимально ефективно використати цей ресурс відповідно до наших потреб.
Окремо відзначив пакет допомоги, оголошений під час візиту, – бронемашини VAMTAC та партію 155-мм снарядів”, – зазначив Федоров.
За його словами, пріоритети співпраці двох країн такі:
“Важливим є внесок Іспанії в механізм PURL та підтримка постачання ракет до систем Patriot – це критично для захисту неба й збереження інфраструктури. Працюємо над інтеграцією різних типів ракет і підвищенням ефективності їх застосування.
Один із пріоритетів – забезпечення далекобійними артилерійськими боєприпасами… Окремий трек – розвиток спроможностей ППО”, – розповів Федоров. ЗСУ встановлюють на позашляховики VAMTAC британські зенітно-ракетні комплекси Rapid Ranger.
Машини розганяються до 135 км/год, можуть швидко змінювати позицію та переміщатись на великі відстані.
СБУ розслідує страти 306 українських військовополонених
Служба безпеки України розслідує 116 кримінальних проваджень за фактами страт 306 українських військовополонених, вчинених російськими військовими з лютого 2022 року по квітень 2026 року. Про це повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець в інтерв’ю Цензор.НЕТ.
За його словами, з лютого 2022 року по квітень 2026 року загалом розслідується 116 кримінальних проваджень за фактами страт 306 українських військовополонених на полі бою.
Найбільш масові та жорстокі випадки позасудових страт українських військовослужбовців зафіксували на Курському та Донецькому напрямку.
“Тут відмічаються найбільш жорстокі способи страт – масовані розстріли, відрізання голови, розчленування”, – розповів Швець.
Позасудові страти українських військовослужбовців, вчинені військовими ЗС Росії, мають системний і масштабний характер та фактично санкціоновані політичним керівництвом держави-агресора.
Швець відзначив, що станом на 15 квітня оголосили підозру дев’ятьом російським військовослужбовцям. Тоді як до суду скерували справи семи осіб, п’ятьох вже засудили.
Стародубцева виграла перший поєдинок у ролі лакі-лузера в Мадриді
У середу, 22 квітня, українська тенісистка Юлія Стародубцева (у рейтингу WTA – №53) в основній сітці турніру WTA 1000, що триває в Мадриді (Іспанія), успішно зіграла перший поєдинок змагань.
Поява Стародубцевої в основній сітці турніру пов’язана із щасливим збігом обставин, коли їй дісталося запрошення на проходження на турнір WTA 1000 як спортсменці, якій після поразок на етапі кваліфікації посміхнулася удача.
У першому раунді змагань українська тенісистка провела матч із японською тенісисткою Моюкою Утідзімою (у рейтингу WTA – №94). Поєдинок тривав три сети і закінчився з рахунком 6:3, 1:6, 6:3 на користь українки.
Загальний час на корті, проведений тенісистками в боротьбі, становив 2 години 4 хвилини.
На рахунку Стародубцевої в цьому матчі два ейси, п’ять подвійних помилок і три зреалізовані брейк-поїнти із чотирьох.
У наступному раунді Стародубцевій належить провести зустріч із румунською тенісисткою Жаклін Крістіан.
WTA 1000, Мадрид, Іспанія
Перше коло
Юлія Стародубцева (Україна) – Моюка Утідзіма (Японія) – 6:3, 1:6, 6:3
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
ЄС анонсував відкриття всіх переговорних кластерів
Вже в червні може бути відкритий перший переговорний кластер Основи щодо вступу України до Євросоюзу, а решта – до кінця року. Про це сказала єврокомісар з питань розширення Марта Кос, повідомив Укрінформ в середу, 22 квітня.
“З новим урядом в Угорщині ми продовжимо процес вступу України, сподіваємося. Ми почули деякі позитивні новини від майбутнього прем’єр-міністра Угорщини, і ми бачимо різницю, тому знадобиться кілька тижнів, поки прийде новий уряд, але потім, я впевнена, ми зможемо дуже скоро офіційно відкрити кластер 1, а потім і всі інші”, – заявил вона в кулуарах бізнес-саміту Україна-ЄС в Брюсселі.
Кос вважає, що для кластера 1 “все готове”, включаючи контрольні показники, тому його можна відкрити ще під час головування Кіпру в Раді ЄС.
Вона також додала, що розраховує на активну роботу під час ірландського головування у другій половині року, щоб усі переговорні кластери були офіційно відкриті, “перш ніж ми поїдемо святкувати Різдво”.
У свою чергу віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка повторив позицію, що наша держава не бачить перешкод для відкриття всіх переговорних кластерів.
“Наше завдання – зосередитися на закритті розділів, тому я сподіваюся, що цього року ми почуємо, що певні розділи можна вважати закритими”, – сказав він. Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав-членів поділені на 35 розділів, з яких 33 об’єднані у шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. За кожним із розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України правовим нормам Євросоюзу.
Раніше в березні стало відомо, що ЄС неофіційно відкрив усі шість кластерів перемовин з Україною про вступ. А перед цим Україна отримала від Євросоюзу умови для вступу за трьома останніми переговорними кластерами.
Ужгородський депутат приховав активи на понад 13,8 млн
Закарпатська обласна прокуратура скерувала до суду справу чинного депутата Ужгородської міськради, якого обвинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на 13,8 млн грн. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 22 квітня.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік встановлено, що депутат умисно не задекларував значну частину майна і фінансових зобов’язань. Зокрема, не вказано будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, нерухомість у Києві, понад 315 тис. доларів готівкою, більше 1,3 млн грн на рахунках, близько 800 тис. грн боргів та частину доходів.
За версією слідства, готівкові кошти він передав третій особі під виглядом позики, намагаючись надати їм легального походження.
Загальна сума незадекларованих активів становить 13,8 млн грн, ще 11,5 млн грн – легалізовані кошти.
Депутата обвинувачують у внесенні недостовірних даних до декларації та легалізації незаконних доходів за ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Підозрюваному обрали запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави 11,5 млн грн, яку вже внесли. Також арештовано його майно та активи дружини: дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок, корпоративні права, елітні автомобілі та колекцію з 9 картин. Загальна вартість арештованого становить близько 69,4 млн грн.
Ужгородський депутати приховав активи на понад 13,8 млн
Закарпатська обласна прокуратура скерувала до суду справу чинного депутата Ужгородської міськради, якого обвинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на 13,8 млн грн. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 22 квітня.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік встановлено, що депутат умисно не задекларував значну частину майна і фінансових зобов’язань. Зокрема, не вказано будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, нерухомість у Києві, понад 315 тис. доларів готівкою, більше 1,3 млн грн на рахунках, близько 800 тис. грн боргів та частину доходів.
За версією слідства, готівкові кошти він передав третій особі під виглядом позики, намагаючись надати їм легального походження.
Загальна сума незадекларованих активів становить 13,8 млн грн, ще 11,5 млн грн – легалізовані кошти.
Депутата обвинувачують у внесенні недостовірних даних до декларації та легалізації незаконних доходів за ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Підозрюваному обрали запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави 11,5 млн грн, яку вже внесли. Також арештовано його майно та активи дружини: дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок, корпоративні права, елітні автомобілі та колекцію з 9 картин. Загальна вартість арештованого становить близько 69,4 млн грн.