Китай не постачає зброю Ірану. Про це заявив президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для Fox Business, посилаючись на запевнення самого китайського лідера Сі Цзіньпін, яке цитує Bloomberg.
“Він відповів на лист, який я написав, бо чув, що Китай постачає зброю (Ірану – ред.)… І я написав йому листа з проханням не робити цього, а він написав мені листа, в якому, по суті, сказав, що він цього не робить”, – пояснив Трамп аргументи свого візаві.
Лідер США не уточнив, коли саме були надіслані листи.
Він також применшив вплив дій США щодо Ірану та Венесуели, коли його запитали, як це вплине на динаміку майбутнього саміту з Сі.
“Я не думаю, що це вплине. Я маю на увазі, що він – людина, яка потребує нафти. А ми – ні», – запевнив Трамп.
Трамп раніше повідомив журналістам, що Сі не порушував перед ним безпосередньо питання конфлікту з Іраном, зазначивши, що, на його думку, китайський президент “також хотів би, щоб це закінчилося”.
Сі у вівторок уперше публічно висловився щодо війни проти Ірану, заявивши прем’єр-міністру Іспанії Педро Санчесу, що “міжнародний порядок розпадається на шматки” і традиційно закликав усі сторони конфлікту “проявити стриманість”.
Трамп планує поїхати до Пекіна, а також провести саміт з Сі 14-15 травня.
Долар переоцінений щонайменше на 20% – професор Гарварду
Інвестори занадто оптимістично оцінюють перспективи швидкого закінчення конфлікту на Близькому Сході, а завищений курс долара США свідчить про ризики корекції в довгостроковій перспективі. Про це заявив професор економіки Гарвардського університету і колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кеннет Рогофф в інтерв’ю Bloomberg на полях заходу HSBC у Гонконгу.
“Найімовірніше, долар переоцінений щонайменше на 20%. У минулому, коли долар (або будь-яка інша основна валюта) був настільки переоцінений, він дешевшав протягом наступних п’яти-шести років”, – зазначив він.
Рогофф назвав конфлікт з Іраном “великим стагфляційним шоком”, що посилює наслідки підвищення імпортних мит. У середньостроковій перспективі це призведе до того, що відсоткові ставки в Штатах будуть швидше підвищені, а не знижені з поточного рівня.
Як відомо, доларовий індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднімався до історичного максимуму у вересні 2022 року, коли Федрезерв різко підвищив ключову ставку, щоб стримати інфляцію. Відтоді індекс знизився приблизно на 10%. Після початку воєнних дій в Ірані долар зріс у ціні на тлі попиту на захисні активи, проте потім він опустився до колишнього рівня на очікуваннях швидкого врегулювання конфлікту.
“Ще багато чого трапиться. Але ринки вже вирішили, що це все неважливо і в кінцевому рахунку все буде добре”, – заявив професор.
ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України
Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.
Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.
Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.
За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.
Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.
Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.
Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.
РФ створила 20-кілометрову kill-зону від центру Мирнограда – DeepState
Російські війська мають можливість накопичувати піхоту та техніку на півдні Мирнограду, зокрема, за рахунок того, що українські пілоти не мають змогу туди діставати дронами. Про це повідомляє OSINT-проєкт DeepState у середу, 15 квітня.
“Наразі накопичені ресурси противник використовує для тиску на північні околиці міста, щоб дотиснути місто та його агломерацію. Одночасно з цим є просування та закріплення ворога по посадці на північ від Рівного, що ставить під загрозу тих, хто утримує цей мішок в районі Світлого”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що росіяни також контролюють дронами kill-zone в радіусі 20 км від центру Мирнограду та здійснюють ураження по всьому, що рухається, що ускладнює будь-який рух та дії в даному районі.
Також продовжується тиск та просування військ РФ в напрямку Гришиного з Покровська. Противник поступово затягується в село та майже повністю окупував село. Все частіше фіксуються інфільтрації в районі Новоолександрівки та Василівки.
На Закарпатті викрили депутата за переправлення ухилянтів
На Закарпатті викрили депутата районної ради, якого підозрюють в організації незаконного каналу переправлення військовозобов’язаних до Румунії. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у середу, 15 квітня.
За даними слідства посадовець налагодив механізм незаконного переправлення військовозобов’язаних осіб призовного віку за межі України.
Схема полягала в індивідуальному супроводі “клієнтів”: депутат надавав чіткі інструкції щодо маршруту, способу перетину державного кордону та алгоритму дій для уникнення контролю зі сторони правоохоронних органів. Для реалізації злочинного наміру він діяв у змові з іншими особами, які забезпечували координацію та безпосереднє переправлення “ухилянтів” на територію Румунії.
Вартість “послуг” становила 8 000 доларів з особи. Фігуранта затримали при передачі коштів.
Фактично мова про створення незаконного каналу виїзду військовозобов’язаних громадян за кордон у період воєнного стану, що прямо підриває встановлений порядок мобілізації та суперечить інтересам держави.
Встановлюються всі причетні особи та інші можливі епізоди протиправної діяльності.
Депутату оголосили підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон за ч. 3 ст. 332 ККУ.
Підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 260 тис. грн. Прокуратура планує оскаржити рішення в апеляційному порядку.
Блокада Ормузу: прояв відчаю Трампа чи новий козир у перемовинах
Небезпечна гра Коли президент США Дональд Трамп заговорив про можливу блокаду Ормузької протоки, це прозвучало як грім серед ясного неба: один із найважливіших морських маршрутів світу опинявся під ще більшою, ніж раніше, загрозою. Аразом із нимі стабільність глобальної економіки.
Блокаду було офіційно запущено 13 квітня 2026 року, вона не скасована і продовжує діяти зараз: США контролюють рух суден і вже розвернули щонайменше шість кораблів. Тобто формально операція активна і виконується.
Чому ж прийнято таке рішення? Схоже, що за гучною заявою Трампа стоїть не лише сплеск емоцій через невдачу в іранській війні (чи то ба більше, навіть його божевілля) . Це може бути й частиною складнішої політичної гри.
Як відомо, переговори між Штатами та Іраном зайшли у глухий кут під час попереднього раунду в Ісламабаді, куди спеціально літав віцепрезидент США Джей Ді Венс. І саме у цей момент Вашингтон підіймає ставки. “Це типовий приклад примусової дипломатії, коли військовий тиск використовується для повернення опонента за стіл переговорів”, – зазначає аналітик Atlantic Council Фредерік Кемп. Тобто, це не зовсім жест відчаю, а швидше ризикована ставка на те, що Іран не витримає аж такого економічного тиску. Адже є важливий момент, котрий часто пропускають: США блокують не сам прохід через Ормуз, а судна, що йдуть у іранські порти або ж з них. Тобто, транзитні судна можуть проходити, але іранська торгівля під ударом.
При цьому український підприємець та суспільний діяч Валерій Пекар зазначає, що “Трамп часто діє через підвищення ставок – створює кризу, щоб потім пропонувати її розв’язання на своїх умовах”.
А глава Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зауважує, що “для Вашингтона важливо не допустити, аби Іран сам визначав правила гри в Ормузі,тому США намагаються перехопити ініціативу”.
Водночас низка європейських політиків категорично проти блокади Ормузу. Зокрема, британський прем’єр Кір Стармер прямо заявив, що Лондон не підтримує блокаду і не братиме участі й наголосив, що Британія “не буде втягнута у війну”. Й глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не підтримала блокаду прямо, але фактично її розкритикувала, заявивши, що відновлення свободи судноплавства критично важливе. Тобто, ЄС робить акцент не на тиску, а на деескалації.
Китай також різко розкритикував блокаду як “небезпечну та дестабілізуючу”: для Пекіну це питання енергетичної безпеки, тому він виступає проти будь-яких обмежень.
Водночас більш чи менш жорстко проти висловилися й Німеччина, Італія, Іспанія, Данія, Люксембрг, Румунія, а також близькі союзники США Японія, Австралія та Південна Корея.
Чому це так боляче для світу? Нагадаємо, через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світової нафти. І будь-які обмеження миттєво відчувають усі, від трейдерів у Лондоні до водіїв на заправках у Києві. “Навіть короткострокове порушення руху через Ормуз має глобальні наслідки для цін і енергетичної безпеки”, – нагадує експерт Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль. Однак американська блокада виявилася не такою вже й непрозорою: за деякими даними, щонайменше чотири ірансько-пов’язані судна пройшли протоку після американського блокування, а загалом близько восьми кораблів (включно з танкерами) перетнули Ормуз у перший її день (окремі дані говорять навіть про десятки суден, що не зупинилися). Венс стає “талісманом невдачі” Парадоксально, але саме ескалація може повернути сторони до діалогу: адже зараз американо-іранські переговори фактично заморожені, але не мертві. “Такі кроки можуть як зруйнувати дипломатію, так і створити нові стимули для переговорів – усе залежить від того, чи залишаються відкритими канали зв’язку”, – вважає політолог із Chatham House Санам Вакіль. І вони, схоже, залишаються: посередники вже намагаються знову посадити сторони за стіл переговорів.
Станом на зараз контакти між США та Іраном фактично зведені до жорсткого торгу: обидві сторони висувають максималістські вимоги, залишаючи небагато простору для швидкого компромісу.
Позиція адміністрації Трампа максимально жорстка і значно ширша, ніж просто ядерне питання. Це повна відмова Ірану від ядерної програми (припинення збагачення урану, демонтаж частини ядерної інфраструктури, міжнародний контроль).
Окрім того, Вашингтон хоче гарантій свободи судноплавства в Ормузі, відсутності будь-яких тарифів або обмежень з боку Ірану, фактично намагаючись забрати у Тегерана важіль впливу на світову торгівлю.
Йдеться також про згортання регіонального впливу Ірану: це підтримка проксі-груп (у Ємені, Лівані, Іраку) й загалом військова присутність у регіоні. США вимагають суттєвого зменшення цієї активності.
Адміністрація США, таким чином, хоче отримати не частковий компроміс, а комплексну домовленість, котра охоплює безпеку, енергетику і регіональну політику, й фактично переформатовує роль Ірану на Близькому Сході.
Натомість Іран вимагає негайного зняття санкцій (доступ до міжнародних фінансів, відновлення експорту нафти, розблокування активів), без цього Тегеран не готовий до серйозних поступок.
Серед інших іранських вимог – визнання права на ядерну програму (можливі лише обмеження, але не демонтаж). Тобто, це повернення до логіки угоди 2015 року, але без нових жорстких умов.
Йдеться й про припинення військового тиску Штатів: скасування блокади Ормузької протоки, відмову від погроз і військової ескалації.
Й, якщо спростити, позиції виглядають так: США прагнуть мати “менше Ірану в усьому”, а Іран хоче більше суверенітету і менше тиску, саме тут і є глухий кут.
Тож не дивно, що 12 квітня Венс заявив, що США та Іран не дійшли згоди після переговорів в Ісламабаді. За словами Венса, Іран відмовився прийняти умови США, зокрема, Сполучені Штати не побачили “фундаментального зобов’язання” Тегерана не розробляти ядерну зброю. “Ми провели низку змістовних дискусій з іранцями, і це хороша новина. Погана новина в тому, що ми не досягли угоди, і я думаю, що це погана новина для Ірану в набагато більшій мірі, ніж для Сполучених Штатів Америки”, – виправдовувався тоді віцепрезидент США за провал. Поки ж новий раунд перемовин нібито намічається, але ще не затверджений остаточно. Є важливий дедлайн: чинне перемир’я може закінчитися приблизно 21-22 квітня.
Між тим “король хаосу” Трамп 14 квітня, відповідаючи на запитання чи закінчилася війна в Ірані, раптово зазначив: вона справді “вже завершилася”. “Я щойно поспілкувалася з президентом. Він багато говорив про економіку, про війну з Іраном, про НАТО. Одну його фразу наведу окремо. Я сказала йому: “Ви постійно говорите про цю війну так, ніби вона вже в минулому. Вона вже закінчилася?” Він відповів: “Вона закінчилася”, – повідомила журналістка Fox News. Ірина Носальська
Хочу к своим: названа кількість колаборантів, які бажають виїхати до Росії
Станом на 13 квітня в Україні живуть 404 засуджені колаборанти, які через державний проєкт Хочу к своим заявили про своє бажання виїхати в Росію. Зробити це вони зможуть за умови повернення українців з російської неволі. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Зазначається, що на сторінці кожного з них – таймер, який показує час їхнього очікування на виїзд до Росії.
Найменше очікує Ріта Кукса – 2 місяці і 11 днів. Вона надавала ворогу інформацію про переміщення, рух та розташування українських військ в місті Селидове Донецької області.
При цьому одним із “рекордсменів” очікування виїзду до РФ залишається Гліб Манаков. Він збирав та передавав росіянам інформацію про розташування підрозділів ЗСУ у Лисичанську. Засуджений очікує 1 рік 11 місяців та 29 днів.
“Російській владі відомо про бажання кожного колаборанта, представленого на сайті hochuksvoim.com виїхати до РФ. Але Москва поки не поспішає повертати своїх колишніх агентів. Тепер, опинившись у в’язниці, вони цікаві росії тільки в якості матеріалу для пропаганди та фейків”, – йдеться на сайті проєкту.
Зазначається, 70 колаборантів, вже скористалися можливістю виїзду до Росії за умови повернення українців з російської неволі. Профілі 34 з них представлені на сайті проєкту.
Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення Росії розслідуються 2997 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки та колабораціонізм. Колаборант з окупаційного “МВС РФ” на Запоріжжі отримав вирок
Довбик мусить шукати новий клуб: у старому йому відмовили
Італійська Рома для себе вирішила, хто з нинішніх гравців команди не зовсім відповідає вимогам, необхідним для того, щоб залишитися в клубі.
Список зайвих футболістів складено на літнє трансферне вікно, під час якого 100% будуть виставлені на продаж гравці, яких клуб не пошкодує віддати в хороші, але інші руки. Одним із тих, хто буде проданий, значиться Артем Довбик. Це українець, який відстоює позиції нападу у римлян. Наразі український спортсмен травмований і до кінця сезону вибув з обойми команди.
Однак Довбик не єдиний у складі “джалороссі”, кому в Ромі вкажуть на двері. Згідно з даними Corriere dello Sport, у Римі більше не потребують послуг Браяна Сарагоси, Лоренцо Вентуріно, Евана Фергюсона, Константіноса Цимікаса, Стефана Ель-Шаараві та Зекі Челіка.
Усіх перелічених гравців тепер об’єднує одне – необхідність шукати собі іншу команду. Клуб із Рима продовжувати з ними співпрацю геть відмовляється.
Деяких гравців не так наполегливо випроваджуватимуть із клубу. Пауло Дибалу, Лоренцо Пеллегріні, Девайна Ренча, Анхеліньйо та Браяна Крістанте мають намір продати, але не так категорично.
Поряд із цим, аби не стати порушником правил фінансового фейр-плей, а також заради фінансової вигоди Рома, цілком можливо, вирішуватиме, чи варто також продати Ману Коне та Евана Ндіка.
Нагадаємо, що в нинішньому сезоні Довбик завершив участь за Рому, маючи 17 зіграних матчів у всіх турнірах і три голи з двома гольовими передачами на рахунку. Він був залученим до матчів гравцем у складі римської команди до січня. Саме в цьому місяці він травмувався і відтоді за команду не виступав.
Український форвард має шанси перейти до Англії
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Російські хакери зламали пошту понад 170 прокурорів в Україні – ЗМІ
Хакери, пов’язані з Росією, за останні місяці дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих (загалом не менш як 284 акаунтів з 2024 по 2026 рік). Витік виявили британські та американські дослідники кіберзагроз із групи Ctrl-Alt-Intel, оскільки самі хакери помилково залишили дані відкритими. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Атака торкнулася ключових антикорупційних і слідчих органів України й окремих високопосадовців. Метою, схоже, було збирання компромату та інформації про розслідування, припускає ЗМІ.
Крім України, зломи електронних поштових скриньок зафіксовані в сусідних країнах НАТО, зокрема, в Румунії, а також на Балканах: Греції, Болгарії та Сербії, де постраждали військові та державні структури.
Експерти пов’язують хакерську атаку з російськими спецслужбами та зазначають, що “величезна операційна помилка” хакерів “надала рідкісну можливість вивчити механізми російської шпигунської кампанії”.
Один із дослідників зазначає, що це тільки частина кампанії, а сама вона насправді значно ширша.
Генштаб розповів про уражені об’єкти росіян на ТОТ
Українські військові 14-15 квітня завдали уражень по низці військових об’єктів російських загарбників переважно на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Про це повідомив Генштаб ЗСУ в середу.
Так, було уражено радіолокаційну станцію 96Л6 із складу зенітного ракетного комплексу С-400 (Красногірське, ТОТ Запорізької обл.) та радіолокаційну станцію Небо-СВУ (Гвардійське, ТОТ АР Крим).
На тимчасово окупованій території Запорізької області наші воїни били також по складу боєприпасів у районі н.п. Терпіння.
На ТОТ Донецької області, в районі н.п. Гірне, уражено склад дронів. В районі Маріуполя – цистерни з пально-мастильними матеріалами, а в околицях Рибинського та Тополиного – склади матеріально-технічних засобів загарбників.
По зосередженнях живої сили противника наші воїни били у районах населених пунктів Івановський та Волфинський Курської області РФ, а також Красногірське Запорізької області, Березове – Дніпропетровської, Родинське – Донецької області та Олешки на Херсонщині.
“Уражалися й інші важливі об’єкти російського агресора. Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються”, – додали в Генштабі.