Київська обласна прокуратура передала в управління АРМА понад 43 тонни синтетичного каучуку, незаконно ввезеного в Україну з підсанкційної іранської компанії. Про це повідомляє пресслужба прокуратури у вівторок, 10 лютого.
Сировину, фактично вироблену на заводі іранської компанії з офісом у Москві, намагалися імпортувати під виглядом товару з Туреччини, використовуючи підроблені документи про походження.
Під час митного контролю правоохоронці виявили маркування IR, штрих-коди та інші ознаки, що підтверджують походження з Ірану, який перебуває під секторальними санкціями через підтримку агресії рф.
Компанія-виробник також перебуває під санкціями США.
Як зазначається, вартість вилученого товару становить понад 12,7 млн грн. Через ризики зберігання та значну вартість суд постановив передати актив в АРМА для подальшої реалізації.
Нині триває розслідування щодо контрабанди товарів за ч. 1 ст. 201-3 ККУ. Також встановлюються всі причетні до незаконного переміщення підсанкційної продукції.
Раніше в управління АРМА передали майно осіб, пов’язаних із діяльністю ПВК Редут.
Категорія: Новини України
Голова Адміністрації судноплавства йде з посади
Голова Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Микола Кравчук повідомив, що залишає посаду.
“Сьогодні завершую діяльність на посаді голови Адміністрації судноплавства”, – зазначив він.
Розповідаючи про підсумки своєї роботи, Кравчук заявив, що громадяни та бізнес отримали понад 75 тисяч державних послуг у морській сфері.
Як повідомляє Укрінформ, виконання обов’язків голови Адміністрації судноплавства тимчасово покладено на першого заступника голови зазначеної служби Юрія Кононенка.
Зеленський пригрозив місцевій владі “висновками”
Не у всіх областях проблеми з енергопостанням вирішуються вчасно, тому мають бути “висновки” щодо цього. Про це президент Володимир Зеленський написав у Телеграм за підсумками селекторної наради у вівторок, 10 лютого.
За його словами, найскладніша ситуація з енергетикою наразі у Сумській, Харківській та Полтавській областях.
“Не в усіх громадах проблеми вирішуються вчасно, і щодо цього мають бути висновки. Також є питання по містах Дніпровщини, зокрема по Кривому Рогу. Реакція влади на місцях на тривалі відключення та пов’язані із цим проблеми часто є запізнілою”, – написав глава держави.
Зеленський також зазначив, що Повітряні сили ЗСУ зараз мають діяти значно оперативніше, щоб посилити захист Харківщини та інших областей, які межують з РФ, від дронів-камікадзе.
Він підкреслив, що “Україна не має часу чекати, поки окремі елементи Повітряних сил налаштуються”.
“У частині громад Одеської області вживаються додаткові заходи для підтримки людей, чиї будинки на електроопаленні. Важливо, щоб по кожному такому будинку була чітка відповідь місцевої влади щодо реального забезпечення людей”, – резюмував президент.
“Вивела ₴200 млн нерухомості з банку”: посадовиці оголосили про підозру
Працівники Державного бюро розслідування повідомили про підозру колишній начальниці юридичного управління збанкрутілого банку в Харкові. Про це ДБР повідомило на своєму сайті в понеділо
“За даними слідства, вона брала участь у незаконному виведенні з власності банку нерухомого майна на суму понад 200 млн гривень”, – ідеться в повідомленні.
Чиновниця для реалізації оборудки залучила афілійовану до власника банку юридичну особу, на яку переоформили нерухомість.
Представником цієї компанії виступала інша службова особа банку, яка діяла під керівництвом екскерівниці юридичного управління.
Колишній менеджерці банку повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – розтрата майна в особливо великих розмірах.
Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 25 млн гривень; досудове розслідування триває.
Рада погодила нові правила для “зеленої” енергетики
Верховна Рада ухвалила проєкт закону про вдосконалення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Законопроєкт №13219 у другому читанні підтримали 247 народепів, передає Укрінформ.
Документ передбачає продовження терміну дії аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики до 31 грудня 2034 року.
Водночас на період до 31 грудня 2029 року передбачене впровадження механізму підтримки для переможців аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики у вигляді “чистої” премії замість контрактів на різницю.
Для гарантування реалізації проєктів енергетики з ВДЕ як додаткова альтернатива банківської гарантії впроваджується фінансове забезпечення, надане безпосередньо “Гарантованому покупцю”.
Тоді як банківська гарантія зменшиться: до укладення договору переможця аукціону з “Гарантованим покупцем” – з 15 євро до 10 євро за кожний кіловат потужності; при продовженні строку будівництва та введення об’єкта в експлуатацію – з 30 до 10 євро за кожний кіловат потужності. Це має зменшити фінансове навантаження на учасників аукціону.
Окремо передбачене допустиме відхилення фактичної встановленої потужності об’єкта в межах 10% величини потужності, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.
Уражено шість важливих цілей росіян – Генштаб
У ніч на вівторок українські військові завдали ударів по низці важливих цілей росіян. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у вівторок, 10 лютого.
Так, на тимчасово окупованій території (ТОТ) Донецької області, в районі н.п. Ялта, уражено ворожий ремонтний підрозділ.
На ТОТ Запорізької області, в районі н.п. Комиш-Зоря, під удар потрапив навчальний центр підготовки пілотів БпЛА та виробництва FPV-дронів. А в районі Хліборобного наші воїни били по зосередженню живої сили противника.
Крім того, в районі н.п. Високе (ТОТ Запорізької області) уражено пункт управління БпЛА підрозділу зі складу центру Рубікон.
Також вчора, на території Курської області РФ, в районі н.п. Тьоткіно, зафіксовано влучання по пункту управління БпЛА противника.
А на ТОТ Донецької області, в районі Федорівки, уражено польовий склад пально-мастильних матеріалів ворога.
“Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються”, – додали в Генштабі.
У кривому Розі вилучили контрафактної продукції на понад 50 млн
У Кривому Розі викрили злочинну групу, котра організувала підпільне виробництво та збут тютюнових і алкогольних виробів на понад 50 млн грн. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 10 лютого.
Організував діяльність 35-річний мешканець Кривого Рогу, залучивши ще 12 спільників – чоловіків та жінок віком від 22-х до 65 років. Кожен з учасників виконував чітко визначену організатором функцію – від адміністрування нелегальних цехів і контролю за виготовленням продукції до логістики, ведення “тіньової бухгалтерії” та збуту контрафакту через підконтрольні магазини й кіоски.
Фігуранти облаштували два нелегальні виробництва, а щоб уникнути викриття з боку правоохоронців, періодично змінювали їхнє місце розташування.
Готові тютюнові й алкогольні вироби, а також сировину для їх виготовлення ділки зберігали у гаражних боксах в центральній частині міста.
Контрафактні цигарки та алкоголь реалізовували гуртовими та роздрібними партіями на території Дніпропетровської області через підконтрольну мережу торгівельних точок та дрібних кіосків.
Під час обшуків правоохоронці вилучили близько 340 тис. пачок цигарок, 25 мішків з тютюном, понад 600 тис. сигаретних “гільз”, обладнання для виготовлення цигарок, рідини для електронних сигарет, майже 5 тис. літрів рідини з ознаками алкоголю, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, 5 автомобілів, чорнові записи та грошові кошти у різних валютах на понад 6,2 млн грн у гривневому еквіваленті.
Орієнтовна вартість вилученого контрафакту становить понад 50 млн грн.
Як зазначається, 13 учасникам групи оголосили підозру у виготовленні, ввезенні в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів за ч. 2 ст. 199; незаконному виготовленні підакцизних товарів за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204; легалізації майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 ККУ.
Нині вирішується питання щодо обрання фігурантам запобіжних заходів.
Бізнесмен Мазепа потрапив у смертельне ДТП
Правоохоронці встановлюють обставини смертельної ДТП на Житомирщині, яка сталася у понеділок поблизу села Кам’яний Майдан Звягельського району. Про це повідомила Нацполіція у вівторок, 10 лютого.
“Близько 19:30 на 204 кілометрі автодороги Київ – Чоп, поблизу села Кам’яний Майдан Звягельського району. Попередньо встановлено, що водій автомобіля Mercedes-Benz, 49-річний киянин, рухався у напрямку міста Житомира. На неосвітленій ділянці дороги він допустив наїзд на 60-річного жителя громади, який перетинав проїзну частину. На жаль, унаслідок ДТП пішохід помер дорогою до лікарні”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що водій автомобіля був тверезий. Розпочато досудове розслідування за статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ч.2 ст.286 КК України). Триває встановлення всіх причин та обставин події.
Водночас засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа у Фейсбук повідомив, що вчора потрапив у ДТП дорогою до Києва.
“Обставини ДТП – згодом. З метою попередити можливі інсинуації повідомляю, що не був втомлений, не вживав жодних заборонених водіям речовин, що і підтвердила медична експертиза на місці, і не порушував жодних правил ПДР”, – написав Мазепа.
Він запевнив, що співпрацює зі слідством і пообіцяв повідомити деталі згодом.
Дивіться фото: Бізнесмен Мазепа потрапив у смертельне ДТП
Раніше на Рівненщині командир батареї скоїв смертельну ДТП і втік. Він йськовий на службовому авто збив пішохода на узбіччі. Тіло загиблого виявили лише на наступний день.
А у Вінниці 18-річний водій збив трьох пішоходів, після чого врізався у припаркований автомобіль BMW.
Удар по Слов’янську: кількість постраждалих зросла
Російські війська вдарили по Слов’янську, попередньо – керованими бомбами. Внаслідок ворожого обстрілу кількість постраждалих збільшилася до 14 осіб. Про це повідомляє пресслужба Нацполіції у вівторок, 10 лютого.
Наразі поліція документує наслідки атаки, на місці працюють парамедики.
Внаслідок удару один з приватних будинків зруйновано вщент. З-під завалів деблокувлаи тіла загиблих – жінку та її 11-річну доньку.
Серед 14 поранених зокрема семирічна дівчинка.
Руйнувань також зазнали приватні будинки, СТО, котельня, нежитлові приміщення.
Нині кількість постраждалих і пошкоджень уточнюється.
Економіка РФ на межі прірви
Проблеми в економіці РФ наростають, як сніжний ком. Регіони – в режимі аварійного виживання, банківська криза вже розпочалася, спостерігається скорочення промисловості. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це вплине на хід війни з Україною? “Фінансовий тупик” для російської периферії Опозиційні політики РФ кажуть, що все вказує на те, що 2026 р. стане періодом “фінансового тупика” для російської периферії. У той час як Москва намагається підтримувати ілюзію стабільності, регіони вже стикаються з критичним дефіцитом бюджетів. “Грошей з центру не йде, навіть ніхто їх вже не обіцяє. До прикладу, в якомусь регіоні дефіцит бюджету замість 10 млрд руб. (130 млн дол.) тепер у два рази більше. Що робити? Ну візьмемо кредит, а далі що? Всі просто на автоматі здійснюють дії без жодних стратегічних наслідків. Ніхто не думає, як вибратися з кризи. Путін останніми роками витиснув все думаюче, все рефлексуюче, все, що опиралося. І тепер зіткнеться з ситуацією, коли всім байдуже. Котимося в яму з прискоренням – а що ми можемо зробити?”, – констатував російський опозиційний економіст В’ячеслав Ширяєв в інтерв’ю NV. За його словами, російські регіони від самого початку року опинились в умовах, коли їм необхідно виживати.
Він зазначив, що губернатори деморалізовані і виглядають повністю розгубленими, хоча у 2025 р. “браво заявляли, що зі всім впораються”, а “дві третини регіонів опустили руки і просто пливуть за течією”. Найважча ситуація спостерігається у трьох типах регіонів.
Першими під удар потрапили традиційно депресивні республіки, такі як Калмикія та Марій Ел, де соціальні виплати стали залежати виключно від того, чи надійде черговий транш із Москви.
Друга група – це індустріальні гіганти, зокрема Кемеровська та Іркутська області. Падіння цін на вугілля та метали у поєднанні з логістичною блокадою призвели до того, що великі підприємства опинилися у переддефолтному стані, що вже провокує приховані скорочення та затримки заробітних плат.
Третя категорія – прикордонні Курська та Бєлгородська області. Окрім прямого руйнування інфраструктури, ці регіони фактично втратили інвестиційну привабливість і цивільний сектор економіки, перетворившись на повністю дотаційні зони з надвисокими витратами на безпеку. Промисловість скорочується Промисловість РФ у 2026 р. теж скорочується. Індекс виробничої активності у РФ у січні впав до позначки 49,4.
Головним деструктивним фактором став екстремальний перекіс бюджету: на потреби оборони та безпеки у 2026 р. закладено близько 13 трлн рублів, що становить 38% усіх державних видатків. Це призвело до того, що цивільний сектор фактично фінансує ВПК через механізм високих податків та інфляції, яка у 2025 р. сягала 10%, а у 2026-му утримується вище цільових 4%.
Фінансовий стан підприємств критично погіршився через жорстку монетарну політику. Ключова ставка, що тривалий час перебувала на рівні 21%, була знижена до 16%, проте це не вирішило проблему боргів. Понад 30% російських компаній зараз офіційно збиткові, а дефіцит обігових коштів став основною перешкодою для виробництва. У цивільних галузях спостерігається реальне падіння: виробництво меблів скоротилося на 12%, одягу на 7%, а металургія, яка раніше була експортним локомотивом, просіла на 10%. Навіть у ВПК темпи зростання сповільнилися у 3-5 разів порівняно з піковими показниками минулого року через обмеженість потужностей. Прибутки нафтогазового сектору просідають Є проблеми й у нафтогазовому секторі країни-агресора, якому належить левова доля в поповненні бюджету. Так, доходи Росії від нафти у січні впали на 50%, якщо порівнювати з тим самим місяцем минулого року – після впровадження жорстких санкцій США проти “Роснєфть” і “Лукойл”. Ці обмеження змусили Москву погоджуватися на дедалі більші знижки – понад 20 дол. за барель.
Це разом зі згодою Індії припинити закупівлю російської нафти – може ще більше виснажити ресурси, які необхідні Москві для живлення її воєнної машини.
І це тільки початок. ЄС розглядає можливість запровадження морської заборони на послуги, які необхідні для транспортування російської нафти, зокрема страхування та перевезення.
Така заборона суттєво посилила б санкції проти російської нафти. Банківська криза вже настала Фінансова ситуація в Росії на початок 2026 р. теж виглядає критично. Як повідомляє українська розвідка, банківська криза в Росії вже настала. “Погіршення фінансових показників відбулося на тлі різкого зростання відрахувань у резерви та подорожчання залучення ресурсів, спричинених жорсткою монетарною політикою. Ці фактори свідчать не про циклічне уповільнення, а про початок глибшої системної дисфункції банківського сектору”, – зазначають у СЗРУ. Прибутки банків за останній рік впали на 8% (до 45 млрд дол.), а рентабельність продовжує котитися вниз. Чиновники вже не приховують: доходи бюджету падають, і щоб покрити дірку, доведеться або ще сильніше підвищувати податки, або забирати гроші з банківської системи.
Навіть близькі до Кремля економісти з центру ЦМАКП офіційно визнали крах. “Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – кажуть в ЦМАКП Цифри підтверджують цей діагноз: частка кредитів, які люди та компанії не можуть повернути, підскочила до 11%, а в деяких секторах – до 12%. Це означає, що кожен десятий кредит у країні “завис”, і банки просто не мають чим перекривати ці збитки.
Зараз російська банківська система тримається на “штучному диханні” від ЦБ та масових реструктуризаціях, якими просто маскують реальні втрати.
ЦМАКП прямо пише, що наразі ефект “втечі вкладників” не виникає, бо банківська криза поки що протікає латентно, однак якщо кризові процеси посиляться, вони “вийдуть на поверхню”. “Реакція почнеться з того, що людям перестане вистачати грошей. Їм потрібно буде знімати депозити, щоб вижити. Далі банки почнуть відчувати гострий дефіцит ліквідності. Їм просто нізвідки брати ці гроші, бо їм не повертають кредити, їм доводиться реструктуризувати” – заявив Ширяєв. Вибір між фінансуванням війни та соціальним вибухом Нещодавно американська газета The Washington Post повідомила, що диктатора РФ Володимира Путіна урядовці попередили про настання масштабної економічної кризи в РФ за три-чотири місяці – до початку літа 2026 р.
Посадовці фінансового блоку попереджають, що штучне стимулювання ВВП через військове виробництво більше не може маскувати системну кризу в цивільних галузях та банківському секторі. “Ми можемо малювати будь-які цифри зростання ВВП за рахунок виробництва снарядів, але до початку літа ми зіткнемося з реальністю, де порожні кишені громадян і порожні рахунки підприємств більше не зможуть ігнорувати закони математики”, – сказав виданню на умовах анонімності один з російських високопосадовців. Аналітики видання підкреслюють, що фінансова стійкість, яка трималася на запасах минулих років, практично зникла, і тепер держава змушена обирати між подальшим фінансуванням війни та соціальним вибухом через зубожіння населення.
Вікторія Хаджирадєва