Категорія: Новини світу

  • Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.

    Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.

    “Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.

    Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.

    “Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
    Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом.

  • У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У Німеччині сотні співробітників поліції взяли участь у масштабному рейді за підозрою в торгівлі людьми в декількох місцях. Про це 14 листопада повідомляє Spiegel.
    Зазначається, що у Баден-Вюртемберзі та Берліні з вечора 13 листопада триває масштабний рейд проти підозрюваних у торгівлі людьми та ухиленні від сплати податків. Операція була розпочата за рішенням прокуратури Баден-Бадена.
    За даними федеральної поліції Оффенбурга, в операції брали участь від 600 до 700 співробітників митниці, федеральної поліції та податкової служби.
    Рейд був зосереджений на Баден-Вюртемберзі і торкнувся, зокрема, міст Баден-Баден, Беблінген, Леррах, округів Оренау, Цоллернальб та Енц. Обшуки також проводилися в Берліні.
    Підозрювані звинувачуються в контрабанді людей з третіх країн та ухиленні від сплати податків і заробітної плати, пов’язаному з діяльністю злочинних угруповань.
    Станом на ранок 14 листопада операція вже завершена.

  • Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре було відмовлено у візиті до Ізраїлю з політичних причин. Про це повідомляє Dagens Næringsliv .з посиланням на джерела в п’ятницю, 14 листопада.

    Зазначається, що відмова надійшла у жовтні, коли планувався візит.

    “На запит до офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу надійшла відповідь, що зараз немає часу для організації такого візиту. Це було обґрунтуванням”, – розповіли в уряді Норвегії.

    Влада країни вважає, що візит було відхилено через участь Норвегії в Міжнародному кримінальному суді, визнання Палестини і через те, що Нафтовий фонд відкликав інвестиції в ізраїльські компанії.

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • РФ зупинила прокачування нафти в порт Новоросійськ – ЗМІ

    РФ зупинила прокачування нафти в порт Новоросійськ – ЗМІ

    Російська трубопровідна монополія Транснафта зупинила прокачування нафти в порт Новоросійськ. Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією.
    Зазначається, що найбільший на чорному морі порт Новоросійськ зупинив прийом та експортну перевалку нафти після атаки дронів 14 листопада.
    Як відомо, у ніч на 14 листопада нафтобаза та берегові споруди порту на нафтоперевалочному комплексі Шесхаріс у чорноморському Новоросійську було пошкоджено внаслідок атаки БПЛА.

  • США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ

    США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ

    США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
    Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
    За словами співрозмовника видання, “цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
    Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
    Очікується також “певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
    Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
    Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • Дрони атакували НПЗ у Саратові – соцмережі

    Дрони атакували НПЗ у Саратові – соцмережі

    Російський Саратов уночі атакували невідомі дрони, під ударом опинився НПЗ. Про це 14 листопада повідомили місцеві пабліки.
    Влада офіційно заявила лише про пошкодження “цивільної інфраструктури”.
    Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін після 2:00 у своєму Telegram повідомив про загрозу БпЛА в регіоні, а вже після п’ятої ранку підтвердив атаку дронів.
    При цьому Бусаргін не повідомив, що саме потрапило під удар, але написав про “пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури”.

  • Франція випробувала ракету, що може нести ядерну боєголовку

    Франція випробувала ракету, що може нести ядерну боєголовку

    Франція успішно здійснила другий випробувальний запуск модернізованої ракети ASMPA-R класу “повітря-земля”, яка може нести ядерну боєголовку. Про це у четвер, 13 листопада, повідомило Міністерство збройних сил країни.
    Таким чином армія республіки завершила цикл модернізації ядерної зброї, отримавши можливість здійснювати запуски ракет як з підводних човнів, так і з літаків Rafale.
    Зазначається, що випробування провели у “реалістичних умовах протистояння”, імітуючи ядерний наліт. В уряді вважають, що запуск “підтвердив високий рівень кваліфікації ядерних повітряно-морських сил”.
    Міністерка збройних сил Катрін Вотрен напередодні підписала указ про введення ракет ASMPA-R у повноцінну експлуатацію. До 2035 року у Франції планують розробити досконалішу версію четвертого покоління.
    Також напередодні повідомлялося, що США продемонстрували нову ядерну стелс-ракету AGM-181 LRSO.
    Перед цим російський диктатор Володимир Путін оголосив про завершення “вирішальних випробувань” міжконтинентальної крилатої ракети з ядерним двигуном Буревестник, а вже 29 жовтня повідомив про “успішний пуск” із підводного човна ядерної торпеди Посейдон.

  • Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму

    Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму

    У 2025 році Німеччина зафіксувала найвищий за три роки спалах пташиного грипу, і полегшення наразі не прогнозується. Про це повідомляє Інститут захворювань тварин імені Фрідріха Леффлера, пише Reuters.

    В Європі водночас спостерігається різке відновлення поширення цього вірусу.

    Високопатогенний пташиний грип становить загрозу для урядів і птахівничої галузі через можливі руйнування господарств, обмеження торгівлі та ризик нової пандемії.

    Станом на 11 листопада вірус виявили на 122 фермах і у 1 125 диких птахів. Це більш ніж удвічі більше, ніж 46 випадків за весь 2024 рік, і порівнюється з 208 спалахами у 2022 році.

    Пташиний грип є сезонним захворюванням, котре переносять мігруючі дикі птахи. Спалахи зазвичай з’являються на початку осені, різко зростають до кінця року та досягають піку навесні.

    Через вірус у Німеччині вже знищили понад 1 мільйон птахів. Хоча й інші країни Європи зазнають збільшення кількості спалахів у цьому сезоні, Німеччина залишається найбільш постраждалою.
    “Кількість випадків серед диких птахів також значно зросла, зараз спостерігається надзвичайно часте виявлення вірусу у журавлів, осіння міграція яких сприяла подальшому поширенню вірусу”, – зазначили у FLI.
    Інститут додав, що “полегшення ситуації не передбачається”, а поточний рівень ризику є “високим”.

    Водночас німецькі аналітики повідомляють, що ціни на яйця та м’ясо птиці суттєво не змінилися, враховуючи загальну чисельність птахівництва у країні – близько 200 мільйонів голів.

    Попри відсутність загальнонаціонального локдауну, кілька місцевих органів влади наказали обмежити переміщення птиці. У певних регіонах захист журавлів послабили, дозволивши їх відстріл у зонах високого ризику, щоб стримати поширення захворювання. Нагадаємо, Європою швидко поширюється пташиний грип. В 10 країнах ЄС та Великій Британії виявили 56 спалахів недуги. Це найбільші показники на початку сезону за останні 10 років.
    Як відомо, вірус пташиного грипу дедалі частіше виявляють у ссавців. Раніше в Британії недугу вперше виявили у вівці в приміщенні, де пташиний грип був підтверджений у птахів.