Російська трубопровідна монополія Транснафта зупинила прокачування нафти в порт Новоросійськ. Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією.
Зазначається, що найбільший на чорному морі порт Новоросійськ зупинив прийом та експортну перевалку нафти після атаки дронів 14 листопада.
Як відомо, у ніч на 14 листопада нафтобаза та берегові споруди порту на нафтоперевалочному комплексі Шесхаріс у чорноморському Новоросійську було пошкоджено внаслідок атаки БПЛА.
Категорія: Новини світу
-
РФ зупинила прокачування нафти в порт Новоросійськ – ЗМІ
-
США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ
США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
За словами співрозмовника видання, “цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Очікується також “певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки. -
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки. -
Дрони атакували НПЗ у Саратові – соцмережі
Російський Саратов уночі атакували невідомі дрони, під ударом опинився НПЗ. Про це 14 листопада повідомили місцеві пабліки.
Влада офіційно заявила лише про пошкодження “цивільної інфраструктури”.
Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін після 2:00 у своєму Telegram повідомив про загрозу БпЛА в регіоні, а вже після п’ятої ранку підтвердив атаку дронів.
При цьому Бусаргін не повідомив, що саме потрапило під удар, але написав про “пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури”. -
Франція випробувала ракету, що може нести ядерну боєголовку
Франція успішно здійснила другий випробувальний запуск модернізованої ракети ASMPA-R класу “повітря-земля”, яка може нести ядерну боєголовку. Про це у четвер, 13 листопада, повідомило Міністерство збройних сил країни.
Таким чином армія республіки завершила цикл модернізації ядерної зброї, отримавши можливість здійснювати запуски ракет як з підводних човнів, так і з літаків Rafale.
Зазначається, що випробування провели у “реалістичних умовах протистояння”, імітуючи ядерний наліт. В уряді вважають, що запуск “підтвердив високий рівень кваліфікації ядерних повітряно-морських сил”.
Міністерка збройних сил Катрін Вотрен напередодні підписала указ про введення ракет ASMPA-R у повноцінну експлуатацію. До 2035 року у Франції планують розробити досконалішу версію четвертого покоління.
Також напередодні повідомлялося, що США продемонстрували нову ядерну стелс-ракету AGM-181 LRSO.
Перед цим російський диктатор Володимир Путін оголосив про завершення “вирішальних випробувань” міжконтинентальної крилатої ракети з ядерним двигуном Буревестник, а вже 29 жовтня повідомив про “успішний пуск” із підводного човна ядерної торпеди Посейдон. -
Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму
У 2025 році Німеччина зафіксувала найвищий за три роки спалах пташиного грипу, і полегшення наразі не прогнозується. Про це повідомляє Інститут захворювань тварин імені Фрідріха Леффлера, пише Reuters.
В Європі водночас спостерігається різке відновлення поширення цього вірусу.
Високопатогенний пташиний грип становить загрозу для урядів і птахівничої галузі через можливі руйнування господарств, обмеження торгівлі та ризик нової пандемії.
Станом на 11 листопада вірус виявили на 122 фермах і у 1 125 диких птахів. Це більш ніж удвічі більше, ніж 46 випадків за весь 2024 рік, і порівнюється з 208 спалахами у 2022 році.
Пташиний грип є сезонним захворюванням, котре переносять мігруючі дикі птахи. Спалахи зазвичай з’являються на початку осені, різко зростають до кінця року та досягають піку навесні.
Через вірус у Німеччині вже знищили понад 1 мільйон птахів. Хоча й інші країни Європи зазнають збільшення кількості спалахів у цьому сезоні, Німеччина залишається найбільш постраждалою.
“Кількість випадків серед диких птахів також значно зросла, зараз спостерігається надзвичайно часте виявлення вірусу у журавлів, осіння міграція яких сприяла подальшому поширенню вірусу”, – зазначили у FLI.
Інститут додав, що “полегшення ситуації не передбачається”, а поточний рівень ризику є “високим”.Водночас німецькі аналітики повідомляють, що ціни на яйця та м’ясо птиці суттєво не змінилися, враховуючи загальну чисельність птахівництва у країні – близько 200 мільйонів голів.
Попри відсутність загальнонаціонального локдауну, кілька місцевих органів влади наказали обмежити переміщення птиці. У певних регіонах захист журавлів послабили, дозволивши їх відстріл у зонах високого ризику, щоб стримати поширення захворювання. Нагадаємо, Європою швидко поширюється пташиний грип. В 10 країнах ЄС та Великій Британії виявили 56 спалахів недуги. Це найбільші показники на початку сезону за останні 10 років.
Як відомо, вірус пташиного грипу дедалі частіше виявляють у ссавців. Раніше в Британії недугу вперше виявили у вівці в приміщенні, де пташиний грип був підтверджений у птахів. -
ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні
Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
“Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
“Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
“Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -
З Дурова повністю зняли заборону на виїзд із Франції
Франція скасувала заборону на виїзд із країни для засновника Telegram Павла Дурова з 10 листопада. Слідчі органи також скасували вимогу для нього регулярно відзначатись у місцевому відділенні поліції. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерело.
ЗМІ нагадав, що Дурова було затримано паризькими правоохоронцями у серпні 2024 року при сході з трапу приватного літака. Росіянина тоді допитували чотири дні, після чого звинуватили у сприянні злочинам на платформі Telegram.
Він вніс заставу у розмірі 5 млн євро, але йому заборонили покидати Францію та наказали відзначатись у поліції двічі на тиждень. Як відомо, Дуров заперечував звинувачення.
У червні цього року обмеження були частково ослаблені: Дурову дозволили здійснювати обмежені поїздки до Дубая.
Випадок Дурова викликав дебати щодо відповідальності платформ за контент користувачів.
Засновник Telegram згодом все ж пішов на співпрацю з французькою владою. У січні 2025 року він пообіцяв суддям посилити модерацію месенджера.
“За останні півроку Telegram передав владі дані 10 тисяч користувачів, і адміністрація видаляє від 15 до 20 млн облікових записів по всьому світу щомісяця за порушення закону”, – запевняв росіянин.
Він тоді додав, що інші соціальні мережі стикаються з аналогічними проблемами.
У Франції втретє допитали Дурова -
Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів.