Російські хакери атакують Signal і WhatsApp – спецслужби Нідерландів

Російські хакери почали глобальну кіберкампанію, спрямовану на злом акаунтів у месенджерах Signal і WhatsApp. Про це йдеться в спільній заяві генеральної служби розвідки і військової розвідки Нідерландів, пише Reuters у понеділок, 9 березня.

За даними спецслужб, цілями і жертвами російських хакерів є співробітники голландського уряду та журналісти. Злочинці, ймовірно, отримали доступ до конфіденційної інформації.

Основна тактика полягає у виманюванні кодів перевірки безпеки та PIN-кодів:

  • фейкова підтримка: хакери створюють чати, видаючи себе за офіційну службу підтримки Signal.
  • функція Пов’язані пристрої: це дає змогу зловмисникам непомітно читати повідомлення і бачити групові чати жертви.
  • Ознаки злому акаунта:

  • поява дубльованих контактів у списку;
  • номери, що відображаються як “віддалений акаунт” (може вказувати на маніпуляції з боку хакерів).
  • Незважаючи на наявність наскрізного шифрування, месенджери на кшталт Signal і WhatsApp не слід використовувати для передавання таємної, конфіденційної або чутливої інформації, заявили в розвідці. Тим часом у WhatsApp застерегли користувачів, заявивши, що компанія ніколи не намагається коди перевірки через чати.

    В Орбана готуються надовго “затримати” викрадені гроші Ощадбанку

    Лідер угорської партії влади Фідес Мате Кочіш подав проєкт закону про захоплених коштів і цінностей українського Ощадбанку. Він передбачає їхній арешт до кінця розслідування в Угорщині. Про це йдеться в тексті законопроєкту розміщений на сайті парламенту.
    Кочіш запропонував вважати викрадені на тому тижні активи конфіскованими до закінчення процедури, розпочатої Національною податковою та митною адміністрацією (NAV).
    Член комітету від партії Фідес зазначив, що влада розслідує, як мета та використання перевезених активів впливають на національну безпеку. Однак він заявив, що спосіб перевезення та особи перевізників начебто “можуть становити загрозу національній безпеці Угорщини”.
    Кочіш додав, що багато речей щодо справи “скандального українського золотого конвою” й досі залишаються незрозумілими.
    Видання Telex завляє, цей законопроєкт буде обговорено в парламенті в порядку виняткової процедури, як було оголошено під час відкритої частини засідання Комітету з національної безпеки.
    Член опозиційної MSZP Жолт Молнар висловив сумнів, чому Мате Кочіш виніс пропозицію саме тепер, перед виборами, і чому він подав її так швидко. Голова комітету від партії Йоббік Золтан Сас також заперечив проти того, щоб пропозиція була винесена так швидко, тому що не було часу ознайомитися з нею детально.
    За словами Саса, існує занепокоєння щодо ретроактивного законодавства у зв’язку з цією пропозицією. Однак вони також погодилися, що це питання може становити загрозу національній безпеці.
    Мате Кочіши заявив, що пропозиція стосується саме цього конкретного питання, яке вимагає законодавчого врегулювання.
    Комітет проголосував чотирма голосами за пропозицію Кочіша і двома утрималися, причому утрималися Золтан Сас з партії Йоббік і Жолт Молнар з партії MSZP.
    Члени комітету також проголосували таким же чином, щоб рекомендувати Національній асамблеї обговорити пропозицію як виняток.
    Як відомо, в Угорщині затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які перевозили готівку та банківські метали – 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Також затримано сімох працівників інкасації.
    Угорська влада заявила, що підозрює українців у “відмиванні грошей”, проте згодом, попри так зване розслідування затриманих інкасаторів передали Україні.
    Ощадбанк вимагає від Угорщини повернення майна

    До 2400 років в’язниці: у Туреччині розпочався суд над опонентом Ердогана

    У Туреччині почався судовий процес над мером Стамбула Екремом Імамоглу та ще низкою посадовців мерії, яких звинуватили у корупції. Про це повідомляє Hurriyet у понеділок, 9 березня.

    Всього у масштабній справі, окрім Імамоглу – 407 підозрюваних, включно з його сином та батьком, з яких 107 перебувають під вартою.

    Зазначається, що під час процесу сталась суперечка між Імамоглу і суддею, коли той без дозволу підійшов до стійки відповідача, бажаючи виступити. Суддя погрожував виставити його із зали. Адвокат Імамоглу попросив про відвід судді.

    Екрем Імамоглу вважається головним політичним суперником президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. З березня 2025 року він перебуває у в’язниці. За звинуваченнями Імамоглу загрожує тюремне ув’язнення терміном до 2352 років. Арешт Імамоглу спричинив найбільші антиурядові протести в Туреччині за останні роки. Люди щоночі збиралися біля мерії і часто вступали в сутички з поліцією. Протестувальники назвали затримання опозиціонера “ударом по демократії”.

    Нагадаємо, у липні 2025 року мера Стамбула засудили до майже двох років тюремного ув’язнення після того, як суд визнав його винним у погрозах головному прокурору міста.

    В ЄС спростували загрозу дефіциту нафти

    В Європейському Союзі немає загрози дефіциту нафти через події на Близькому Сході: усі держави-члени, включно з Угорщиною та Словаччиною, мають запаси, котрих вистачить на 85-90 днів. Про це повідомила речниця Єврокомісії з енергетики Анна-Кайса Ітконен, передає ЄП у понеділок, 9 березня.
    “У Європі немає неминучої нестачі постачання нафти”, – акцентувала Ітконен.
    Згідно з правилом ЄС, запровадженим під час нещодавньої енергетичної кризи, усі держави-члени повинні мати 90-денні надзвичайні запаси нафти.
    “Усі держави-члени мають від 85 до 90 днів запасів або їхній еквівалент, включно навіть з Угорщиною та Словаччиною, які повідомили нам, що вони вивільнили деякі запаси, але це не було пов’язано з конфліктом на Близькому Сході”, – додала речниця.
    Також вона зауважила, що держави-члени мають повідомляти Комісію, коли вони вивільнятимуть ці запаси.

    “Згідно з нашою інформацією, наразі жодна держава-член цього не зробила”, – заявила Ітконен.

    Війна з Іраном: кількість загиблих в Ізраїлі сягла 11 осіб

    Ізраїль повідомив про нову смерть внаслідок ударів Ірану: кількість загиблих з початку війни зросла до 11 осіб. Про це повідомляє британський телеканал Sky News, посилаючись на національну службу екстрених ситуацій Ізраїлю Маген Давид Адом (MDA).
    Внаслідок ракетного обстрілу Ірану загинув 40-річний чоловік. За даними представників MDA, смерть чоловіка сталася в центральній частині Ізраїлю, в місті Єгуд, де ще кілька людей дістали поранення, тікаючи до укриттів під час атаки.
    Ізраїльські військові виявили ракети з Ірану, що летіли в бік Ізраїлю, приблизно о 9 ранку.
    “Ця загибель є 11-ю смертю, що сталася протягом війни з Іраном”, – ідеться в повідомленні.

    НАТО розпочало навчання в Арктиці

    НАТО розпочало щорічні навчання в Арктиці у понеділок, цього разу приділивши особливу увагу ролі цивільного населення у підтримці військових під час конфліктів. Військові маневри відбуваються на тлі напруженості через спробу президента США Дональда Трампа взяти під контроль Ґренландію, що є територією іншого члена НАТО – Данії. Про це пише Reuters 9 березня.

    Навчання Cold Response зосереджені на обороні Європейської Арктики, де країни НАТО – Норвегія та Фінляндія – мають спільний кордон із Росією. Цьогоріч вони триватимуть до 19 березня.

    Маневри стали частиною місії НАТО Arctic Sentry, яка спрямована на посилення присутності Альянсу в полярному регіоні та зменшення напруженості через суперечку з Трампом щодо Ґренландії.

    Цього року в навчаннях візьмуть участь близько 25 тисяч військових із 14 країн, зокрема США та Данії, переважно на півночі Норвегії та у Фінляндії. Очікується, що США залучать близько 4 тисяч військових.

    Перед початком навчань американські військові вивели один ескадрильйон винищувачів F-35 з маневрів. Представник Корпусу морської піхоти США у Європі зазначив, що причини такого рішення можуть бути різні, зокрема глобальне перенаправлення сил через ситуацію на Близькому Сході.

    Норвегія оголосила 2026 рік роком “загальної оборони”, приділяючи особливу увагу готовності цивільних, підприємств та державних установ до війни та надзвичайних ситуацій.

    У четвер військові проведуть сценарій, що перевірятиме здатність лікарень на півночі Норвегії приймати велику кількість поранених, яких умовно евакуюють із фронтової лінії у Фінляндії.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.

    Чому ЄС заблокував ідею прискореного членства України

    У ЄС заблокували ідею прискореного членства України після зустрічі послів ЄС у Брюсселі 4 березня. Там вважають, що треба чітко дотримуватись критеріїв вступу. Якою є реакція Києва? Чому ідея зворотного розширення фактично мертва? Дипломати заявили голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, що країни-члени не підтримають пропозицію ЄК щодо прискореного членства України в ЄС, яке ще називають зворотним розширенням.

    Балістичну ракету Ірану збили над Туреччиною

    Балістичний боєприпас, запущений з Ірану, увійшов у повітряний простір Туреччини, де був нейтралізований засобами протиповітряної та протиракетної оборони НАТО. Про це повідомляє Міністерство національної оборони Туреччини в понеділок, 9 березня.
    “Уламки боєприпасу впали на відкриту територію в Газіантепі. Жертв і потерпілих нема”, – зазначається в повідомленні.
    Туреччина надає великого значення добросусідським відносинам та регіональній стабільності, але “всі необхідні заходи будуть вжиті рішуче та без вагань проти будь-якої загрози, спрямованої на територію та повітряний простір нашої країни”.
    “В інтересах кожного прислухатися до попереджень Туреччини з цього приводу”, – наголосили у відомстві.

    ДБР: Підприємець дав неправдиві свідчення, щоб “відбілити” чиновницю

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили приватному підприємцю про підозру у наданні завідомо неправдивих показів. Про це ДБР повідомило на своєму сайті в понеділок, 9 березня.
    “Під час розслідування кримінального провадження щодо керівниці одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яку викрили на незаконному збагаченні, правоохоронці вилучили у неї вдома 880 тис. доларів США та 200 тис. євро
    Свідок заявив, що це нібито його кошти, які він залишив посадовиці на зберігання напередодні”, – йдеться в повідомленні.
    Слідчі встановили, що чоловік раніше ніколи не був знайомий з керівницею відділу екоінспекції, не підтримував із нею жодних стосунків і не міг передати їй ці кошти.
    Його показання планували використати, щоб допомогти посадовиці уникнути кримінальної відповідальності. Чоловіка найняли за гроші для надання неправдивих свідчень.
    Його дії кваліфікували як введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (ч. 2 ст. 384 КК України). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
    Досудове розслідування нині ще триває.

    У МЗС засудили утримання українських громадян в Будапешті

    Міністерство закордонних справ 9 березня розкритикувало дії угорської влади щодо затримання 7 співробітників та 2 автомобілів служби інкасації АТ Державний ощадний банк України 5 березня на кільцевій дорозі Будапешта. У відповідній заяві відомоство наголосило, що Київ залишає за собою право на належні заходи реагування.

    Як зазначає МЗС, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезень та європейських митних процедур, а інкасатори не були озброєні. Втім, їх затримав угорський Антитерористичний центр за участю бронетранспортера, бійців з кулеметами та гранатометами.

    Протягом 28 годин українців утримували в кайданках, з зав’язаними очима, вилучили особисті речі та мобільні телефони і позбавили можливості зв’язатися з родичами, Посольством України або роботодавцем. Одному з громадян з інвалідністю надавали медичну допомогу лише після втрати свідомості, а хворому на діабет насильно ввели препарат, що спричинив різке підвищення цукру та гіпертонію.

    МЗС зазначає, що угорські правоохоронці позбавляли українців доступу до адвокатів та консульської допомоги, чинили психологічний та фізичний тиск, а спілкування з ними відбувалося російською мовою, хоча громадяни України мали право давати свідчення рідною мовою.

    Хоча затримані мали статус свідків, угорська сторона ухвалила рішення про їхню депортацію та 3-річну заборону на в’їзд до Шенгену. Українська сторона розцінює це як покарання за відмову надати потрібні свідчення та як порушення міжнародних зобов’язань.
    “МЗС України вважає неприйнятними і неадекватними такі дії угорської влади, які є цинічним порушенням низки положень Європейської конвенції з прав людини, Віденської конвенції про консульські зносини та українсько-угорської консульської конвенції”, – додали у заяві.
    У відомстві наголосили на неприйнятності таких свавільних дій, які можуть прирівнюватися до захоплення заручників і викрадення майна.
    Українське МЗС наполягає на необхідності рішучої реакції на європейському рівні на цей державний бандитизм. а також вимагає притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у викраденні громадян, грубому поводженні з ними, тиску, залякуванні та знущаннях, відмові у доступі до консульської допомоги, медикаментів, позбавленні звʼязку та інших порушеннях їхніх прав, а також викрадення майна і цінностей АТ Ощадбанк.
    “Українська сторона добиватиметься справедливості всіма наявними національними та міжнародними правовими засобами. Україна залишає за собою право на належні заходи реагування”, – резюмували у МЗС.