Категорія: Новини світу

Макрон: США, Китай і Росія проти інтересів Європи

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Європа перебуває у непростій ситуації, оскільки Сполучені Штати, Китай і Росія виступають проти її ключових інтересів. Під час зустрічі в Афінах із прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом він закликав країни ЄС до рішучості, єдності та активного захисту своїх пріоритетів. Про це у п’ятницю, 24 квітня, повідомляє Politico.

На думку Макрона, напруга у відносинах із США носить довгостроковий характер і не зникне навіть після закінчення каденції Дональда Трампа. Він підкреслив, що європейські лідери починають усвідомлювати необхідність глибоких змін та готові до консолідації.

Візит Макрона до Греції також охоплював обговорення деталей нової угоди про безпеку між країнами. Цей документ, розрахований на п’ять років із можливістю автоматичного продовження, сприятиме посиленню співпраці в оборонній, економічній сферах та зовнішній політиці.

Раніше повідомлялося, що після завершення другого президентського терміну у 2027 році Макрон не має наміру залишатися в політиці, що узгоджується з нормами французького законодавства, яке забороняє обіймати пост президента більше двох термінів поспіль.

Нагадаємо, Дональд Трамп прокоментував позицію французького лідера щодо підтримки Штатів на тлі війни в Ірані. За його словами, Макрон хотів допомогти “після того, як війна буде виграна”.

Кремль пригрозив помстою за нові санкції ЄС

Речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявила, що обмеження на постачання нафти та газу у новому пакеті санкцій Європейського Союзу проти Росії матимуть “тяжкі наслідки” на тлі глобального дефіциту ресурсів. Про це повідомляє Reuters.

Напередодні Європейський Союз ухвалив 20-й пакет санкцій проти Росії після того, як Словаччина та Угорщина зняли заперечення на тлі відновлення постачання нафтопроводом Дружба.

Захарова заявила, що ці санкції нібито вдарять по країнах, що розвиваються, які більше не зможуть дозволити собі купувати енергоносії за завищеними цінами. Вона також додала, що обмеження створюють загрозу продовольчій безпеці через додаткові обмеження на постачання добрив.

Також речниця російського відомоства призрозила, що Росія ухвалить “жорсткі” заходи у відповідь. “Ми вживемо заходів у відповідь. Вони будуть жорсткими, розробленими відповідно до наших інтересів”, – заявила Захарова. Нагадаємо, Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований проти енергетичного сектору, військово-промислового комплексу, фінансових послуг і схем обходу обмежень, зокрема через криптовалюти. Через послаблення санкцій РФ може отримати близько $10 млрд – Зеленський

США звинуватили Китай у викраденні ШІ-технологій у промислових масштабах

Уряд США заявив про намір посилити протидію нібито масовому викраденню технологій штучного інтелекту з боку Китаю. За даними видання Financial Times, у Вашингтоні вважають, що іноземні структури проводять системні кампанії з копіювання розробок провідних американських ШІ-лабораторій.

Після появи китайської моделі DeepSeek американські технологічні компанії почали дедалі частіше заявляти про спроби “дистиляції” – методу, який дозволяє відтворювати поведінку великих моделей через масові запити. Зокрема, Google повідомляла про понад 100 тисяч запитів до свого асистента Gemini, які могли використовуватися для створення дешевших аналогів.

Подібні звинувачення лунали і від Anthropic в бік DeepSeek, Moonshot та MiniMax, тоді компанія заявила про випадок, де невідомі з 24 тисяч акаунтів зробили 16 мільйонів запитів до свого чат-бота. Схожі інциденти також фіксували в OpenAI.

У Білому домі вважають, що такі дії можуть допомогти Китаю швидко скоротити відставання у глобальній гонці штучного інтелекту. За словами директора Управління науково-технологічної політики Майкла Краціоса, американська влада має дані про цілеспрямовані кампанії з використанням проксі-акаунтів і навіть хакерських методів.

У відповідь у США розглядають можливість офіційно прирівняти подібну діяльність до промислового шпигунства. Спеціальний комітет Палати представників рекомендував залучити до розслідувань Бюро промисловості та безпеки і Міністерство юстиції, а також оцінити порушення законів про економічне шпигунство та кіберзлочини. Серед можливих заходів – санкції та фінансова відповідальність для порушників.
У Китаї ці звинувачення категорично відкидають. Представник китайського посольства у Вашингтоні назвав їх “чистим наклепом”, наголосивши, що країна виступає за розвиток технологій через співпрацю та чесну конкуренцію, а також приділяє велику увагу захисту інтелектуальної власності.

Переговорний хаос. Нова зустріч США з Іраном

Спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять президента Джаред Кушнер вирушать у суботу до Ісламабада на переговори з представниками Ірану, повідомила в п’ятницю прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт. Віцепрезидент США Джей Ді Венс, який брав участь у першому раунді переговорів, цього разу не поїде до Ісламабада, оскільки Тегеран представлятиме очільник МЗС Аббас Арагчі, а не спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф. Втім, віцепрезидент США буде готовий вилетіти до Пакистану, якщо в переговорах буде помітний прогрес.
Коли саме відбудеться другий раунд переговорів, достеменно не відомо. Приїзд Аббаса Арагчі до Ісламабада очікується в п’ятницю ввечері.
Ситуація з перемовинами
Іран досі відмовлявся від нового раунду переговорів зі Сполученими Штатами в Ісламабаді, заявляючи, що спочатку ті мають зняти морську блокаду з іранських портів.
Міністр оборони США Піт Хегсет і голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн сказали в п’ятницю на пресконференції, що станом на ранок 24 квітня через блокаду розвернулися 34 пов’язаних з Іраном торгових судна. Ще одне, Touska, спробувало прорвати блокаду, але було зупинене і захоплене американцями.
Піт Хегсет запевнив, що флот США відстежує і зупиняє всі пов’язані з Іраном судна — ті, що належать Ірану, або ті, що прямують до іранських портів чи з них. Інші судна американці пропускають, і, як стверджує Хегсет, багато з них уже пройшли через лінію блокади, зокрема й у п’ятницю.
Найвищий воєначальник США Ден Кейн заявив, що американський контингент у регіоні залишається на позиціях і готовий відновити військові дії проти Ірану, коли і якщо закінчиться перемир’я.
Дональд Трамп вдруге продовжив перемир’я з Іраном — цього разу до 26 квітня. Іран, зі свого боку, заявив, що ініціатива США не має жодного сенсу, і відмовився від переговорів, поки Штати продовжують блокаду Ормузької протоки.
Витрати зростають
З кінця лютого, коли почалась війна в Ірані, США витратили понад 1 000 ракет великої дальності Tomahawk і до 2 тисяч ракет протиповітряної оборони, йдеться у публікації The Wall Street Journal.
За словами американських посадовців, США витратили в Ірані стільки боєприпасів, що деякі представники адміністрації все частіше висловлюють думку про неспроможність Штатів повною мірою реалізувати плани дій для захисту Тайваню від китайського вторгнення, якщо воно відбудеться найближчим часом.
З початку війни з Іраном 28 лютого США випустили понад 1000 далекобійних ракет Tomahawk, а також від 1500 до 2000 критично важливих ракет протиповітряної оборони, включаючи перехоплювачі до систем THAAD, Patriot і Standard Missile, повідомили американські посадовці.
Повна заміна цих запасів може зайняти до шести років, заявили посадовці, що дало старт дискусіям в адміністрації щодо коригування оперативних планів на випадок можливого президентського наказу військовим захищати Тайвань.
Американські посадовці, утім, заявляють, що на горизонті немає ознак конфлікту з Китаєм. Китайський лідер Сі Цзіньпін готується провести наступного місяця в Пекіні важливий саміт із президентом Трампом, а китайські збройні сили переживають чистку серед генералів.
Однак, як зазначають посадовці, у разі виникнення конфлікту США в короткостроковій перспективі зіткнуться з дефіцитом боєприпасів, що потенційно може наражати війська на підвищений ризик.
Інші представники адміністрації стверджували, що США можуть скоротити терміни заміни боєприпасів завдяки значним інвестиціям у оборонно-промислову базу та новому акценту на виробництві недорогих боєприпасів.

РФ готує базу реактивних дронів біля України – ЗМІ

Росія розширила пускову інфраструктуру на одному зі своїх безпілотних військових об’єктів для підтримки нових реактивних дронів, які використовуються для атак по Україні. Про це свідчать супутникові знімки, отримані Business Insider.

Згідно з матеріалами, мова про базу в Орловській області РФ, приблизно за 160 км від кордону з Україною. На об’єкті зафіксовано чотири пускові рейки, дві з яких мають подовжену конструкцію.

За даними аналітиків, подовжені рейки довжиною близько 85 метрів почали будувати наприкінці грудня 2025 року. Ще дві коротші конструкції з’явилися наприкінці березня або на початку квітня 2026 року.

Аналітики зазначають, що різні типи пускових установок можуть бути призначені для запуску різних модифікацій безпілотників типу Герань, які Росія використовує для ударів по Україні.

Безпілотники цього типу є модифікаціями іранських дронів Shahed-136 і застосовуються Росією з 2022 року. Пізніші версії оснащуються реактивними двигунами та запускаються з рейкових установок для набору швидкості.

За даними аналітиків, база у селі Цимбулова є одним із небагатьох об’єктів, де створена інфраструктура для запуску новіших модифікацій дронів. Ще один подібний майданчик розташований на окупованій території Донецької області.

У матеріалі також зазначається, що Росія суттєво наростила масштаби дронових атак. Так, у першому кварталі року було запущено близько 16 тисяч дронів порівняно з понад 10 000 за аналогічний період минулого року.

Україна у відповідь розвиває виробництво дешевих дронів-перехоплювачів, які використовуються для протидії масованим атакам.

Інтернет і війна. У Путіна падає рейтинг

24,1% опитаних росіян не довіряють Володимиру Путіну, 23,3% респондентів не схвалюють його роботу на посаді президента Росії, випливає з останніх даних, опублікованих Всеросійським центром вивчення громадської думки (ВЦВГД).
Це максимальні значення з початку російсько-української війни. Центр сім тижнів поспіль фіксує падіння рейтингів Володимира Путіна. На думку експертів, причини зниження рейтингів влади — блокування телеграму та обмеження мобільного інтернету, а також зростання цін і втома росіян від війни.
Що кажуть цифри
Порівняно з минулим тижнем рівень схвалення діяльності Путіна впав на 1,1 відсоткового пункта і досяг 65,6%. Рівень довіри до Путіна також знизився на один відсотковий пункт — до 71%.
ВЦВГД опублікував нові дані з двогодинною затримкою, на що звернули увагу ЗМІ. У пресслужбі ВЦВГД заявили, що затримка була пов’язана з технічними неполадками.
Зараз спостерігається найбільше падіння рейтингу довіри до Путіна з 2019 року.
Інтернет всьому голова
23 квітня Путін скористався нарадою з російським урядом, щоб заслухати доповіді з поточних питань, включно з обмеженнями мобільного інтернету. Коментуючи цю тему, диктатор визнав, що у великих містах та в районах у прикордонні з Україною росіяни зіткнулися з такими обмеженнями і послався на захист від начебто терористичних атак. Кремль використовує цей термін зокрема і для позначення кампанії далекобійних ударів України по російській військовій, оборонно-промисловій та нафтовій інфраструктурі.
Путін намагався виправдати обмеження інтернету, заявляючи про захист громадян як пріоритетну ціль. Він також стверджував, що влада не може попереджати росіян про відключення та обмеження інтернету завчасно нібито через безпекові ризики. Водночас Путін закликав російський уряд до більшої прозорості у поясненні таких обмежень.
Російська влада вже давно використовує удари українських безпілотників та ракет по законних цілях на території Росії як привід відключати мобільний інтернет, що має вплив на повсякденне життя росіян і позбавляє їх можливості користуватися багатьма базовми послугами, від банківських до транспорту.
Буде гірше
Заяви Путіна 23 квітня стали першим випадком, коли він особисто публічно визнав обмеження інтернету (досі це робив лише речник Кремля Дмитро Пєсков у середині березня 2026 року). Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що визнання Путіним впливу цих перебоїв та обмеження на повсякденне життя росіян, які дедалі більше відчувають наслідки війни РФ проти України, ймовірно, має дві мети. По-перше, така реакція диктатора вочевидь є відповіддю на зниження його внутрішніх рейтингів, по-друге — способом виправдати продовження обмежень на мобільний інтернет на тлі ширшої цензурної кампанії Кремля.

Макрон заявив про намір піти з політики у 2027-му

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не планує займатися політикою після завершення повноважень у 2027 році. Про це він розповів під час спілкування зі школярами у франко-кіпрській школі в Нікосії, передає Le Figaro.

Під час офіційного візиту на Кіпр Макрон зазначив, що після десяти років на посаді не має наміру продовжувати політичну діяльність.

“Я не займався політикою до цього і не займатимуся після”, – пояснив він.

Президент також визнав, що завершальний етап його двох президентських термінів є складним. За його словами, найскладніше – одночасно захищати власні досягнення і виправляти те, що не вдалося реалізувати належно.
“Найскладніше після дев’яти років – це зберегти те, що ти зробив добре, і спробувати піти далі, але іноді доводиться виправляти те, що ти зробив неправильно”, – додав Макрон.

Відповідаючи на запитання про те, коли він вирішив стати президентом, Макрон пояснив, що прагнув втілити свої ідеї та змінити країну.

“Я створив політичний рух і став президентом”, – розповів він.

Макрон додав, що його діяльність завжди була мотивована прагненням розвитку Франції та Європи, а також захистом цінностей, у які він вірить. Президентські вибори у країні відбудуться у квітні 2027 року.

Нагадаємо, за результатами другого туру місцевих виборів у Франції у трьох найбільших містах країни, включно з Парижем, мерами стануть кандидати від лівих сил.
Макрон домовляється про десятки Mirage для України

В РФ заявили, що повністю погасили пожежу в Туапсе

Пожежа на морському терміналі в Туапсе, що виникла після ‌атаки дронів 20 квітня, повністю погашена. Про це заявив губернатор Краснодарського краю Венеамін Кондратьєв на своєму Telegram-каналі.
“П’ять днів близько 300 людей боролися з вогнем”, – стверджує російський чиновник.
Він також запевнив, що нині “ведеться регулярний моніторинг стану морської акваторії та повітря”.
Як відомо, в понеділок, 20 квітня, безпілотники атакували морський порт Туапсе, внаслідок чого почалася пожежа і була пошкоджена транспортна інфраструктура.
Раніше Туапсе зазнав атаки БПЛА 16 квітня, уламки впали на території підприємств у районі морського порту, виникла пожежа, яка була ліквідована 19 квітня.
Нафтопродуктові термінали ⁠чорноморського порту Туапсе перевалюють на експорт нафту, мазут, вакуумний газойль і високосірчисте дизпаливо виробництва Туапсинського НПЗ, самарської групи НПЗ і Саратовського НПЗ Роснафти. Пожежі на цих терміналах призвели до “нафтових дощів” у Туапсе.
Отруйна хмара з Туапсе дісталася до Анапи

“Тіньовий флот” РФ змусили оминати шведські води

Танкери, що транспортують російську нафту через Балтійське море, змінили маршрути та почали оминати шведські води після того, як Швеція запровадила перевірки суден. Про це свідчать дані відстеження судноплавства, проаналізовані Bloomberg.

Згідно з даними, з 22 танкерів, на які з 7 квітня накладено санкції, 13 пройшли на південь від данського острова Борнгольм, замість звичного північного маршруту ближче до Швеції, яким вони користувалися раніше.

Як зазначається, це свідчить про зміну маршрутів так званого “тіньового флоту”, який використовується для перевезення російської нафти в обхід санкцій. Такі судна часто мають сумнівне страхування, поганий технічний стан і непрозору реєстрацію.

Після запровадження санкцій і посилення контролю з боку західних країн Росія активно використовує цей флот для експорту нафти, що є ключовим джерелом фінансування війни проти України.

Раніше повідомлялося, що частина танкерів, пов’язаних із Росією, почала уникати Ла-Маншу після погроз з боку Великої Британії щодо можливого затримання суден.

Зміна маршрутів у Балтійському морі відбулася після того, як берегова охорона Швеції перевірила кілька суден, підозрюваних у використанні фальшивих прапорів або можливих порушеннях екологічних норм.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що регулярні перевірки суден “тіньового флоту” допомагають як захищати територіальні води, так і ускладнювати їхню діяльність. Він також зазначив, що обмеження доходів Росії від експорту енергоносіїв є найефективнішим способом тиску на Кремль.

Водночас Данія застосовує більш обережний підхід, не блокуючи та не зупиняючи судна, посилаючись на міжнародне морське право, яке гарантує свободу судноплавства через данські протоки.

Данські органи лише посилюють моніторинг суден і перевіряють страхові документи, а також співпрацюють із країнами регіону Балтійського моря.

Нагадаємо, Швеція вранці 3 квітня затримала підсанкційний танкер Flora 1, який підозрюється у розливі нафти у Балтійському морі.
В ЄС вперше підтвердили озброєну охорону “тіньового флоту”

Глава МЗС Ірану приїде в Пакистан на переговори з американцями – ЗМІ

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі має прибути до Ісламабаду, столиці Пакистану, в п’ятницю ввечері, 24 квітня, заради другого раунду мирних переговорів зі США. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на офіційних осіб в Ісламабаді.
Американська команда з логістики та безпеки вже перебуває в Ісламабаді для підготовки до переговорів, повідомили чиновники, попросивши не називати їхніх імен.
Цього тижня США та Іран мали провести мирні переговори в столиці Пакистану. Президент Дональд Трамп скасував плани відправити віцепрезидента Джей Дмиді Венса в Пакистан у вівторок після продовження перемир’я з Іраном на невизначений термін.
Згодом офіційні інформагентства Ірану – IRNA та Mehr – підтвердили, що глава МЗС Аббас Аракчі вирушить до Ісламабаду, а також відвідає Оман і Москву.
“Мета цієї поїздки – провести двосторонні консультації, обговорити та провести діалог щодо поточних подій у регіоні, а також останньої ситуації щодо війни, нав’язаної Сполученими Штатами та ізраїльським режимом проти Ірану”, – пише Mehr.