Будуть хороші новини Незважаючи на те, що візит представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви не дав очікуваних результатів щодо підписання мирної угоди, американська й українська сторони поки що не втрачають надії. “Війна в Україні зрештою буде закінчена. Ми шукаємо ще один варіант для врегулювання між Росією та Україною, якщо це можливо, і я думаю, що ми врешті-решт цього досягнемо… Це потрібно зупинити. Ми дуже наполегливо працюємо над цим”,- сказав президент США Дональд Трамп під час промови на святковій церемонії вмикання вогнів на різдвяній ялинці біля Білого дому. А віце-президент США Джей Ді Венс запевнив в інтерв’ю NBC News, що найближчим часом щодо завершення війни в Україні очікуються хороші новини.
Він зазначив, що в цьому питанні є великий прогрес, хоча й не досягнуто фінішної межі. Однак зберігається оптимізм.
Венс зазначив, що є надія на те, що в найближчі кілька тижнів з’являться хороші новини на цьому фронті.
І на думку держсекретаря США Маркоа Рубіо, зараз – ідеальний час для Росії і України, щоб закінчити війну.
Про це він сказав в інтерв’ю Fox News, і додав, що США – єдині в світі, хто може подолати розрив між обома сторонами, і вони цим займаються.
Він також наголосив, що США не можуть “безкінечно фінансувати Україну”. У той же час – нереалістично, щоб Росія продовжувала війну ще 4 – 5 років. “В якийсь момент цієї війни Росія контролювала набагато більше територій України, ніж зараз. Якщо подивитися на карту березня – квітня після вторгнення і порівняти її з картою зараз, українці відкинули росіян сильно назад. Вони вже досягли багато через свою хоробрість, сміливість і того, як самовіддано воюють”,- пояснив представник Білого дому. Проте, констатував він, зараз війна перетворилася на війну на виснаження. На жаль, росіяни демонструють готовність приносити в жертву 7 тис. солдатів на тиждень заради своїх цілей. І саме через це США зараз намагаються зрозуміти, як саме можна закінчити війну, щоб захистити майбутнє України і щоб обидві сторони могли це прийняти.
Також і президент України Володимир Зеленський переконаний, що шанс на припинення війни поки що не втрачено. “Зараз світ точно відчуває, що можливість закінчити війну є, і треба наявну активність у перемовинах підкріплювати тиском на Росію. Саме від такої комбінації все залежить – конструктивна дипломатія плюс тиск на агресора. Обидва компоненти працюють на мир”,- заявив він у вечірньому зверненні. Петля часу Військовий оглядач Денис Попович, коментуючи в ефірі Радіо NV зустріч російського диктатора з американськими переговорниками, звернув увагу на те, що у переговорному процесі з РФ “виходимо до ситуації, близької до точки нуль”, де може початися все з початку, бо компроміси не будуть знайдені. “Коли можливий вихід з цієї петлі часу? Хочу звернути увагу на слова Кирила Буданова, котрий ставить десь на середину лютого і вважає, що може бути якесь вікно для предметних перемовин з намаганням знайти якісь компромісні рішення. На мій погляд, це може бути весна – літо”,- сказав експерт. Він пояснив це, зокрема, тим, що цьому може сприяти ситуація в економіці росіян, яка складається не на їхню користь.
А на думку ексочільника МЗС Дмитра Кулеби, яку він висловив у Іnstagram, результат цієї війни буде тактичною поразкою, але стратегічною перемогою для України.
Тактичною поразкою – тому, що ми не зможемо відновити контроль над своїми територіями. Тому що, напевно, доведеться, покласти в довгу шухляду перспективу членства в НАТО. Будуть іще якісь поступки. Але стратегічна перемога буде в тому, що українська держава залишиться. Українська держава стане європейською. Українська держава буде достатньо міцною, щоб мати здатність себе захищати.
На думку ексміністра, в України є два варіанти для закінчення війни. Перший – Україна укладе не найприємнішу угоду для того, щоб отримати паузу у війні. Другий – продовження війни, і все залишити, як є. “З розумінням того, що наявні у нас ресурси і ресурси, які у нас, скажімо, заплановані для появи в 2026 році, дають підстави дійти висновку, що в грудні 2026 року ми втратимо більше територій, більше людей. Ну але в принципі, на столі лежатимуть ті самі пропозиції, переговорні, що і зараз. І це ще треба враховувати”, – припустив він, і закликав українців не мислити виключно через призму поразки або перемоги. За словами Кулеби, результат війни не буде бінарним. Щось ми втратимо? Безумовно, ми щось втратимо. Чи буде ця втрата болісною, трагічною? Безумовно, буде. Але ми обов’язково щось і здобудемо. І нам потрібно дуже чітко розуміти баланс цих речей. Тому в одному результаті війни може бути і перемога, і поразка.
Категорія: Новини світу
-
Перемовини у глухому куті – коли з’явиться вікно можливостей
-
Кінець міжнародній ізоляції? Візит Путіна в Індію
Російський лідер Володимир Путін прибув в Нью-Делі з дводенним візитом. Це перша поїздка диктатора до Індії з часів вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Як відомо Індія – найбільший у світі покупець російської зброї та нафти, тож про що домовлявся Путін з прем’єр-міністром Нарендрою Моді – далі у сюжеті. Чому час візиту є важливим Цей візит відбувається на тлі 25-річчя стратегічного партнерства між Індією та Росією, яке розпочалося в перший рік перебування Путіна на посаді глави держави.
Хоча дві країни люблять позиціонувати свої стосунки як приклад дружби, яка залишається стабільною попри мінливі геополітичні течії, їхні зв’язки не були стійкими до тиску з боку інших країн. Getty Images З 2000 року Нью-Делі та Москва мають систему щорічних самітів: прем’єр-міністр Індії відвідує Росію один рік, а президент Росії здійснює візит у відповідь до Індії наступного року.
Однак ця традиція була порушена у 2022 році, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Моді мав відвідати Росію, але поїздку було відкладено.
У 2023 році Путін пропустив візит до Індії на саміт G20 у Нью-Делі. На той час російський лідер рідко подорожував за кордон, значною мірою через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду (МКС) у зв’язку з війною в Україні.
Індія не є членом МКС, тому Путіну було б безпечно бути присутнім, але західні члени G20 дали зрозуміти, що не бажають його бачити на зустрічі. Зрештою, у 2024 році саміт нібито відновився і Моді відвідав Росію. А тепер, через чотири роки, Путін полетів в Нью-Делі.
Також цьогорічний візит збігається з переговорами Нью-Делі зі США щодо торговельної угоди, спрямованої на зниження штрафних мит, запроваджених президентом Дональдом Трампом на товари Індії через купівлю російської нафти. Критика Трампа Візит Путіна до Індії має на меті збільшити продажі російської нафти, ракетних систем і винищувачів, а також розширити ділові зв’язки, що виходять за рамки енергетичного та оборонного обладнання, на тлі тиску США на Індію, щоб вона уникала Москви через її вторгнення в Україну.
Імпорт сирої нафти до Індії цього місяця досягне трирічного мінімуму після запровадження США жорстких тарифів на індійські товари та посилення санкцій проти Росії, оскільки адміністрація Трампа стверджує, що закупівлі Індією дешевої російської нафти допомагають фінансувати війну Москви в Україні.
“Самі Сполучені Штати досі купують у нас ядерне паливо для своїх атомних електростанцій. Це теж паливо”, – сказав Путін виданню India Today.
“Якщо США мають право купувати наше паливо, чому Індія не повинна мати такого ж привілею? Це питання заслуговує на ретельне вивчення, і ми готові його обговорити, зокрема з президентом Трампом”, – сказав він. Getty Images В свою чергу Моді заявив, що тарифи Трампа є невиправданими та необґрунтованими, і вказав на постійну торгівлю США з Москвою. Спільний план Індія та Росія прагнуть збільшити двосторонній товарообіг до 100 мільярдів доларів до 2030 року. Їхня торгівля зросла більш ніж у п’ять разів – з приблизно 13 мільярдів доларів у 2021 році до майже 69 мільярдів доларів у 2024-2025 роках, майже повністю за рахунок імпорту енергоносіїв з Індії.
Двосторонній товарообіг знизився до 28,25 млрд доларів США у квітні-серпні 2025 року, що відображає скорочення імпорту сирої нафти.
“Це лише незначне коригування. Загалом, наш торговельний оборот майже на тому ж рівні, що й раніше”, – прокоментував ситуацію Путін.
Водночас Індія шукає нові напрямки для збільшення експорту своїх товарів, які постраждали від суворого 50% тарифу, запровадженого Трампом. Getty Images Росія хоче імпортувати більше індійських товарів, щоб збалансувати двосторонню торгівлю, яка наразі сильно перекошена в бік енергетики, заявив заступник глави адміністрації Кремля Максим Орєшкін на бізнес-конференції в Нью-Делі раніше у четвер.
Міністр торгівлі Індії Піюш Гоял заявив, що Нью-Делі хоче диверсифікувати експорт до Росії та збільшити продажі автомобілів, електроніки, обладнання для обробки даних, важкого машинобудування, промислових компонентів, текстилю та продуктів харчування. -
Кім Чен Ин допомогатиме РФ з народжуваністю афродизіаками
Північна Корея готується постачати до Росії афродизіаки на тлі рекордного за 200 років падіння народжуваності. Як повідомляє NK News, підсанкційна Korea Sobaeksu United Corporation планує налагодити експорт засобів для підвищення потенції на російський ринок.
Так, наприкінці листопада краснодарська компанія Фарес-Корьо подала понад десяток заявок на імпорт “лікувально-профілактичної продукції” з КНДР. Відправником зазначена Sobaeksu, яка, згідно з даними ООН, пов’язана з північнокорейським Міністерством оборонної промисловості, відповідальним за ракетно-ядерні програми.
Фарес-Корьо планує продавати низку північнокорейських засобів для підвищення потенції під власною маркою. Серед заявлених позицій – мака, екстракт ріпаку, маточне молочко, кордицепс, гриби рейші та горець китайський, які традиційно вважаються афродизіаками. В інших партіях фігурують добавки на основі алое, червоного дріжджового рису, пустирника, сливи та бета-глюкана. Американське FDA раніше інформувало, що афродизіаки є радше частиною фольклору, аніж доказової медицини, і ще у 1989 році зазначало відсутність наукових підтверджень їхньої ефективності.
Постачання північнокорейських афродизіаків розпочнуться на тлі різкого погіршення демографічної ситуації. За даними Росстату, у 2014-2024 роках кількість народжень в РФ скоротилася на третину, а торік стала найнижчою з 1999 року – 1,222 млн немовлят. У 2025 році показник знову зменшився: у січні-лютому народжуваність впала ще на 3% та досягла мінімуму з кінця XVIII – початку XIX століття. Згодом влада РФ засекретила детальну демографічну статистику. Нагадаємо, раніше російський диктатор Володимир Путін закликав росіян різко збільшити народжуваність. А згодом він зажадав, щоб до 2030 року сумарний коефіцієнт народжуваності піднявся до 1,6, а до 2036 – до 1,8.
У РФ заявляють про демографічну катастрофу -
Росія збільшує фінансування Глобального Півдня – розвідка
РФ різко нарощує зовнішнє кредитування та списання боргів іноземним державам, одночасно поглиблюючи внутрішні бюджетні проблеми й скорочуючи соціальні видатки. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у п’ятницю, 5 грудня.
Так, за минулий рік Москва збільшила фінансування Бангладеш, Індії та Єгипту ще на сумарні $3 млрд: борг Бангладеш зріс на $1,3 млрд, Індії – на $800 млн, Єгипту – на стільки ж. Борг білорусі перед рф досяг $7,6 млрд. Паралельно Кремль розширює практику списань: Таджикистану анульовано $300 млн, Кубі надано відстрочку за кредитом на 1,2 млрд євро, білорусь отримала відстрочку на 7–12 років, Гвінеї-Бісау списано $26,7 млн і реструктуровано ще $940 тис., Сомалі дозволено не повертати $691 млн. Загалом африканським державам Москва “пробачила” близько $20 млрд.
У відомстві зауважили, що контраст із внутрішньою ситуацією стає дедалі різкішим. Російські споживачі скорочують базові покупки: 58 % відмовляються від товарів, які купували раніше, 57 % переходять на дешевші аналоги, а 46 % намагаються якомога рідше ходити до магазинів. Частка громадян, яким не вистачає грошей на їжу, стабільно становить 31 %. Тим часом уряд не виконує план зі збору ключових податків: за підсумками року федеральний бюджет недоотримає 5 трлн рублів за сімома основними статтями, що забезпечують половину доходів скарбниці.
Попри це Кремль нарощує військові витрати до рекордних рівнів. На армію та озброєння буде спрямовано 12,93 трлн рублів, майже 30 % бюджету – максимум із часів СРСР. Ще 3,91 трлн піде на “національну безпеку”. Силові структури спільно отримають 16,84 трлн рублів, або 38 % бюджету – у 1,6 раза більше, ніж у 2021 році.
“Ціна такого пріоритету зрозуміла: соціальні видатки скорочуються до 25,1 % з довоєнних 38,1 %, підтримка економіки – до 10,9 % із 17,6 %. Обидва показники впадуть до мінімуму за 20 років”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше стало відомо, що Росія планує вдвічі збільшити присутність представників своїх приватних військових компаній (ПВК) у країнах Африки.
Окрім того, очільник ГУР Кирило Буданов зазначав, що Африканський корпус РФ не згортав свою роботу, ба більше – він розширюється.
Росія різко збільшила вплив РПЦ в Африці – ЦПД -
Макрон відреагував на новини про “ризик зради” США
Єдність між Європою та Сполученими Штатами Америки є ключовою для підтримки України. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон на брифінгу під час візиту до Китаю, повідомляє Reuters.
Він також спростував поширену журналістами інформацію про те, що існує ризик зради України з боку США.
“Єдність між американцями та європейцями щодо українського питання є надзвичайно важливою. І я кажу це знову і знову, нам потрібно працювати разом”, – сказав він.
За його словами, в Європі вітають та підтримують мирні зусилля, які докладають Сполучені Штати Америки.
“Сполученим Штатам Америки потрібні європейці, які очолять ці мирні зусилля”, – наголосив Макрон.
Французький лідер також прокоментував інформацію, поширену в ЗМІ, де він та канцлер Німеччини нібито висловили серйозний скептицизм щодо зусиль США в переговорах щодо досягнення миру між Україною та Росією.
“Я все заперечую. Нам потрібні Сполучені Штати для миру. Сполученим Штатам потрібні ми, щоб цей мир був тривалим і міцним”, – підкреслив він. -
У Франції відкрили вогонь по дронах над базою атомних субмарин – ЗМІ
Французькі морські піхотинці відкрили вогонь по безпілотниках, які пролітали над військово-морською базою Іль-Лонг, де розміщені атомні підводні човни Франції з балістичними ракетами. Про це повідомляє місцева газета Le Figaro.
ЗМІ зазначає, що в четвер увечері, 4 грудня, кілька невідомих дронів пролетіли над базою підводних човнів Іль-Лонг (Фіністер).
П’ять невідомих безпілотників було виявлено близько 19:30, над базою, яка межує з Брестською гаванню.
“Було розпочато операцію з боротьби з безпілотниками та пошукову операцію. Батальйон морської піхоти, відповідальний за захист бази, здійснив кілька ударів проти безпілотників”, – ідеться в повідомленні.
Газета зазначає, що це не перший епізод з дронами. Наприклад, у ніч з 17 на 18 листопада повідомлялося про політ безпілотника над півостровом Крозон, де знаходиться острів Іль-Лонг, але без заходу на військову територію. База на острові є передовим пунктом базування системи французького ядерного стримування.
Вона забезпечує технічне обслуговування чотирьох французьких човнів, принаймні один з яких постійно перебуває в морі – для забезпечення ядерного стримування.
Вона охороняється 120 морськими жандармами у взаємодії з морською піхотою. -
У війни не європейське обличчя: невже Бельгія проти репарацій Україні
Слово – не горобець Ідея озброювати Україну за рахунок російських заморожених активів витає у повітрі вже давно. З цього приводу Європейська комісія запропонувала механізм, згідно з яким з активів РФ, заморожених у Європі, може бути виданий reparations loan – кредит для України. Сума такого кредиту оцінюється у приблизно у 130 млрд євро, залежно від остаточної оцінки потреб країни на 2026-2027 роки.
За планом, активи не будуть конфісковані у класичному сенсі: власність за РФ формально зберігається, але ці активи “зв’язані”. Й випуск кредиту передбачає, що Україна віддає гроші тільки якщо РФ потім заплатить повноцінні репарації.
За заявами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та інших європейських представників, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій, активи залишатимуться заблокованими, але в цьому випадку Україна зможе використати кошти кредиту.
Звичайно, така схема є нестандартною з правової точки зору, й існують застереження, чи не буде її визнано незаконною як примусову конфіскацію. Дипломатичні представники заявляють, що це має бути виправдано як компенсація за шкоду, а не як звичайне відбирання коштів.
На сьогодні ця пропозиція ще не схвалена остаточно, проти цього є серйозні політичні й юридичні заперечення. Певні сумніви щодо легальності такого кроку: чи не буде це фактично конфіскацією, що заборонено міжнародним правом, якщо не буде вироку чи рішення, котре визнає заборгованість РФ перед Україною?
Найбільш принципову позицію займає Бельгія (саме там зберігається основна частина активів у депозитарії Euroclear). Ця країна стурбована можливими фінансовими ризиками: наприклад, у разі, якщо санкції з РФ знімуть, або якщо буде судовий виклик, хто у такому випадку нестиме відповідальність?
Тож робота над механізмом не згорнута, але й остаточного рішення немає.
Між тим днями сталася надзвичайна подія, пов’язана саме з процесом виділення Україні reparations loan. “Колись ця війна припиниться. Але Росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала повністю нестабільною. Це навіть не в наших інтересах. Тож це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо Росія програє війну і буде змушена їх віддати”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса. Водночас де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, що перевищуватимуть суму кредиту. Також він хоче, аби термін дії цих гарантій перевищував дію санкцій ЄС проти Москви. У Євросоюзі називають такі вимоги “порожньою перевіркою”: чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду. Потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.
При цьому де Вевер вважає, що після завершення війни держава-агресор має самостійно відмовитися від усіх своїх активів або їхньої частини, повідомляє ТСН. Дивна раптова наївність для прем’ра багатої та сильної європейської країни, чи не так?
Й, безумовно, його скандальна заява щодо “не поразки” РФ дозволяє розрізнити, розмежувати наявні технічні проблеми й необхідну для прийняття цього складного рішення політичну волю. Перше відлуння й перспективи Звичайно, на ці слова аж бігом відгукнулися деякі “друзі війни” у самій Росії та за її межами. Але цитувати російські інформаційні сміттєзвалища або “політиків” цієї країни-терориста сенсу немає. Тож варто звернути увагу на реакцію деяких псевдонейтральних країн, найперше КНР.
Так, у Пекіні не вважають, що використання заморожених активів РФ для України сприятиме просуванню мирних переговорів. На цьому наголосив офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь, пише УНН 3 грудня. “Усі сторони повинні створити позитивну атмосферу та сприятливі умови для просування мирних переговорів та політичного вирішення кризи в Україні, а не навпаки”, – наголосив нещодавно Цзянь, відповідаючи на питання про ініціативу ЄС щодо надання кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. Тож слова прем’єра Бельгії – це дуже важлива заява. Й вона, вірогідно, взагалі є ключем до розуміння нового світоустрою, наголошує політтехнолог Михайло Шейтельман. “Те, що заявив прем’єр-міністр Бельгії – це ключ до розуміння чи, навпаки, нерозуміння нового устрою світу”, – вважає він. Але, на думку Шейтельмана, це аж ніяк не було спробою “відмазатися там і не брати участь” у допомозі Україні. “Адже він сам каже: “Ми Україні готові допомагати, хочемо допомогти і готові давати гроші”. Але ось ці заарештовані активи не готові. Тобто, він не ворог Україні, безумовно. Мало того, він друг Україні, прем’єр-міністр Бельгії друг України, тому мені у десять разів образливіше. Коли кажуть вороги подібні речі, то я все це розумію. Але коли кажуть друзі, мені дуже прикро. Тому що далі він насправді виступив із великою промовою. Ця мова про майбутній світоустрій говорить більше, чим будь-який статут ООН, чим будь-який виступ там Трампа чи когось ще – про те, в якому світі нам з вами належить жити чи не належить. Якщо він матиме рацію, це буде огидний світ”, – наголошує Шейтельман. То чи може щось змінитися у цій історії найближчим часом, попри всі скандальні заяви?
За словами представників Єврокомісії, робота над механізмом виділення репараційного кредиту Україні триває, й він лишається на порядку денному як ймовірне рішення для фінансування нашої країни у 2026-2027 роках.
Однак у цьому питанні існує певний розкол: з одного боку ті, хто вважає, що заморожені активи РФ це логічний і моральний ресурс, аби підтримати Україну, не навантажуючи платників податків (це глава дипломатії ЄС Кая Каллас, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, ЄК). З іншого боку є ті, хто наголошує на ризиках (юридичних, фінансових, репутаційних) і не готовий, аби одна країна (Бельгія) взяла відповідальність за всі наслідки (це де Вевер, бельгійські міністри). Є також наголос на тому, що навіть ті, хто підтримує цю ідею, вимагають обережності й не просто політичних, а юридично зобов’язуючих гарантій (Мерц, ЄК).
Та якщо як мінімум 65% населення і 15 країн ЄС підтримають ініціативу, то існує шанс, що рішення про надання Україні reparations loan все-таки буде ухвалено, пише Reuters.
Проте у випадку, якщо правові або політичні бар’єри не буде подолано (зокрема, небажання країн-депозитаріїв ризикувати), цей механізм може бути заморожений або змінений на щось інше, менш ризиковане.
Зокрема, як пише Politico, найбільш імовірною альтернативою буде випуск додаткових боргових зобов’язань ЄС для покриття дефіциту бюджету України. Втім, цю ідею не підтримує більшість європейських урядів, бо вона передбачає використання коштів платників податків.
Ірина Носальська -
Фарерські острови заборонили заходити до портів риболовецьким суднам РФ
Парламент Фарерських островів, що входять до складу Данії та мають широку автономію, погодив поправки у законопроєкт щодо обмеження для російських рибопромислових компаній Норебо та Мурман Сіфуд. Про це повідомляє ЦТС.
Аналогічні заходи раніше вже запровадили Норвегія та Європейський Союз.
Фарерські острови майже півстоліття виступали для РФ перевалочною і сервісною базою в Північній Атлантиці. Втім, з 2022 року співпраця пішла на спад.
Зокрема влада островів закрила порти для всіх суден під російським прапором, зробивши виняток лише для рибальських. Через рік захід поширився і на ті, що не ведуть промисел у рамках двосторонньої угоди.
Ердоган не пустив російський лайнер до Стамбула -
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Українські біженці під ризиком депортації з Ізраїлю – ЗМІ
Ізраїль відкладає рішення про продовження статусу захисту переселенцям з України, наданого після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Haaretz.
Через відсутність міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
Українські біженці, багато з яких прибули до Ізраїлю без легального статусу, отримали тимчасові дозволи на проживання та роботу зі щорічним продовженням. Термін дії таких дозволів закінчується наступного місяця.
Правозахисні організації та міжнародні структури, включно з Агентством ООН у справах біженців, закликають Ізраїль продовжити дію захисту. Вони зазначають, що багато українців не можуть повернутися додому, водночас невизначеність із продовженням документів заважає їм працювати.
Представники влади Ізраїлю повідомили, що питання перебуває на розгляді, а рішення мають ухвалити найближчим часом.
Раніше стало відомо, що Нідерланди планують закрити центри житлового розміщення для українських біженців. Міністр житлового господарства Мона Кейзер вже заявила, що хоче здійснити це якомога швидше.
Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла